Хрещатик

Позначка: Загибель

  • Встановлено винних у вбивстві журналіста Reuters у Краматорську: дані української розвідки

    Встановлено винних у вбивстві журналіста Reuters у Краматорську: дані української розвідки

    Українська розвідка надала нові дані щодо смертоносної російської атаки, яка сталася в Краматорську, внаслідок якої загинув інструктор з безпеки агенції Reuters Раян Еванс і двоє журналістів отримали поранення. Це стало важливим кроком у розслідуванні обставин трагедії, що підкреслює небезпеки, з якими стикаються журналісти під час конфлікту.

    Українські спецслужби поділилися з агентством раніше невідомими деталями щодо нападу 24 серпня, повідомляє Голос Америки, Вони повідомили, що ракета була запущена з місця поблизу Таганрога, російського міста на узбережжі Азовського моря неподалік українського кордону.

    Ракету «Іскандер» 9М723 випустили російські сили, дислоковані в південному прикордонному районі Ростова, повідомляє агентство. Вона влучила у готель Сапфір, де зупинялася команда Reuters, через 7 хв після запуску і через 3 хв після того, як українські ВПС опублікували повідомлення про загрозу.

    Поблизу місця запуску ракети на той момент діяли два російські підрозділи: 1-а гвардійська ракетна бригада 49-ї армії та 107-а гвардійська ракетна бригада 35-ї армії.

    У Генштабі ЗСУ відповідь на запит Reuters повідомили, що поблизу Таганрога була ще й третя частина, яка могла завдати удару: 47-а ракетна бригада 8-ї армії.

    За інформацією Генштабу, ця ракета має точність до 30 метрів від наміченої цілі. Росія продовжує наполягати, що “завдає ударів тільки по об’єктах, прямо чи опосередковано пов’язаних з військовою інфраструктурою”.

    Агенція Reuters надіслала письмовий запит про коментар командиру 107-ї російської бригади, але не отримала відповіді, а телефонний дзвінок було перервано як тільки журналістка представилася.

    Командир іншої бригади Віталій Бобир спочатку обмінювався повідомленнями з кореспондентом Reuters на платформі Telegram, але коли йому розповіли про суть, написав, що це неправильний номер.

    38-річний Еванс, колишній британський військовий, який з 2022 року працював інструктором з безпеки Reuters, внаслідок удару загинув миттєво. Важко поранений відеооператор Іван Любиш-Кірдей за повідомленнями родини вийшов з коми, але досі не прийшов до свідомості.

    Анастасія Медведєва, прессекретарка прокуратури Донецької області сказала, що прокурори також розглядають можливість того, що Росія навмисно цілила у групу журналістів.

    За словами власника готелю Юрія Алієва, після вторгнення Росії в лютому 2022 року готель працював лише для журналістів.

    Reuters спростував заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала ніби-то Еванс був колишнім співробітником зовнішньої розвідки Великобританії MI6.

    Польська журналістка Моніка Андрушевська також отримала легкі поранення, перебуваючи в машині біля готелю під час атаки, повідомляє Комітет захисту журналістів (CPJ).

  • Трагедія в Ніжині: керівник поліції вбив військового в ДТП

    Трагедія в Ніжині: керівник поліції вбив військового в ДТП

    У Ніжині сталася трагедія, коли один з керівників Ніжинського райуправління поліції став причиною смерті військовослужбовця внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Інцидент викликав широку реакцію в суспільстві та підняв питання про відповідальність правоохоронців.

    Вчора близько 11:00, правоохоронець на службовому автомобілі рухався до одного з перехресть у середмісті Ніжина. Раптово на проїжджу частину вибіг чоловік. Уникнути зіткнення не вдалося, від отриманих травм військовослужбовець помер на місці. Про це йдеться в повідомленні прес-служби ДБР.

    За попередніми даними, водій був тверезий.

    Кримінальне провадження здійснюється за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого).

    Проводяться необхідні слідчі дії, з метою повного та всебічного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди.

    Процесуальне керівництво здійснює Чернігівська обласна прокуратура.

  • Росія вбила 147 українських вчених за два з половиною роки війни

    Росія вбила 147 українських вчених за два з половиною роки війни

    З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні у лютому 2022 року і до вересня 2024 року країна-агресорка забрала життя 147 українських вчених. Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ повідомив про ці трагічні втрати на своїй сторінці у фейсбуці.

