Хрещатик

Позначка: Віталій Хомутиннік

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • Газу може не вистачити вже у січні: «Нафтогаз» звинувачують у фінансових схемах

    Газу може не вистачити вже у січні: «Нафтогаз» звинувачують у фінансових схемах

    В Україні дедалі гучніше говорять про ризик енергетичної кризи вже цієї зими. Депутат Бондар попереджає: у грудні–січні країна може опинитися в ситуації, коли запаси газу не покриють потреби опалювального сезону. За його словами, загроза стосується не окремих регіонів, а всієї системи теплопостачання — і це наслідок не стільки об’єктивного дефіциту ресурсу, скільки управлінського провалу і корупційних схем навколо газу.

    Подібні попередження звучать не тільки від нього. Інші народні депутати вже публічно заявили, що уряд розуміє ризик нестачі газу у січні–лютому, особливо якщо вдарять морози нижче −15. Вони говорять прямим текстом: країна заходить у сезон із браком ресурсу в сховищах, і доведеться або відкладати старт опалення, або економити тепло адміністративним шляхом. За однією з озвучених оцінок, доведеться знайти ще приблизно 3 мільярди доларів на імпорт понад 5 мільярдів кубометрів газу — і зробити це вже тепер, до піку споживання.

    Уряд публічно намагається заспокоювати. За офіційними заявами, «Нафтогаз» майже виконав план закачування газу до підземних сховищ, і до початку опалювального сезону у сховищах має бути понад 13 мільярдів кубометрів. Компанія також залучає кредити держбанків, щоб докупити імпортний газ і підстрахуватися перед зимою, пояснюючи це наслідками російських ударів по газовій інфраструктурі.

    Але офіційна картина тріскається там, де починається економіка. «Нафтогаз», який мав би бути фінансовим і технічним стабілізатором галузі, перетворився, за словами критиків, на центр багаторівневих маніпуляцій із ціною ресурсу. Йдеться про схему, в основі якої — різниця між закупівельною та відпускною ціною. У листопаді 2024 року газ закуповувався по близько 33 гривні за кубометр, тоді як середня ринкова вартість того ж періоду за даними Мінекономіки була в районі 14,8 гривні за кубометр (як середнє значення по ринку, без ПДВ).

    Далі цей дорогий ресурс продавався вже всередині групи за нижчими тарифами. Така модель створює штучний збиток на одному кінці ланцюжка й прибуток на іншому. Збиткову частину зрештою перекриває держава — а держава, у нашому випадку, це платники податків. По суті маємо ситуацію, коли громадяни платять двічі: спочатку через рахунки за енергоносії, потім — через бюджетні вливання в компанію, яка пояснює дірки «соціальними зобов’язаннями».

    Формально керівництво «Нафтогазу» звітує про успіхи. За підсумками 2024 року група відзвітувала про майже 38 мільярдів гривень чистого прибутку, заявила про зростання видобутку товарного газу і окремо підкреслила, що зуміла пройти попередній опалювальний сезон попри масовані удари Росії по енергетиці. Цю звітність аудитувала KPMG, і вона подається як доказ того, що система працює.

    Але якщо подивитися не на фінальну цифру «прибуток», а на механіку, виникає інше питання: якою ціною цей прибуток отримано і хто реально контролює грошові потоки. І тут у поле зору потрапляє АТ «Укргазвидобування», яке забезпечує понад 70% українського видобутку газу і входить до групи «Нафтогаз». Після зміни управління компанію критикують за те, що вона фактично закрилася всередині себе і працює «для своїх»: контракти віддаються наближеним підрядникам, дешевші пропозиції відсікаються, конкуренція вбивається на етапі допуску, а закупівлі часто йдуть або взагалі поза відкритими тендерами, або за процедурою, де умови виписані під заздалегідь визначеного виконавця. Такі практики означають не просто перевитрати на обладнання чи сервіс свердловин; вони означають, що собівартість українського газу росте штучно, а борги — накопичуються. Це напряму б’є по аргументу «ми свій газ видобуваємо і тому гарантуємо стабільність».

    Інша важлива деталь — видобуток за межами державних компаній. У полі цього ринку давно присутній Віталій Хомутиннік, якого в енергетичному середовищі називають одним із ключових гравців у газових потоках. За інформацією з ринку, через ланцюжок підконтрольних структур він організував нелегальний видобуток на Сахалінському родовищі з подальшим продажем ресурсу в обхід державних механізмів і навіть із виходом на експорт у напрямку ЄС. Схеми такого типу завжди працюють однаково: держава втрачає ренту і обсяг свого ресурсу, натомість окремі приватні групи отримують чистий кеш на українському надряному газі, який у кризовий момент мав би йти на опалення українських домівок, а не виводитися за кордон. Офіційно такі дії називають «сірими операціями», але по суті йдеться про класичне паразитування на ресурсі, який є критично важливим у воєнний час.

