Президент України Володимир Зеленський провів значні кадрові перестановки в уряді, намагаючись відновити свій рейтинг на фоні зниження популярності. Про це повідомляє британський журнал The Economist, який детально висвітлює причини і наслідки цих змін.
«У міру зниження своєї популярності Володимир Зеленський оновлює свій кабінет», – озаглавлено статтю. Також, як повідомляє видання, падали рейтинги в уряду.
«Він (президент – Ред.) не міг не помітити значне падіння популярності уряду, зафіксоване в опитуваннях громадської думки в останні місяці. З урахуванням того, що вибори були скасовані на час війни, це був один із небагатьох важелів, який він міг використати», – йдеться в статті.
При цьому журнал відзначає «дисфункцію» в управлінні країною, оскільки «навіть члени його власної партії (»Слуги народу« – Ред.) насміхалися над процедурою, а три з семи відставок провалилися».
Особливу увагу видання приділяє запланованій відставці глави МЗС Кулеби. Причиною його звільнення журнал вважає відмову «грубити» західним дипломатам.
Заявляється, що дипломатія Кулеби «не завжди збігалася з грубою та емоційною риторикою боса. В адміністрації президента скаржилися, що Кулеба уникає бруднити руки».
The Economist пише, що долю Кулеби було вирішено ще у квітні, коли його потенційний наступник Андрій Сибіга був переведений з Офісу президента на посаду заступника міністра.
Але зняти Кулебу ще тоді заважав «тиск з боку Держдепартаменту США». А зараз в Америці триває сезон виборів, і увага Штатів зосереджена на іншому, зазначає одне з джерел.
При цьому саме тиск США став причиною відставки заступника голови ОП Ростислава Шурми.
«Олександр Камишин, міністр стратегічних галузей промисловості, що йде, як очікується, візьме на себе частину портфеля Шурми. У звичайні часи перехід із розряду міністрів у розряд радників президента міг би розглядатися як пониження на посаді. Інсайдери кажуть, що за часів збільшеної влади президентської канцелярії все відбувається з точністю до навпаки», – пише видання.
Саме тому «міністерські зміни навряд чи матимуть серйозний вплив – як на уряд, так і на лінію фронту на сході України, яка виглядає дедалі більш нестабільною».
«Однак деякі джерела описують зміни як подальшу консолідацію влади навколо впливового глави адміністрації Володимира Зеленського Андрія Єрмака», – резюмує журнал.
Президент Володимир Зеленський ініціював термінову нараду для обговорення питання про незаконний виїзд з України осіб, які підозрюються в корупційних злочинах та зв’язках з російською агентурою. Це рішення було ухвалено після повідомлень про те, що підозрювані у важких злочинах, які могли бути причетні до корупційних схем або мати зв’язки з Росією, безперешкодно виїхали з країни.
Ось далеко не повний список втікачів:
Артем Дмитрук, народний депутат, обраний від Слуги Народу, захисник УПЦ МП, який втік перед оголошенням йому підозри у побитті військового та правоохоронця.
Андрій Портнов, поплічник Януковича, який поширював антизахідні наративи, втік за кордон у червні 2022 року.
Ігор Портнов, син Портнова призивного віку, виїхав як волонтер.
Андрій Деркач, проросійський політик, оголошений у розшук за підозрою у держзраді та незаконному збагаченні, втік до рф, де став кандидатом в депутати.
Євгеній Мураєв, проросійський політик, якого рф розглядала як потенційного керівника маріонеткового уряду, втік за кордон у травні 2022 року.
Тарас Козак, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, «права рука» Медведчука, який втік з України до повномасштабного вторгнення рф.
Олег Волошин, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, який втік до рф через Білорусь.
Наталія Королевська, ексдепутатка від ОПЗЖ, фігурантка справи НАБУ про незаконне збагачення, яка втекла в Емірати.
Олександр Єфремов, колишній керівник фракції Партії регіонів, втік до рф на початку повномасштабного вторгнення.
Геннадій Боголюбов, олігарх, який зміг виїхати з країни у червні 2024 року за допомогою чужих документів.