    Загибель науковців стала наслідком безпосередніх бойових дій, атак на тимчасово окуповані території, а також обстрілів українських міст. Серед загиблих — два співробітники ІМБГ: головний інженер Максим Павленко, який загинув 1 березня 2022 року під Києвом, і молодий вчений Василь Вдовін, що загинув 21 липня 2022 року на Донбасі.

    Також значну увагу привернули трагічні випадки, коли на фронт пішли вчені, які раніше вже служили. Біофізик Біжан Шаропов, який воював в 2014-2015 роках і знову пішов на фронт у 2022-му, посмертно отримав звання Героя України. Його загибель була підтверджена у січні 2023 року після численних експертиз.

    Юлія Ващенко, кандидатка технічних наук, була розстріляна окупантами разом із чоловіком 8 березня 2022 року. У Маріуполі також загинула Наталія Лоскутова, доцентка кафедри філології, яка померла від осколкових поранень, коли стояла в черзі за продуктами.

    Докторка біологічних наук Людмила Шевцова загинула під час ракетної атаки на Київ на початку 2024 року.

    Ці втрати — лише частина великої трагедії, яку принесла російська агресія. Як зазначають вчені, це довгий список імен, які стали жертвами війни.

  • Життя і служба Олексія Меся

    Життя і служба Олексія Меся

    26 серпня 2024 року українська авіація зазнала втрати, яка залишила глибокий слід у серцях багатьох. Олексій Месь, пілот винищувача F-16, позивний “Мунфіш”, загинув під час відбиття одного з наймасованіших російських ракетних ударів. Ця трагічна подія не лише сколихнула українське суспільство, але й підкреслила вагу роботи пілотів у боротьбі за незалежність країни.

    “Мунфіш” під час свого останнього бойового вильоту знищив три крилаті ракети та один ударний безпілотник, повідомляє повітряне командування “Захід”. Для збиття російських ракет цього тижня Україна вперше використала літаки F-16, заявив президент Володимир Зеленський під час пресконференції 27 серпня.

    Причини катастрофи літака F-16, який пілотував Олексій Месь, наразі розслідують. Це сталося лише через три тижні після того, як Україна показала перші літаки американського виробництва.

    Прощання з Олексієм Месем відбулося 29 серпня. Посмертно йому надали звання полковника. Генерал-лейтенант Микола Олещук, командувач Повітряних Сил ЗСУ, назвав Олексія “одним із найкращих льотчиків-винищувачів”.

    Як він просував отримання F-16

    “Мунфіш” і “Джус” стали справжніми обличчями кампанії України з лобіювання F-16. Вони вільно розмовляли англійською і аргументовано пояснювали нагальну потребу надати Україні F-16.

    У червні 2022 року українські льотчики прилетіли до Вашингтона, щоб зустрітися з членами Конгресу США. Там вони спілкувалися з сенатором Марком Келлі, колишнім пілотом та астронавтом.

    Мунфіш та Джус в ефірі CNN

    Автор фото,Скриншот CNN

    Підпис до фото,Мунфіш та Джус розповідають про необхідність в ефірі CNN

    На деяких зустрічах їх підтримував своєю присутністю режисер та актор Шон Пенн.

    “Росіяни мають очевидну технічну перевагу у кількості винищувачів. Ми віримо, що надання американських винищувачів дозволить нам хоча би зрівнятися з ними або навіть перевершити. Ми також вважаємо, що ці літаки допоможуть нам захисти Україну від подальшої ескалації з Росією”, – розповідав Олексій Месь в інтерв’ю американському каналу CNN, яке він дав разом з Андрієм Пільщиковим у червні 2022 року.

    Мунфіш та Джус

    Автор фото,Лілія Авер’янова/facebook

    Підпис до фото,Мунфіш та Джус після інтерв’ю CNN

    З міркувань безпеки пілоти ховали обличчя щоразу, коли з’являлися на камеру і використовували лише свої позивні в публічних виступах.

    Після зустрічі у Вашингтоні з конгресменом-республіканцем Адамом Кінзінгером той вніс на розгляд Палати представників Конгресу США Ukraine Fighter Pilots Act.

    “Коли я зустрівся з українськими пілотами “Джусом” і “Мунфішем”, у мене було погане відчуття, що вони не переживуть цю війну. “Джус” загинув у серпні 2023 року, “Мунфіш” – у понеділок. Вони билися як прокляті за Україну і F16. Моє шанування. Слава Україні”, – написав конгресмен у мережі X та опублікував світлину з пілотами.

