Хрещатик

Позначка: військова ескалація

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Питання потенційної участі російського керівництва у майбутньому саміті «Великої двадцятки» (G20), який має відбутися у грудні цього року в американському Маямі, залишається відкритим і наразі навіть не є предметом офіційних обговорено. Кремль намагається тримати інтригу та демонструвати дистанціювання від американського майданчика на тлі загострення глобального протистояння.

    Позиція Москви щодо саміту в Маямі

    Як заявив помічник президента рф Юрій Ушаков, наразі можливість поїздки володимира путіна на саміт G20 «поки навіть не обговорювалася». Подібна риторика Кремля свідчить про те, що москва ретельно зважує ризики участі у заходах, які проходять на території Сполучених Штатів, особливо у період безпрецедентного геополітичного напруження та санкційного тиску.

    Заява кремлівського представника пролунала у відповідь на нещодавню ініціативу Президента України Володимира Зеленського, який публічно оголосив про готовність особисто прибути до Маямі на саміт лідерів G20, аби провести прямий діалог щодо шляхів припинення війни та реальних кроків до безпеки.

    Дипломатичний галас навколо заокеанського форуму

    Саміт «Великої двадцятки», організація якого у США вже викликає чимало дискусій та суперечок у міжнародних колах, стає черговим полем для великого дипломатичного торгу. У той час як українська сторона прагне використовувати будь-які міжнародні платформи для тиску на агресора та просування формули миру, кремль демонструє зневажливу або вичікувальну позицію, намагаючись зберегти простір для подальшого шантажу Заходу новими військовими ескалаціями.

     

  • Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном різко загострилася після взаємного обміну ударами по військових і стратегічних об’єктах у регіоні Перської затоки та поблизу Ормузької протоки. Експерти вже називають події одним із найнебезпечніших витків конфронтації за останній період, оскільки сторони перейшли до прямої військової взаємодії із застосуванням ракет, дронів та ударів по інфраструктурі спостереження.

    Про це повідомляють Reuters та ABC News із посиланням на Центральне командування США (CENTCOM) та Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР).

    За заявою іранської сторони, КВІР здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах у регіоні Перської затоки, які Тегеран розглядає як відповідь на попередні дії США проти іранської прибережної інфраструктури. Іранські військові стверджують, що операція мала «обмежений і цільовий характер», спрямований виключно на об’єкти американських сил у регіоні.

    У свою чергу, Центральне командування США повідомило, що Іран випустив щонайменше сім балістичних ракет у напрямку Кувейту та Бахрейну — регіонів, де розташовані ключові американські військові бази та логістичні центри.

    За даними Пентагону, система протиракетної оборони зуміла перехопити щонайменше шість ракет, ще одна не досягла запланованої цілі. Американська сторона наголошує, що суттєвих пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

    Також повідомляється, що сили США брали участь у відбитті комбінованих атак, включно з ракетами та безпілотниками, які були спрямовані на військові об’єкти в Кувейті та Бахрейні.

    Перед іранським ракетним обстрілом американські військові заявили про знищення чотирьох ударних безпілотників Ірану, які рухалися у напрямку Ормузької протоки. У CENTCOM підкреслили, що ці дрони становили пряму загрозу для морського судноплавства в одному з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Після цього Сполучені Штати завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях у районах Горука та на острові Кешм. За даними американських військових, ці об’єкти використовувалися для контролю повітряного та морського руху в стратегічно важливій частині Перської затоки.

    У Вашингтоні заявили, що ці дії мали «обмежений оборонний характер» і були спрямовані на нейтралізацію систем спостереження, які могли використовуватися для координації подальших атак.

    Обидві сторони поширюють взаємно суперечливі заяви щодо наслідків ударів. Іранські медіа стверджують про ураження американських об’єктів, включно зі штабом 5-го флоту ВМС США в Бахрейні, однак Пентагон категорично заперечує ці повідомлення.

    Американська сторона наголошує, що втрат серед особового складу немає, а всі ключові об’єкти продовжують функціонувати у штатному режимі. У той же час Тегеран заявляє про «успішне досягнення цілей операції», не надаючи незалежного підтвердження своїх тверджень.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в районі Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світових постачань нафти і скрапленого газу. Будь-яке загострення в цьому регіоні здатне миттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, ціни на нафту та логістику міжнародної торгівлі.

