Хрещатик

Позначка: військова медицина

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Українська компанія ARMOLAB провела незвичайні випробування наземного роботизованого комплексу «Робоноші», призначеного для евакуації поранених військовослужбовців. Під час тестування пристрій успішно перевіз чоловіка вагою 170 кілограмів, хоча його заявлена вантажопідйомність становить лише 120 кг. Результат продемонстрували на відео, а сам комплекс уже вдосконалили з урахуванням досвіду використання на фронті.

    Про випробування повідомила компанія ARMOLAB на своїй сторінці у Facebook. Деталі також оприлюднили РБК-Україна та OBOZ.UA.

    Головним учасником експерименту став співробітник компанії Назар, вага якого становить 170 кг. Чоловіка розмістили на роботизованій платформі, після чого комплекс почав рух і успішно перевіз його.

    Таким чином, під час випробування робот витримав навантаження на 50 кг більше за заявлену норму. Однак це не означає офіційного збільшення допустимої вантажопідйомності: виробник і надалі вказує показник 120 кг.

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    «Робоноші» створені для транспортування поранених, потерпілих та людей, які потребують допомоги під час переміщення. Головне завдання комплексу — зменшити необхідність ручного перенесення військових на небезпечних ділянках.

    За технічними характеристиками пристрій важить 60 кг, може розвивати швидкість до 6 км/год із вантажем і долати до 20 км на одному заряді акумуляторів.

    Його дорожній просвіт становить 140 мм, а довжина в розгорнутому стані — 180 см. У складеному вигляді робот займає значно менше місця, що спрощує його транспортування та зберігання.

    Особливість оновленої конструкції полягає в тому, що її вдосконалювали безпосередньо за відгуками військових медиків Куп’янського напрямку.

    Після використання комплексу в бойових умовах розробники змінили систему живлення. Тепер акумуляторний відсік вміщує дві батареї, завдяки чому заявлений запас ходу збільшився з 10 до 20 км.

    Також інженери посилили металеві кріплення та вузли фіксації, щоб зробити конструкцію надійнішою під час руху нерівною місцевістю.

    На шасі встановили широкий допоміжний каток, який має покращити прохідність, стабільність і полегшити складання комплексу.

    Окремо модернізували місце для транспортування пораненого. На несучій платформі з’явилася спеціальна подушка, покликана зменшувати вібраційне навантаження та ризик порушення дихання під час евакуації.

    Панель керування й індикатори заряду перенесли до торцевої частини подушки. Це дозволяє оператору зручніше контролювати роботу системи.

    Наземні роботи поступово стають важливим інструментом евакуації поранених на українському фронті.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про бійця 66-ї механізованої бригади, який під час евакуації непритомного побратима на наземному роботизованому комплексі відбив атаку трьох російських FPV-дронів.

    Цей випадок показав, наскільки небезпечним може бути порятунок військових безпосередньо поблизу бойових позицій.

    Використання роботизованих платформ дозволяє скорочувати час перебування евакуаційних груп у небезпечних районах та зменшувати фізичне навантаження на медиків.

    Водночас ефективність таких засобів залежить від рельєфу місцевості, стабільності зв’язку, заряду акумуляторів і бойової обстановки.

    Випробування «Робонош» із навантаженням 170 кг стало демонстрацією запасу міцності української розробки. Проте для визначення її можливостей у реальних умовах необхідно враховувати не лише вагу вантажу, а й тривалість руху, прохідність і безпеку транспортування постраждалого.

    Модернізація комплексу триває, а досвід військових медиків залишається одним із головних чинників його подальшого вдосконалення.

  • Зеленський змінив командувача Медичних сил ЗСУ: хто такий хірург, який рятував бійців у Бахмуті

    Зеленський змінив командувача Медичних сил ЗСУ: хто такий хірург, який рятував бійців у Бахмуті

    Президент України Володимир Зеленський провів кадрову ротацію в командуванні Медичних сил Збройних сил України. З посади командувача звільнили генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука, а його місце посів полковник медичної служби Костянтин Гуменюк — один із найбільш відомих українських військових хірургів, який багато років працює безпосередньо з бойовою травмою та неодноразово оперував поранених неподалік від лінії фронту.

