Позначка: Великдень

Скільки коштуватиме Великодній кошик у 2025 році

До Великодня залишилося три тижні, і українці вже замислюються над тим, скільки цьогоріч доведеться викласти за традиційні страви до святкового кошика. І, схоже, свято світлого Воскресіння знову буде не з дешевих.

Аналітики вже зараз прогнозують: 2025 року великодній кошик обійдеться дорожче, ніж торік. Причин для подорожчання кілька: зростання цін на енергоносії, інфляція, здорожчання молочних продуктів і сезонний попит. За словами експерта Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, найбільше зростуть у ціні паски та молочна продукція, а також яйця. Ці складові є ключовими для святкового столу.

За прогнозами УКАБ, на вартості яєць, окрім сезонності, позначаться й ціни на корми для птахів. Якщо погодні умови будуть сприятливими, у квітні вартість яєць може знизитися на 25-30%, але до того часу — лише коливання в межах 5-8 грн від сьогоднішнього рівня.

Щоб не опинитися в епіцентрі передвеликоднього ажіотажу, аналітики радять частину продуктів придбати заздалегідь. М’ясо можна заморозити, ковбаси — зберігати в герметичному пакуванні, а інгредієнти для паски — борошно, масло, цукор — мають тривалий термін придатності.

Станом на кінець березня ціни виглядають так: свиняча лопатка коштує від 159 до 184 грн за кг, ковбаса — від 119 грн за 200 г до понад 590 грн за кг. Борошно, хоч і трохи подешевшало, коштує в середньому 23–26 грн/кг, вершкове масло — близько 100–110 грн за пачку 180 г, а цукор — у межах 32–35 грн/кг.

Очікується, що ціни ще зростатимуть ближче до свята, тож планування закупівель — це не просто економія, а й спосіб уникнути черг і стресу.

Висновок очевидний: великодній кошик у 2025 році не стане винятком із загального подорожчання продуктів в Україні. Однак передбачливість і завчасна підготовка можуть допомогти зменшити фінансове навантаження — без шкоди для смаку та святкової атмосфери.

29 Березня, 2025
Великий піст 2025: список дозволених і заборонених продуктів для вірян
Великий піст — це важливий духовний період для християн, який готує їх до святкування Великодня. У 2025 році Великий піст для вірян Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та Православної церкви України (ПЦУ) триватиме з 3 березня по 19 квітня. Це час молитви, очищення душі та утримання від певних видів їжі.

Піст має важливе духовне значення в християнстві. Обмеження в їжі сприяє духовному очищенню та внутрішньому розвитку. Це час для молитви, покаяння та зміцнення віри. Відмова від певних продуктів символізує зменшення залежності від матеріального і допомагає зосередитися на духовних цілях.

Обмеження в їжі під час Великого посту

Найсуворіші обмеження стосуються продуктів тваринного походження. Під час посту заборонено вживати:
- М’ясо та м’ясні продукти: усі види м’яса (яловичина, свинина, баранина, курятина, індичатина, дичина), а також ковбаси, сосиски та м’ясні делікатеси. Не можна використовувати смалець і жири тваринного походження.
- Молочні продукти: всі види молока (коров’яче, козяче тощо), сири, кисломолочні продукти, сметана, вершки, масло та морозиво.
- Яйця: усі яйця, включаючи курячі, перепелині та гусячі, а також страви з їх використанням.
- Риба: хоча риба вважається пісною їжею, її споживання дозволено лише у визначені дні — Благовіщення (7 квітня) та Вербну неділю (13 квітня). У Лазареву суботу (12 квітня) дозволяється ікра.
- Алкоголь: міцні алкогольні напої під забороною. У помірних кількостях допускається червоне вино на свята.
Дозволені продукти в Великий піст
- Овочі: основа пісного раціону, включаючи свіжі (огірки, помідори, капуста) та варені (картопля, буряк, морква). Можна вживати тушковані, запечені та смажені овочі в дозволені дні.
- Фрукти і ягоди: дозволено їсти свіжі фрукти (яблука, груші, цитрусові) та ягоди, а також заморожені і сушені фрукти.
- Злаки і бобові: різноманітні каші (гречана, рисова, вівсяна), макарони без яєць, пісний хліб і бобові (горох, квасоля, сочевиця).
- Гриби: свіжі, сушені та мариновані гриби можуть входити до раціону.
- Горіхи і насіння: вживайте в помірних кількостях.
- Напої: вода, трав’яні чаї, компоти без цукру та свіжовичавлені соки.
Традиції харчування у Великий піст