Олександр Тупицький, колишній голова КСУ, фігурант справи ДБР, який втік за кордон у березні 2022 року.
Кирило Шевченко, ексголова Нацбанку, фігурант справ НАБУ, який виїхав за кордон у відрядження перед повідомленням про підозру і не повернувся.
Дмитро Сенниченко, колишній голова Фонду держмайна, фігурант справи НАБУ, втік за кордон одразу після обшуків у нього вдома.
Ярослав Дубневич, народний депутат, фігурант кількох справ НАБУ, втік за кордон у 2023 році.
Ігор Кушнір, президент Київміськбуду, який виїхав за кордон за довідкою про інвалідність, а після цього піднявся на Еверест.
Віктор Сиса, засуджений до 5,5 років позбавлення волі ексдиректор ДП «Гутянське лісове господарство».
Владислав Трубіцин, депутат Київради, обвинувачений у корупції депутат Київралди, який виїхав за кордон завдяки листу від ГУР.
Олег Гладковський, колишній перший заступник секретаря РНБО, фігурант справи НАБУ.
Ігор Гладковський, син Олега Гладковського, фігурант справи НАБУ, виїхав за кордон у 2022 році.
Андрій Довбенко, фігурант справи НАБУ, який втік до Великої Британії.
Андрій Наумов, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, який втік до Сербії за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення рф.
І це далеко не фінальний список. Ще є різні блогери, музиканти, депутати місцевих рад та інші арестовичі.
Більшість запрошених на нараду керівників правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДБР, прокуратура) координуються заступником Єрмака Татаровим.
Чи буде на нараді “незамінний менеджер” Татаров, до якого має бути найбільше питань – не повідомляється.”
Журнал NV опублікував рейтинг Топ-100 найвпливовіших українців, що став першим таким рейтингом під час повномасштабної війни.
Перше місце серед ста найвпливовіших українців за версією NV зайняв глава держави Володимир Зеленський, який, незважаючи на понад п’ятирічне президентство, згідно з соціологічними опитуваннями, наразі має найвищий рейтинг довіри серед вітчизняних політиків.
На другому місці рейтингу — керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, ексклюзивна близькість якого до першого обличчя в державі перетворила його на могутнього чиновника, в чиїх руках зосереджені важливі важелі функціонування держави.
Трійку лідерів замикає головнокомандувач Збройними силами України Олександр Сирський — від його рішень вже більше пів року залежить доля української армії, а також оборонні та наступальні дії на фронті.
За ним слідують представники оборонного відомства країни — міністр оборони України Рустем Умеров та керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
Під керівництвом Умерова міністерство оборони змогло цифровізувати облік військовозобов’язаних та військовослужбовців, запустивши додатки Резерв+ і Армія+, а спілкування із західними колегами сприяло передачі Україні довгоочікуваних F-16. А підлеглі головного розвідника країни Буданова беруть участь у секретних та успішних спецопераціях по знищенню ворога на фронті та в тилу — від тимчасово окупованого Криму і російської глибинки до країн африканського континенту.
Шосту позицію в рейтингу Топ-100 найвпливовіших українців за версією NV зайняв глава Служби безпеки Василь Малюк, впливовість якого визначають ряд успішних спецоперацій по ліквідації колаборантів та фактичне вигнання Чорноморського флоту РФ з Криму за допомогою розроблених за участі СБУ морських дронів.
Далі йде голова Національного банку Андрій Пишний, професійні навички якого сприяли збереженню макрофінансової стабільності всієї країни в умовах великої війни і забезпечили стабільність вітчизняної банківської системи.
На восьмому місці опинився мільярдер і власник SCM Рінат Ахметов, який, незважаючи на втрату деяких своїх активів, з капіталом у $6,9 млрд залишається найбагатшим громадянином України і має суттєвий вплив на життя країни.
Замикання першої десятки ста найвпливовіших українців займає міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, найбільш відомим досягненням якого стало додаток Дія, а нині — опіка над вітчизняними виробниками дронів, і заступник голови Офісу президента Олег Татаров, який, незважаючи на ряд скандалів і сумнівне минуле, все ще зберігає свою впливовість.
