Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.
За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.
Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.
Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.
Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.
Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.
Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.
Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.
Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.
За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.
1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.
Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.
Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.
Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.
Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.
Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.
Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.
В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.
Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.
Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що ризик дефіциту електроенергії та застосування графіків відключень в Україні зберігатиметься щонайменше упродовж найближчих трьох–п’яти років. Про це він повідомив, коментуючи стан енергосистеми та перспективи її відновлення.
За словами Кудрицького, середньострокові ризики залишаються об’єктивними. «Ризик [графіків відключень] буде зберігатися 3–5 років — це об’єктивна цифра», — наголосив він.
Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.
Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.
На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.
За інформацією наших джерел, після чергових ударів по енергетиці, екс-очільнику “Укренерго” Володимиру Кудрицькому крім корупційної складової можуть також інкримінувати “держзраду”.
Зокрема, джерело повідомляє, що Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на безальтернативне тримання під вартою у випадку, якщо “прогнозовані проблеми в енергетиці підтвердяться”, При цьому ймовірність, що ляже половина енергосистеми України складає біля 80%”.
Тож в цій ситуації важливо знайти “винного”, яким для Офісу став Володимир Кудрицький.
З огляду на те, що Кудрицький є людиною Коломойського, він є зручною “мішенню” і, за інформацією джерела, “не сісти він зможе тільки якщо покине країну, а закордонні паспорта у нього забрали.
Тому “у Кудрицького шлях один – покинути країну нелегально” – зазначає джерело.
Водночас, як ми повідомляли раніше, в якості свідків у справі Кудрицького можуть з’явитися Мустафа Найем та Олександр Кубраков. За інформацією джерела, у разі перекваліфікації справи з “корупції” на “держзраду” їх статус зі свідків може швидко змінитись на підозрюваних.
Також джерело приводить дані закритої соціології, зробленої на замовлення ОП минулого тижня, відповідно до якої, понад 60% опитаних вважають “головною небезпекою” холодну зиму без опалення та електроенергії. При цьому на сході України ця цифра перевищує 80%, а в центрі та столиці становить близько 70%.
«Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.
Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.
У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.
З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.
Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.
Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.
Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.
Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.
Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.
Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.
У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.
Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.
Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.
Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період, коли компанією керував Володимир Кудрицький, і виявила численні фінансові зловживання. За результатами ревізії встановлено факти безпідставних премій, завищених кошторисів, сумнівних контрактів і порушень у звітності. Матеріали передано до правоохоронних органів.
Аудитори дійшли висновку, що керівництво не забезпечило належного контролю за використанням державних коштів, що спричинило суттєві збитки та створило ризики втрати майна.
Премії попри збитки
Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.
Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.
Завищені кошториси та витрати
Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.
Сумнівні договори
Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.
У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.
Інші порушення
Аудитори також зафіксували: – безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн; – завищення показників амортизації та знецінення активів; – виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.
У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.
Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.
За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок.
Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького.
Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський заявив, що Олександр Кубраков та Мустафа Найем, “мають звітувати куди і як використали десятки мільярдів гривень виділених на будівництво укриттів для української енергосистеми”, фактично звинувативши чиновників у розкраданні.
З наших джерел стало відомо, що екс-голова державної компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький 26 жовтня можливо залишив Україну, перетнувши кордон із Польщею.
В цей самий день він сів на рейс з Варшави. Причиною його втечі може бути розслідування, що ведеться Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) по справі про виведення 1,4 мільярда гривень з «Укрэнерго» в перші місяці війни.
Кудрицький став фігурантом розслідування, яке стосується крадіжки значної суми коштів із компанії, що відповідала за енергетичні поставки в умовах війни. НАБУ підозрює, що ці кошти могли бути використані в інтересах осіб, пов’язаних з енергетичним сектором, що діяли за межами законодавства під час критичної ситуації, пов’язаної з війною.
Україна опинилася перед серйозним викликом напередодні зими, оскільки політичні суперечки затримали необхідну підготовку енергосистеми. Як повідомляє New York Times, через політичні розбіжності між вищими посадовими особами енергетичної сфери було втрачено час для належної модернізації інфраструктури. Це створює додаткові ризики для стабільного енергопостачання під час зимового періоду, що ускладнюється можливими обстрілами з боку Росії.
