Хрещатик

Позначка: військовий збір

  • 5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який вводить нову систему оподаткування товарів і послуг, що реалізуються через популярні маркетплейси — OLX, Prom, Rozetka та інші. Про це повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.

    Згідно з документом, онлайн-платформи будуть зобов’язані автоматично стягувати з продавців 5% податку та 5% військового збору за кожну здійснену транзакцію. Таким чином, держава планує легалізувати прибутки, які проходять поза офіційною податковою системою.

    Під дію законопроєкту підпадають не лише товари, а й послуги: здача в оренду нерухомості, паркомісць, транспорту, а також надання особистих послуг (наприклад, перукарських чи ремонтних).

    Особливої уваги законопроєкт надає регулярності продажів. Якщо особа реалізувала більше трьох товарів або послуг на рік, або ж на суму понад 2000 євро, вона зобов’язана відкрити окремий банківський рахунок для таких операцій.

    Податкова також отримає нові повноваження — збирати інформацію про банківські операції таких продавців. Це дозволить відслідковувати обсяги торгівлі та уникати ухилення від податків.

    Опозиційні політики вже розкритикували ініціативу, вказуючи на ризик тиску на малий бізнес і пересічних громадян, які підзаробляють онлайн. Проте законопроєкт має бути ще розглянутий і схвалений Верховною Радою.

  • Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”.

    Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, утримують:

    • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

    • 5% — військовий збір.

    Окрім того, роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного працівника.

    На практиці це означає, що зі щомісячної зарплати у 10 000 гривень працівник отримує лише 7 700 грн. Із цієї суми:

    • 1 800 грн іде на ПДФО;

    • 500 грн — на військовий збір.

    А роботодавець додатково сплачує ще 2 200 грн ЄСВ, тож загальна вартість працівника для бізнесу складає 12 200 гривень.

    Також у 2025 році запровадили обов’язкову сплату військового збору для підприємців першої та другої груп єдиного податку. Сума — 800 грн щомісяця, однак у деяких випадках передбачено винятки.

    Зміни у податковому навантаженні стали частиною ширшої фіскальної політики, спрямованої на забезпечення потреб держави в умовах війни. Уряд аргументує зростання зборів необхідністю стабільного фінансування Збройних сил України.

  • Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила проєкт матриці, яка описує варіанти оподаткування операцій із віртуальними активами в Україні. Нововведення зачіпають і криптовалюту, яка стрімко набирає популярності серед українців.

    Проєкт документу оприлюднено на сайті регулятора. У ньому йдеться про пропозицію обкладати податком прибуток від продажу криптовалюти, отриманого у фіаті або у вигляді товарів чи послуг. Також планується оподатковувати оплату товарів і послуг безпосередньо в криптовалюті.

    Ставки податку будуть різними залежно від виду операції. Стандартна ставка складатиме 18% плюс 1,5% військового збору. Водночас для деяких випадків пропонуються пільгові ставки — 5% або 9%, які ще обговорюватимуться.

    Втім, деякі дії з віртуальними активами пропонують не обкладати податками. До них належать: майнінг, стейкінг, холдинг або зберігання токенів, створення токенів, а також airdrop — за умови, що він не використовується для оплати товарів чи послуг.

    Голова НКЦПФР Руслан Магомедов зазначив, що ця матриця базується на міжнародному досвіді та адаптована до українських реалій. За його словами, документ уже був представлений на робочій групі при профільному комітеті Верховної Ради, а тепер представлений і для потенційних учасників крипторинку.

    «Наше завдання – допомогти органам влади ухвалити виважене рішення. Потрібно оцінювати переваги й ризики кожної моделі оподаткування, бо вони критично впливають як на ринок, так і на податкову відповідальність», – пояснив Магомедов.

    Нагадаємо, в лютому голова бюджетного комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що легалізація криптовалюти в Україні є питанням часу.