Тиждень 1-й Великого посту (3 березня – 9 березня)
- Понеділок, 3 березня (Чистий понеділок): Сухоїдіння. Повне утримання від вареної їжі та олії. Дозволено лише хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи. Бажано утриматися від їжі до вечора.
- Вівторок, 4 березня: Сухоїдіння. Аналогічно Чистому понеділку.
- Середа, 5 березня: Сухоїдіння.
- Четвер, 6 березня: Сухоїдіння.
- П’ятниця, 7 березня: Сухоїдіння.
- Субота, 8 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби, рагу, пісний борщ) з додаванням рослинної олії. Дозволено вино (помірно).
- Неділя, 9 березня (Торжество Православ’я): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.
Тиждень 2-й Великого посту (10 березня – 16 березня)

• Понеділок, 10 березня: Сухоїдіння.

• Вівторок, 11 березня: Гаряча їжа без олії. Дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) без додавання олії.

• Середа, 12 березня: Сухоїдіння.

• Четвер, 13 березня: Гаряча їжа без олії.

• П’ятниця, 14 березня: Сухоїдіння.

• Субота, 15 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

• Неділя, 16 березня (свт. Григорія Палами): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

Тиждень 3-й Великого посту (17 березня – 23 березня)

• Понеділок, 17 березня: Сухоїдіння.

• Вівторок, 18 березня: Гаряча їжа без олії.

• Середа, 19 березня: Сухоїдіння.

• Четвер, 20 березня: Гаряча їжа без олії.

• П’ятниця, 21 березня: Сухоїдіння.

• Субота, 22 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

• Неділя, 23 березня (Хрестопоклонна): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

Тиждень 4-й Великого посту (24 березня – 30 березня)

• Понеділок, 24 березня: Сухоїдіння.

• Вівторок, 25 березня: Гаряча їжа без олії.

• Середа, 26 березня: Сухоїдіння.

• Четвер, 27 березня: Гаряча їжа без олії.

• П’ятниця, 28 березня: Сухоїдіння.

• Субота, 29 березня (свт.Іоанна Ліствичника): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

• Неділя, 30 березня (прп. Іоанна Ліствичника): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

Тиждень 5-й Великого посту (31 березня – 6 квітня)

• Понеділок, 31 березня: Сухоїдіння.

• Вівторок, 1 квітня: Гаряча їжа без олії.

• Середа, 2 квітня: Сухоїдіння.

• Четвер, 3 квітня: Гаряча їжа без олії.

• П’ятниця, 4 квітня (Похвала Пресвятої Богородиці (Субота Акафіста)): Гаряча їжа без олії. Зазвичай в Суботу Акафіста дозволяється олія, але оскільки це 5-та п’ятниця Великого посту, то сухоїдіння.

• Субота, 5 квітня (Похвала Пресвятої Богородиці (Субота Акафіста)): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

• Неділя, 6 квітня (прп. Марії Єгипетської): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

Тиждень 6-й Великого посту (7 квітня – 13 квітня)

• Понеділок, 7 квітня: Гаряча їжа без олії. Зазвичай в Благовіщення піст послаблюється для риби, але якщо Благовіщення припадає на понеділок, то дозволено гарячу їжу без олії, а риба – на Благовіщення.

• Вівторок, 8 квітня: Гаряча їжа без олії.

• Середа, 9 квітня: Сухоїдіння.

• Четвер, 10 квітня: Гаряча їжа без олії.

• П’ятниця, 11 квітня: Сухоїдіння.

• Субота, 12 квітня (Лазарева субота): Гаряча їжа з олією. Дозволена рибна ікра. Дозволено вино (помірно). Риба – не дозволена, тільки ікра.

• Неділя, 13 квітня (Вербна неділя – Вхід Господній в Єрусалим): Риба (запечена, уха, рибні пироги тощо). Дозволено гарячу їжу з олією та вино (помірно).