    Аналітики зазначають, що обидві сторони дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, які пов’язані не лише з військовою інфраструктурою, а й із системами спостереження та контролю морських шляхів.

    Події розгортаються на тлі фактичної стагнації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Тегераном. Жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, натомість риторика стає дедалі жорсткішою.

    За даними західних ЗМІ, у політичному та військовому керівництві США розглядаються різні сценарії подальших дій у разі повторних атак на американські сили в регіоні. Серед них не виключається і розширення масштабів військової операції проти Ірану.

    Експерти попереджають, що подальше загострення може перерости у ширший регіональний конфлікт із потенційним залученням союзників обох сторін та серйозними наслідками для глобальної безпеки та енергетичного ринку.

  • Трамп атакує медіа

    Трамп атакує медіа

    Президент США Дональд Трамп різко розкритикував американські медіа та заявив, що поширення інформації про нібито відновлення військового потенціалу Ірану є “державною зрадою”. Свою заяву він опублікував у соцмережі Truth Social, реагуючи на матеріали, в яких йдеться про те, що Тегеран зберіг значну частину ракетного арсеналу навіть після ударів США та тривалої військової кампанії в регіоні.

    Приводом для різкої реакції стали повідомлення низки американських і міжнародних ЗМІ, а також аналітичні оцінки розвідувальних структур, згідно з якими Іран міг відновити доступ до більшості своїх ракетних баз і зберегти близько 70% довоєнного запасу ракет і пускових установок. Частина цих даних раніше вже фігурувала у витоках засекречених доповідей американської розвідки, що викликало широкий політичний резонанс у Вашингтоні.

    У своєму дописі Трамп заявив, що журналісти, які поширюють подібну інформацію, фактично шкодять національній безпеці США та “працюють на ворога”. Він назвав такі матеріали “брехливими”, “абсурдними” і такими, що нібито формують викривлену картину реальної ситуації, створюючи враження успіхів Ірану там, де їх немає.

    “Коли Фейкові Новини заявляють, що іранський ворог має успіхи проти нас у військовому плані, це фактично ДЕРЖАВНА ЗРАДА, оскільки це настільки брехлива і навіть абсурдна заява. Вони сприяють і потурають ворогу! Це американські боягузи, які вболівають проти нашої країни”, — написав Трамп у Truth Social.

    Президент також повторив свої попередні твердження про те, що Іран нібито зазнав повної військової поразки. За його словами, іранський флот був “знищений”, військово-повітряні сили “ліквідовані”, а економіка країни перебуває у стані “глибокої катастрофи”. Жодних незалежно підтверджених доказів цим заявам він не навів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі продовження дискусій у США щодо реального стану іранських збройних сил після тривалого конфлікту. Раніше американські розвідувальні служби повідомляли, що Іран міг зберегти до 70% свого ракетного потенціалу, включно з мобільними пусковими установками, підземними сховищами та частиною стратегічної інфраструктури. Ці оцінки суперечать офіційній позиції Білого дому, який наполягає на тому, що військова загроза з боку Тегерана була “переважно нейтралізована”.

    Паралельно у Вашингтоні тривають дискусії щодо масштабів і наслідків американської військової кампанії. За попередніми оцінками Пентагону, витрати США на операції проти Ірану вже становлять близько 29 мільярдів доларів. Також повідомляється про значне виснаження арсеналів високоточної зброї: під час бойових дій було використано приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що суттєво вплинуло на запаси американської армії.

    На цьому тлі експерти відзначають, що ситуація навколо Ірану залишається однією з ключових точок напруги у світовій політиці. Попри військову ескалацію, США та Іран продовжують непрямі переговори щодо можливого врегулювання конфлікту, однак сторони залишаються на принципово різних позиціях.

    Додаткове занепокоєння у союзників США викликає позиція Ізраїлю, який, за даними медіа, побоюється можливого укладення нової угоди між Вашингтоном і Тегераном. В ізраїльському керівництві вважають, що потенційний компроміс може не враховувати ключові питання безпеки, зокрема іранську ракетну програму та підтримку регіональних союзників.

