Хрещатик

Позначка: вступ до НАТО

  • Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Найефективнішою гарантією безпеки у світі є членство в Північноатлантичному альянсі, однак вступ України до НАТО наразі не перебуває на порядку денному. Про це заявив американський дипломат Курт Волкер, який раніше був постійним представником США при НАТО та спецпредставником Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках, в ефірі телеканалу «Еспресо».

    За його словами, членство в НАТО залишається найпотужнішим стримувальним фактором у сфері міжнародної безпеки. Волкер наголосив, що Росія ніколи не наважувалася на прямий напад на державу-члена Альянсу, що свідчить про визнання стримувального ефекту цієї організації.

    Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

    Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

    Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

    Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

    На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

    Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

    Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

  • ЄС проти Трампа: визнання Криму може розколоти НАТО

    ЄС проти Трампа: визнання Криму може розколоти НАТО

    Пропозиція адміністрації Дональда Трампа щодо “мирної угоди” між Україною та Росією викликала глибоке занепокоєння в Європейському Союзі. За даними Financial Times, ідеться про ультимативний проєкт домовленості, що передбачає визнання Криму російським та відмову України від євроатлантичного курсу — на користь Москви.

    Європейські дипломати вже назвали такий сценарій неприйнятним. У Брюсселі попереджають: ідея США може не лише поставити хрест на українських інтересах, а й спричинити глибоку кризу всередині НАТО та ЄС.

    “Крим, як і прагнення України вступити в НАТО — це для нас червоні лінії. Ми не можемо від цього відмовитися”, — заявив один із високопосадовців ЄС.

    Вашингтон, за інформацією джерел FT, чинить тиск на Київ, пропонуючи вигідні для Кремля умови в стилі “погоджуйся або лишайся сам”. При цьому Україна, в обмін на відмову від територій і стратегічних цілей, фактично не отримує жодних гарантій.

    “Найгірший сценарій — якщо США не досягнуть угоди, а Європі доведеться вибирати між підтримкою України та лояльністю до Вашингтона”, — заявив один із європейських дипломатів.

    Позиція деяких столиць ЄС вже сформована: вони не підтримають жодного мирного сценарію, що передбачає поступки Росії або компроміс із територіальною цілісністю України.

    Джеремі Шапіро, директор програми США в Європейській раді з міжнародних відносин, зауважує:

    “Європейці завжди намагалися уникати відкритого протистояння зі Штатами. Але цього разу ризик полягає в розколі трансатлантичної єдності”.

    Саміт НАТО, запланований на кінець червня, може стати моментом істини: якщо США не відмовляться від ультимативного курсу, Європі доведеться ухвалити історичне рішення — залишитися із союзником чи з принципами.

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

  • Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Україна має шанс приєднатися до НАТО, якщо західні союзники проявлять сміливість і ухвалять стратегічне рішення, яке дасть Україні надійний захист від Росії та забезпечить мир у Східній Європі. В умовах війни, яка триває вже більше року, питання про можливість вступу України в НАТО є особливо актуальним. Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, у своїй статті для Politico розкриває три основні кроки, які можуть стати ключем до цього процесу.

    1. Офіційне зобов’язання не застосовувати силу для повернення окупованих територій

    Україна могла б запозичити досвід Західної Німеччини, яка в 1954 році, перед вступом до НАТО, оголосила мирний шлях вирішення територіальних суперечок. Це стало важливим кроком для того, щоб уникнути прямої конфронтації з сусідніми державами та забезпечити свою безпеку в рамках НАТО.

    2. Включення території, не під контролем Росії, до НАТО

    Коффі вказує, що НАТО може включити лише ту частину України, яка не перебуває під окупацією Росії. Подібна практика вже застосовувалася, зокрема, з островами Франції та Фолклендами, що не підпадають під повну географічну відповідальність Альянсу. Таким чином, території, що залишаються під контролем Росії, не потраплять під захист статті 5 НАТО.

    3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору

    Зміна цієї статті дозволила б тимчасово виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін були в історії НАТО, зокрема для Греції, Туреччини та Франції. Це надасть Україні можливість бути частиною Альянсу без необхідності вирішувати всі територіальні суперечки до вступу.

    Незважаючи на територіальні суперечки, НАТО вже приймало до свого складу країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія та Хорватія. Однак стратегічне рішення щодо вступу України до Альянсу буде залежати від готовності союзників змінити підходи до захисту території та скасування обмежень для країн з частковою територією під контролем ворога. Якщо союзники наважаться на ці кроки, Україна може стати повноправним членом НАТО, забезпечивши собі безпеку в умовах агресії з боку Росії.

  • Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Згідно з новим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців все ще виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок у війні з Росією. Однак частка тих, хто дотримується цієї позиції, поступово зменшується.

    Головні висновки опитування

    • 51% українців переконані, що Україна не повинна відмовлятися від жодної своєї території за жодних умов.
    • Проте цей показник поступово знижується, що може свідчити про зростання втоми від війни або прагнення до компромісу.
    • На заході України більше прихильників продовження боротьби, ніж на сході, але регіональні відмінності залишаються незначними.