В Україні несподівано загострилися стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка до цього часу вважалася лояльною до президента і його адміністрації.
Перші ознаки цього були помічені ще в липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.
Сьогодні Зеленський з цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду “невідкладно найближчим часом” провести засідання. За його словами, термінового ухвалення потребують законопроєкти про виплати бійцям за операцію на Курщині, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їхнім рідним, трофейну зброю та позбавлення звань і нагород колаборантів.
“Звісно, окрім цих названих мною рішень, є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, зокрема, духовну незалежність, а також урядова робота, щоб їх впровадити. Усе це необхідно зробити дійсно оперативно”, – заявив Зеленський.
А парламент не збирався вже понад три тижні.
Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви, і, як примусовий захід, заблокувала парламентську трибуну.
Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроєкт.
Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем’єр-міністра.
“Страна” повідомляла, що з кінця червня ширяться чутки про можливу рокіровку Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віцепрем’єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає глава ОП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.
Однак “перезавантаження” досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією, це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи то навіть очолює голова пропрезидентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.
Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), між прем’єром і Арахамією склалися “добрі та різноманітні стосунки”. При цьому голова фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака “центр ухвалення рішень”.
“Тому він вирішив поборотися за Шмигаля”, – написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.
Державне агентство України з питань кіно затвердило новий склад Ради з державної підтримки кінематографії, до якого увійшли особи, тісно пов’язані з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком і колишнім головою Ради Артемом Колюбаєвим.
Один із них – Тарас Босак – член “Союзу підприємців кіно і телеіндустрії”, яким володіє Єрмак, а керує Колюбаєв.
Босака називають правою рукою Колюбаєва, який співпрацює з ним у компанії “Мейнстрім Пікчерз”, що є одним із “переможців” та одержувачем бюджетних коштів на свої проєкти – і раніше, і зараз.
Щоб позбутися Колюбаєва, попередній склад Ради розформували через суд. Останньою краплею стало те, що кінопродакшн тодішнього голови Ради Колюбаєва “мейнстрім Пікчерз” отримав фінансування на одразу три фільми.
А паралельно сім’я Колюбаєва, яка втекла від війни, купила будинок у США за $600 тисяч.
У червні світові лідери зібралися у Швейцарії, щоб обговорити війну в Україні. Це зібрання надало можливість заглянути за лаштунки української політичної сцени, де ключовою фігурою поряд із президентом Володимиром Зеленським став Андрій Єрмак, керівник його адміністрації. Видання Bloomberg докладно розповідає про зростаючий вплив Єрмака і його необмежену владу.
Андрій Єрмак, колишній кінопродюсер, за останні роки став незамінним радником Зеленського. Він займає центральне місце у військових і зовнішньополітичних питаннях України. Його вплив поширюється на такі важливі аспекти, як військове планування, дипломатія і внутрішні політичні рішення. Під час зустрічі у Швейцарії Єрмак був постійно присутній поруч із президентом Зеленським, демонструючи свою важливість у прийнятті ключових рішень.
Як зазначає Bloomberg, зростаюча роль Єрмака викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України, зокрема країн НАТО та Європейського Союзу. Концентрація влади в руках однієї особи може обмежити прозорість і підзвітність у прийнятті рішень, що особливо важливо в умовах війни. Це занепокоєння поглиблюється через кадрові зміни, що сталися в Україні. Такі зміни, за інформацією Bloomberg, часто ініціюються або підтримуються Єрмаком.
Втім, як підкреслює видання, сам Єрмак заперечує, що його вплив зростає. Він стверджує, що лише координує роботу і пишається тим, що президент запитує його думку через отримані результати. Президент Зеленський також відкинув критику на адресу Єрмака, наголошуючи, що його керівник апарату є “потужним менеджером”, який діє в інтересах країни. Зеленський підкреслює, що рішення приймаються на основі консультацій із різними радниками, хоча роль Єрмака є особливо значущою. Проте деякі експерти і критики, як зазначає Bloomberg, стурбовані тим, що підвищена роль Єрмака може обмежити можливості для відкритих і конструктивних дискусій у вищих ешелонах влади.