    На тлі цих процесів зростає напруга між політичними заявами Білого дому, даними розвідки та позицією медіа, що дедалі більше ускладнює формування єдиної стратегії США щодо Ірану та майбутнього конфлікту в регіоні.

  • 200 літаків і три авіаносці: США різко наростили військову присутність біля Ірану — найбільша концентрація сил за десятиліття

    200 літаків і три авіаносці: США різко наростили військову присутність біля Ірану — найбільша концентрація сил за десятиліття

    Сполучені Штати здійснили безпрецедентне за останні роки посилення військової присутності на Близькому Сході, розгорнувши одразу три ударні авіаносні групи із понад 200 літаками. Така концентрація сил стала найбільшою з часів початку війни в Іраку 2003 року і свідчить про різке загострення ситуації довкола Ірану та регіону загалом.

    Ключовим елементом цього військового посилення стало прибуття третього атомного авіаносця USS George H.W. Bush до зони відповідальності Центрального командування США. Він приєднався до вже розгорнутих USS Abraham Lincoln і USS Gerald R. Ford, сформувавши потужне угруповання, здатне виконувати масштабні бойові операції в регіоні.

    Разом із авіакрилами ці три авіаносці забезпечують понад 200 бойових літаків і близько 15 тисяч військовослужбовців, включно з моряками та морською піхотою.

    Розгортання відбувається на тлі різкого погіршення відносин між США та Іраном, а також у контексті крихкого перемир’я, яке може будь-якої миті зірватися. Американська сторона водночас продовжує політику тиску на Тегеран, включаючи військову присутність, економічні обмеження та морську блокаду.

    Авіаносець USS Abraham Lincoln наразі діє в Аравійському морі, де бере участь у контролі морських шляхів та забезпеченні блокади судноплавства, пов’язаного з Іраном. У межах цієї операції американські сили вже зупинили або розвернули десятки суден, які підозрювали у перевезенні іранської нафти чи порушенні санкційного режиму.

    Другий авіаносець — USS Gerald R. Ford — перебуває у Червоному морі, де виконує завдання із забезпечення безпеки морських комунікацій та протидії можливим загрозам з боку Ірану та пов’язаних із ним угруповань. Його розгортання стало частиною тривалої операції, яка вже увійшла в історію як одна з найдовших місій американського флоту після В’єтнамської війни.

    Третій авіаносець — USS George H.W. Bush — прибув до регіону після переходу навколо Африки і тепер підсилює угруповання в Індійському океані та Аравійському морі. Його поява значно розширює можливості США як у сфері повітряних ударів, так і в контролі стратегічних морських маршрутів, зокрема Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних коридорів.

    Експерти наголошують, що таке розгортання є не лише демонстрацією сили, а й частиною ширшої стратегії стримування. США фактично формують ударне угруповання, здатне діяти автономно та забезпечувати повний контроль над повітрям і морем у регіоні.

    Водночас ситуація ускладнюється тим, що Іран продовжує демонструвати готовність до протидії. За останні тижні зафіксовано атаки на торговельні судна, мінування акваторій та спроби прориву морської блокади. У відповідь США не лише посилили військову присутність, а й дали дозвіл на застосування сили проти іранських катерів у разі загрози.

    Крім того, американські сили активно працюють над забезпеченням повного припинення морської торгівлі Ірану. За офіційними даними, жодне судно не змогло успішно обійти блокаду, що свідчить про високий рівень контролю над акваторією.

    Паралельно триває нарощування додаткових сил. До регіону направляються десантні групи, ракетні есмінці та підрозділи морської піхоти, що ще більше підсилює американську військову присутність.

    Аналітики відзначають, що нинішня ситуація є однією з найнапруженіших за останні роки. Поєднання військової концентрації, економічного тиску та дипломатичного протистояння створює ризик масштабної ескалації. Водночас офіційний Вашингтон заявляє, що не прагне відкритої війни, але готовий до жорстких дій у разі подальшого загострення.

    Розгортання трьох авіаносців із сотнями літаків стало сигналом про готовність США діяти рішуче. Ситуація навколо Ірану переходить у фазу, де будь-який інцидент може стати тригером для ширшого конфлікту, а Близький Схід знову опиняється в центрі глобальної геополітичної напруги.