    Відповідні рішення президент оформив двома указами. Указом №909/2026 Анатолія Казмірчука звільнили з посади командувача Медичних сил ЗСУ, а указом №910/2026 Костянтина Гуменюка призначили новим командувачем. Інформація про обидва документи оприлюднена на офіційному сайті президента.

    Призначення Гуменюка привернуло особливу увагу через його професійну біографію. На відміну від багатьох кадрових керівників, він значну частину кар’єри провів безпосередньо у військовій хірургії — від роботи у госпіталях до організації допомоги пораненим під час бойових дій.

    Службу у військово-медичних закладах Гуменюк розпочав ще у 2001 році у Вінниці. Спочатку працював ординатором відділення невідкладної хірургії, а згодом очолив клініку ендоскопічної хірургії та діагностики.

    Після початку бойових дій на Донбасі у 2014 році він почав працювати в районі проведення Антитерористичної операції. Спочатку був старшим передової лікарсько-сестринської бригади у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Надалі працював провідним хірургом 59-го військово-мобільного госпіталю поблизу Луганська.

    У 2017 році Гуменюк став головним хірургом АТО, у 2018–2019 роках — головним хірургом операції Об’єднаних сил, а згодом обійняв посаду головного хірурга Збройних сил України. АрміяInform підтверджувала, що саме на цих посадах він відповідав за організацію хірургічної допомоги в районі бойових дій.

    Повномасштабне російське вторгнення Гуменюк зустрів на сході України. У наступні роки він працював із військовими медиками у Лисичанську, Бахмуті, Дружківці, Покровську, Дніпрі, Харкові та інших містах, де розгорталися військові шпиталі та працювали передові хірургічні групи.

    Сам Гуменюк пояснював, що як головний хірург ЗСУ відповідав фактично за всю систему хірургічної допомоги — від передових груп до військово-медичних клінічних центрів. Під час інтенсивних бойових дій навантаження на медиків може бути колосальним: лише на одному напрямку військові хірурги інколи проводять до 100–150 операцій за одну добу.

    Одним із найвідоміших епізодів його роботи стала операція, проведена у травні 2022 року неподалік від Бахмута. До мобільного військового госпіталю доправили пораненого бійця з тяжким ушкодженням нирки. У звичайних умовах подібні бойові травми часто потребують великого відкритого розрізу, однак команда Гуменюка вирішила використати малоінвазивну лапароскопічну методику.

    Через невеликі проколи хірурги ввели камеру та спеціальні інструменти, після чого видалили пошкоджену нирку. Сам Гуменюк пізніше згадував, що під час операції стояв перед вибором — перейти до традиційної відкритої операції або продовжити лапароскопічно. Втручання тривало майже півтори години й завершилося успішно.

    АрміяInform називала цю операцію першим в Україні лапароскопічним видаленням нирки у пацієнта з бойовою травмою. У публічних матеріалах її також характеризували як унікальне для світової практики втручання, виконане в умовах війни. При цьому коректніше говорити саме про заявлену українськими військовими медиками унікальність, оскільки незалежної міжнародної бази, яка б дозволяла беззаперечно підтвердити формулювання «перша у світі», у відкритих джерелах немає.

    Гуменюк неодноразово наголошував, що сучасна бойова травма суттєво відрізняється від цивільної хірургії. Поранені часто мають одночасне ушкодження кількох анатомічних ділянок, великі дефекти тканин, переломи, ампутації та масивну кровотечу. Тому українським військовим медикам доводиться адаптувати цивільні технології до надзвичайно складних фронтових умов.

    Серед методів, які українські хірурги активно впроваджували під час війни, — REBOA, тобто реанімаційна ендоваскулярна балонна оклюзія аорти. Цю технологію використовують для тимчасового контролю критичної внутрішньої кровотечі. За словами Гуменюка, саме крововтрата залишається однією з головних причин смерті поранених на полі бою.

    Ще до повномасштабного вторгнення Гуменюк займався розвитком малоінвазивної військової хірургії. На початку 2022 року він разом із колегами проводив високотехнологічні лапароскопічні втручання у військовому госпіталі в Ірпені. Тоді лікарі, зокрема, виконали лапароскопічне видалення нирки та інші складні операції.