Страсний тиждень (14 квітня – 19 квітня) – найсуворіший піст

• Понеділок, 14 квітня (Великий Понеділок): Сухоїдіння.

• Вівторок, 15 квітня (Великий Вівторок): Сухоїдіння.

• Середа, 16 квітня (Велика Середа): Сухоїдіння.

• Четвер, 17 квітня (Великий Четвер – Чистий Четвер): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

• П’ятниця, 18 квітня (Велика П’ятниця – Страсна П’ятниця): Повне утримання від їжі (або сухоїдіння для немічних). Для тих, хто не може повністю утриматися від їжі, дозволяється сухоїдіння. Бажано утриматися від їжі до винесення Плащаниці (зазвичай після вечірні).

• Субота, 19 квітня (Велика Субота): Сухоїдіння. Якщо є сили, бажано утриматися від їжі до початку Великодньої служби. Якщо ні – сухоїдіння.

• Великдень, 20 квітня: Розговіння. Закінчення Великого посту. Дозволяється уся їжа.
3 Березня, 2025
Великдень, Вербна неділя, День матері: найважливіші весняні дати

Весна приносить не лише тепло, а й низку важливих свят, які символізують любов, єдність, традиції та духовне оновлення. Це період, коли українці вшановують родину, жінок, природу та історію. Ось огляд семи ключових весняних свят, які наповнюють наші дні радістю та змістом.

Пропонуємо ознайомитись з основними святами цієї пори року, які створять чудову атмосферу та додадуть святкової радості у повсякденне життя.

8 березня — День боротьби за жіночі права

Це свято, яке має глобальний характер і присвячене вшануванню жінок у всьому світі. В Україні Міжнародний жіночий день — це не тільки день, коли ми висловлюємо подяку жінкам за їхню силу та витривалість, але й момент для того, щоб оцінити важливість рівності, поваги та підтримки у суспільстві. В Україні цей день зазвичай святкують як день подяки жінкам, даруючи їм квіти, подарунки та теплі слова. Це також день, коли проводяться заходи на підтримку рівних прав і можливостей для жінок у всіх сферах життя.

20 березня — Весняне рівнодення

Весняне рівнодення — це астрономічний момент, коли день і ніч рівні за тривалістю, що символізує початок весни. Це чудовий час для відновлення і гармонії з природою. У цей день люди часто святкують прихід тепла, яке дарує надію на нові починання. Для багатьох це ще й нагода влаштувати обряди очищення, налаштуватися на позитив та наповнити своє життя світлом.

1 квітня — День сміху

День сміху або День дурня — це святковий день, коли прийнято жартувати, розігрувати друзів і знайомих, дарувати посмішки та веселощі. Це свято стало традицією в багатьох країнах світу, і в Україні його часто відзначають із гумором, підтримуючи легкий та позитивний настрій. У цей день дозволяється трохи порушити правила, але все ж таки в межах добра і взаєморозуміння.

13 квітня — Вербна неділя

Вербна неділя — важливе релігійне свято в Україні, яке передує Великодню. Це свято символізує вхід Ісуса Христа в Єрусалим, коли люди зустрічали його пальмовими гілками. В Україні ж святкують це свято вербовими гілками, які освячують у церкві. Вербна неділя — це не тільки духовне свято, але й початок великого посту.

20 квітня — Великдень

Великдень — одне з найбільших християнських свят, яке символізує воскресіння та нове життя. Це свято, яке об’єднує людей, дарує можливість відновити духовні сили, зустрітися з родиною та друзями. В Україні Великдень святкують згідно з православним календарем, і це час для традиційних обрядів: святкової молитви, освячення пасок та крашанок. Великдень — це не просто релігійне свято, але й час можливість зібратися родинним колом та провести час з близькими.

1 травня — День праці

Це міжнародне свято трудящих, яке святкується в багатьох країнах, включаючи Україну. Воно символізує визнання внеску працівників у розвиток суспільства та економіки. Цей день – чудова нагода провести час з родиною або друзями, а також звернути увагу на соціальне значення праці для кожного.

11 травня — День матері

Цей день святкують усі, хто хоче вшанувати найважливішу людину в житті — свою маму. В Україні День матері відзначається у другу неділю травня, і це чудова нагода подякувати мамі за її турботу, любов та підтримку. День матері — це не лише свято, а й чудова нагода провести час разом з мамою, подарувати їй увагу та подякувати за все, що вона робить для нас.

