Позначка: валюта

  • Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Затримання в Угорщині двох інкасаторських мікроавтобусів із валютою та золотом може мати значно ширший політичний і фінансовий підтекст, ніж це подається у перших офіційних повідомленнях.

    За інформацією джерел, мова йде не просто про банківське перевезення. В інкасаторських автомобілях, які використовувалися для транспортування цінностей, знаходилися десятки мільйонів доларів та євро, а також золото. Формально вантаж нібито перевозили між європейськими банківськими установами у рамках стандартної фінансової операції.

    Втім, одразу кілька деталей викликали запитання у європейських спецслужб. По-перше, маршрут. Попри офіційну версію про доставку цінностей до України, за даними співрозмовників, інкасаторські буси рухалися не на схід, а у напрямку Балкан — зокрема Сербії. Саме після цього угорські силові структури зупинили транспорт.

    По-друге, походження коштів. Джерела стверджують, що гроші та золото можуть бути пов’язані з людьми з найближчого політичного оточення президента України. У приватних розмовах європейські співрозмовники припускають, що йдеться про активи сумнівного походження, які могли намагатися вивести через складну транзитну схему.

    Угорщина заявляє, що інкасаторів українського «Ощадбанку» затримали у справі про відмивання грошей.

    Серед семи затриманих — колишній генерал СБУ, який відповідав за управління вантажем, повідомляють ЗМІ з посиланням на угорську податкову службу (NAV).

    На двох броньованих інкасаторських автомобілях перевозили з Австрії до України 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Загалом же за трохи більше ніж два місяці цього року було перевезено понад 900 млн доларів, 420 млн євро та 146 кг золотих злитків.

    Угорщина заявляє, що повідомляла українські правоохоронні органи про затримання, але відповіді не отримала.

    МЗС України вимагає надати доступ до затриманих.

    У політичних колах вже іронічно називають цю історію «черговою двушечкою на Москву» — натякаючи на те, що подібні фінансові маршрути інколи мають значно складнішу географію, ніж заявляється публічно.

  • НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    Багато українців під час закордонних поїздок надають перевагу готівковим коштам. Формально законодавство не обмежує максимальну суму готівки, яку можна вивозити за кордон, однак на практиці діють чіткі правила, перевищення яких тягне за собою фінансову відповідальність.

    Національний банк України роз’яснив чинні норми переміщення готівкової валюти через державний кордон. Згідно з актуальною інформацією, у 2026 році фізичні особи зберігають право вивозити будь-який обсяг готівки, проте без обов’язкового декларування дозволено перевозити лише суму в межах установленого ліміту.

    Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

    До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

    У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

    Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.

  • Мільйон у валізах і квартира на сина: як екоінспекторка з Дніпра нажила статки при доході 30 тисяч

    Мільйон у валізах і квартира на сина: як екоінспекторка з Дніпра нажила статки при доході 30 тисяч

    У Дніпрі викрили масштабну корупційну схему: начальниця одного з відділів Державної екоінспекції Лілія Чигрикова, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, виявилася власницею майже мільйона доларів готівкою. Правоохоронці знайшли у її будинку кілька валіз, заповнених $880 тисячами, €210 тисячами та золотими інвестиційними монетами. Окрім цього — колекцію дорогих годинників і ювелірні вироби преміальних брендів.

    Попри те, що жінка декларувала скромні доходи, вона фактично жила у розкішній квартирі площею близько 100 квадратних метрів та їздила на новому BMW. Водночас і житло, і автомобіль були оформлені на її сина — схема, яка часто використовується посадовцями для маскування реальних статків і уникнення декларування.

    За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

    Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

    Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

    Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

  • Водій із Харківщини намагався вивезти за кордон валюту без декларації

    Водій із Харківщини намагався вивезти за кордон валюту без декларації

    На українсько-словацькому кордоні, на митному посту «Ужгород автомобільний», правоохоронці виявили у 48-річного жителя Харківщини незадекларовану валюту. Як повідомили в Закарпатській митниці, чоловік разом із дружиною та сином прямував за кордон та обрав «зелений коридор», заявивши, що сім’я перевозить дозволену суму — по 10 тисяч євро на кожного.

    Після аналізу ризиків транспортний засіб направили на поглиблений огляд. У ході перевірки митники виявили серед особистих речей папку з документами, в якій лежали 50 тисяч євро. Чоловік одразу визнав, що валюта належить йому, та пояснив її походження продажем автомобіля.

    Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

    У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

  • Тіньовий потік: як Україна втрачає валюту через кордон

    Тіньовий потік: як Україна втрачає валюту через кордон

    Львівська митниця нещодавно повідомила про черговий випадок недекларування валюти: на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без відповідного декларування. Це порушення потрапило до протоколу за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, адже сума перевищує дозволений ліміт у 10 000 євро.