    Вже під час великої війни досвід українських військових хірургів почав привертати увагу іноземних фахівців. Гуменюк розповідав, що представляв напрацювання української військової медицини у США. Під час одного з міжнародних конгресів, де були присутні тисячі військових медиків, українські напрацювання викликали значний інтерес.

    У квітні 2026 року АрміяInform повідомляла ще про одну складну операцію, проведену під керівництвом Гуменюка. В інтерв’ю він наголошував, що бойовий досвід змушує українську медицину надзвичайно швидко розвиватися, а частина методик, які сьогодні відпрацьовуються в Україні, у майбутньому може стати предметом вивчення для лікарів інших держав.

    Окрім практичної роботи, Гуменюк займається навчанням військових медиків і науковою діяльністю. Він доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України та лауреат Національної премії України імені Бориса Патона. Ще у 2022 році премію імені Патона йому присудили у складі авторського колективу за роботу, присвячену організації екстреної медичної допомоги та лікуванню гострої крововтрати у бойових умовах і клінічній практиці.

    За роботу під час війни він також отримав державні та відомчі нагороди, серед яких орден «За заслуги» III ступеня, медаль «Захиснику Вітчизни» та відзнака президента «За участь в антитерористичній операції».

    Призначення Гуменюка відбулося на тлі надзвичайно високого навантаження на систему військової медицини. Командування Медичних сил відповідає не лише за роботу госпіталів. До його сфери належать медична евакуація, лікування та реабілітація військовослужбовців, забезпечення медичних підрозділів, підготовка персоналу та організація взаємодії між медичною службою бойових частин і стаціонарними військовими закладами.

    Саме швидкість евакуації Гуменюк неодноразово називав одним із ключових факторів виживання тяжкопоранених. Особливо це стосується випадків гострої крововтрати, коли кожна хвилина впливає на шанси врятувати людину.

    Попередній командувач Медичних сил Анатолій Казмірчук також є військовим медиком. Ще влітку 2026 року він фігурував в офіційних документах президента саме як командувач Медичних сил ЗСУ, що підтверджує: нинішнє рішення є кадровою заміною керівника структури, а не реорганізацією самого командування.

    Причини звільнення Казмірчука в оприлюдненому указі не деталізуються. Тому твердження про конфлікти, провали або будь-які інші мотиви кадрового рішення без окремого офіційного підтвердження були б спекуляцією.

    Для Костянтина Гуменюка призначення означає перехід від керівництва безпосередньо хірургічною службою до відповідальності за значно ширшу систему. Йому доведеться опікуватися не лише хірургією, а усім комплексом медичного забезпечення Збройних сил у момент, коли характер війни швидко змінюється, а навантаження на евакуаційні маршрути, стабілізаційні пункти та госпіталі залишається надзвичайно високим.

    Водночас саме його багаторічний досвід на різних рівнях — від операційної передового госпіталю до організації роботи хірургічної служби всієї армії — робить це призначення особливо помітним. Новий командувач Медичних сил приходить на посаду не лише як військовий управлінець, а передусім як практикуючий хірург, який пройшов АТО, ООС та роки повномасштабної війни і безпосередньо працював із найтяжчими бойовими пораненнями.

  • Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про позитивні зміни у сфері медичного забезпечення українських військових, які фіксуються за підсумками квітня. За його словами, відзначено зниження кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, що може свідчити про поступове підвищення ефективності системи медичної допомоги на фронті.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи стан організації медичного забезпечення у Силах оборони України. Сирський наголосив, що питання якості та оперативності допомоги пораненим залишається одним із пріоритетів військового командування.

    За словами головнокомандувача, для аналізу реального стану спроможностей медичної системи було залучено військових медиків усіх рівнів — від польових підрозділів до госпітальних ланок. Такий підхід дозволив комплексно оцінити, як працює система евакуації та надання допомоги безпосередньо в зоні бойових дій.