    Ця історія болить особливо зараз. Бо коли держава говорить, що може затягнути старт опалювального сезону, щоб «економити газ», це означає не просто те, що батареї стануть теплими пізніше. Це означає, що в пікові місяці — наприкінці січня та в лютому, коли споживання найбільше, — системі доведеться балансувати буквально «обсягом газу в трубі», а не запасами на складах. А будь-який додатковий удар по інфраструктурі чи затримка імпорту може перевести цю ситуацію з планового «економимо» у форс-мажор «не можемо подати тепло фізично». Саме цей сценарій описують частина депутатів і місцеві голови, які вже публічно закликають відтермінувати запуск опалення настільки пізно, наскільки дозволить погода.

    У підсумку маємо парадокс. На папері «Нафтогаз» демонструє прибуток і звітує про готовність до сезону. У реальності депутати говорять про дефіцит газу, про необхідність брати кредити просто зараз, про вимушене відтермінування тепла і про те, що без системних змін у держенергетиці країна заходить у найхолодніші місяці з нервами натягнутими до межі.

  • Хорольський молококонсервний комбінат викрили у схемах з ПДВ та нелегальному експорті

    Хорольський молококонсервний комбінат викрили у схемах з ПДВ та нелегальному експорті

    АТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» та афілійовані компанії, контрольовані колишнім народним депутатом від Партії регіонів і партії «Відродження» Віталієм Хомутинніком, фігурують у масштабній схемі ухилення від податків, незаконного відшкодування ПДВ та виведення коштів за кордон.

    За даними скарг та матеріалів розслідувань, у схемі ключову роль відіграють ТОВ «Торгова група “Альянс”», ТОВ «Юнітрейд» та низка підприємств-«прокладок». Механізм виглядає так:

    • оформлюються фіктивні експортні операції з дитячим харчуванням і сухим молоком;

    • продукція за документами продається іноземним компаніям з офшорних юрисдикцій;

    • ціни у контрактах завищуються, що дозволяє отримувати незаконне відшкодування ПДВ з бюджету.

    Насправді ж товар або не постачається взагалі, або реалізується на внутрішньому ринку за готівку без відображення в офіційній звітності.

    Окремим напрямом є торгівля з рф через посередників у країнах СНД. Зокрема, продукція Хорольського заводу «транзитом» через Казахстан та Вірменію потрапляє на російський ринок. Для прикриття оформлюються документи з неправдивими даними щодо кінцевого споживача.

    Отримані прибутки легалізуються через рахунки компаній в Україні та за кордоном, а надалі інвестуються у нерухомість і бізнес-активи в ЄС. У схемі фігурують зв’язки з посадовцями ДПС та Держмитслужби, які забезпечують «зелене світло» для оформлення документів та прикриття сумнівних операцій.

    У зв’язку з цим подано повторну скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із вимогою:

    • провести комплексну перевірку діяльності АТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» та афілійованих структур;

    • встановити реальні обсяги виробництва та продажів;

    • перевірити законність відшкодування ПДВ;

    • заблокувати незаконні експортні операції та припинити постачання продукції до рф;

    • притягнути до кримінальної відповідальності як організаторів схем, так і посадовців, що їх «кришують».

    Історія Хорольського молокозаводу вкотре демонструє, як під виглядом виробництва дитячого харчування створюються тіньові бізнес-моделі, що висмоктують гроші з бюджету, підтримують економіку країни-агресора та наповнюють кишені колишніх політиків і їхніх партнерів.

  • Як родич волонтера Притули колишній “регіонал” Хомутиннік захопив єдиний в Україні завод дитячого харчування

    Як родич волонтера Притули колишній “регіонал” Хомутиннік захопив єдиний в Україні завод дитячого харчування

    Поки українці масово донатять на армію, а держава намагається повернути стратегічні активи під свій контроль, частину цих підприємств просто переписують на “своїх”. Історія навколо Хорольського заводу дитячих продуктів харчування — яскравий приклад цинічного рейдерства під час війни.

    Цей завод — унікальний в Україні виробник дитячих молочних сумішей. У 2022 році, згідно із законом, він мав би перейти під контроль держави, адже належав громадянину рф. Але цього не сталося. Натомість завод опинився в руках Віталія Хомутинніка — колишнього нардепа від Партії регіонів, відомого своїм впливом, статками та корупційним шлейфом.

    Ба більше, Хомутиннік — родич одного з найвідоміших волонтерів країни Сергія Притули, що автоматично забезпечує йому певний медіа-захист. Але зв’язки — це не єдине, чим скористалася ця група для захоплення заводу.

    Ключову роль у схемі відіграли брати Астіони — тіньові гравці українського ринку, які ще до війни “спеціалізувалися” на рейдерських атаках. Саме юристи, пов’язані з ними, реалізували схему “реорганізації” заводу, що дозволила переписати актив на свої структури.

    А далі — силовий сценарій. Приватна охорона, пов’язана з угрупованням, зайшла на територію підприємства, викинула попереднє керівництво і замінила його “лояльними” кадрами. Судові рішення, фіктивні документи, реєстрації через Кіпр, офшори, пов’язані фірми — все це дозволило провернути класичну рейдерську операцію в обхід держави.

