Хрещатик

Позначка: вищий навчальний заклад

  • МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    В Україні очікується хвиля масових відрахувань із вищих навчальних закладів. Особливо це стосуватиметься студентів-чоловіків призовного віку, які вступили до вишів з недобросовісною метою — уникнути мобілізації. Про це в інтерв’ю ZN.UA повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За його словами, після весняної сесії, яка завершиться у травні-червні, в університетах будуть «досить масові відрахування», ідеться насамперед про тих, хто формально числиться у вишах, але фактично не навчається.

    «Наразі понад сотню закладів освіти перевіряють щодо зарахування чоловіків 25+ років. Йдеться про очне навчання, яке повинно бути підтверджене фізичною присутністю на парах», — зазначив Винницький.

    Він наголосив, що освіта має бути свідомим вибором, а не інструментом для отримання відстрочки. Водночас заступник міністра визнав, що серед студентів є й ті чоловіки віком 25+, які справді повернулися до навчання свідомо та демонструють хороші результати.

    Паралельно триває масштабна перевірка понад 100 університетів і коледжів — Державна служба якості освіти спільно з військкоматами та правоохоронними органами вивчає дотримання законодавства щодо вступу та навчання студентів-чоловіків.

    Перевіряють:

    • достовірність даних у ЄДЕБО;

    • наявність студентів на заняттях;

    • чи не перевищено ліцензійні обсяги прийому.

    За словами Винницького, лише за період з квітня по серпень 2024 року було відраховано 23 448 чоловіків віком понад 30 років, з яких 5805 — за результатами перевірок, інші — за рішеннями самих вишів.

    Справжній рекорд поставила аспірантура: якщо до 2022 року до аспірантур щороку вступало 3–4 тисячі осіб, то у 2023-му — одразу 18 тисяч, з яких понад 90% — чоловіки призовного віку. Після перевірок було відраховано близько 3 тисяч аспірантів.

    У МОН запевняють: боротьба з фіктивним навчанням продовжиться і цього року. Вступна кампанія 2025 року проходитиме з особливою увагою до мотивації абітурієнтів та підвищеними вимогами до зарахування.

  • Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Вчителі, психологи, інженери: кого навчатимуть коштом держави у 2025 році

    Ключовими пріоритетами цьогорічного державного замовлення у вишах стануть спеціальності, пов’язані з людським капіталом та відбудовою інфраструктури. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

    За його словами, проєкт постанови про обсяги держзамовлення поки не винесений на розгляд Кабміну, однак консультації з Мінекономіки вже проведено. Йдеться про попереднє погодження найбільш актуальних спеціальностей, які будуть профінансовані державою.

    «У фокусі – інфраструктурна відбудова та людський капітал. Це насамперед медицина, психологія, терапія, реабілітація. Ми розуміємо, що таких фахівців не вистачає, особливо для допомоги ветеранам», – пояснив Винницький.

    Окрему увагу держава приділятиме педагогам. Посадовець визнав, що зарплатна політика у сфері освіти залишається слабкою, попри цьогорічне підвищення на 2 тисячі гривень. Водночас, відновлення вчительського складу є стратегічно важливим.

    «Наш учитель старіє. Інвестиції в майбутніх педагогів — це інвестиції у майбутнє країни», – наголосив заступник міністра.

    Окрім медичних і педагогічних спеціальностей, державне замовлення також охоплюватиме фахівців, які зможуть долучитися до фізичної відбудови країни. Серед них – архітектори, будівельники, інженери, фахівці з транспортної логістики. Не залишаться поза увагою і природничі науки — фізика, хімія та математика.

    Попри війну, у МОН наголошують, що працюють над збільшенням держфінансування освіти і, зокрема, намагаються зберегти баланс між потребами фронту й тилу.

  • Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міністерство оборони України оголосило, що з вересня 2025 року в навчальних закладах стартує базова загальновійськова підготовка для студентів. Цей курс проходитиме в два етапи: теоретичний та практичний.

    Теоретичний курс передбачатиме 90 академічних годин, які студенти проходитимуть у навчальних закладах, де отримуватимуть знання щодо основ військової справи та теоретичних аспектів служби.