    Джус і Мунфіш з Кінзінгером, Вашингтон

    Автор фото,AdamKinzinger/X

    Підпис до фото,Джус і Мунфіш у Вашингтоні разом з Адамом Кінзінгером

    “Мунфіш” був одним із восьми перших українських пілотів, які навчалися керувати F-16 у Данії восени 2023 року.

    “Ми всі бачили, наскільки ворог переважав нас чисельно, відчули це на власній шкурі. Ми відчули, наскільки це може бути розчаруванням, коли ви не можете збити крилату ракету чи безпілотник, оскільки обладнання для цього не створене”, – коментував Олексій Месь під час навчань українській журналістці Крістіні Бердинських.

    Навчання в Харкові

    Олексій Месь народився 20 жовтня 1993 року в Шепетівці на Хмельниччині. Там навчався в місцевій школі.

    “Джус” і “Мунфіш” були однолітками і разом вчилися у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчили університет у 2016 році.

    “Це наш випуск, яким гордиться вся Україна та всі Повітряні сили”, – розповів на прощанні з Олексієм бригадний генерал Сергій Голубцов, начальник авіації Командування Повітряних сил Збройних сил України, на прощанні з пілотом.

    “Мені пощастило бути інструктором, який дав йому путівку в небо на літаку МіГ-29”, – зазначив Голубцов.

    Джус і Мунфіш, Харків

    Автор фото,Лілія Авер’янова/facebook

    Підпис до фото,Кадети “Джус” і “Мунфіш” у Харкові

    Після загибелі Олексія Меся мати Андрія Пільщикова Лілія Авер’янова опублікувала їхню спільну світлину з кадетських часів у Харкові.

    Після загибелі “Джуса” “Мунфіш” згадував його як колегу і друга, якого йому не вистачає, щоб поспілкуватися і порадитися. “Надіюся, що ми його не підводимо”, – написав Олексій матері Андрія в річницю загибелі друга 25 серпня 2024 року, за день до катастрофи.

    Польоти на F-15

    У 2019 році у рамках програми співробітництва між Україною та США Олексій Месь брав участь у дозаправці винищувача F-15D Eagle в повітрі зі складу 144-го винищувальна крила Повітряних сил Національної гвардії США.

    Олексій Месь на F-15

    Автор фото,144th Fighter Wing

    Підпис до фото,Олексій Месь готується до польоту на F-15D Eagle, 2019 рік, США

    Олексій Месь, на той момент пілот МіГ-29, став першим українським льотчиком, що спостерігав за дозаправкою в повітрі на задньому сидінні Eagle.

    Олексій Месь на F-15

    Автор фото,144th Fighter Wing

    Підпис до фото,Олексій Месь готується до польоту на F-15D Eagle, 2019 рік, США

    У червні 2022 року він став командиром ескадрильї українських винищувачів МіГ-29.

    “Він був завжди лідером […] Він був справжнім командиром”, – розповідав на прощанні Сергій Голубцов.

    МіГ-29 на прощанні з Мунфішем

    Автор фото,Повітряне командування “Захід” Повітряних Сил ЗСУ

    Підпис до фото,Винищувачі МіГ-29 у небі над Шепетівкою під час прощання з льотчиком Олексієм Месем

    На прощанні з пілотом у небі над Шепетівкою за військовою традицією пролетіли два винищувачі МіГ-29.

    В Олексія залишилися батьки, сестра, дружина та донька. Його батько – чинний військовослужбовець у повітряному командуванні “Захід”.

    Мунфіш, прощання

    Автор фото,Повітряне командування “Захід” Повітряних Сил ЗСУ

    Підпис до фото,Близькі та рідні Олексія Меся на прощанні з пілотом у Шепетівці, 29 серпня 2024 року

    Серед причин падіння літака F-16 розглядають як помилку пілота, так і “дружній вогонь” української ППО, повідомляють у ЗМІ.

    Співрозмовник серед військового командування розповів ВВС, що літак не постраждав від ворожого вогню, і це не була помилка пілота, але триває повне розслідування обставин.

  • В УДО загинув офіцер після складання нормативів з фізичної підготовки

    В УДО загинув офіцер після складання нормативів з фізичної підготовки

    У минулі дні, офіцер Управління держохорони Іван Пахомов, який одночасно є співробітником охорони Офісу Генерального прокурора, помер після складання заліків з фізичної підготовки.

