Позначка: захист

  • 120 винищувачів ЄС можуть захистити Україну від атак Росії

    120 винищувачів ЄС можуть захистити Україну від атак Росії

    Європейські країни активно розглядають ідею створення спеціальної військово-повітряної місії під назвою “Повітряний щит”, яка дозволила б захистити українське небо від російських ракет і дронів без формального залучення НАТО. Ідеться про розгортання 120 винищувачів країн Європейського Союзу, які б патрулювали повітряний простір над Києвом та західними регіонами України. Головна мета – захистити мирне населення, критичну інфраструктуру та уникнути нових руйнувань цивільних об’єктів.

    Ідея створення “Повітряного щита” не є новою, але отримала новий імпульс після недавніх заяв європейських чиновників та публікації відповідних документів. За словами європейських військових експертів, такий крок дозволив би забезпечити безпеку міст та критичної інфраструктури, які регулярно стають цілями російських атак. Цікаво, що у спеціальному документі, який було представлено європейським міністерствам оборони, наголошується: такий формат підтримки матиме більший військовий та політичний ефект, ніж розгортання навіть 10 тисяч європейських солдатів на українській землі.

    Однак досі ключовою перешкодою для реалізації цієї ідеї залишається страх перед можливим прямим зіткненням із Росією. Саме тому зона патрулювання планується лише над Києвом, західними областями України та віддалена від лінії фронту. Європейські чиновники впевнені, що це знизить ризики інцидентів та ескалації конфлікту. З іншого боку, у Москві вже неодноразово заявляли, що будь-яке залучення західних військових літаків в українському небі буде розцінено як пряму участь Європи у війні.

    Прихильники ініціативи впевнені, що саме зараз настав час діяти. За їхніми розрахунками, винищувачі зможуть ефективно протидіяти російським атакам, а ризик для пілотів буде мінімальним. Водночас, на рівні політичного керівництва ЄС наголошують, що рішення ще не ухвалене, і його перспективи будуть активно обговорюватися найближчим часом, у тому числі на саміті ЄС, який проходить цього тижня.

    Таким чином, ідея “Повітряного щита” є водночас привабливою і складною: з одного боку, вона здатна радикально посилити обороноздатність України та захистити цивільне населення, а з іншого – загрожує ризиком подальшої ескалації з Кремлем. Чи готова Європа до такого кроку, стане зрозуміло вже найближчим часом.

  • Американський волонтер створив дешеву технологію для захисту FPV-дронів від РЕБ: допомога для ЗСУ

    Американський волонтер створив дешеву технологію для захисту FPV-дронів від РЕБ: допомога для ЗСУ

    Американський волонтер Трой Смотерс, який вже тривалий час співпрацює з українськими військовими, розробив унікальну технологію, що робить FPV-дрони менш уразливими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). За інформацією Forbes, ця розробка може стати значним проривом у застосуванні дронів на полі бою.

    Колишній морський піхотинець Трой Смотерс витратив сім місяців, щоб розробити набір вартістю менше ніж $200, який дає змогу за кілька годин у польових умовах перетворити стандартний радіокерований дрон на безпілотник, що пов’язаний з оператором оптоволоконним кабелем і може атакувати позиції росіян, добре захищених РЕБ.

    Смотерс представив свій винахід кільком українським виробникам, які запустили серійне виробництво в жовтні. Бойові випробування на передовій показали, що ефективність оптоволоконних дронів становить понад 80-90%, що набагато більше, ніж у радіокерованих дронів, які часто губляться через глушіння.

    Смотерс досі працює зі своїми українськими колегами над останніми вдосконаленнями, а також розробляє інші оригінальні ідеї для війни дронів.

  • Чи готові українські атомні станції до нових атак

    Чи готові українські атомні станції до нових атак

    Енергетичні об’єкти України, зокрема атомні електростанції, захищені на третьому рівні оборони, що забезпечує захист від авіаційних керованих ракет. Про це повідомив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев у ефірі Новини.LIVE. Він зазначив, що цей рівень захисту був збудований ще за радянських часів, з урахуванням ризиків, пов’язаних із можливим переростанням Холодної війни в гарячу фазу.

    Рябцев також зауважив, що не лише ядерні енергоблоки, але й греблі гідроелектростанцій на Дніпровському та Дністровському каскадах захищені. Проте, окрім технічних захистів, існують інші ризики, які вже були доведені до відома МАГАТЕ та інших міжнародних організацій, що займаються питаннями енергетичної та радіаційної безпеки.

    Ризики російських атак на енергетику

    У той же час, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про підготовку Росії до ударів по критичних об’єктах української атомної енергетики напередодні зими. Основними цілями можуть стати відкриті розподільчі пристрої та підстанції електропередач, від яких залежить безпечна експлуатація атомних станцій.

    23 вересня експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна підтвердила ці загрози. Вона застерегла, що російські ракетні атаки по цих об’єктах можуть призвести до розплавлення реактора. Однак вона наголосила, що, навіть у разі такої аварії, значного викиду радіації не відбудеться.

  • Побиття військового у Смілі: чи призведе інцидент до самооборони з боку захисників?

    Побиття військового у Смілі: чи призведе інцидент до самооборони з боку захисників?

    Жахлива історія побиття та приниження українського військового у місті Сміла викликала хвилю обурення серед суспільства і стала черговим попереджувальним сигналом про загострення ситуації в країні.

    Громадський діяч і колишній військовослужбовець Юрій Гудименко зазначив, що цей інцидент є вкрай небезпечним і може мати серйозні наслідки. Він попереджає: коли військові не бачать належного захисту з боку влади, вони можуть почати самостійно відновлювати справедливість.