    Практичний курс триватиме 210 академічних годин та проходитиме у навчальних частинах і центрах Збройних Сил України. Важливо, що практичний курс буде обов’язковим лише для чоловіків.

    Після успішного завершення курсу студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність. Таким чином, цей курс стане важливим кроком у підготовці молоді до служби в армії та сприятиме зміцненню обороноздатності країни.

  • Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    2024 рік відзначився суттєвим зниженням кількості абітурієнтів, які були зараховані до закладів вищої освіти України. За даними Державного підприємства “Інфоресурс”, на бюджетну та контрактну форми навчання було зараховано понад 187 тисяч першокурсників. Це на 80 тисяч менше, ніж минулого року, коли кількість зарахованих склала 267 тисяч.

    Загалом, на вступ до вищих навчальних закладів у 2024 році подали заяви понад 217 тисяч абітурієнтів. Таке скорочення кількості студентів може бути пов’язане з численними факторами, включаючи соціально-економічну ситуацію, пов’язану з війною, а також змінами у системі освіти.

    Одночасно, у 2025 році вступна кампанія розпочнеться раніше — вже у травні. Важливим етапом буде Національний мультипредметний тест (НМТ), який проходитиме з 14 травня по 25 липня. Відповідно до нових правил, учасники НМТ зможуть скласти чотири предмети в один день. Обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України, а також один із додаткових предметів на вибір — українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

    Для полегшення доступу до іспитів для різних етнічних груп, завдання НМТ будуть перекладені на чотири мови — кримськотатарську, польську, румунську та угорську. Кожен абітурієнт зможе обрати бажану мову під час реєстрації на іспит.

    Важливу роль у змінах вступної кампанії відіграють також пропозиції Міністерства освіти та науки України щодо звільнення абітурієнтів з найвищими балами НМТ від зобов’язань щодо відпрацювання на першому робочому місці. Очікується, що цей крок може вплинути на 10-15% вступників. Згідно з новою моделлю фінансування, державне замовлення має охоплювати 25-30% абітурієнтів, які будуть зобов’язані працювати в державному секторі після завершення навчання.

    Зменшення кількості першокурсників у 2024 році та нововведення у вступній кампанії 2025 року вказують на важливість адаптації системи освіти до нових умов і потреб країни, зокрема в умовах війни.

  • Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    В Україні не планують скасовувати систему державного замовлення на здобуття вищої освіти, незважаючи на запуск пілотного проєкту грантової системи, яка покликана частково покривати витрати студентів на контрактне навчання. Обидві системи – гранти та державне замовлення – існуватимуть паралельно, за словами Сергія Бабака, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

    За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

    Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

    Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

    Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

    Що далі?

    На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

    Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.

  • Чому абітурієнти відмовляються від бюджетних місць

    Чому абітурієнти відмовляються від бюджетних місць

    Цього року 6284 абітурієнтів відмовилися від запропонованих їм бюджетних місць у вищих навчальних закладах України, повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». З цієї кількості, 4842 осіб (77%) обрали контрактну форму навчання в українських університетах, включаючи як приватні, так і державні заклади.

    За словами Винницького, більшість із цих вступників використали державні гранти, щоб отримати освіту там, де вони справді хотіли, а не там, де їм було запропоновано бюджетне місце. Таким чином, абітурієнти мали можливість обирати університети та спеціальності відповідно до своїх бажань і прагнень.

    Однак 1442 особи з тих, хто відмовився від бюджетного місця, взагалі не вступали до українських університетів. Найімовірніше, вони вирішили отримувати освіту за кордоном. Це викликає занепокоєння, адже такі відмови в умовах війни є втратою для країни.

    Попри це, Винницький вважає, що кількість абітурієнтів, які обрали закордонні виші, є відносно невеликою і становить менш як 1% від усіх вступників цього року. «Будь-яка втрата топових абітурієнтів – це погано. Але тішить те, що цього року насправді дуже мало топових вступників обрали закордонні університети», – зазначив заступник міністра.