Ключова суперечка, яка виникла між тодішнім головою “Укренерго” Володимиром Кудрицьким та Міністерством енергетики, призвела до його відставки. Кудрицький виступав за те, щоб країна зосередилася на побудові десятків нових електростанцій по всій Україні, аби зробити енергетичну інфраструктуру менш вразливою до ракетних атак. Однак ця стратегія не знайшла підтримки серед політичного керівництва. Міністр енергетики Герман Галущенко, зі свого боку, заперечує, що політичні розбіжності негативно вплинули на енергетичну політику країни. Він наполягає на тому, що всі необхідні ремонти електростанцій були завершені вчасно, і запевняє, що енергосистема готова до зими.
Проте, на думку аналітиків та експертів, втрата часу на внутрішні суперечки могла мати серйозні наслідки для енергетичної безпеки України. В умовах війни та потенційних атак на інфраструктуру затримки в ухваленні стратегічних рішень можуть дорого коштувати країні. Питання енергетичної безпеки залишаються надзвичайно актуальними, і Україна змушена готуватися до зими в умовах нестабільності та непередбачуваних обставин.
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що реалізувати амбітний проект «Гігават Зеленського у 2024» до кінця року не вдасться. Цей проект передбачає значне збільшення потужностей вітрової та сонячної енергетики в Україні, проте ряд факторів ускладнює його втілення в заплановані терміни.
Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.
«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.
Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».
У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.
В Україні відбулося значне кадрове перестановлення в енергетичному секторі: наглядова рада національної компанії “Укренерго” ухвалила рішення про звільнення Володимира Кудрицького з посади голови правління. Це рішення сталося після одного з найбільших обстрілів української енергетичної інфраструктури та в умовах активної підготовки до зимового сезону.
Це він сам підтвердив на своїй сторінці у фейсбуку: “2 вересня наглядова рада “Укренерго” на позачерговому засіданні рішенням більшості її членів вирішила достроково припинити мої повноваження”.
Останній робочий день Кудрицького на посаді – 4 вересня.
Виконувати обов’язки голови буде Олексій Брехт, член правління, який відповідає за експлуатацію та відновлення високовольтної інфраструктури. А нового постійного керівника компанії мають обрати на конкурсі.
Володимир Кудрицький повідомив, що засідання скликали за його ініціативою, “тому що переконаний, що питання звільнення і призначення керівника “Укренерго” – повноваження виключно наглядової ради”.
За його словами, це важливо не лише як принцип, але й для прозорості та фінансової стабільності бізнесу, що й дозволило “Укренерго” залучити півтора мільярда євро на відновлення енергосистеми від міжнародних партнерів.
Він заперечив, що його відставка пов’язана із поганим захистом об’єктів “Укренерго” від російських ударів, і заявив про розгорнуту “в анонімних телеграм-каналах і деяких ЗМІ” кампанію з дискредитації компанії.
Заяві Кудрицького передували повідомлення двох незалежних членів ради компанії, розміщеної на сторінці “Укренерго” у фейсбуку.
Ці два члени – Данієль Доббені та Педер Андреасен – заявили і про свою дострокову відставку через незгоду із рішенням про звільнення Кудрицького.
“Рішення про дострокове звільнення керівника “Укренерго” є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав”, – йдеться у повідомленні.
Офіційних коментарів від міністерства енергетики, у сфері відповідальності якого працює компанія, поки що не було.
Володимир Кудрицький очолював “Укренерго” з 2020 року.
На час його керівництва припав початок конфлікту із Міненерго – ще у 2021 році, коли компанія завдяки реформі корпоративного управління здобула певну незалежність від уряду. Попри те, що належить державі.
З початком війни ім’я Кудрицького фігурувало у справі про завищені ціни на бронежилети, які безпековий відділ компанії придбав у березні-квітні 2022 року за цінами, вищими за ринкові. У 2024 йому довелося реагувати на повідомлення у ЗМІ про зарплату в 2 млн грн на місяць. Тоді він заявляв, що вона не змінювалася від 2020-го, тоді як зарплати працівників “Укренерго” за цей період зросли у середньому на 70%.
На час керівництва Кудрицького припало також і від’єднання від російської та приєднання України до європейської енергосистеми, яке відбулося одразу після початку масштабного вторгнення в Україну.
Найголовніше, що Кудрицький керував компанією, що є оператором енергосистеми країни під час повномасштабної війни і масованих російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі восени 2022 та навесні-влітку 2024 року.
Про результати цих обстрілів та підготовку до зими він розповів в інтерв’ю, яке виявилося останнім великим на цій посаді.
Причини звільнення Кудрицького
Припущення про можливу відставку керівника “Укренерго” Кудрицького потрапили у публічний простір з 30 серпня, коли президент Зеленський провів засідання ставки.