    На тлі цієї історії ще трагічнішим виглядає контраст із реальністю: прості українці збирають останні кошти на дрони, амуніцію, пікапи — а колишні “регіонали” продовжують розпилювати ключові підприємства, зокрема ті, які мали би забезпечити українських дітей якісним харчуванням.

    Попри очевидність схеми та численні факти, жодних гучних слідчих дій чи судових процесів проти Хомутинніка чи братів Астіонів не проводиться. Україна знову ризикує втратити стратегічний об’єкт — не через російську ракету, а через внутрішню кругову поруку.

  • Розкіш за кордоном і справи в Україні: чим сьогодні живе колишній нардеп Віталій Хомутиннік

    Розкіш за кордоном і справи в Україні: чим сьогодні живе колишній нардеп Віталій Хомутиннік

    Колишній народний депутат Віталій Хомутиннік, якого неодноразово називали одним із найбагатших парламентарів України, зник із радарів ще до початку повномасштабної війни. За даними журналістів, він покинув Україну на приватному літаку і з того часу веде розкішний спосіб життя в елітних кварталах Британії, на Кіпрі та в Монако.

    До втечі Хомутиннік володів маєтком у Козині — понад 70 соток землі та будинок вартістю близько 1,5 мільйона доларів. Зараз резиденція стоїть пусткою. У той час сам екснардеп облаштувався у престижному передмісті Лондона — Вірджинія Вотер, де будинки коштують від £5 мільйонів.

    У 2024 році Хомутиннік придбав Rolls-Royce за понад 600 тисяч доларів і Mercedes — ще на 100 тисяч. Автомобілі були “евакуйовані” за кордон через ланцюг компаній-прокладок. Цей факт уже потрапив у поле зору українських правоохоронців, які розслідують схеми легалізації доходів, не задекларованих в Україні.

    Хомутиннік був бенефіціаром кіпрської Kasik Limited — компанії, що володіла кількома українськими товариствами. Він також мав реєстрацію в елітному житловому комплексі Dasoudi Residence у місті Лімасол. Саме звідти, за даними джерел, проводились окремі фінансові операції, які зараз вивчає Державна податкова служба.

    Крім Британії та Кіпру, Віталія Хомутинніка неодноразово бачили на Лазуровому узбережжі у князівстві Монако. Там він орендує або володіє приватною віллою. Цей стиль життя контрастує із заявленим рівнем доходів, що стало підставою для окремих запитів правоохоронців.

    Попри втечу, Хомутиннік залишається фігурантом кількох відкритих справ. Йдеться про ухилення від податків, легалізацію коштів, здобутих незаконним шляхом, а також про можливе фінансування сепаратизму й дії, що можуть зашкодити державній безпеці України.

    Хоча жодна зі справ поки не дійшла до вироку, Державна податкова служба вже перевіряє фірми, з якими пов’язаний Хомутиннік. Утім, сам ексдепутат продовжує залишатися поза досяжністю українських органів — і поки Україна воює, він насолоджується свободою і комфортом еміграції.

  • Скільки в Україні придбали електрокарів від Rolls-Royce вартістю 600 тис євро

    Скільки в Україні придбали електрокарів від Rolls-Royce вартістю 600 тис євро

    Під час повномасштабної війни в Україні, коли більшість громадян намагається вижити і адаптуватися до нових умов, 13 осіб стали власниками Rolls-Royce Spectre – першого електричного автомобіля цієї легендарної марки. Кожен із таких авто має вартість понад €600 тисяч, і це викликало суспільний резонанс на фоні економічних труднощів у країні.

    Spectre – це новинка від Rolls-Royce, яка з’явилася в 2023 році. Цей автомобіль неможливо просто придбати в салоні, і тим більше не можна було б уявити його покупку під час війни. Ті, хто прагнув стати власниками цього коштовного електрокара, змушені були поставити себе в чергу та чекати на своє авто.

    За інформацією правоохоронців, серед нових власників Rolls-Royce Spectre в Україні – низка впливових осіб, зокрема народний депутат Геннадій Вацак, який має два таких авто, зареєстровані на інших осіб. Бізнесмен Михайло Бакуненко, за даними медіа, також є власником одного з цих електрокарів, зареєстрованих на ТОВ “Енергохаб”. Крім того, серед власників виявилися екснардеп Віталій Хомутиннік, який з початку війни не повертався в Україну, а також кілька бізнесменів і високопосадовців.

    Ця інформація спричинила обурення серед громадян, адже в країні триває війна, а еліта продовжує витрачати величезні кошти на розкішні покупки. Власники Rolls-Royce Spectre стали символом соціального розриву, що все більше помітний між багатими та бідними під час війни.

    У той час як більшість українців стикаються з труднощами, багато з цих осіб не лише придбали елітні авто, а й викликали запитання щодо походження своїх статків. У ситуації, коли країна знаходиться в стані війни, така розкіш виглядає особливо суперечливою і підкреслює величезну нерівність у суспільстві.