    Криптовалюта також дедалі частіше з’являється в електронних деклараціях українських держслужбовців. У 2024 році кількість декларантів, які вказали цифрові активи, зросла на 10% порівняно з попереднім роком. А у порівнянні з 2021 роком — на вражаючі 220%.

  • Податкова роз’яснила, коли не потрібно платити податки з грошових переказів

    Податкова роз’яснила, коли не потрібно платити податки з грошових переказів

    У 2025 році питання оподаткування грошових переказів знову стало актуальним після повідомлень у ЗМІ про те, що українці зобов’язані сплачувати податки з будь-яких надходжень на банківські картки — навіть у розмірі 1 гривні. Інформація викликала бурхливу реакцію серед громадян, однак у Державній податковій службі України заявили, що частина таких повідомлень є фейковими та не відображає дійсних норм законодавства.

    Що насправді підлягає оподаткуванню?

    Згідно з Податковим кодексом, податки необхідно сплачувати лише з тих переказів, які вважаються доходом фізичної особи. Це стосується, наприклад, оплати за послуги, що надаються громадянами один одному (навіть неофіційно), або регулярних грошових надходжень, які не мають ознак подарунка чи допомоги.

    Водночас під оподаткування не підпадають:

    • зарплати, пенсії, стипендії, соціальні виплати та інші офіційні надходження;

    • грошові подарунки від близьких родичів першого ступеня споріднення (батьки, діти, подружжя);

    • продаж особистих вживаних речей, наприклад, через онлайн-платформи (OLX, соціальні мережі) — у випадках, коли це не систематична комерційна діяльність.

    У випадку ж отримання переказів від друзів, знайомих або далеких родичів, — наприклад, на день народження, весілля чи інші особисті події — такі кошти можуть бути кваліфіковані як дохід, якщо сума перевищує 25% мінімальної зарплати. У 2025 році ця межа становить 2000 грн (при мінімалці у 8000 грн).

    Які ставки податків діють?

    • Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%

    • Військовий збір — 1,5% (для доходів за 2024 рік) або 5% (для деяких категорій подарунків у 2025 році)

    Хто зобов’язаний подавати декларацію?

    Обов’язок подати декларацію про доходи мають:

    • державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування;

    • ФОПи на загальній системі;

    • особи, які здають майно в оренду або отримують інші специфічні доходи.

    Інші громадяни можуть подавати декларацію добровільно, якщо вважають це за необхідне.

    Позиція податкової служби

    У Державній податковій службі України наголосили, що інформація про нібито обов’язкове оподаткування кожного переказу — фейк. Зокрема, громадян не будуть штрафувати за продаж особистих речей в інтернеті, якщо це не є системною діяльністю, що має ознаки бізнесу.

    Платникам податків радять зберігати підтвердження надходжень, а в разі сумнівів — звертатися за консультацією до податкової або перевіряти інформацію через Електронний кабінет платника.

  • Нові ставки військового збору: хто і скільки платитиме в 2025 році

    Нові ставки військового збору: хто і скільки платитиме в 2025 році

    У 2025 році в Україні вступили в силу зміни до військового збору, який тепер становить 5% замість попередніх 1,5%. Це рішення, яке було прийняте на тлі продовження воєнного стану, спрямоване на покриття витрат на оборону та фінансування Збройних Сил України. Нові ставки будуть діяти до завершення воєнного стану, після чого податок має повернутися до попереднього рівня.

    Хто і як сплачуватиме військовий збір

    Військовий збір тепер стягується з різних видів доходів, зокрема:

    • Зарплата: як основна, так і додаткова, включно з преміями, лікарняними та іншими виплатами.
    • Доходи від продажу майна: нерухомого чи рухомого майна, якщо це не перша угода за рік.
    • Оренда майна, роялті, дивіденди та банківські відсотки.
    • Авторські винагороди та спадок (крім отриманих від близьких родичів).

    Для ФОПів ставка залежить від обраної групи:

    • Перша, друга та четверта групи сплачують 10% від мінімальної зарплати.
    • Третя група – 1% від доходу.