Серед трьох головних питань, що їх розглянули, була й енергетика, а конкретніше стан ліквідації наслідків російських ударів та “аналіз деяких питань щодо будівництва захисних споруд”. Про це йшлося у офіційному повідомленні телеграм-каналу президента після засідання ставки.
Неофіційно, як написав Forbes Україна із посиланням на свої джерела серед учасників ставки, ухвалили рішення про звільнення Кудрицького, але сам він відмовився писати заяву про відставку.
Проте вже у понеділок, 2 вересня, депутат від “Голосу” Ярослав Железняк повідомив на своїй телеграм-сторінці, що рішення про звільнення “одного з найбільш адекватних людей в енергетиці” ухвалила рада компанії – чотирма голосами проти двох.
Автор фото,AFP
Підпис до фото,Від осені 2022 року Росія завдає потужних і цілеспрямованих ударів по українській енергетиці, вражаючи як генерацію, так і систему доставки електрики до споживачів
Від засідання ставки офіційною причиною звільнення керівника “Укренерго” називають недостатній захист об’єктів компанії перед російськими ударами.
Проте сам він заперечив це, додавши, що представив членам ради детальний звіт щодо кожного об’єкту, до якого не було запитань.
“Я не можу вдаватися в деталі, але на підстанціях “Укренерго” побудовано більше 60 антидронових укриттів, практично на кожній підстанції. Такі інженерні споруди побудовані лише на об’єктах “Укренерго”, – пояснив Кудрицький, додавши, що на них не витрачено жодної гривні з державного бюджету, адже вони побудовані за кошти міжнародної підтримки.
За його словами, вони врятували десятки автотрансформаторів в цьому році.
“Це не означає, що після прильоту декількох десятків ракет енергосистема не відчує удару. Це означає, що ми зможемо швидко, за декілька днів, відновити її роботу”, – пояснив керівник “Укренерго”.
В експертному середовищі кажуть, що саме захист об’єктів “Укренерго” був вибудуваний найкраще серед усіх гравців енергетичного ринку.
“Укренерго” єдині, хто нормально побудував захисні споруди. І вчасно запаслися додатковим обладнанням для швидкої заміни”, – написав, повідомляючи про відставку Кудрицького у своєму телеграмі депутат Железняк.
“Насправді “Укренерго” збудувало більше захисних споруд, ніж усі компанії, разом взяті”, – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
“Що, якби ці 100 ракет (як у день масованої атаки 26 серпня 2024 року – Ред.) прилетіли б на “Енергоатом” чи “Укргідроенерго”, не було би руйнувань? Ні, ми ж бачимо, що і Трипільську, і ДніпроГЕС повністю зруйнували”, – каже експерт, припускаючи, що наслідки останньої атаки були б набагато гіршими, якби не було захисних споруджень “Укренерго”.
“Що стосується державних компаній, то “Укренерго” має гарний запас обладнання і добре навчені ремонтні бригади. І, власне, остання атака й показала, що той захист, який вони будують останні кілька місяців, працює”, – заявив Radio NV директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, ефективність захисту буде доведена і тим, що попри руйнування, через 10 днів після атаки наслідків вже не відчують.
Так само досить одностайно критики рішення про усунення Кудрицького говорять про його справжню причину – бажання “контролювати потоки” грошей, що заробляє сама компанія, а також отримує від міжнародних партнерів для відбудови енергетики.
“Реальна причина це тваринне бажання сісти на всі фінансові потоки: 100 млрд грн щорічно і 1,5 млрд євро кредитних ліній”, – вважає член парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк, який попередив про негативну реакцію з боку міжнародних партнерів.
Закиди щодо неналежного захисту об’єктів “Укренерго” на адресу Кудрицького – лише привід до його звільнення, вважає Володимир Омельченко. А справжня причина – “намагання певних груп впливу в уряді захопити фінансові потоки в “Укренерго”, до яких вони не могли долучитися через те, що “Укренерго” підтримували західні партнери і донори”.
“Укренерго залучило 1,5 млрд доларів грантів та позик, усе Міненерго – 500 млн”, – пропонує порівняти дві цифри Олександр Харченко.
Як пов’язані світло в домівках і реформа корпоративного управління
На тлі повідомлень про відставку керівника “Укренерго” депутатка з “Голосу” Інна Совсун з комітету з євроінтеграції оприлюднила звернення до ОП та уряду, підписане головою представництва Єврокомісії в Україні, бізнес-омбудсменом, а також керівниками міжнародних фінансових організацій, що дають гроші на відбудову енергетики, – ЄБРР та IFC.