    Втім, такі історії — лише верхівка айсберга. Від початку повномасштабного вторгнення кількість випадків незаконного вивезення готівки з України вимірюється сотнями, але до суду доходять одиниці.

    Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

    За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

    З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

    Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

    На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

    А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

    Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

    Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

  • Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

    Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

    У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд.

    Це найнижчий рівень щомісячного попиту з жовтня 2023 року — в середньому лише $0,3 млрд у квітні-червні 2025-го. НБУ пояснює цю тенденцію кількома факторами.

    По-перше, українці почали менше очікувати девальвації. Курсові очікування домогосподарств стабілізувалися завдяки стабільності гривні та підвищенню дохідності гривневих фінансових інструментів — зокрема, облігацій та депозитів.

    По-друге, значну роль відіграє довіра до гривні: українці дедалі охочіше залишають заощадження у національній валюті, особливо в умовах високих ставок за депозитами та держоблігаціями.

    Втім, у безготівковому сегменті валютного ринку попит на іноземну валюту, навпаки, зріс. Це може свідчити про зростання ділової активності, закупівлі імпортних товарів або операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

    Попри поточну стабілізацію, прогнози щодо курсу гривні залишаються песимістичними. За оцінками експертів, якщо війна затягнеться, до кінця 2025 року курс може сягнути 43,5 грн/долар, а у 2026 році — до 46 грн/долар. Це зумовлено загальним економічним тиском та тривалими бойовими діями.

    Таким чином, хоча нині українці демонструють зменшений попит на готівкову валюту, ситуація залишається нестабільною. І долар, як і раніше, лишається барометром довіри до економіки — як для населення, так і для бізнесу.

  • Українці хотіли провезти за кордон мільйони, приклеєні до тіла

    Українці хотіли провезти за кордон мільйони, приклеєні до тіла

    У пункті пропуску «Вадул-Сірет» на кордоні з Україною румунські прикордонники виявили спробу незаконного ввезення великої суми готівки. Подружжя українців намагалося пішки пронести до Румунії 1,4 мільйона доларів, приклеївши їх до тіла за допомогою скотчу.

    Як повідомили прикордонники Румунії, інцидент стався увечері 14 червня. 49-річний громадянин України та його 39-річна дружина, яка має подвійне — українсько-румунське — громадянство, намагалися пройти перевірку, однак викликали підозру у співробітників митниці. Після ретельного огляду з’ясувалося, що чоловік приховував 810 тисяч доларів, а жінка — 590 тисяч доларів.

    Жодна з сум не була задекларована, що є прямим порушенням законодавства Румунії. Згідно з чинними правилами, ввезення понад 10 тисяч євро без письмового декларування заборонено та передбачає жорсткі санкції.

    Порушників оштрафували на 15 тисяч леїв кожного (приблизно 138 тисяч гривень) та вилучили всю готівку. Справу передано компетентним органам для подальшого розгляду.

    Цей інцидент — не перший випадок спроби незаконного переміщення великих сум через кордон. У вересні 2024 року польські митники затримали громадянку України, яка перевозила 355 тисяч євро та 46 тисяч доларів у валізі, подорожуючи потягом «Київ–Перемишль».

    Митні служби країн ЄС вкотре нагадують: будь-які суми понад 10 тисяч євро (або еквівалент в іншій валюті) мають бути задекларовані при перетині кордону, інакше гроші можуть бути конфісковані, а порушника оштрафують.

  • Львівський прикордонник допомагав вивозити валюту – покаранням став штраф

    Львівський прикордонник допомагав вивозити валюту – покаранням став штраф

    Залізничний районний суд Львова виніс вирок у справі хабарництва, фігурантом якої став прикордонник Дмитро Стеценко. За отримання 2000 євро хабаря в обмін на сприяння в безперешкодному вивезенні великої суми незадекларованої валюти чоловік відбувся лише штрафом — 93,5 тис. грн. Окрім того, він запропонував скерувати сплачену під час розслідування заставу в розмірі 242 тис. грн на потреби Збройних сил України.

    За матеріалами справи, оприлюдненої у червні 2025 року в Єдиному реєстрі судових рішень, Стеценко у вересні-жовтні 2024 року отримав хабар за вплив на колег із Держприкордонслужби та митниці. Його посередництво дозволило вивезти через пункт пропуску «Нижанковичі» до Польщі 200 тисяч євро без митного декларування.

    Слідство встановило, що прикордонник домовився про «послугу» ще в серпні — він пообіцяв організувати вивезення валюти за винагороду в розмірі 1% від її суми. Кошти передавались після здійснення операції: довірена особа клієнта двічі вивезла по 100 тис. євро, а після другої передачі хабаря Стеценка затримали.

    Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав провину та заявив, що хоче, аби сплачена застава була спрямована на потреби армії. Суддя Богдана Гедз, вивчивши всі обставини, визнала його винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом) та призначила покарання у вигляді грошового штрафу.

