Хрещатик

Позначка: війна України з Росією

  • Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Українсько-американські відносини, які раніше демонстрували злагодженість на тлі спільної боротьби з російською агресією, знову переживають кризу. За інформацією The Telegraph, відмова президента Володимира Зеленського знизити мобілізаційний вік стала черговим подразником у його відносинах із президентом США Джо Байденом.

    Видання зазначає, що між двома лідерами й раніше виникали суперечності, однак теперішній конфлікт може стати переломним моментом. Приводом стала заява представника Держдепартаменту США про готовність підтримати створення та навчання нових українських бригад. Для Зеленського це, ймовірно, виявилося викликом, який не можна залишити без відповіді.

    Український лідер вирішив діяти рішуче: його публічна реакція, за даними джерел, стала “прощальним ударом” у бік Байдена, який залишається одним із ключових союзників України.

    Американська сторона очікувала більшого залучення від України, зокрема через можливе зниження мобілізаційного віку, що могло б забезпечити додатковий людський ресурс для ЗСУ. Але ця ідея наразилася на опір Києва. Зеленський, з огляду на соціальні ризики, очевидно, не готовий піти на такий крок, вважаючи його небезпечним для внутрішньої стабільності.

    Напруга у відносинах між Байденом і Зеленським може вплинути на майбутнє військової допомоги Україні. США залишаються найбільшим донором оборонних ресурсів, але будь-яке загострення між лідерами може змінити динаміку цього партнерства.

    За словами аналітиків, рішення Зеленського викликає розуміння серед частини українського суспільства, однак ставить під питання довгострокову підтримку Вашингтона. Натомість Байден, якому залишилося 42 дні до завершення президентського терміну, може шукати способи посилення впливу, що створює додаткові ризики для України.

  • Фахівці Fitch прогнозують продовження війни в Україні у 2025 році

    Фахівці Fitch прогнозують продовження війни в Україні у 2025 році

    Аналітики агентства Fitch Ratings зробили прогноз на 2025 рік щодо війни в Україні. За їхніми оцінками, бойові дії, ймовірно, продовжаться протягом 2025 року. Проте існує ймовірність припинення вогню, що могло б стати важливим етапом на шляху до деескалації конфлікту.

    Західна допомога, вважають аналітики, допоможе Україні уникнути значних територіальних втрат. Проте укладення мирної угоди в найближчому майбутньому виглядає малоймовірним через необхідність складних поступок від обох сторін, які, на думку Fitch, можуть виявитися неприпустимими для однієї чи іншої сторони.

    Таким чином, хоча припинення вогню є реальним варіантом, мирний процес може затягнутися через високі політичні та військові вимоги з обох боків.

  • Україна може втратити п’ять міст найближчим часом

    Україна може втратити п’ять міст найближчим часом

    Єгор Фірсов, екс-нардеп і військовослужбовець, заявив про серйозну загрозу втрати п’яти міст на сході України – Часового Яру, Курахового, Покровська, Мирнограда і Великої Новосілки. За його словами, на кону стоять не лише стратегічні позиції, але й величезна кількість життів і ресурсів, які витрачені для їхнього захисту.

    “Ви не уявляєте, скільки дронів, грошей, сил, поту, а найголовніше, крові нашої і життів людських ми втратили, захищаючи ці міста і ці позиції”, – підкреслив Фірсов, коментуючи важливість цих населених пунктів для ЗСУ.

    Фірсов зазначив, що російські війська більше не розтягують свої сили по всій лінії фронту, а зосереджуються на кількох ключових ділянках. Це може свідчити про спроби Росії зламати оборону ЗСУ та захопити важливі міста, що зміцнять її позиції в регіоні.

    Загроза втрати цих міст ставить під сумнів подальшу стабільність лінії фронту та може мати серйозні стратегічні наслідки для України.

