Хрещатик

Позначка: В’ячеслав Бінд

  • Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    У лютому 2026 року розпорядники бюджетних коштів Києва уклали понад 6,6 тисячі договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму 5,5 млрд гривень. Найбільше коштів столиця спрямувала на тепло, гарячу воду, електроенергію, будівельні роботи та паливо.

    Про це свідчать дані публічного модуля аналітики BI.Prozorro.

    Найбільші витрати традиційно припали на тепло та гаряче водопостачання для комунальних установ. На ці потреби укладено угод на 1,14 млрд гривень. Основна частина коштів спрямована на забезпечення теплом освітніх закладів — 929 млн гривень, а також медичних установ — 161 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом видатків посіли будівельні та ремонтні роботи — 905,9 млн гривень. Найдорожчим контрактом місяця стала реконструкція бази Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Ягідній. Вартість першої черги робіт становить 165,2 млн гривень. Роботи планують завершити до кінця 2027 року. Підрядником визначено ТОВ «І. Б. К. Девелопмент».

    Значну частину ремонтних витрат здійснило КП «Київтеплоенерго». Підприємство витратило близько 284 млн гривень на реконструкцію та ремонт об’єктів. Зокрема, 138,1 млн гривень спрямовано на встановлення когенераційних установок, майже 84 млн гривень — на відновлювальні роботи на ТЕЦ-5, ще понад 29 млн гривень — на ліквідацію розриттів після аварій на тепломережах.

    Окремим напрямком стали роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених обстрілами. На ці потреби передбачено понад 216 млн гривень. Роботи виконуються на кількох об’єктах у столиці, зокрема на вулицях Тернопільській, Антоновича та Оноре де Бальзака.

    Третє місце серед найбільших витрат посіли закупівлі пального та мастил — 592 млн гривень. Найбільші витрати на паливо здійснили Департамент муніципальної безпеки КМДА, КП «Київтеплоенерго» та КП «Автотранспортне підприємство КМДА».

    Четвертим за обсягом видатків напрямком стали закупівлі електроенергії — 576,85 млн гривень. Найбільше електроенергії замовило КП «Київсвітло», яке передбачило майже 336 млн гривень на освітлення вулиць та доріг упродовж року.

    До п’ятірки найбільших витрат також увійшли послуги з організації харчування для комунальних установ — 433,2 млн гривень. Основну частину цих коштів спрямували на харчування у школах та медичних закладах.

    Найбільшим замовником публічних закупівель у лютому стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало договорів на 738,6 млн гривень. Водночас це підприємство стало і найбільшим постачальником тепла та гарячої води для бюджетних установ столиці — на суму понад 1,08 млрд гривень.

    Загалом у лютому столичні розпорядники коштів співпрацювали з понад 2,2 тисячами компаній та підприємців.

  • Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю: літні люди та діти змушені спати в верхньому одязі, а скарги на холод у будинках давно перестали бути винятком. Водночас за цією гуманітарною проблемою проступає чітка управлінська та фінансова схема.

    Політичну та управлінську відповідальність за ситуацію несе міський голова Віталій Кличко як очільник КМДА, його заступник Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальну сферу, а також керівник профільного департаменту Дмитро Науменко. Саме ця вертикаль управління створила умови, за яких доступ до бюджетних коштів отримують не ті, хто здатен реально вирішити проблему теплопостачання, а обмежене коло наближених виконавців.

    Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

    Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

    Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

    На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

    У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

  • Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Зарплата та статки директора «Київтеплоенерго» викликали увагу антикорупційних органів

    Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у 2024 році задекларував зарплату у розмірі 2,87 млн гривень. Посаду керівника підприємства він обіймає з грудня 2018 року, спочатку виконував обов’язки з квітня того ж року.

    У декларації зазначено, що Бінд має родину: дружину Наталію та доньку Олександру. Серед нерухомості – земельна ділянка площею 1827 м² у селі Погреби Броварського району Київської області, житловий будинок площею 296,2 м² на тій самій ділянці та гараж площею 20 м² у Києві. Також задекларовано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 71,4 м² у Києві, яку Бінд має у спільній власності з дружиною, пов’язану з інвестиційним фондом «Фенікс».

    З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

    Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

    Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

  • Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Столична Нацполіція продовжує розслідувати масштабні факти ймовірних корупційних правопорушень у роботі КП “Київтеплоенерго”. Справи стосуються завищення вартості будівельних матеріалів, фіктивного працевлаштування та використання сумнівних підрядників. За оцінками правоохоронців, збитки бюджету столиці сягають сотень мільйонів гривень. Про це пише видання КВ.

    Фіктивне працевлаштування

    Однією з найрезонансніших стала справа щодо фіктивного працевлаштування у відділі розвитку персоналу підприємства. За версією слідства, директорка департаменту управління персоналом Світлана Строкач організувала схему, за якою дві громадянки з 2018 по 2022 рік офіційно отримували зарплату, не з’являючись на роботу. Загалом “заробітки” цих осіб склали понад 3,4 млн грн, а їхні зарплатні картки, ймовірно, перебували у самої посадовиці. Їй інкримінують привласнення коштів за ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України.

    Її підлеглому Богдану Ворожбиту закидають службову недбалість — він не проконтролював ситуацію, що призвело до втрати підприємством ще близько 2,5 млн грн.

    Завищення кошторисів і підрядники

    Інший епізод стосується ремонту на Троєщині, де при відновленні пошкодженого тепломережами асфальту було завищено вартість гарячих асфальтобетонних сумішей. Збитки — 916,6 тис. грн. Відповідальність покладають на начальницю відділу кошторисної роботи КП, яка підписала документи.

    Окремо поліція перевіряє гігантський договір на 863,9 млн грн з ТОВ “Екніс” щодо реконструкції стратегічного об’єкта тепломереж. Слідчі вважають, що угода укладалася за завищеними цінами, а компанія неодноразово фігурувала у подібних схемах.

    Паралельно досліджується діяльність ТОВ “Авест Буд”, яке мало підряди на 59,7 млн грн. За даними поліції, підприємство завищувало ціни на матеріали, а частину коштів виводило через фіктивні фірми.

    Загалом відкрито щонайменше чотири кримінальні провадження щодо “Київтеплоенерго”. Справи стосуються як привласнення майна у великих розмірах (ч. 4–5 ст. 191 КК), так і службової недбалості (ст. 367 КК).

    Варто нагадати, що ще у 2023 році Держаудитслужба зафіксувала порушень у діяльності підприємства на 20,28 млрд грн, із яких понад 3,2 млрд грн — безповоротно втрачені кошти. Найбільші втрати припадали на теплові мережі, які залишаються у критичному стані.

    “Київтеплоенерго” очолює В’ячеслав Бінд, підприємство підпорядковується департаменту ЖКІ КМДА, яким керує Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ столиці з 2014 року курує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Попри численні викриття, жоден із топ-менеджерів “Київтеплоенерго” чи КМДА фактично не поніс відповідальності.

    Слідство вказує, що схеми в “Київтеплоенерго” — системні та багаторівневі. Вони поєднують завищені кошториси, використання підконтрольних підрядників і фіктивних фірм, що дозволяє виводити бюджетні гроші у тінь.