Хрещатик

Позначка: Укрбуд

  • Приватизація “Укрбуду”: компанія Микитася пов’язана з новим покупцем

    Приватизація “Укрбуду”: компанія Микитася пов’язана з новим покупцем

    Фонд державного майна України продовжує процес приватизації активів компанії “Укрбуд”, проте продаж бізнес-центрів уже оголошено, хоча процедура формально не завершена. Загальна площа об’єктів становить від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни коливаються від 3,5 до 11,7 млн доларів.

    Результати тендеру наразі оскаржуються в суді. Спочатку ФДМУ визначив переможця, але згодом через службову записку одного з департаментів компанію дискваліфікували. Як наслідок, “Укрбуд” дісталося фірмі, що може бути пов’язана з колишнім очільником компанії Максимом Микитасем.

    Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

    Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

    Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

    Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

  • Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Максим Микитась роками вибудовував багаторівневі сценарії рейдерського захоплення державних і приватних активів. Ключовим елементом цих схем був прямий тиск на власників, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами відкривав шлях до перерозподілу майна на користь вузького кола осіб.

    З часом ці схеми перестали бути поодинокими епізодами й перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор та стратегічну інфраструктуру України. Державні кошти у цій конструкції фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні оболонки використовувалися для приховування реальних бенефіціарів.

    Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

    У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

    Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

    Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

    Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

    Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

    У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

  • Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» 11 грудня уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» на коригування проєкту лікувально-реабілітаційного корпусу. Вартість угоди становить 153,11 мільйона гривень.

    Згідно з умовами договору, до кінця 2026 року підрядник має скоригувати проєктно-кошторисну документацію з розробкою стадій «Ескізний проєкт», «Проєкт» та «Робоча документація» для будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу по вулиці Миколи Амосова, 6 у Солом’янському районі Києва.

    Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

    Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

    Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

    У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

    У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

    Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

    Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

    У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

    З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

  • Забудовник Максим Микитась знову опинився в центрі скандалу через погрози суддям у Telegram

    Забудовник Максим Микитась знову опинився в центрі скандалу через погрози суддям у Telegram

    Скандальний забудовник Максим Микитась знову опинився у центрі суспільного резонансу — цього разу через публічні погрози суддям. У своєму Telegram-каналі він звернувся до судді Апеляційного господарського суду з прізвищем Барсук, звинувативши її у нібито зв’язках із росіянами та пообіцявши «з’ясувати все особисто на суді».

    «Пані суддя апеляційного суду — Барсук! Завтра особисто на суді з’ясую, скільки ти грошей у росіян узяла, що за це маєш зробити, і в очі твої подивлюся», — писав Микитась.

    Хоча дописи згодом були видалені, скандал набув публічності. Забудовник навіть натякнув на власні «зв’язки» у Вищій раді правосуддя, через які він нібито може впливати на вручення підозр суддям.

    Цей випадок особливо показовий з огляду на минуле Микитася. У 2019 році він став фігурантом справ про махінації, рейдерство та викрадення, зокрема юриста у центрі Києва. Його ім’я нерозривно пов’язане з історією занепаду державної компанії «Укрбуд». Під його керівництвом один із найбільших забудовників країни перетворився на приклад масштабних зловживань, залишивши десятки тисяч інвесторів без житла.

    У 2024 році «Укрбуд» було приватизовано — 100% акцій придбала компанія «ТЕХНО-ОНЛАЙН», яка має мінімальні фінансові обіги, але, за журналістськими розслідуваннями, пов’язана з російським бізнесом. Це породило нові питання про прозорість процесу та вплив олігархічних груп.

    Ключову роль у схемах відчуження активів відіграє юрист Тарковський, представник дружини Микитася. Через компанії-прокладки «Метробуд», T&A Industries та «Київметробуд» простежується зв’язок із російським бізнесменом Кияшком, колишнім керівником «Вагонмашу», прописаним у Москві до 2017 року.

    Приватизація «Укрбуду», публічний тиск на суддів та залучення осіб із впливом у вищих ешелонах влади створюють враження про цілеспрямовану кампанію Микитася з уникнення відповідальності. Тим часом тисячі ошуканих інвесторів залишаються без житла, а стратегічні активи фактично відходять у руки людей зі сумнівною репутацією.

