Хрещатик

Позначка: виконавче провадження

  • Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    В Україні змінили правила стягнення боргів за комунальні послуги, суттєво підвищивши суму заборгованості, за якої може виникнути ризик втрати єдиного житла. Відтепер цей поріг становить понад 430 тисяч гривень замість попередніх приблизно 170 тисяч. Водночас навіть накопичення такого боргу не означає, що квартиру чи будинок автоматично вилучать і виставлять на продаж.

    Про це повідомило Міністерство юстиції України, пояснюючи зміни, які набули чинності 23 жовтня 2026 року відповідно до закону №4833-IX.

    Нові положення передбачають, що стягнення на єдине житло боржника не допускається, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році цей показник становить 432 350 гривень.

    Раніше відповідне обмеження дорівнювало 20 мінімальним зарплатам, тобто приблизно 170 тисячам гривень.

    Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що підвищення порогу пов’язане з економічними наслідками війни, зміною вартості життя та необхідністю посилити захист громадян.

    За словами посадовця, випадки, коли українці накопичують комунальні борги такого розміру, є поодинокими.

    У Мін’юсті навели простий приклад: якщо щомісячна плата за житлово-комунальні послуги становить шість тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч потрібно приблизно шість років повністю не оплачувати рахунки.

    Водночас навіть перевищення встановленої законом суми не дає підстав автоматично позбавити людину житла.

    Стягнення заборгованості відбувається у визначеному законодавством порядку. Якщо постачальник комунальних послуг звертається за примусовим стягненням, необхідна відповідна правова підстава, зокрема судове рішення або інший передбачений законом виконавчий документ.

    Після відкриття виконавчого провадження стягнення насамперед може спрямовуватися на кошти боржника, його банківські рахунки та інше майно. Звернення стягнення на нерухомість має відбуватися з дотриманням встановлених законом умов.

    Таким чином, борг понад 432 тисячі гривень не означає, що вже наступного дня квартиру виставлять на аукціон. Ця сума лише визначає межу, після якої за певних обставин може розглядатися питання стягнення єдиного житла.

    Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Водночас існують винятки, зокрема щодо іпотечних зобов’язань і відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    Додатковий захист запроваджений і для громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

    Для визначених законом виконавчих проваджень передбачено зняття арештів із майна та коштів боржників, а також виключення відповідних відомостей із Єдиного реєстру боржників на період воєнного стану.

    Крім того, новий закон передбачає цифровізацію виконавчих проваджень. Після повного погашення певних категорій заборгованості інформація про оплату автоматично передаватиметься до відповідних систем.

    Зокрема, для боргів, сума стягнення за якими не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, або 86 470 гривень у 2026 році, передбачена автоматизована процедура зняття арешту з коштів після виконання встановлених законом умов.

    Якщо інформація про погашення заборгованості не оновилася або обмеження залишилися чинними, у Мін’юсті рекомендують звертатися безпосередньо до державного виконавця, який веде провадження.

    Водночас підвищення порогу стягнення житла не означає скасування обов’язку оплачувати комунальні послуги. Постачальники, як і раніше, можуть вимагати погашення боргів у законному порядку, а відносно невеликі суми заборгованості також можуть стати підставою для відкриття виконавчого провадження.

    Отже, нові правила насамперед посилюють захист єдиного житла українців. За комунальні борги, які не перевищують 432 350 гривень, звернення стягнення на таке житло за загальним правилом заборонене. Проте накопичення більшої суми не означає автоматичної втрати нерухомості — кожен випадок має розглядатися відповідно до встановленої законом процедури.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні нагадали про суворі наслідки для громадян, які систематично не сплачують комунальні послуги. Хоча право власності на житло у боржника зберігається, механізми примусового стягнення працюють так, що людина фактично втрачає можливість розпоряджатися своєю квартирою чи іншими активами.

    Як пояснила адвокатка Олена Воронкова в коментарі для «РБК-Україна», у разі відкриття виконавчого провадження державні та приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт на банківські рахунки і майно боржника. Це — стандартна процедура, яку застосовують по всій країні, незалежно від розміру заборгованості.

    За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

    Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

    При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

    Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

  • Судова тяганина між бізнес-партнерами переросла у кримінальне провадження

    Судова тяганина між бізнес-партнерами переросла у кримінальне провадження

    Колишній керівник Східного регіонального управління Державної податкової служби Богдан Катрушин опинився у центрі судового скандалу, пов’язаного зі спробою неправомірного стягнення коштів зі свого бізнес-партнера. За даними, йдеться про суму у 2,5 мільйона гривень, яку Катрушин намагався отримати через суд, посилаючись на боргову розписку.

    Ще у 2020 році Катрушин подав позов до Шевченківського райсуду Києва про стягнення 4,8 млн грн із підприємця Никифорова. Сторони досягли мирової угоди, і боржник справно здійснював платежі. Однак через початок війни деякі перерахування відбулися із затримкою.

    У грудні 2023 року приватний виконавець Київського округу Марія Фесик відкрила виконавче провадження для примусового виконання рішення суду. Вона визначила до стягнення 1,56 млн грн та 156,5 тис. грн власної винагороди. Підприємець сплатив усе наступного дня, після чого виконавець завершила провадження.

    Втім уже наступного дня Фесик скасувала своє рішення, заявивши, що не врахувала нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних. Загальна сума зросла до 3,5 млн грн, після чого вона ініціювала арешт майна на 2,14 млн грн. 20 грудня з карткового рахунку бізнесмена було додатково списано 78 тис. грн.

    Київський апеляційний суд 25 березня 2025 року визнав дії приватного виконавця незаконними, зафіксувавши грубі порушення процедури. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Скандал навколо Катрушина та Фесик може стати показовим кейсом про зловживання у сфері виконавчого провадження та використання судових механізмів у бізнес-конфліктах.