    На цей вирок ще можна подати апеляцію.

  • Долар стабільний, євро дешевшає, Bitcoin б’є рекорди

    Долар стабільний, євро дешевшає, Bitcoin б’є рекорди

    У п’ятницю, 20 грудня, готівковий курс долара до гривні в банках України залишається стабільним, тоді як курс євро демонструє зниження. Тим часом криптовалюта Bitcoin продовжує вражати своїми новими рекордними показниками.

    Курс долара в Україні

    • Банківський курс:
      • Купівля: 41,70 грн/дол.
      • Продаж: 42,20 грн/дол.
    • Обмінники Києва:
      • Купівля: 42,02 грн/дол.
      • Продаж: 42,07 грн/дол.

    Курс євро в Україні

    • Банківський курс:
      • Купівля: 43,50 грн/євро.
      • Продаж: 44,15 грн/євро (-25 копійок).
    • Обмінники Києва:
      • Купівля: 43,80 грн/євро.
      • Продаж: 44,07 грн/євро.

    Офіційний курс НБУ

    Національний банк України встановив курс долара на рівні 41,93 грн/дол., що на 3 копійки вище, ніж напередодні. Це новий історичний максимум, і долар продовжує залишатися в зоні підвищеного попиту.

    Курс Bitcoin

    Вартість Bitcoin сьогодні демонструє неймовірний показник:

    • У доларах: 96 840,47 дол.
    • У гривнях: 4 081 245,79 грн

    Прогнози експертів

    За словами начальника департаменту казначейства “Глобус Банку” Тараса Лєсового, наступного тижня очікується, що офіційний курс долара залишиться нижче позначки 42 грн/дол., а основні коливання на міжбанківському ринку відбуватимуться в межах 41,6-41,9 грн/дол.

    Що це означає для українців?

    • Для тих, хто планує придбати валюту, нинішні ціни на долар залишаються стабільними.
    • Євро демонструє певне зниження, що може бути вигідним для тих, хто розглядає його купівлю.
    • Ціна Bitcoin відображає глобальну тенденцію до зростання вартості криптовалюти, що може стати приводом для інвестицій або їх перегляду.
  • Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    В умовах ймовірної девальвації гривні українці стикаються з вибором, як найкраще захистити та примножити свої заощадження. Експерти наголошують, що останній тиждень стабільності на валютному ринку може завершитися, а отже, прийняття обдуманих фінансових рішень стає ще більш актуальним.

    Альтернатива валюті: інвестиції в автономність

    Андрій Забловський, голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні, пропонує розглянути інвестиції не лише у валюту, але й у засоби, що забезпечують автономність у домівках, зокрема зарядні станції, паливні котли чи генератори. Це є актуальним на тлі можливих проблем в енергетичному секторі. “Долари не зігріють оселю, – коментує Забловський, – а от зарядна станція або генератор можуть стати цінною інвестицією в умовах кризи.”

    Доларова готівка: надійність у довгостроковій перспективі

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що доларова готівка залишається привабливим засобом збереження коштів, особливо для довгострокового зберігання. За його словами, валюта є високоліквідною і легкодоступною в разі потреби, що додає їй ваги серед прихильників “кешу”. “Наразі гарний час для купівлі валюти”, – вважає Шевчишин, зауважуючи, що доларова готівка може допомогти уникнути ризиків, пов’язаних із можливою девальвацією гривні.

    Гривневі облігації: високі відсотки й вигідні умови

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить українцям звернути увагу на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Він зазначає, що облігації на 3-6 місяців пропонують привабливі 15% річних, що перевищує дохідність звичайних депозитів. Крім того, інвесторам не потрібно сплачувати податки з прибутку, що робить ОВДП вигідним варіантом для тих, хто хоче отримати прибуток від повільної девальвації гривні.

    Депозити: надійність гривні та нові умови оподаткування

    Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу “Глобус Банку”, звертає увагу на довготривалі депозити з високими ставками, що є популярними серед вкладників. Попри збільшення військового збору до 5%, загальне оподаткування доходів з депозитів зросло до 23%. Це не стосується депозитів військовослужбовців, але не викликає зменшення інтересу до вкладів. Середні ставки досягають 13% річних, а за деякими програмами – до 15%, що забезпечує надійну підтримку гривневих заощаджень для довгострокових вкладників.

    Що робити зараз? Поради для українців

    Експерти радять зважити всі можливі варіанти, адже валютні коливання можуть вплинути на фінансові плани. Зокрема, аналітики рекомендують не поспішати з продажем валюти, очікуючи, що до кінця року долар зростатиме в ціні. Натомість, для тих, хто готовий вкладати в національну валюту, надійним вибором є ОВДП або депозити з високою дохідністю.