  • Будівельна компанія «Укрбуд» опинилася у власності братів Астіонів

    Будівельна компанія «Укрбуд» опинилася у власності братів Астіонів

    Контрольний пакет одного з найбільших українських забудовників, корпорації «Укрбуд», тепер належить маловідомій фірмі «Техно-Онлайн». У середині липня компанія виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за 66% частки. Однак фактичний розрахунок поки не відбувся через судові спори та арешти активів.

    До аукціону фірма «Техно-Онлайн» належала 29-річній Марині Айаб із Жовтих Вод. Журналісти відзначають, що вона є класичним фіктивним власником без бізнесового бекграунду та активів для участі у приватизації на сотні мільйонів гривень.

    Фінансову документацію підписувала Айаб разом із Микитою Тарковським — юристом, пов’язаним із дружиною колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася. Тарковський має стосунок до низки компаній у будівельній сфері, ймовірно афілійованих із Микитасем.

    Вже 5 серпня, менш ніж за місяць після аукціону, 66% «Техно-Онлайн» перепродали фірмі ТОВ «Біларт», засновниками якої є брати Василь та Євген Астіони. Їхній батько Микола Астіон раніше очолював київське управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), зокрема під час розслідування справи Гонгадзе, а згодом обіймав керівні посади в обласних УВС.

    Брати Астіони є власниками аграрного холдингу «Дніпро Агро Груп» і тепер контролюють стратегічного забудовника, який залишив після себе десятки недобудов та тисячі ошуканих інвесторів.

    Експерти відзначають, що формально операція виглядає як ринкова приватизація, але на практиці це класичний приклад переведення активів через фіктивні компанії та старі зв’язки при мовчазній участі державних органів.

  • «Укрбуд» фактично перейде Микитасю: афілійована фірма виграла аукціон на 805 млн грн

    «Укрбуд» фактично перейде Микитасю: афілійована фірма виграла аукціон на 805 млн грн

    Максим Микитась, колишній народний депутат і підозрюваний у низці корупційних справ, фактично стане новим власником державного «Укрбуду». Пов’язана з ним компанія ТОВ «Техно-Онлайн» виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за об’єкти нерухомості збанкрутілого державного забудовника.

    Фірма-«переможець» оформлена на фіктаря — 29-річну Марину Айаб. А документи на торги від її імені підписував адвокат Микита Тарковський — юрист, який представляє інтереси дружини Микитася у судах та пов’язаний з іншими структурами, афілійованими з екснардепом.

    Ще один учасник торгів, компанія “Петро Ойл енд Кемікалс”, пов’язана з проросійським олігархом з Грузії Давідом Бежуашвілі, запропонувала на 1 тисячу гривень більше. Однак її було дискваліфіковано за рішенням Фонду держмайна України (ФДМУ), що відкрило шлях до перемоги «Техно-Онлайн».

    Таким чином, активи «Укрбуду», колись найбільшого державного забудовника, можуть опинитися в руках особи, яку правоохоронці підозрюють у розкраданні сотень мільйонів під час інших будівельних схем.

    Наразі угода ще не завершена, але переможець уже визначений.

  • Київрада створила робочу групу щодо збитків Укрбуду, але виплат у 2025 не буде

    Київрада створила робочу групу щодо збитків Укрбуду, але виплат у 2025 не буде

    У Києві створено міжвідомчу робочу групу з опрацювання механізмів компенсацій за витрати, пов’язані з добудовою об’єктів корпорації «Укрбуд». Про це повідомила виконувачка обов’язків голови правління ХК «Київміськбуд» Світлана Самсонова.

    За її словами, групу очолює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. До її складу увійшли представники Мінекономіки, Київміськбуду та інших центральних і міських органів.

    «Я активно працюю в цьому напрямку і бачу перспективу», — зазначила Самсонова.

    Йдеться про добудову 18 житлових об’єктів, які після фактичного банкрутства Укрбуду були передані Київміськбуду. Загальні витрати компанії на завершення будівництва перевищили 2,2 млрд грн.

    Попри активізацію процесу, Самсонова визнала, що в цьому році рішення щодо механізму компенсацій ухвалено не буде:

    «Цього року рішення не буде», — зазначила вона, додавши, що процес можливий лише за умови системної співпраці з урядом.

    Проєкт компенсацій передбачає залучення державного фінансування або створення окремих програм на рівні Кабміну.