    Про це повідомили джерела в Управлінні державної охорони.

    За даними джерел, складання заліків проводили за температури понад 32 градуси.

    Джерела зазначають, що смерть офіцера на заліку загострила невдоволення всередині УДО керівниками Управління, яке раніше вже призвело до появи листа офіцерів УДО на ім’я президента з критикою тодішнього в.о. глави УДО Максима Донця.

    “Після публікації листа було призначено нового очільника УДО – Олексія Морозова. Однак це людина Донця і він фактично продовжує керувати Управлінням. Після смерті офіцера, дана команда брати у співробітників “добровільну згоду” на здачу заліків. З початку літа понад десять співробітників звернулися до лікарів після заліків у зв’язку з погіршенням здоров’я. І щоб не здавати заліки, деякі співробітники УДО навіть лягають на лікарняний”, – говорить джерело.

  • Німецькі правоохоронці знайшли тіло 9-річної українки

    Німецькі правоохоронці знайшли тіло 9-річної українки

    Німецька поліція повідомила про знахідку тіла 9-річної української дівчинки, яка зникла 3 червня під час дороги до школи. Трагічна подія сталася у лісі неподалік міста Дьобельн у федеральній землі Саксонія.

    Про це повідомляють німецькі видання Bild та Frankfurter Allgemeine.

    Слідство не знайшло доказів, що дев’ятирічна Валерія стала жертвою сексуального злочину. Однак у поліції розслідують вбивство.

    Дівчинка з мамою приїхали до Німеччини у 2022 році. За даними німецьких ЗМІ, її батьки розлучені. Батько — військовослужбовець та воює на сході України.

    9-річна українка Валерія, яка зникла дорогою до школи 3 червня
    9-річна українка Валерія, яка зникла дорогою до школи 3 червня
    Валерія
    Валерія

    Уранці 12 червня місцеві ЗМІ повідомили, що в лісі, приблизно за три кілометри від будинку, де наразі проживає сім’я Валерії, знайшли тіло. Пізніше поліція підтвердила, що воно належить зниклій українці.

    Нагадаємо, українська дівчинка Валерія зникла дорогою до школи в німецькому місті Дьобельн (Саксонія). До пошуків залучали понад 300 правоохоронців, кінологів, водолазів, рятувальників та гелікоптер.

  • В Донецькій області в ДТП загинула військовий кореспондент телеканалу Freedom Анастасія Волкова

    В Донецькій області в ДТП загинула військовий кореспондент телеканалу Freedom Анастасія Волкова

    В Донецькій області сталася трагічна подія: в дорожньо-транспортній пригоді загинула військовий кореспондент телеканалу Freedom Анастасія Волкова.

    Подія трапилася в місті Слов’янськ. На перехресті сталося зіткнення автомобіля Volkswagen під керуванням військовослужбовця та автомобіля ВАЗ, яким керував місцевий житель.

    Після зіткнення автомобіль ВАЗ у некерованому стані збив на пішохідному переході журналістку Анастасію Волкову.

    Від удару загинула Анастасія Волкова і водій автомобіля “ВАЗ”, – розповідають в правоохоронних органах.

  • На війні з Росією 15 квітня загинув боєць 59 ОМБр Павло Петриченко

    На війні з Росією 15 квітня загинув боєць 59 ОМБр Павло Петриченко

    До війни сержант Петриченко був проєктним менеджером, учасником громадських ініціатив, організатором акцій проти свавілля правоохоронців.

    Друзі і знайомі розповідають, яким він був.

    “Прямолінійний та чесний. Казав, що ми ж хочемо насправді дуже простої речі – щоб люди тут, нарешті, зажили гідно. Що люди мають право на гідність та щастя після всього цього. Що Путін – це абсолютне зло. Не можна йому підкорятись, не можна з ним домовлятись”, – розповідає Костянтин Батозський, політолог та очільник ГО “Розвиток Приазов’я”.

    Вони з Павлом дружили багато років. Разом організовували акції “Хто замовив Катю Гандзюк”, працювали у фонді Сергія Притули.

    “Паша був одним з тих, хто допоміг мені за 1,5 місяця довести цей фонд зі статусу “3 людини” до статусу “інституційна спроможність”, – говорить про здібності Павла Сергій Притула.