    Жахлива історія з побиттям і приниженням військового у Смілі є дуже показовою. Але не тільки тим, що на військового напали, — врешті решт, в країні десятки мільйонів людей і серед них, як і всюди, є свій відсоток покидьків і тварин в людській подобі.

    Показова вона насамперед тим, що поліції було по…бать, а не по…бать було іншим військовим, які почали збирати гроші на премію тому, хто в будь-який спосіб накаже утирка. І це вже не перший випадок. І не останній.

    Коли військові та ветерани відчувають, що їм ніхто не допоможе, вони кооперуються. І ні…уя тут дивного немає, бо армія і є велика кооперація родів сил, підрозділів, окремих груп. І зараз все йде до того, що військові дедалі частіше намагатимуться наводити порядок власними силами — десь замість поліції, десь замість влади, десь замість СБУ.

    Тому що це працюватиме завжди, на відміну від тієї ж самої поліції, яка “на низах”, як правило, підтримує військових, а от багатьом поліцейським майорам, полковникам і так далі набагато комфортніше мати справу з бандитами, з якими можна і в сауні жопу погріти, і завод попилити на долях. А військові — так а шо військові, з ними завод попиляти важко, вони не розуміють таких простих речей.

    Якщо ви хотіли знати, що таке криза справедливості, накладена на корупцію і некомпетентність державного апарату — ось воно. Має саме такий вигляд. І чим закінчиться, здогадатися неважко. Хлопці прийдуть і порядок наведуть, тільки буде це так, що Данія здригнеться.

    Ще є шанс виправити ситуацію. Але я не бачу, щоб комусь це було потрібно.

  • Українські союзники не можуть виконати свої обіцянки зі зміцнення ППО

    Українські союзники не можуть виконати свої обіцянки зі зміцнення ППО

    Союзники України, які обіцяли зміцнити систему протиповітряної оборони (ППО) країни на початку цього року, стикаються з труднощами у виконанні своїх зобов’язань. Як повідомляє видання Bloomberg, кілька країн-членів НАТО досі не виконали своїх обіцянок, які були підтверджені на липневому саміті альянсу у Вашингтоні.

    Причина цього – економічна витривалість Росії, яка змогла налагодити виробництво ракет і боєприпасів у темпі, що часто випереджає здатність українських союзників постачати необхідну зброю. Це створює серйозні перешкоди для України у її здатності захищатися від російської агресії.

    Крім того, Україна наразі зазнала значних втрат у своїх енергетичних потужностях. У зв’язку з цим багато громадян змушені все більше покладатися на дизельні генератори, щоб впоратися з тривалими відключеннями електроенергії. Перспектива відновлення електропостачання до початку опалювального сезону стає дедалі менш ймовірною.

    На цьому фоні високий представник ЄС Жозеп Боррель нагадав, що рішення про скасування обмежень на використання західної зброї, яка постачається в Україну для захисту від російської агресії, залишатиметься в компетенції національних урядів країн ЄС. Це рішення підкреслює складність і неоднозначність ситуації, в якій опинилися країни Заходу, підтримуючи Україну у війні з Росією.

  • Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Україна узгодила з Європейським Союзом продовження статусу тимчасового захисту для своїх громадян. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, повідомила, що перегляд цього статусу відбудеться лише у випадку покращення безпекової ситуації в країні. Наразі такі умови не виповнилися.

    За словами Стефанішини, статус тимчасового захисту залишиться на колишніх умовах, а примусове повернення українців на батьківщину наразі не розглядається.

    Зміни в статусі тимчасового захисту для українців будуть впроваджуватись з урахуванням плавного повернення громадян. Однак це станеться після поліпшення ситуації з безпекою.

    Наразі за кордоном перебуває значна кількість українців, які залишили країну через війну. Проте статистика показує, що їхнє число зменшується. Зокрема, за останні місяці відмовилися від статусу тимчасового захисту близько 23,1 тисячі українців.

    Загалом, кількість осіб з тимчасовим захистом зменшилася в дев’яти країнах ЄС. Найбільшою популярністю серед українських біженців користується Німеччина, яка забезпечує їх соціальною підтримкою. Найвищий рівень допомоги для українців надають Швеція, Латвія, Німеччина, Литва, Румунія, Португалія та Данія.

    Проте, за прогнозами Національного банку України, після 2024 року очікується поступове повернення мігрантів в Україну. Цей процес буде поступовим, оскільки багато людей вже встигли адаптуватися до життя за кордоном. На 2024 рік прогнозується відтік 200 тисяч мігрантів.

  • Зеленський розкрив причину недоліків для контрнаступу в Україні

    Зеленський розкрив причину недоліків для контрнаступу в Україні

    На сьогоднішній день Україна не має  наявності снарядів для проведення контрнаступу, але забезпечена їхнім достатнім обсягом для захисту. Про це заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі у телемарафоні у суботу, 6 квітня.

    “У нас відсутні снаряди для проведення контрнаступальних операцій. Але ми маємо достатньо засобів для оборони, які дозволяють здійснювати удари по літаках, складах та базах противника”, — підкреслив президент.

    За словами Зеленського, Україні також не вистачає снарядів для відбиття контрнаступальних дій з боку Російської Федерації.

    “Щодо відповіді на їхні дії в будь-якому напрямку, ми маємо достатню кількість снарядів далекого діапазону дії та зброї. Проте цього нам недостатньо. Ми маємо укладені домовленості, але не отримуємо необхідний обсяг снарядів”, — зазначив Зеленський.

    Президент також висловив занепокоєння через затримку голосування за допомогу Україні у Конгресі США, наголосивши, що це стало внутрішньополітичним питанням. Він впевнений, що американська допомога критично важлива для безпеки України та всього світу і сподівається на позитивне голосування.