    Нагадаємо, раніше «Київміськбуд» повідомляв про завершення ключових етапів будівництва більшості житлових комплексів Укрбуду, але водночас наголошував, що компанія самотужки не може понести всі фінансові втрати, пов’язані з проєктами збанкрутілого забудовника.

  • Корупція та правосуддя: огляд резонансних справ і їхніх наслідків

    Корупція та правосуддя: огляд резонансних справ і їхніх наслідків

    У центрі уваги українського суспільства знову — питання відповідальності за корупцію на вищому рівні. Попри резонансні затримання, обшуки та підозри, багато топ-посадовців і далі перебувають на свободі, уникаючи реального покарання.

    Суспільна недовіра до правосуддя зростає, а окремі гучні справи стають радше елементом публічної вистави, ніж реального процесу очищення.

    Андрій Клейменов, колишній заступник міністра інфраструктури, якого детективи НАБУ підозрюють у причетності до схеми на понад 900 мільйонів гривень, сьогодні перебуває під запобіжним заходом у вигляді застави. Йдеться про справу, що має зв’язок із реалізацією проєктів «Великого будівництва» та освоєнням державних коштів. Замість тримання під вартою — електронний браслет і 20 мільйонів гривень застави.

    Олег Татаров, заступник голови Офісу Президента, залишається на посаді, попри резонансну справу НАБУ щодо можливого втручання в розслідування та епізоди з забудовником «Укрбуд». Роль Татарова у гальмуванні антикорупційних проваджень стала предметом постійної критики з боку правозахисників та експертів. Тим не менш, жодних рішень щодо його усунення з посади досі не ухвалено.

    Віктор Кичун, суддя, щодо якого розслідується справа про зловживання із землею, продовжує здійснювати правосуддя. Попри численні скарги, дисциплінарна відповідальність не настала. Вища рада правосуддя вже кілька років розглядає подання, не вдаючись до рішучих кроків.

    Ще один резонансний приклад — Олександр Тупицький, колишній голова Конституційного Суду України. Після пред’явлення підозри він залишив територію України. Сьогодні активно виступає в ЗМІ, захищаючи власну позицію, тоді як справа щодо перевищення повноважень та корупції залишилася фактично замороженою.

    Ці кейси — не винятки, а радше симптоми системної проблеми. Антикорупційні структури працюють в умовах тиску, політичних домовленостей та інституційної слабкості. Судова влада, своєю чергою, часто не демонструє ефективності у розгляді гучних справ.

    В умовах війни, коли країна потребує максимального мобілізаційного та фінансового ресурсу, кожен мільйон, втрачений через корупцію, має не тільки економічне, а й моральне значення. Безкарність високопосадовців підриває довіру до держави, демотивує суспільство й дає сигнал: система досі захищає сильніших, а не справедливість.

    Головне питання залишається відкритим: коли ж підозри перетворяться на вироки?

  • Нова очільниця Голосіївської РДА була пов’язана зі схемами “Укрбуду”

    Нова очільниця Голосіївської РДА була пов’язана зі схемами “Укрбуду”

    Призначення Софії Дунаєвської на посаду голови Голосіївської районної державної адміністрації викликало шквал критики серед громадських активістів та журналістів. За словами блогера Володимира Бондаренка, Дунаєвська була безпосередньо задіяна в одній з найгучніших корупційних справ останніх років — оборудці навколо “Укрбуду”, де фігурували Олег Татаров, Андрій Якусевич, Максим Микитась і Костянтин Майборода.

    Бондаренко стверджує, що саме Софія Дунаєвська брала участь у процедурі “переписування” девелоперської компанії “Укрбуд Девелопмент” із британської фірми “Bаzert Developments LLP”, яку контролював Микитась, на структури, пов’язані з людьми Татарова. Саме через ці маніпуляції майно “Укрбуду” відійшло під контроль наближених до Банкової осіб, що й дозволило “зачистити” сліди оборудок із квартирами для Нацгвардії.

    Більше того, за твердженням Бондаренка, Дунаєвська особисто впливала на уповільнення розслідування у справі НАБУ-САП №52020000000000235 від 7 квітня 2020 року. Йдеться про ту саму справу, де зафіксовано передачу неправомірної вигоди за зміну договорів між “Укрбудом” і Нацгвардією на користь забудовника.