  • Безпілотники-вбивці та 300 човнів: де Росія планує новий наступ

    Безпілотники-вбивці та 300 човнів: де Росія планує новий наступ

    Російська армія посилює тиск на Донбасі, захоплюючи нові території, але стратегічна увага окупантів поступово зміщується на південь. Як пише Financial Times, українська влада вважає, що Росія готує масштабний наступ на Херсонщині.

    Новий наступ 

    За останній місяць російські війська захопили значні території на Донбасі, загрожуючи стратегічно важливим містам, як-от Покровськ і Курахове. Однак Херсон, перша обласна столиця, яка потрапила під окупацію після вторгнення в 2022 році, залишається для них “цінним призом”.

    Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін попереджає: Росія зібрала понад 300 човнів для можливої переправи через Дніпро. Окупанти також розгорнули свої найкращі підрозділи безпілотників, удосконалюючи техніку атак та підготовку операторів.

    Із середини літа російські війська запустили понад 9500 атак дронами на Херсон та його околиці. Мета — не лише військові об’єкти, а й мирне населення. Дрони атакують транспорт, гуманітарні конвої, ринки, заправки, кафе та центри допомоги.

    “Мирні жителі Херсона стали жертвами експерименту без прецеденту в сучасній європейській війні”, — пише FT.

    Багато мешканців носять із собою детектори, щоб виявляти наближення дронів. Проте дальність польоту (до 15 км), швидкість понад 100 км/год і здатність літати на низькій висоті роблять їх майже невразливими.

    Плани Кремля

    Експерти вважають, що активізація атак є частиною плану Кремля для тиску на Україну. Росія прагне посилити свої позиції до можливої зміни адміністрації США після виборів 2024 року.

    Українська влада уважно стежить за розвитком подій. Як зазначає Прокудін, Херсон може стати епіцентром нового наступу, а накопичення ресурсів ворога свідчить про підготовку до тривалої битви.

  • ЗСУ звільнили село на Харківщині

    ЗСУ звільнили село на Харківщині

    Українські Сили оборони здобули чергову перемогу, звільнивши село Новомлинськ у Куп’янському районі Харківської області. Це стало важливим кроком у стабілізації правого берега річки Оскіл, де російські окупанти намагалися закріпитися.

    Згідно з даними Генштабу та моніторингового проєкту DeepState, противник здійснив спробу захопити плацдарм на правому березі Осколу, перекинувши війська через річку з селища Дворічне. Під прикриттям артилерії окупанти зайняли позиції, однак сили ЗСУ успішно провели контратаку.

    За словами командування ОСУВ “Хортиця”, операція включала взаємодію піхоти, артилерії та підрозділів безпілотників. 8-й окремий штурмовий батальйон 10-ї гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” відіграв ключову роль у зачистці місцевості, знищивши залишки ворожих сил.

    “Правий берег Осколу перебуває під контролем Сил оборони. Над Новомлинськом майорять українські прапори”, – йдеться у повідомленні.

    Аналітики зазначають, що російська операція мала на меті створення плацдарму для подальшого наступу. Втім, завдяки злагодженим діям українських військових, цей план провалився.

    Раніше, 25 листопада, окупанти несподівано переправилися через Оскіл на човнах. Експерти DeepState оцінили цю операцію як тактичний ризик, який спочатку дозволив ворогу зайняти позиції. Однак уже за кілька днів ЗСУ повернули контроль над територією.

  • Офіс Президента вимагає утримати позиції в Курській області до інавгурації Трампа

    Офіс Президента вимагає утримати позиції в Курській області до інавгурації Трампа

    За інформацією джерел в Офісі Президента, керівник ОП Андрій Єрмак поставив перед українськими військовими завдання будь-якою ціною утримати позиції в Курській області до початку переговорів із Росією. Про це спершу повідомляли українські телеграм-канали, а тепер підтверджують і західні ЗМІ, зокрема BBC.