У ньому йдеться, що у нинішній складній ситуації зміна керівництва “Укренерго” може поставити під загрозу колективну допомогу Україні в галузі енергобезпеки та підготовку до зими.
Автори листа закликають владу, якщо вже йдеться про звільнення керівника провідної компанії в такий момент, забезпечити “найвищі стандарти корпоративного управління державними компаніями”. При цьому вони звертають увагу, що рішення про звільнення топменеджера ухвалює рада, яка від 2022 року залишається недоукомплектованою. Відтоді так і не призначили ще одного, сьомого члена.
На думку Совсун, таке рішення матиме негативні наслідки. Передусім, воно покаже, що на реформі корпоративного управління, яка є одним із наріжних каменів у просуванні України до ЄС, можна ставити хрест.
“Якщо є політичне рішення “згори”, акціонери держкомпаній — громадяни України — мають посунутися і щиро вірити, що мудре рішення партії поведе підприємство до нових вершин”, – саркастично пише депутатка у фейсбуку.
Якщо ж більш практично і приземлено, то, вважає Совсун, “українські споживачі платитимуть додатковими годинами без світла за політичні рішення там, де їх не має бути”. Адже міжнародні донори навряд будуть готові “так само охоче давати кредити та гранти до рук компанії, що не відповідає стандартам корпоративного управління”.
“Питання не в Кудрицькому – поганий він чи хороший, – каже Володимир Омельченко. – А в тому, що усі вчергове впевнилися, що в нас не існує державного корпоративного управління і принципу верховенства права”.
Автор фото,AFP
Підпис до фото,Після російських ударів по енергетиці українці час від часу занурювалися в темряву. Але саме “Укренерго” робило так, щоб відключення електрики не перетворювалися на повний блекаут
Інвестиційний банкір Сергій Фурса у фейсбуку пояснює зв’язок між світлом у домівках та складним корпоративним управлінням образно:
“Нове слово в реформі корпоративного управління. До біса всі ці наглядові ради, складні системи важелів і противаг. Зайве то все. То рептилоїди придумали… А так звільнили Кудрицького – і дали світло людям. Як Прометей. Що несе вогонь”.
Аналітик зауважує, що втрачати довіру партнерів – не вперше для українського керівництва, а тому “не страшно”. Але страшно має бути не через “персональну кар’єру пана Кудрицького”, а через те, такі кадрові зміни відбуваються у певний спосіб в той час, коли росіяни нарощують обстріли, а країна потребуватиме ще більше допомоги.
“А для якісної допомоги потрібна довіра з боку тих, кого ми про допомогу просимо. І при поставках обладнання, яке ж не на порожньому місці накопичилось зараз. І для імпорту, який нас іноді рятує. І для фінансування, яке зараз охоче дають, бо довіряють менеджменту”, – каже він.
Чим важлива НЕК Укренерго
Національна енергетична компанія “Укренерго” є оператором системи передачі енергії.
Саме вона бачить усю картинку в енергетиці в масштабах країни, балансує систему подачі струму від виробників до споживачів – в тому числі і після ударів по енергетичних об’єктах.
Водночас “Укренерго” є також тою ланкою, що зв’язує Україну із європейською енергетичною системою. Саме вона вела переговори про приєднання до європейської мережі, успішно завершивши ці переговори у перші дні війни. Вона є членом-спостерігачем ENTSO-E. Через “Укренерго” проходить експорт, імпорт, запити на аварійні поставки електрики між країною та ЄС.
Але, як звернула увагу експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна в інтерв’ю “Главреду”, саме “Укренерго”, відповідно до закону про ринок електроенергії, раз на рік робить звіт про достатність генеруючих потужностей України на 10 років та щороку переглядає її.
Іншими словами, “Укренерго” не лише балансує енергосистему сьогодні на сьогодні, але й моделює та планує її розвиток у майбутньому.
І, за словами Кошарної, в останньому звіті за 2023 рік розширення генеруючих потужностей “Енергоатому” там не передбачено, – “там йшлося про нестачу систем накопичування електроаккумуляторів, передбачені швидкі маневрові газові потужності, теплові електростанції на біопаливі”.
Натомість саме “Енергоатом” став активно планувати добудову чи нове будівництво потужностей. І ці проєкти – ще одна тема, яка останнім часом отримала неоднозначні оцінки у експертному середовищі – як серед прибічників, так і противників ядерної енергетики.