    Що думають українці про різні умови миру?

    КМІС запропонував респондентам кілька сценаріїв:

    1. Варіант 1: Росія зберігає контроль над окупованими територіями, Україна відмовляється від вступу до НАТО, але стає членом ЄС і отримує кошти на відновлення.
      • 47% опитаних вважають цей варіант неприйнятним.
    2. Варіант 2: Росія зберігає контроль над територіями, але Україна стає членом НАТО і ЄС.
      • 64% українців підтримують цей сценарій, що демонструє суттєве зростання підтримки в порівнянні з червнем, коли цей варіант схвалювали лише 47%.
      • Лише 21% висловилися проти.
    3. Варіант 3: Росія зберігає контроль над Донбасом і Кримом, але повертає Запоріжжя і Херсон. Україна вступає до НАТО і ЄС.

    Позиція суспільства щодо цього варіанту залишається змішаною, однак підтримка вступу до НАТО стала ключовим фактором.

    Чому підтримка НАТО зростає?

    Переважна більшість (64%) українців виступає за вступ до НАТО, навіть якщо це передбачає поступки щодо частини територій. Зростання підтримки можна пояснити:

    • Безпековими гарантіями, які надає НАТО.
    • Розчаруванням у перспективах виключно дипломатичного врегулювання.
    • Посиленням усвідомлення важливості міжнародної підтримки у війні.

    Зростання підтримки сценаріїв, що включають вступ до НАТО, свідчить про зміну пріоритетів українського суспільства. Якщо раніше акцент робився на збереженні всіх територій, то тепер головними стають гарантії безпеки та євроатлантична інтеграція.

    Проте більшість українців досі не готова поступитися територіями заради миру. Це свідчить про стійкість і прагнення до збереження суверенітету країни навіть у складних умовах війни.

  • Зеленський пояснив пропозицію компенсації Словаччині за втрати від припинення транзиту російського газу

    Зеленський пояснив пропозицію компенсації Словаччині за втрати від припинення транзиту російського газу

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що пропонував прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо фінансову компенсацію. Мова йде про покриття можливих втрат Словаччини внаслідок припинення транзиту російського газу через українську територію.

    «Ми дали йому пропозицію і щодо можливої компенсації для словаків – саме для словаків – втрат від російського транзиту, і альтернатив щодо транзиту – будь-якого іншого газу, не російського, за запитом Єврокомісії. Ми готові були це робити. Фіцо не захотів компенсації для словаків. І не хоче співпрацювати з Єврокомісією. Йому в Москві чомусь вигідніше», – пише президент України в Х.

    Він заявляє, що Фіцо «бореться заради грошей, причому навряд чи заради грошей для Словаччини». І звинувачує в роботі на Кремль.

    «Тіньові домовленості з Путіним – це або торгівля державними інтересами, або робота на власну кишеню», – заявив Зеленський.

    Раніше Фіцо заявляв, що Зеленський пропонував йому 500 млн євро з російських активів за згоду зі вступом України до НАТО.

    Після поїздки Фіцо в Москву Зеленський закликав словацьких правоохоронців почати розслідування щодо зв’язків Фіцо з Кремлем.

  • Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

    Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив із заявами на адресу президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він нібито не запропонував йому 500 мільйонів євро з російських активів у обмін на підтримку членства України в НАТО. Ці заяви, які викликали широкий резонанс, прозвучали під час виступу Фіцо в середу, 20 грудня 2024 року.

    Про це пише Politico.

    За словами Фіцо, під час їхньої розмови він висловив стурбованість тим, що Словаччина може втратити близько 500 мільйонів євро щорічних доходів від транзиту російського газу. У відповідь, як стверджує словацький прем’єр, Зеленський запитав його, чи підтримає він вступ України до НАТО, якщо отримає цю суму із російських активів.

    “І, звичайно, я сказав ‘ніколи’,” — заявив Фіцо, підкреслюючи, що такі пропозиції були зроблені за зачиненими дверима і є, на його думку, “абсурдними”.

    Фіцо також звинуватив Україну у нібито завданні економічної шкоди країнам Європейського союзу, зазначивши, що ця ситуація є неприпустимою для членів ЄС.

    Роберт Фіцо, який відомий своїми проросійськими поглядами, неодноразово висловлював скептичне ставлення до підтримки України у війні проти РФ. Його слова щодо пропозиції Зеленського поки що не мають підтвердження від інших джерел.

    Офіс президента України поки не коментував заяви словацького прем’єра.

  • Більше 70% українців підтримують вступ до НАТО за моделлю Західної Німеччини

    Більше 70% українців підтримують вступ до НАТО за моделлю Західної Німеччини

    Нещодавнє опитування громадської думки показало, що більше 70% українців підтримують ідею поступового вступу України до НАТО за моделлю, схожою на ту, яку проходила Західна Німеччина. Цей процес став важливим кроком на шляху до стабільності та безпеки для країн, що прагнуть стати членами Альянсу, і для України це може стати моделлю успішної інтеграції в коло західних держав.