    За даними BBC, українським військовим поставлено завдання зберегти максимальну кількість територій у Курській області до 20 січня 2025 року, коли планується інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа. Один із військових заявив виданню:

    “Головне завдання, яке стоїть перед нами, – утримати максимум території до інавгурації Трампа і початку переговорів, щоб потім обміняти її на щось. Ніхто не знає, на що”.

    Ця інформація викликає жваве обговорення на тлі можливого зміщення зовнішньополітичного курсу США після інавгурації Трампа. Його попередні заяви часто викликали занепокоєння щодо зменшення підтримки України, що змушує українське керівництво розглядати нові стратегії на випадок змін у міжнародному середовищі.

    Позиції ЗСУ на території Росії є важливим фактором як військової, так і політичної стратегії України, адже ці території можуть стати вагомим аргументом у можливих майбутніх переговорах.

  • Росіяни наближаються до Курахового: чи зможуть українські військові втримати позиції

    Росіяни наближаються до Курахового: чи зможуть українські військові втримати позиції

    Ситуація на Курахівському напрямку, що в Донецькій області, залишається вкрай напруженою, і військові експерти не виключають можливості відступу українських військ. Михайло Жирохов, військовий аналітик, в ефірі Radio NV зазначив, що наразі не можна говорити про позитивний розвиток подій на цьому напрямку. Російські пропагандисти вже випустили відео з прапорами в центрі міста Курахове, однак, за словами експерта, цей прапор насправді залишався там лише кілька годин. Жирохов попередив, що ситуація з логістикою в районі Курахового є критичною, і це може призвести до необхідності відступу українських військ.

    Якщо окупанти зможуть захопити Курахове, Жирохов прогнозує, що їхні наступні дії можуть бути спрямовані на рух до Костянтинівки. Це місто разом із сусідніми Слов’янськом і Краматорськом є стратегічно важливими як з військової, так і з медіаперспективи для Росії. Проте аналітик не вважає, що росіяни будуть намагатися просуватися далі вглиб території України, оскільки для них важливо закріпитися на вже захоплених позиціях і зміцнити контроль на напрямку Курахове-Костянтинівка.

    22 листопада аналітик Юліан Рьопке повідомив, що російські війська вже захопили близько 25% Курахового. Він підкреслив, що ситуація в місті є абсолютно критичною для українських захисників, і це підтверджує складність оборони. Водночас у Генштабі Збройних сил України заявили, що Сили оборони будуть тримати оборону стільки, скільки зможуть, сподіваючись на можливість утримати місто.

    Окрім того, в районі Часового Яру зафіксована активізація ворожих сил, де окупанти збирають великі угрупування і тестують різні тактики для прориву української оборони.

  • Чи варто боятися російського наступу на Запоріжжя

    Чи варто боятися російського наступу на Запоріжжя

    На тлі заяв про можливий російський наступ на Запоріжжя експерти оцінюють ситуацію як радше спробу створити паніку, ніж реальну загрозу. Попри активність ворога на Запорізькому напрямку, українські військові й аналітики сходяться на думці: у росіян бракує ресурсів для масштабного наступу.

    За словами керівника Ради резервістів Сухопутних військ Івана Тимочка, російські окупанти стикаються з численними труднощами в регіоні. Хоча локальні атаки і спроби захопити кілька сіл можливі, це більше інформаційна кампанія, ніж стратегічна ініціатива.

    “Коли росіяни на Вовчанському напрямку просунулися на кілька кілометрів, інформаційний ґвалт створював ілюзію масштабного наступу. Схоже відбувається і зараз із Запоріжжям”, — зазначає Тимочко.

    Ключовою проблемою для росіян залишається так званий Роботинський виступ — прорив ЗСУ у російські оборонні позиції. Це змушує окупантів постійно шукати слабкі місця в обороні українських військ, що значно виснажує їхні ресурси.