    Особливу увагу приділили критичним етапам — першій допомозі на полі бою, стабілізації стану поранених та швидкості їх доставки до медичних підрозділів. Саме ці фактори, за оцінками військових, найбільше впливають на шанси збереження життя та зменшення важких наслідків поранень.

    Сирський зазначив, що у квітні спостерігалося зниження кількості тяжких поранень, а також окреслилася позитивна тенденція щодо зменшення випадків ампутацій. Він підкреслив, що ці показники не є випадковими, а відображають системні зміни у підходах до тактичної медицини та організації евакуації.

    «Важливо відзначити, що у квітні зафіксовано зниження кількості тяжких поранень. Також спостерігається позитивна тенденція щодо зменшення кількості ампутацій», — заявив він.

    Одним із ключових факторів покращення ситуації Сирський назвав підвищення рівня підготовки особового складу. За його словами, військові дедалі частіше володіють базовими навичками тактичної медицини, що дозволяє надавати допомогу ще до прибуття медиків.

    Особливу увагу приділяють правильному використанню турнікетів, зупинці критичних кровотеч і своєчасній їх конверсії — процедурі, яка дозволяє зменшити ризики ускладнень під час транспортування поранених. Саме ці навички, за оцінкою командування, суттєво впливають на виживаність у перші хвилини після поранення.

    У ЗСУ наголошують, що система медичної евакуації продовжує адаптуватися до умов повномасштабної війни. Йдеться про скорочення часу доставки поранених до стабілізаційних пунктів, покращення координації між підрозділами та впровадження нових стандартів роботи медичних груп.

    Також триває вдосконалення логістики евакуації, що дозволяє швидше реагувати на масові бойові втрати та зменшувати навантаження на передові медичні ланки.

    Військове командування підкреслює, що навіть незначне зниження кількості тяжких поранень має стратегічне значення. Це безпосередньо впливає на збереження боєздатності підрозділів, швидкість повернення військових до служби та загальну стійкість армії в умовах тривалих бойових дій.

    Питання бойової медицини залишається одним із ключових напрямів розвитку Сил оборони України, оскільки від нього залежить не лише ефективність на полі бою, а й рівень втрат особового складу.

    Командування ЗСУ продовжує роботу над удосконаленням системи медичного забезпечення, роблячи акцент на практичній підготовці військових, швидкості реагування та впровадженні сучасних підходів до порятунку життя на фронті.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Медики замість цивільних лікарень можуть опинитися на фронті – нова ініціатива Міноборони

    Медики замість цивільних лікарень можуть опинитися на фронті – нова ініціатива Міноборони

    В Україні розглядають можливість скасування бронювання для окремих категорій медичних працівників у межах мобілізації. Відповідний запит ініціюватимуть Міністерство оборони та Командування Медичних Сил, виходячи з нагальної потреби у спеціалізованих кадрах на фронті.

    Про це йдеться на сайті Міністерства охорони здоровʼя. Зазначається, що списки необхідних медпрацівників формуватиме МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я.

    Міністерство оборони України та Командування Медичних Сил ініціюють процес «розбронювання» окремих медичних працівників, щоб мобілізувати їх до ЗСУ або інших військових формувань. Як повідомили у Міністерстві охорони здоров’я, подання щодо зняття броні надходитимуть через портал «Дія», а контракти на службу укладатимуться на строк один рік.

    «Процес буде організовано таким чином, аби забезпечити належне функціонування цивільних медичних закладів. Подання про розбронювання здійснюватимуть керівники медзакладів засобами порталу „Дія“, відповідно до порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», – зазначили в МОЗ.

    Після скасування броні медики отримають військові призначення та будуть направлені на відповідні посади у медичних підрозділах військових формувань.

    Зміни у механізмі бронювання пов’язані з актуальними потребами військової медицини, яка потребує додаткових фахівців для надання допомоги українським захисникам. Водночас як наголошують у МОЗ, підхід до «розбронювання» буде зваженим, аби не порушити стабільну роботу цивільної системи охорони здоров’я.

    Нагадаємо, раніше в Україні вже змінювали порядок бронювання військовозобов’язаних працівників. Тепер процес відбувається за новими критеріями, які передбачають подання відповідних заявок від підприємств та установ.