    70,3% опитаних українців підтримують ідею поступового вступу України до НАТО, відправною точкою цієї моделі є західнонімецька. Про це йдеться у результатах загальнонаціонального опитування на замовлення Центру “Нова Європа”.

    “70,3% українців підтримують ідею поступового вступу України до Альянсу, коли НАТО запросить Україну в міжнародно визнаних кордонах (при цьому стаття 5 Вашингтонського договору застосовуватиметься до всієї держави, окрім тимчасового окупованих територій)”, – йдеться у результатах опитування.

    Зауважується, що відправною точкою цієї моделі є західнонімецька модель вступу.

    “Нагадаємо, ФРН стала членом НАТО ще в 1955, але східні землі країни змогли приєднатися до Альянсу лише після воззʼєднання Німеччини в 1990 році. Однак суттєвою відмінністю поступового вступу від часткового є те, що запрошення до НАТО поширюватиметься не лише на Україну без тимчасово окупованих територій, як це було у випадку Західної Німеччини, але на всю Україну, включно з окупованими територіями”, – наголошується у повідомленні.

    Водночас в українському дискурсі “впродовж останніх двох років обговорювався переважно частковий вступ України в НАТО, коли окуповані території нібито “віддаються” Росії в обмін на членство в НАТО для неокупованої”.

    “Звісно, що і в опитуваннях такий варіант не знаходить підтримки з боку українців. Насправді йдеться про те, що ці території є також запрошеними до Альянсу, але під безпековою парасолькою Альянсу зможуть опинитись лише після їх деокупації  в майбутньому… Як бачимо, поступовий вступ знаходить розуміння у більшості українців”, – йдеться у повідомленні.

    Як проводилось опитування

    Дослідження було проведено ТОВ “ІНФО САПІЄНС” на замовлення Центру “Нова Європа” з 15 по 27 листопада. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

    Вибірка дослідження – 1 тис. респондентів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%.

    Опитування не проводилося на тимчасово окупованих територіях Криму, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.

    Президент України Володимир Зеленський вважає, що наразі немає сенсу говорити з обраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом про запрошення України до НАТО, поки він ще не в Білому домі.

    Водночас Зеленський наголосив, що такі гарантії безпеки, як запрошення України до НАТО потрібні вже зараз.

  • Команда Трампа на зустрічі з Єрмаком не підтримала ідею вступу України в НАТО

    Команда Трампа на зустрічі з Єрмаком не підтримала ідею вступу України в НАТО

    На тлі складної геополітичної ситуації Андрій Єрмак, глава Офісу президента України, провів зустріч із Майкломом Волтцем і Кітом Келлогом, які, за даними джерела Reuters , можуть увійти до команди Дональда Трампа у випадку його перемоги на президентських виборах у 2024 році. Однак ключовою темою обговорення – перспективи членства України в НАТО – представники команди Трампа не виявили особливого ентузіазму.

    Про це пише Wall Street Journal за підсумками спілкування глави Офісу президента України з представниками республіканця.

    Крім майбутнього спецпредставника з питань України Кіта Келлога і радника з нацбезпеки Майка Волтца, на зустріч із Єрмаком прийшов віцепрезидент Джей Ді Венс.

    За даними видання, Келлог підтримав нинішні поставки зброї адміністрації Байдена, кажучи, що це допоможе Трампу надалі вести переговори. Водночас тема вступу України до Альянсу не зацікавила трампістів.

    За відомостями WSJ, Україна незабаром «планує заявити про свою готовність до миру». Мета Єрмака в США, пише газета з посиланням на джерела, – представити Україну як «конструктивного партнера у справі досягнення миру, а не перешкоду для нього». А також налагодити стосунки з помічниками обраного президента.

    При цьому видання нагадує, що помічники Трампа обговорюють плани, за якими за Росією за підсумками війни залишиться приблизно 20% території України. Чи йшлося про це на зустрічі з Єрмаком, не уточнюють.

    Також українські співрозмовники WSJ кажуть, що головна мета Києва на переговорах – отримати реальні гарантії безпеки, щоб запобігти повторенню війни.

  • Зеленський: Повернення територій потребує дипломатичних рішень

    Зеленський: Повернення територій потребує дипломатичних рішень

    Президент України Володимир Зеленський визнaв, що Збройним силам України наразі бракує ресурсів для повного звільнення окупованих територій виключно військовим шляхом. Про це глава держави заявив під час свого останнього інтерв’ю, наголосивши на важливості дипломатичних інструментів для досягнення миру.

    «Нашій армії не вистачає сил, щоб зробити це. Це правда. Нам дійсно потрібно знайти дипломатичні рішення», – сказав президент в інтерв’ю Kyodo News.

    Він наголосив, що це стане можливим «лише тоді, коли ми знатимемо, що ми достатньо сильні», щоб Росія не змогла розпочати нове вторгнення.

    Зокрема, для цього він знову закликав запросити Україну до НАТО.

    Зеленський зазначив, що війна вступила у «складний період» і Росія активно наступає на Донбасі.

    Раніше український президент заявив про неможливість військової перемоги в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    А також заявляв, що Україна може погодитися із зупинкою війни по лінії фронту за умови членства в НАТО.