    У березні 2022 року він ще працював над волонтерськими проєктами, а у квітні 2022 пішов у ЗСУ.

    “У ЗСУ я хотів піти ще на початку лютого. Я не хотів волонтерить, відверто кажу… я не воював з 2014 по 2022 рік, і було якесь моральне переконання, що от тепер мій час піти на війну”, – говорив Павло в інтерв’ю виданню lb.ua

    Петриченко воював у складі 59 окремої мотопіхотної бригади. Звільняв Херсонщину, потім боронив Донбас.

    Якби не війна, говорив він у 2022-му, нізащо б не став військовим.

    “Мені 30 років, в мене вища освіта – не військова, і починати зараз в армії простим солдатом, виконувати накази, навіть правильні, – мене б це не задовільнило. Але зараз війна, і ми повинні воювати, виконувати накази, робити спільну справу. Цивільні мають прийти у військо і навчитись тому, що вміють робити військові. Тому що в нас немає сотень тисяч кадрових військових”, – говорив Павло.

    Павло служив в аеророзвідці. Вмів літати на різних дронах. Розвідував позиції росіян, стежив за пересуванням техніки, допомагав націлювати артилерію на скупчення військ.

    “Був скромний. Довший час не розказував про свої успіхи на полі бою. За нього розказували інші. Про знищену техніку особисто чи наведенням арти, про те, як витягував поранених, як шукав пілотів з нашої збитої “сушки”, – розповідає Притула.

    Петриченко говорив, що Україна розвалила Радянський Союз і вірив, що вона ж розвалить і Російську Федерацію.

    “Але це все одно дасть нам передишку лише на якийсь час. Бо ми воюємо з Росією вже тисячу років, і навряд це припиниться. За той час, що в нас буде, ми маємо побудувати сильну державу, щоб і далі ефективно з ними боротися”.

    Вірив, що ця “передишка” буде невеликою, років на 50.

    “Щоб я постарів, помер, і потім вже хтось інший цим займався”, – говорив він виданню lb.ua у 2022-му році.

    Павло Петриченко

    АВТОР ФОТО,HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/SERHIYPRYTULA

    Акції на захист Стерненка і “Хто замовив Катю Гандзюк”

    Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року. Жив у Києві.

    Одна з перших акцій, у якій він брав участь, – це протест у 2013 році проти відкриття російськомовної школи і на її базі російського культурного центру на лівому березі у столиці. Тоді таку школу під назвою “Київська Русь” хотів відкрити міністр освіти Дмитро Табачник.

    Павло зібрав понад дві тисячі підписів, організував протести і влада Києва передумала робити зі школи російськомовну.

    “Найважливіші акції і події в Україні відбувалися за участі чи ініціативи Павла. Акції щодо вбивства Катерини Гандзюк, акції проти свавілля поліції”, – говорить депутатка Наталя Піпа.

    Павло Брав активну участь у Майдані, в акціях на захист Сергія Стерненка, був одним з засновників ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк”, де вимагали знайти і покарати замовників та вбивць активістки. Часто бував у Херсоні.

    “Вбивство Каті – це одна зі сходинок до того, що трапилось потім. Катя була антиросійським політиком, вона розуміла, що є російська загроза, що влада у Херсоні слабка, корумпована, і в ній купа зрадників. І зрештою сталося те, що сталося”, – говорив Павло про Херсон і Гандзюк.

    Під час акцій “Хто замовив Катю Гандзюк” з Павлом познайомився херсонський журналіст Іван Антипенко. Вони обидва були друзями Каті.

    “Був щирою і чесною людиною, з прекрасним почуттям гумору. Гострий, розумний, кмітливий. У нього завжди була своя думка. Я дуже вдячний йому за все, що він робив. Ці люди віддали все. За те, щоб ми жили, загинули дуже багато прекрасних людей”- говорить Іван Антипенко.

    Журналіст записав інтерв’ю з Павлом Петриченком у 2022 році.

    “Він тоді в інтерв’ю говорив, що у нас такий ворог, який просто хоче, щоб нас не існувало. Ми маємо їх давити, і вони посиплються”, – розповідає Антипенко. А ще пригадує, як 24 серпня 2022 року у прифронтовому Миколаєві Павло Петриченко сказав йому, що Херсон буде українським.