Bloomberg відзначає, що занепокоєння щодо Єрмака виникає у критичний момент для президента Володимира Зеленського. Україна намагається відбити російський наступ і готується до зими з пошкодженою енергетичною інфраструктурою. Вибори в США і можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому ставлять під сумнів тривалу підтримку союзників. Також Зеленського можуть звинуватити у “відсутності легітимності”, оскільки його повноваження вже б закінчилися без воєнного стану.
Повноваження Єрмака, як зазначає Bloomberg, ширші, ніж у будь-якого з його попередників. Він відігравав центральну роль у ухваленні ключових рішень під час війни: постачання зброї, переговори про гарантії безпеки, нагляд за обміном полоненими та залучення Глобального Півдня на бік Києва. Журналісти відзначають, що деякі чиновники порівнюють роль Єрмака з роллю головного виконавчого директора, тоді як Зеленський виконує функції голови. Єрмак каже, що його “влада” полягає у роботі 24/7 і взятті на себе більше зобов’язань та ризиків.
У травні 2024 року Єрмак нібито відіграв важливу роль у відставці голови Мінінфраструктури Олександра Кубракова, який колись мав прямий зв’язок із Зеленським і був близький до адміністрації Байдена. Стверджується, що Зеленський терпить “безжальні методи” Єрмака, вважаючи його фахівцем з розв’язання проблем, що пропонує швидкі та прості рішення.
Зараз Єрмак займається дипломатичною діяльністю, і є таким собі архітектором мирного плану України, що має на меті залучити союзників за межами Заходу до вимог України припинити війну до початку переговорного процесу з більш ізольованою Росією.
Щоденні обстріли України російськими ракетами стали не лише темою численних спекуляцій, а й можливим інструментом політичних розправ. Нещодавні події у Харкові викликали широкий суспільний резонанс та потребують особливої уваги.
Раніше ЗМІ повідомляли про те, як Віталій Кличко та Олександр Кубраков використовували свої контакти у Білорусі для звільнення територій двох лікарень. Проте, вчорашній інцидент у Харкові виходить за межі здорового глузду.
Вчора російська ракета потрапила до будинку Юрія Сапронова, відомого підтримкою до останнього Залужного, і не публічною але об’єктивною критикою на адресу президента України Володимира Зеленського та голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Сапронова неодноразово попереджали про наслідки його висловлювань, але він відмовлявся мовчати, заявляючи, що не може залишатись осторонь, коли відбувається явна диверсія проти України.
Сапронов, який має підтримку харків’ян, має реальні шанси обійняти посаду мера Харкова. Пряме влучення ракети до його будинку викликає припущення, що в Офісі президента сприймають його політичні амбіції як загрозу. Таким чином, виникають побоювання, що влада готова застосовувати найпідліші та цинічні методи для усунення конкурентів.
Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, між Володимиром Зеленським та Андрієм Єрмаком виникли перші серйозні протиріччя після повернення із США, на фоні невдоволення Президента реалізацією “міжнародного трека”, за який в офісі відповідає безпосередньо керівник ОП.
Так, видання Politico зазначає, що Президент України Володимир Зеленський та голова Офісу Президента Андрій Єрмак залишились розчарованими переговорами з президентом США Джо Байденом під час саміту НАТО, оскільки він відмовився зняти обмеження на удари американською зброєю вглиб території Росії.
Також за інформацією Politico, США не передали Україні жодної зброї, у зоні досяжності якої була б столиця Росії.
Разом з тим, сам Андрій Єрмак заявив про те, що Україна задоволена результатами саміту НАТО. “Я можу сказати, що ми задоволені результатами Вашингтонського саміту, тому що мова документів справді сильна і союзники зробили реальні кроки вперед. Я думаю, що наступною зупинкою має бути те, щоб Україна отримала запрошення”, – підкреслив Єрмак.
Глава Офісу Президента України Андрій Єрмак у своєму візиті до Сполучених Штатів заявив, що Україна не готова до компромісів з Росією, які передбачають поступки територій у обмін на припинення війни на Донбасі.