    Хоча російські сили мають безперебійну логістику завдяки залізничному сполученню вздовж узбережжя Азовського моря, вузька зона постачання перебуває під постійними ударами української артилерії та ракетних систем. Як зазначає Тимочко, це ускладнює постачання не лише на Запоріжжі, але й у тимчасово окупованому Криму.

    The Economist повідомив про підготовку Росії до “сміливого” наступу на Запоріжжя. Проте, за словами Владислава Селезньова, ексречника Генштабу ЗСУ, навіть за наявності 90-тисячного угруповання “Днепр”, реальні перспективи наступу обмежені. ЗСУ активно укріплюють позиції навколо Запоріжжя, що зводить ризики до мінімуму.

    Українське командування не ігнорує цей напрямок. Розвідка і сили оборони постійно моніторять ситуацію, вживаючи превентивних заходів. За словами Тимочка, ці дії можуть виглядати непомітними, але їхня ефективність не викликає сумнівів.

    “Критики помилково вважають, що підготовка повинна супроводжуватися масовими переміщеннями техніки. Однак сучасна війна — це, насамперед, грамотна стратегія та вогневий контроль, а не показові маневри”, — наголошує він.

  • Американський генерал вважає, що для України все закінчиться в найближчий місяць

    Американський генерал вважає, що для України все закінчиться в найближчий місяць

    Генерал-лейтенант Герберт Реймонд Макмастер, колишній радник президента Дональда Трампа з національної безпеки, назвав найближчі місяці ключовими для визначення подальшого розвитку війни в Україні. Він вважає, що і Росія, і Україна прагнуть досягти максимальних успіхів на полі бою до ймовірного повернення Трампа в Білий дім, оскільки це суттєво вплине на їхні позиції у майбутніх переговорах.

    Адміністрація Байдена вже ухвалила кілька важливих рішень для посилення позицій України. Зокрема, США зняли обмеження на використання американських ракет дальнього радіусу дії для ударів по російській території та схвалили постачання протипіхотних мін.

    Однак Макмастер наголошує, що поширення сигналів про можливе скорочення військової допомоги з боку США завдає серйозного морального удару по українцях. “Українці мають бути впевнені, що зможуть перемогти, а не слухати про скорочення підтримки, яке підриває їхній бойовий дух”, — підкреслив він.

    Перемога Дональда Трампа на майбутніх виборах може змінити підхід США до війни в Україні. Багато потенційних членів його адміністрації висловлювали скептицизм щодо подальшої допомоги Києву, вважаючи переговорне завершення війни більш прийнятним варіантом. Це створює невизначеність для українських військових та дипломатів.

    Макмастер також зазначив, що війна в Україні є лише частиною ширшої стратегії агресивних держав, які прагнуть зруйнувати існуючий світовий порядок. Підтримка Росії з боку Ірану та Китаю, а також участь північнокорейських солдатів у бойових діях — це тривожні сигнали для Заходу.

    Генерал застерігає, що недооцінка цілей Путіна є стратегічною помилкою. На його думку, підтримка України — це не лише питання регіональної безпеки, а й глобальної стабільності.

    У цей же час у Європі поновилися секретні дискусії щодо можливого введення військ в Україну. Як повідомляє видання Le Monde, Велика Британія та Франція обговорюють посилення оборонної співпраці. Головна мета — створення міцного альянсу для підтримки України та забезпечення європейської безпеки.

  • Чи готове Запоріжжя до російського наступу

    Чи готове Запоріжжя до російського наступу

    Українська розвідка та військові не виключають ймовірності наступу російських військ на місто Запоріжжя, що знаходиться всього за 30 км від фронту. Цей стратегічно важливий обласний центр, один з трьох центрів важкої промисловості України, залишається критичним для функціонування країни. За інформацією журналістів видання The Economist, на Запоріжжя можуть направити до 130 000 російських солдатів, але точний момент початку наступу поки що невідомий.

    Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

    Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

    Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

    Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.