Хрещатик

Позначка: Владлен Неклюдов

  • Нардеп закликав заборонити популярну дитячу онлайн-гру

    Нардеп закликав заборонити популярну дитячу онлайн-гру

    Народний депутат України Владлен Неклюдов закликав заборонити в Україні популярну серед дітей ігрову платформу Roblox, назвавши її «загрозою національній безпеці». Відповідну заяву він зробив із трибуни Верховної Ради.

    За словами депутата, платформа нібито створює залежність у дітей та може мати негативний вплив на їхню свідомість. Він стверджує, що діяльність сервісу є «латентною загрозою» і потребує державного реагування. Неклюдов також порівняв ситуацію з прикладами інших країн, які обмежували доступ до гри.

    Як приклад він навів досвід Китай та Туреччина, де, за його словами, були запроваджені обмеження щодо цієї платформи.

    Платформа Roblox є міжнародним онлайн-середовищем, що дозволяє користувачам створювати власні ігри та взаємодіяти в цифровому просторі. Вона особливо популярна серед дітей і підлітків у багатьох країнах світу.

    Наразі публічної інформації про офіційні законодавчі ініціативи щодо заборони сервісу в Україні немає. Дискусія навколо впливу онлайн-ігор на дітей періодично виникає в різних країнах і зазвичай стосується питань безпеки контенту, модерації та батьківського контролю.

  • Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-2, що передбачає обмеження строків зберігання інформації про осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію. Документ ініціював народний депутат Владлен Неклюдов. Законодавча ініціатива стосується Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується зберігати інформацію:

    • 1 рік – у разі притягнення до адміністративної або цивільно-правової відповідальності;

    • до зняття або погашення судимості – у разі кримінальної відповідальності;

    • 5 років – для юридичних осіб, які отримали кримінально-правові санкції.

    Після спливу зазначених строків відомості мають автоматично вилучатися з Реєстру.

    Автор ініціативи наголошує: встановлення чітких меж зберігання даних узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Ситник проти України”. Тоді ЄСПЛ дійшов висновку, що безстрокове перебування у Реєстрі порушує право на повагу до приватного життя і суперечить статті 8 Конвенції з прав людини.

    На думку Владлена Неклюдова, нові правила дозволять досягти балансу між боротьбою з корупцією та дотриманням прав громадян:

    “Це зробить антикорупційну систему більш справедливою, не послаблюючи механізми відповідальності”, — підкреслює депутат.

    Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, є одним із ключових інструментів у системі антикорупційного контролю. Водночас, як зазначено в обґрунтуванні законопроєкту, надмірне і безстрокове збереження інформації може перетворитися на інструмент стигматизації осіб, які вже понесли покарання згідно із законом.

    У разі ухвалення цього законопроєкту, порядок обробки даних у Реєстрі буде оновлено, а відповідні технічні зміни має забезпечити НАЗК.

  • Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    На засіданні Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності оговорили законопроекти щодо введення інституту суду присяжних. Про це повідомив народний депутат Владлен Неклюдов.

    Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

    Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

    Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

    “Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

    До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

    Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

    Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

    “У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

    Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.