Каже, Київ готовий вислухати всі варіанти.
“Але ми не готові піти на компроміс заради дуже важливих речей і цінностей… незалежності, свободи, демократії, територіальної цілісності, суверенітету”, – сказав Єрмак.
На запитання, як Україна оцінює можливість Трампа закінчити війну, Єрмак сказав: “Чесна відповідь: я не знаю. Подивимося”.
Раніше Зеленський не назвав повернення територій серед умов для закінчення війни.
Монополія Банкової в Україні на насильство, правду, армію, корупцію і справедливість, поширюється і на анонімність. Наслідуючи тренди, політики, що засідають на Печерських пагорбах, перерозподіливши інформаційне поле, після низки воєн і відвертих рейдерських атак, змусили до співпраці як цілком собі публічних, так і анонімних блогерів. При чому після початку активної фази війни, на користь політиків це робили підлеглі ним люди із силового блоку, майже офіційно.
Офіційно попросили їх допомагати країні воювати з ворогами України.
Неофіційно перетворили на зброю з вимагання та шантажу на користь третіх осіб, але й не без своєї особистої незаконної і неоподатковуваної вигоди.
Ось тільки гра в анонімного здирника з цілком конкретного бізнесу закінчилася для одного з таких каналів.
Анонімного адміністратора Telegram-каналу “Джокер”, який пов’язують з Офісом президента, Єрмаком, Арахамією та Тимошенко, офізичили, а анонімний адміністратор Telegram-канал “Темний лицар” розпочав за ним та його жіночим батальоном справжнє полювання!
Втім, давайте про все та по порядку.
Знайомтесь – Роман Кравець
Журналісти з Forbes, були першими хто деанонімізував “Джокера” і першими, хто повідомив, що його основний дохід шантаж.
На відміну від “Джокера Путіна” – Євгена Пригожина, український “Джокер” народився у сім’ї одіозного політика з Дніпра, рейдера із ФПГ Коломойського – Геннадія Корбана. Корбан, хоч і став його “хрещеним батьком” у великій інформаційній грі, його біологічний батько зовсім інша людина – Кравець Олександр Михайлович, 1958 року народження, російська. Родом із Росії, Магаданська область, Сусуманський район, село Великий Хатиннах. Олександр Кравець, двічі судимий. Вперше за зґвалтування 1984 року (достроково звільнений у 1990 році). Вдруге за здирство, на початку двохтисячних.
Старт кар’єри Кравця розпочинається у 2015 році. Під час історичної битви Порошенка та Коломойського на 205 виборчому окрузі у Чернігові де на довиборах до парламенту бились два кандидати:
“Мажор” Сергей Березенко от БПП;
“Рекетир” Геннадій Корбан з УКРОПу.
Чого тільки не було на цих виборах: “гречкосії”, підкупи, бойові зіткнення.
Роман Кравець воював на боці Корбана, де й уславився інформаційними кампаніями. Професійний підлабузник і пристосуванець, Кравець швидко став для Корбана близькою людиною. Але з огляду на свою любов до грошових знаків, зупинятися на Корбані Кравець не став.
Великим, за всіма параметрами, любов’ю Роми та сходинкою до Олімпу, стала колишня головна податківця Дніпра – Оксана Томчук.
Наївна вірила Ромі, який затесався до неї в коханці. А він, не будь дурнем, майстерно розводив її на гроші у 2016-2019 роках.
Владна жінка була і старша і сильніша за Рому, і навіть, періодично била його. Що втім майбутньому “Джокеру” подобалося.
Напевно, Рома й надалі був би дешевим альфонсом у багатої та впливової чиновниці, але в країні почалися вибори і Рому знову “мобілізували”.
У 2019 році Кравець потоваришував із найвпливовішою людиною з табору Коломойського – Андрієм Богданом, тоді просто дорогим адвокатом впливових людей. Тоді ж Рома почав підробляти і на “СТРАНА.UA” під проводом Світлани Крюкової.
Богдан тоді був на піку. Вважалося, що він особисто керував Володимиром Зеленським та відповідав за продаж місць у списках партії “Слуга Народу”.