    У найкритичніший момент, коли детективи НАБУ вийшли на фігурантів з Офісу Президента, тодішня Генпрокурорка Ірина Венедіктова фактично врятувала справу від публічного скандалу — вилучивши її з-під юрисдикції НАБУ і передавши до СБУ. За даними розслідувачів, це дозволило фактично “поховати” слідство. Саме тоді, за словами Бондаренка, Софія Дунаєвська грала ключову роль у гальмуванні процесу.

    Призначення Дунайовської виглядає ще більш суперечливим з огляду на її зв’язки з оточенням Андрія Портнова — колишнього заступника голови Адміністрації Януковича, який зараз неофіційно вважається впливовим куратором частини силовиків та суддів. За даними джерел, саме “група Портнова” лобіювала її повернення у владні кабінети.

  • Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Максим Микитась, колишній народний депутат та ексочільник компанії “Укрбуд”, зробив резонансні заяви щодо зв’язків бізнесмена Дениса Комарницького та Степана Черновецького, сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Виходячи з його слів, ці зв’язки мають важливе значення для розуміння масштабних земельних схем і корупційних угод, що відбувалися в столиці України.

    У своїх дописах у соцмережах Микитась стверджує, що за Комарницьким стоїть не лише підтримка з боку батька, відомого під прізвиськом “Льоня Космос”, але й фінансові ресурси родини Черновецьких. Саме ці кошти, за його словами, дозволили створити зручну більшість у Київраді та запустити масштабні схеми в місті.

    Микитась зазначає, що у 2020 році Комарницький ще не мав достатньої фінансової ваги, щоб самостійно впливати на політичні процеси в столиці. Все змінилося, коли, за твердженням екснардепа, у гру вступив Степан Черновецький. Його він називає “молодим космонавтом” і одним з головних вигодонабувачів тіньової структури, яка встановила політичний контроль над Києвом.

    «Хто в темі – зрозуміє і решту», – додає він, натякаючи на глибшу мережу зв’язків. За його словами, роль родини Черновецьких у цих процесах була не другорядною, а Степан Черновецький грав майже провідну роль у фінансуванні та координації.

    Окремо Микитась звертає увагу на причетність Степана Черновецького до розкрадання активів «Укрбуду» – компанії, яку він сам очолював до її краху. За його словами, після 17 підозр, вручених іншим учасникам схеми, черга доходить до наступних фігурантів, серед яких Черновецький-молодший. «Список тих, хто добре нагрівся на грабежі ‘Укрбуду’, довгий», – зазначає Микитась, обіцяючи згодом надати докази з автентичними підписами.

    “Список тих, хто добряче прикурив з грабунку ‘Укрбуду’, довгий”, — зазначив він, пообіцявши оприлюднити докази з підписами.

    Також він заявив, що про ці зв’язки має дізнатися й міжнародна спільнота.

    “В Лондоні, в Іспанії мають дізнатися про ці оборудки”, — сказав Микитась, натякаючи на подальші викриття.

    У своєму дописі Микитась також назвав Комарницького “справжньою крисою”. За його словами, бізнесмен дав йому 2 мільйони доларів через ТОВ “Еко-Буд-Трейд”, викупивши 40% компанії, оформивши її на близького знайомого.

    “А як Комар тоді співав і танцював довкола нас в Укрбуді — від його компліментів й лестощів було не сховатися. Та як тільки в Укрбуду почалися проблеми — його ніби здуло, одразу включив режим ‘мороз’. А коли вже розгорілася битва за Укрбуд з рейдерами, то він під шумок як шакал шукав лише б на чому ще самому поживитися. Зливав все і всіх. “, — пише Микитась.

    “Просто і по-людськи звернувся… без профітів, без бонусів”, — зазначає екснардеп. При цьому він додає, що вкладена сума вже кілька разів окупилася на проєктах Комарницького.

    Дениса Комарницького в медіа давно пов’язують із неофіційним впливом на столицю в період каденції мера Віталія Кличка. Його називають “смотрящим” за Києвом. Зв’язок з родиною Черновецьких лише підсилює таке сприйняття.

    Леонід Черновецький, який обіймав посаду мера з 2006 по 2012 рік, залишив по собі суперечливу репутацію. Його ім’я не раз згадувалося в контексті корупційних розслідувань. Його син Степан, за повідомленнями медіа, нині активно займається бізнесом за кордоном, зокрема в Іспанії.