    Що змінилося для угод із майном

    До цього моменту, якщо громадяни продавали свою першу квартиру чи авто за рік, то ці операції не оподатковувалися військовим збором. Однак, після запровадження нових ставок, якщо продавати другу квартиру чи автомобіль за рік, доведеться сплачувати 5% військового збору. За третю угоду – це буде вже 18% ПДФО і 5% військового збору. Це стосується також продажу техніки, включаючи вантажівки, автобуси чи спецтранспорт.

    Що не оподатковується

    Декретні виплати, субсидії, аліменти, службові відрядження та невеликі подарунки звільнені від військового збору. Військовослужбовці та працівники силових структур не сплачують цей податок зі своїх зарплат, але вони мають платити з доходів, отриманих від оренди майна чи продажу майна.

    Експерти припускають, що збільшення ставки військового збору може суттєво вплинути на ринок оренди, зокрема в регіонах, де ціни оренди прив’язані до курсу долара. Є ймовірність, що частина ринку оренди може повернутися “в тінь”, щоб уникнути сплати податків. Це може призвести до зниження легальних орендних платежів і втрат для державного бюджету.

    Збільшення військового збору створює додатковий фінансовий тягар для багатьох українців, але одночасно допоможе забезпечити необхідні надходження до бюджету для фінансування оборони країни в умовах війни. Проте важливо, щоб система була правильно налаштована і не призводила до зростання неофіційних платежів чи ухилення від податків.

  • 800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору

    800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору

    З 1 січня 2025 року в Україні набувають чинності нові правила оподаткування, які торкнуться фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та інших категорій громадян. Основною зміною стане підвищення ставок військового збору, що спрямоване на забезпечення фінансування військових потреб країни.

    Що зміниться для ФОПів?

    Фізичні особи-підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплачуватимуть військовий збір залежно від своєї групи:

    • ФОПи першої, другої та четвертої групи: ставка збору становитиме 10% від мінімальної заробітної плати (8 000 грн). Таким чином, щомісячний платіж складе 800 грн.
    • ФОПи третьої групи: платитимуть 1% від свого обороту. Перші платежі за цією ставкою очікуються за результатами першого кварталу 2025 року.

    Зміни для фізичних осіб

    Для фізичних осіб також запроваджуються нові правила:

    • З 1 січня 2025 року всі доходи, зазначені у річній декларації, оподатковуватимуться військовим збором за ставкою 5%.
    • Деякі види доходів, наприклад, від операцій з майном або спадщини, оподатковуватимуться за підвищеною ставкою 5% вже з 1 грудня 2024 року.
    • Доходи від облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та військових облігацій залишаються звільненими від оподаткування.

    Водночас соціальні виплати, такі як пенсії, стипендії та допомога, не підлягатимуть оподаткуванню військовим збором.

    Чому підвищуються податки?

    Зміни були закріплені в так званому “ресурсному” законі №11416-д, який підписав президент Володимир Зеленський. Основною метою є збільшення фінансування військових витрат, які у 2025 році складуть 2,23 трильйона гривень або 26,3% ВВП.

    Це рішення викликало чимало обговорень, однак уряд наголошує на необхідності таких заходів у нинішніх умовах.

    Для військовослужбовців та працівників силових структур ставка військового збору залишиться на рівні 1,5%.

  • В Україні хочуть декриміналізувати порно

    В Україні хочуть декриміналізувати порно

    Народний депутат України Данило Гетманцев заявив про намір домагатися включення до порядку денного Верховної Ради законопроєкту щодо декриміналізації порнографії. За його словами, чинна правова база, яка прирівнює комерційне створення порнографічного контенту до кримінального правопорушення, є застарілою та не відповідає сучасним реаліям.

    “Сплачено 59 мільйонів гривень ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу”, – написав він у себе в Тelegram-каналі.

    Гетманцев зазначив, що той факт, що моделі не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. За його словами, правоохоронці такий підхід розділяють.

    “Окремо по переслідуванню по ст.301 КК (“Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” – УНІАН). Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою “морально засуджує”, а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”, – написав депутат.