Продавши прохідні місця, Богдан добив останні вакантні місця з телефонної книжки. Одним із таких запасних “Слуг” і виявився Роман Кравц, якого запросив до списку 153 номером. Зрозуміло, що до Верховної Ради Рома не пройшов. Але на це був розрахунок.
Після того, як Андрій Богдан дорвався до влади, він посварився з усіма. Не стали винятком Геннадій Корбан та Світлана Крюкова.
Ось тоді і було вирішено створити анонімний Telegram-канал “Джокер”, а довірена особа Крюкової та Корбана – Роман Кравець став його адміном та помічником.
Спочатку на каналі постили пранки — писали посадовцям від імені інших чиновників, а самі листування потім зливали до мережі. Так тривало до 2021 року, поки Крюкова та Корбан контролювали канал.
Але Кравець, що підріс, одного прекрасного дня “рейдернув” канал, ставши його одноосібним власником. На диво, саме з цього моменту канал стали називати “рупором Офісу Президента”, а або “рупором Єрмака”.
На службі біля Офісу (і не лише)
Одним із перших великих спонсорів Роми “Джокера” був народний депутат від партії Медведчука та бізнес-партнер російського олігарха Авдєєва, Вадим Столар.
Рома не довго з ним пропрацював, оскільки Вадик не став другом Офісу. Як не намагався.
Найдовше Рома Кравець пропрацював на контрабандиста цигарок Григорієм Козловським. Мочив Джокер для Козловського бізнесмена Артура Гранца, власника журналу Forbes Ukraine.
Близько року тому “Джокер” працював на Миколу Тищенка, медійно супроводжуючи його рейдерські атаки на Кол-центри.
Отримавши захист від колишніх партнерів по “Джокеру”, Рома прославився тим, що писав жорсткі пости на захист Президента та Андрія Борисовича. Та інші “патріотичні” пафосні пости із виправданням усіх зашкварів Офісу та підконтрольних йому гілок влади.
Приклади діяльності “Джокера”
Громадянське суспільство ставить питання про фортифікаційні споруди в Харківській області. І “Джокер” тут як тут відповідає:
”Вчора по всьому ТГ кричали, що у Харкові немає укріплень. Сьогодні тиша. Зміцнення з’явилися. Дивно, правда? Друзі, вистачить всередині один одного, один знищувати. Після війни розберемося”.
Журналісти звинувачують у корупції заступника генпрокурора Вербицького. «Джокер» (за $50000) розміщує його виправдання.
Українці вважають ненормальним ознаки ручного контролю Татарової та Єрмака над деякими органами влади?
“Нам кінець буде саме тоді, коли звільнять Татарова чи Єрмака. І антикорупціонери цього вимагають. Вони досягають кінця України”!
Вляпався “Джокер” і у скандал із Гринкевичам. Не дуже довго торгуючись Романе Олександровичу, за $50000 взявся відмазувати сина корупціонера від звинувачень.
Гринкевича Роман намагався вибілити цілий місяць…
Ось приклади роботи взяті з ТГ-каналу “Джокер”:
“ДБР: Гринкевич не підозрюваний у справі про постачання одягу для ЗСУ на 1,5 млрд грн. Тим часом мені з МО надсилають документи, що жодна з компаній Гринкевича не отримувала авансів від МО гроші – все робилося за рахунок компаній Гринкевичів, які отримували гроші лише після постачання товару.
Тим часом, Дана Ярова з МО заявляє, що компанія Гринкевича постачала якісні продукти за кращими цінами і жодних підстав для розірвання контрактів немає.
Я перепрошую, а що відбувається взагалі?”.
Відпрацювавши “полтос” від жадібних львів’ян, “Джокер” відразу зашкварився на рекеті магазинів електроніки: Comfy, Алло, Цитрус.
Отримавши відступні Рома відразу почав мочити Ніколова, через те, що той написав погане для свого Офісу блогера Лачена.