    “Сьогодні в українському Херсоні я дякую тобі за службу, дякую за захист, за щирість і сміливість. Герої вмирають, але памʼять про них житиме вічно”, – говорить Іван Антипенко.

    Боротьба з онлайн-казино

    Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко привернув увагу до гральної залежності серед військових. Він давав багато інтерв’ю про проблему лудоманії.

    “Військові потрапляють в стресові умови, в тяжку ситуацію — війна, обстріли, бої. І телефон стає єдиною розрадою, швидким доступом до розваги, яка може викликати залежність. Ще й залазять в борги. Багато сімей з цим стикається”, – говорив Павло Петриченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

    Він став автором петиції, у якій закликав заборонити азартні ігри та доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану.

    За один день петиція набрала необхідну кількість підписів. Чи робитиме влада щось з проблемою онлайн-казино, поки точно невідомо.

    Павло Петриченко

    АВТОР ФОТО,HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/SERHIYPRYTULA

    “Ми ніколи не оговтаємось від цієї втрати”

    “Паша був уособленням людини, яка не боїться брати на себе відповідальність. Яка бореться за справедливість. Яка любить свою країну і не відступає від принципів. Ми ніколи не оговтаємось від цієї втрати”, – згадує Павла Сергій Притула.

    16 квітня у Павла Петриченко день народження. Йому мало б виповниться 32 роки.

    Друг Павла Костянтин Батозський присвятив йому щемкий пост, розповідаючи, яким веселим і сміливим він був, як любив машини і завжди мав багато бізнес-ідей.

    “Два роки поспіль, опинаючись наодинці з горем, ми так і не знаємо, що писати, говорити, згадувати. Наші протоколи слабкі та ненадійні. Слова втратили вагу. Я щойно написав про те, що вчора втратив друга. А сьогодні у нього ще день народження. Йому 32. Мені буде 44, і я все ще питаю у нього, як мені треба жити далі”, – написав Костянтин Батозський.

  • Загинув 23-річний український льотчик Blue Helmet

    Загинув 23-річний український льотчик Blue Helmet

    23-річний льотчик 114-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ, відомий під позивним Blue Helmet, Владислав Залістовський, загинув під час виконання бойового завдання. Про це повідомило “Армія TV” у Telegram.

    Владислав Залістовський був відомий завдяки регулярним публікаціям відео з польотів на своїй сторінці у соцмережах, де він піднімався на літаку МіГ-29. Його справжнє ім’я також було відомо фанам – Владислав Залістовський.

    Молодий льотчик, який закінчив льотний факультет Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба у 2021 році, загинув під час виконання своїх обов’язків. Він мав десятки бойових вильотів під час повномасштабного вторгнення. Трагічна новина про його смерть вразила не лише військових, а й широке загалом.

    Дівчина Владислава Залістовського, Євгенія Нестеренко, висловила свою скорботу в Instagram, назвавши його “своїм янголом”. У дописі вона зазначила, що Владислав любив свою роботу, своє життя і своє небо, але доля зіграла з ним жорстокий жарт.

    Владислав Залістовський родом із Малина Житомирської області та був пілотом бойового літака МіГ-29. Йому було всього 23 роки.

  • З 29 грудня внаслідок атак Росії в Україні втратили життя майже 120 мирних мешканців – ООН

    З 29 грудня внаслідок атак Росії в Україні втратили життя майже 120 мирних мешканців – ООН

    Деніз Браун, гуманітарна координаторка ООН в Україні, висловила засудження відносно атак Росії на Покровський район Донеччини, які призвели до загибелі 11 мирних жителів, включаючи п’ятьох дітей. За її словами, ці удари стали частиною серії атак по великих містах України, що призвели до численних втрат та руйнувань.

    У своєму заявленні Браун висловила обурення відносно цих подій, наголошуючи на загальній кількості жертв і поранених серед жінок, дітей і чоловіків. Вона підкреслила, що з 29 грудня ООН зафіксувала більше 120 загиблих та практично 480 поранених цивільних мешканців в Україні. Кожна з цих статистик, за словами координаторки ООН, представляє собою історію неймовірних страждань.

    Деніз Браун висловила своє співчуття сім’ям загиблих та всім мешканцям Покровська. Вона також підкреслила, що невибіркові атаки на цивільні райони є абсолютно неприпустимими та забороненими міжнародним гуманітарним правом. Закликала до припинення подібних подій, зазначивши: “Це має припинитися”.