    Він додав, що буде наполягати на включенні законопроєкту колег про декриміналізацію цієї статті до порядку денного парламенту.

    Декриміналізація порнографії – що відомо

    У листопаді у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким передбачено скасувати кримінальну відповідальність за зняття і поширення дорослими людьми відео інтимного характеру.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, згідно з проєктом закону, кримінальна відповідальність залишиться виключно за порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія) та порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.

  • 5% замість 1,5%: як змінилися податки при продажу авто

    5% замість 1,5%: як змінилися податки при продажу авто

    З 1 грудня в Україні відбулося підвищення ставки військового збору на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна. Тепер замість 1,5% доведеться сплачувати 5%. Нововведення, що регулюється статтею 173 Податкового кодексу України, стосується автовласників та інших громадян, які продають транспортні засоби та рухоме майно.

    За даними Головного сервісного центру МВС, схема оподаткування для продажу транспортних засобів виглядає наступним чином:

    • Продаж першого авто протягом року — 0% податку.
    • Продаж другого авто — 5% податку + 5% військового збору.
    • Продаж третього і більше авто — 18% податку + 5% військового збору.

    Для іншого рухомого майна, включаючи автобуси, вантажівки, причепи, трактори та спецтехніку:

    • Під час продажу першого або другого об’єкта рухомого майна — 5% податку + 5% військового збору.
    • Під час продажу третього та наступних об’єктів — 18% податку + 5% військового збору.

    Для українських військових ставка військового збору залишилася на рівні 1,5%. Таким чином, пільги для захисників України збережено навіть в умовах підвищення загального рівня податків.

    28 листопада президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про підвищення податків, який Верховна Рада ухвалила ще 10 жовтня. Закон, який передбачає підвищення не лише військового збору, а й інших податкових ставок, набрав чинності з 1 грудня.

  • Доходи українців зменшаться з 1 грудня

    Доходи українців зменшаться з 1 грудня

    З 1 грудня 2024 року українці відчують зниження своїх легальних доходів через підвищення військового збору до 5%. Це передбачає новий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським 28 листопада, який був ухвалений Верховною Радою ще 10 жовтня. Про зміни в оподаткуванні розповіла народна депутатка Ніна Южаніна в ефірі телеканалу “Київ24”.

    Згідно з новим законодавством, військовий збір на легальні доходи українців зростає з 1,5% до 5%. Це стосується всіх видів доходів, які отримують громадяни на роботі як наймані працівники, а також відсотків з депозитів в банках.

    “Абсолютно точно, всі доходи, які ви легально отримуєте, будь-то заробітна плата або нараховані відсотки по депозитам, будуть оподатковуватися за ставкою військового збору не 1,5%, а 5%,” – заявила Южаніна.

    Нардепка також звернула увагу, що українці повинні бути готові до зменшення “чистого” доходу. Наприклад, якщо з 1 грудня громадяни отримають зимову підтримку у розмірі тисячі гривень, то це буде разова допомога, але щомісяця вони будуть платити більше податків через збільшення ставки військового збору.

    “Коли ви йдете отримувати тисячу гривень допомоги, пам’ятайте, що одночасно з цим підвищується утримання з ваших доходів,” – підкреслила депутатка.

    Цей закон має вступити в силу з 1 грудня, що дозволить уникнути технічних проблем із нарахуванням податків і зарплат. Однак варто зауважити, що перехідний період, який мав бути до 29 листопада, знятий, і зміни набирають чинності вже з наступного місяця.

    Це підвищення податків стало частиною стратегії держави для фінансування оборонних потреб, але також створює певні економічні труднощі для громадян, які й так зіштовхуються з підвищенням цін та інфляцією.

  • Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

    Народна депутатка України та член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко попередила, що українці можуть зіткнутися зі зниженням своїх зарплат вже з наступного року. Причиною цього, за її словами, є законопроєкт про підвищення податків, який наразі очікує підписання президентом.

    В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

    “По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

    Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

    “Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

    Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.