Закінчив із неугодними блогерами і тут же “Джокер” критикує керівництво компанії Uklon, що нібито виїжджає за кордон під час великої війни:
“Слухайте, а Uklon – це критична інфраструктура? Виявляється, керівництво Uklon під час війни спокійно їде з України”.
Компанія Uklon “Джокер” атакувала особливо жорстко. Згадував службу таксі у своїх постах понад 320 разів.
Чому? Компанія повідомляла, Що “Джокер” вимагав у них $200000 за припинення нескінченних атак, але на ці умови вони не пійшли.
У лютому 2024 року в ЗМІ з’явилась новина, що Офіс Президента хоче підімяти під себе всіх блогерів. “Джокер” з Петровим провели низку атак на них.
А потім НБУ розіслав банкам на перевірку фінмоніторингу список із 150 українських блогерів.
Вгадайте чиїхось прізвищ там не було?
А якщо такі розумні – вгадаєте чому?
Бо Кравець, це такий Тищенко, якому можна все, але Кравець.
За час повномасштабного вторгнення Кравець 5 разів виїжджав за кордон без жодних документів. Загалом Рома був за кордоном понад 2 місяці.
Вперше виїхав з України 22 жовтня 2023 року, а повернувся за місяць, 20 листопада. Кордон перетнув на КПВВ “Краківець” на автомобілі Mercedes-BenzS 550, зареєстрованому на нього. Кравець купив цей автомобіль ще на початку 2022 року у попереднього власника приблизно за $50 000.
Mercedes-Benz S 550, куплений Кравцем у 2022 році, номери змінені у 2024 році
Де залишив авто та для чого невідомо. Назад до України Рома повернувся вже на іншому Mercedes-Benz S 250 CDI, зареєстрованому на 67-річну львів’янку Катерину Лозінську.
18 лютого 2024 року “Джокер” виїхав з України на орендованому Mercedes-Benz S-Klasse, а за 4 дні повернувся на орендованому Mercedes-Benz V220.
22 квітня 2024 року він знову виїзд за кордон на автомобілі львівської пенсіонерки. Повернення – за тиждень на орендованому Mercedes-Benz S-Klasse.
На ньому він виїжджає знову 4 травня, повертається через 18 днів раптово — на Nissan Rogue.
У червні “Джокер” знову ненадовго їде і повертається через два дні на Mercedes-Maybach GLS 600. І це вже 6 машина, яку Роман Кравець використовує для закордонних вояжів.
18 травня 2024 року Кравець вирушив до Саудівської Аравії на бій Тайсона Ф’юрі та Олександра Усика.
Підстава для виїзду з України у виписках з бази прикордонників, як звичайно, відсутня, а це означає, що про це хтось дуже попросив.
У 2024 році Роман Кравець за $150000 купив собі Lexus LX 600, а всього за останні 2 роки лише на покупку машин Джокер витратив понад 8 мільйонів гривень.
Проживає власник Telegram-каналу “Джокер” у квартирі на 100 квадратних метрів на 8 поверсі елітного ЖК “Чикаго”, де оренда коштує не менше ніж $2000, а ціна квартири $700000.
У цьому ЖК, за дивним збігом обставин, мають квартири екс-голова ВП Андрій Богдан та засновник компанії Saga Development, забудовник Андрій Вавриш.
Джерело, близьке до Романа Кравця, стверджує, що охороняють його співробітники СБУ. У самій службі цю інформацію не підтвердили.
Співмешканки та утриманки Роми
Це дівчинка Настя. Рома її відібрав у Іллі Добкіна, купивши силіконові груди.
А ось наступна жертва Роми та пластики обличчя – Оля Осмоловська. Вона грудей не отримала, зате отримала Порше.
Тато у Олі – податківець Руслан Осмоловський із Вінниці.
У Насті такого тата немає, тому Рому, як і раніше молодший Добкін – покинув.
Коли Рома почав заробляти сотні тисяч доларів на здирстві у жертв інформаційних компаній (Fondy) або їх замовників, то і подарунки у його нареченої стали іншого рівня. Дочка Вінницького податківця, Ольга Осмоловська отримала від Роми не тільки Порш, а й десятки брендових сумок та прикрас.