28 Лютого, 2025
Девід Леммі прогнозує завершення війни в Україні до Великодня

Глава британського МЗС Девід Леммі поділився прогнозом щодо можливого завершення війни в Україні, припустивши, що це може статися до Великодня 2025 року.

“Судячи з останніх даних, якими ми володіємо, графік потенційного досягнення угоди трохи зрушився, і тепер ми орієнтуємося на Великдень,” – заявив Леммі.

Великдень у 2025 році припадає на 20 квітня, і цей час може стати переломним у довготривалому протистоянні. Леммі наголосив, що спочатку прогнозували завершення війни до кінця січня, але зараз це малоймовірно.

Цей оптимістичний прогноз викликає неоднозначну реакцію серед експертів та політиків. Одні вважають, що заява Леммі може бути сигналом про значний прогрес у переговорах або про зміни в тактичній ситуації. Інші ж наголошують, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, враховуючи складність конфлікту та непередбачуваність дій агресора.

Британія, як і раніше, залишається одним із ключових союзників України в боротьбі з російською агресією. Лондон активно підтримує Київ як у військовій, так і у дипломатичній площині.

Чи справдиться прогноз Леммі, залежить від багатьох факторів, серед яких – військова ситуація на фронті, зусилля міжнародної спільноти та готовність Росії до реальних переговорів.

Заяви західних політиків останнім часом часто містять обережний оптимізм, однак Україна наполягає, що будь-які мирні домовленості можливі лише на умовах, які гарантують відновлення її територіальної цілісності. В умовах продовження бойових дій, прогнози щодо закінчення війни залишаються предметом активних дискусій.

9 Січня, 2025
Масовані ракетні удари Росії під час “західного Великодня”: обстріли з Ту-95 спрямовані на Львів, Стрий і Івано-Франківськ

Уранці Великодня, 31 березня, за Григоріанським календарем, Росія здійснила атаку на Україну за допомогою крилатих ракет, запущених з бомбардувальників Ту-95, що базуються у Саратовській області, на відстані близько 1,6 тисяч кілометрів від України. Протягом святкової ночі Росія наносила удари за допомогою “шахедів” по різних регіонах України, долітаючи до центральних та західних областей.

Ракети проникли у повітряний простір України орієнтовно о 5 годині ранку, пролетівши неподалік від північної частини Київщини, де діяла протиповітряна оборона, та направившись на захід.

Швидко вони дісталися Житомирської, Рівненської та Тернопільської областей, а мер Львова Андрій Садовий попередив про загрозу для міста.

Повітряні сили також повідомили про напрямок ракет у бік Луцька та загрозу для Івано-Франківська.

Близько 5:50 ранку ракети уже пролетіли над Львовом кількома хвилями.

Пізніше Повітряні сили та місцева влада повідомили, що ракети досягли Львова та вразили Стрий.

Це місто стало мішенню російських ударів протягом кількох останніх атак, навіть було два “кінжали”.

Влада повідомила про обстріли Росією газових підприємств та підземних сховищ.

Також моніторингові канали сигналізували про потенційну загрозу для Бурштина на Франківщині, але Повітряні сили не надавали на цей рахунок інформації, зосереджуючись на попередженні щодо обласного центру.

Як і у попередні дні атак, польські повітряні сили повідомили, що підняли свою бойову авіацію через близькість ракет до кордону двох країн.

31 березня більшість західних країн святкують Великдень за Григоріанським календарем. Українські православні та греко-католики продовжують святкувати Великдень за старим стилем, який цього року випадає на 5 травня. Однак значна частина мешканців заходу України відзначає це християнське свято 31 березня.

31 Березня, 2024
Великдень будемо зустрічати 5 травня

“То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?” – говорять між собою дві жінки біля храму у Львові, де вже перейшли на новий календар, але ніяк не можуть зрозуміти, що ж з Великоднем.

Для когось це може стати сюрпризом, але усі православні та греко-католики і далі святкують це головне християнське свято по-старому. 2024 року – це буде 5 травня, при чому католики відзначать його аж на п’ять тижнів раніше – 31 березня.

Виходить, що поки одні тільки заходитимуть у великий піст, інші (а католиків в Україні близько 1,5 мільйона) вже готуватимуться святкувати, й уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.

Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Проте з Великоднем (у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто.

АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Великодня паска – її доставляють навіть на фронт

Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.

А визначення Великодня для християн – це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.

Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.

При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день. Як це рахують, чому все так складно і чи є шанс, що вже з наступного року відзначати Великдень більшість українців будуть по-новому?

Такий різний Великдень

АВТОР ФОТО,ПЦУ Підпис до фото, В ПЦУ не дуже вірять, що можливий компроміс щодо переходу на спільний день святкування Великодня. На фото – митрополит Епіфаній на соборі у Києві в 2023 році, який ухвалив перехід на Новоюліанський календар

Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.

Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.

До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.

Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.

АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Католики та протестанти України посвятять великодні кошики 31 березня, а православні та греко-католики аж 5 травня

До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 31 березня.

А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень).

Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.

Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так буде в 2024 році).

Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.

Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.

Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні “старого православного” Великодня, а не “католицько-протестантського”.

АВТОР ФОТО,ВВС

Чи може бути постійне спільне святкування Великодня

АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Вселенський патріарх та Папа Римський можуть спробувати домовитись про спільне святкування Великодня. Проте шанси на це незначні, та й чи послухають Варфоломія інші православні церкви?

На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.

Тим паче, що не так рідко це стається само собою – спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року – 16 квітня.

Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.

Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.

Привід для цього зараз непоганий – 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а того року ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.

Проте шанси на це, як кажуть співрозмовники ВВС Україна в церковних колах, невеликі.

“Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат”, – каже співрозмовник у Вселенському патріархаті.

Він зауважує, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.

“Цей збіг та святкування собору – гарна можливість відкрити перемовини. Але хто ж знає, що буде у світі за 12 місяців”, – каже співрозмовник.

Він визнає, що в умовах війни Росії проти України і невизначеності у православному світі жодних прогнозів ніхто робити не буде.

АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, У Львові другий день після Великодня відзначають гуляннями в Шевченківському гаю. Для таких забав Великдень у травні – це шанс на гарну і теплу погоду

Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима.

Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.

Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня.

Тому представники Православної церкви України, УГКЦ і релігійні експерти, з якими поспілкувалась ВВС Україна, схиляються до думки, що змін обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати не варто.

Співрозмовник ВВС Україна у керівництві ПЦУ без оптимізму називає спроби домовитись щодо Великодня “порожніми фантазіями”. По-перше, там не дуже вірять у можливість домовитись Константинополя та Рима, а по-друге, серед православних може бути ще більший розкол.

Більш оптимістично налаштовані в Українській греко-католицькій церкві (яка підпорядковується Риму, але має східний обряд), де все ж покладають певні надії на перемовини 2025 року.

У розмові з ВВС Україна речник УГКЦ отець Ігор Яців висловив сподівання, що діалог між Римом і Константинополем завершиться успішно, а після 2025 року “вже буде спільне святкування Великодня”.

Але у будь-якому разі, перехід на нове визначення Великодня у церкві хочуть робити одночасно з Православною церквою України, тож якщо глобальної домовленості не буде, то й в країні перехід навряд чи відбудеться.

“В Україні живемо разом з братами православними, тому ми не хочемо творити календарних поділів між нами, щоб не святкувати Великдень по-різному”, – наполягає отець Ігор Яців.

На його думку, нинішній рік, коли різниця між датами Великодня аж п’ять тижнів, яскраво показує проблему, а тому переходити треба, але зважено і одночасно.

“18 березня в нас починається великий піст, а вже 31 березня за Григоріанським календарем Великдень. Тому одні тільки входять в піст і поклони б’ють, а в інших вже свято”, – каже він. Цього допустити церковники не хочуть, особливо в селах, де громади ПЦУ та УГКЦ спільно використовують одні храми.

Великдень – це унікальне для українців свято, коли багато не надто релігійних людей йдуть до храмів, навіть на Різдво такого немає, коли його відзначають вдома.

Тому різниця календарів для Великодня така важлива, а різких рухів церковники тут остерігаються найбільше.

12 Березня, 2024