Втім, Рома швидко втомився від Вінницької ескортниці з податкової династії.
Не дивлячись на те, що Ольга Осмоловська 1999 року народження, все ще тішить себе надією зажити разом із Ромою “Джокером” і навіть за останній рік перетворилася на практично точну копію пізньої Ані Лорак. Нова пасія Роми з іншої грядки.
“Паучиха” Сабіна Мусіна
З Сабіною Рому “Джокера” побачили після програшу футбольної збірної України.
З Мусіною він поїхав з Німеччини і зараз відпочиває на пляжі в Cala del Pi, в селищі S’Agaro, Жирона, Іспанія.
Мусіна цікава дівчинка. Між нескінченним ботексом і силіконом там застрягла цікава історія.
Народилася Сабіна у Запоріжжі. Здобувши атестат зрілості, Мусіна вирушила підкорювати Київ разом із подругою Лерою Бородіною. У столиці дівчата вступили до юридичного ВНЗ, але реалізовуватись вирішили в іншому напрямку. У 2015 році Сабіна та Лера відкрили авторський салон краси “G. Bar”, де можна не лише зробити манікюр та педикюр, а й зазирнути у модний шоу-рум.
“G.bar” відкрили і за межами України – у Мінську, Астані та Москві. Хоча Сабіна стверджує, що на Росії “G.bar” працює в Москві на умовах франчайзингу, чомусь повірити в це важко.
З Росією пов’язана і діяльність її першого чоловіка ідейного представника мафії зброї Костянтин Чередниченко.
У 2017 році Костянтин став учасником корупційного скандалу навколо “Укрінмашу”, який є частиною “Укроборонпром”. Його звинуватили у несанкціонованому збуті зброї: патронів, автоматів, РПГ, ракет. Все вище перераховане виходило з України за однією вартістю, а потрапляло до Північного Судану (зона інтересів Кремля) зовсім за іншою ціною завдяки посередництву Москви.
Тоді величезна партія автоматів, патронів, РПГ та ракет мала потрапити до Південного Судану. При тому, що РПГ коштують в Африці $2500, Чередниченко за документами продали їх $200. Мова в цій угоді може йти про 150 мільйонів доларів!
«Російський слід» корупції в “Укрінмаші” можна знайти, відстеживши ниточки поставок через британську “прокладку” Фуертевентура Інтер LP, через яку Чередниченко вкрав щонайменше 2 мільйони доларів Так ось кінцевим бенефеціаром її є ФСБшниця Олена Кульбікова.
Загалом Чередниченка затримали. А Сабіна починаючи з 2018 року заявляла повсюдно: “Моє особисте досягнення – це розлучення”.
Додаючи, що втекла і від чоловіка, і від великих грошей.
Другий чоловік Мусіної – інфоциган Андрій Трушковський. Якого вона придбала зі знижкою, але за 2 місяці шлюбу він від неї втік.
Загалом – Сабіна дуже гідна партія Роме.
Кінець імператора ТГ
Ці дві привабливі дівчинки – адміністратори Телеграм-каналу “Джокер”:
Шишова Вікторія 1994 року народження, та Шумейко Катерина 1994 року народження.
Вони все ще працюють на Рому Кравця, поки він ховається за кордоном, і розповідає всім, що канал продав 2 роки невідомій особі за криптовалюту.
Що знову ж таки цілком собі комерційна угода і дуже хотілося б зрозуміти де і коли з неї Роман Кравець заплатив податок на прибуток.
Втім, ми все це напевно дізнаємось, навіть якщо не намагатимемося з’ясувати.
Чому ми в цьому впевнені?
Тому, що за даними наших інсайдерів в правоохоронних органах, на адресу ГПУ та Налогової надійшло декілька запитів стосовно діяльності Романа Кравця. Громадськість просить надати оцінку опублікованим в ЗМІ фактам, зокрема вияснити, скільки податків сплатил Роман Кравець за роки своєї роботи на Корбана і Банкову.
І якщо він продав канал “Джокер”, то скільки з отриманої суми було виплачено податків, скільки мільйонів гривень відправлено на допомогу ЗСУ?
