Позначка: українська артилерія

  • Україна на шляху до сучасного військово-промислового розвитку

    Україна на шляху до сучасного військово-промислового розвитку

    Український військово-промисловий комплекс (ВПК) продовжує активно працювати над модернізацією та створенням нових зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. В квітні цього року було оголошено про значні досягнення в цій сфері, що свідчить про постійний розвиток українського військового промислу.

    В Україні продовжують зʼявлятися нові зразки озброєння. Володимиру Зеленському показали новий дрон із машинним зором і дальністю понад 100 км. Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському продемонстрували оновлений БМП та новий броньовик.

    Ліцензійний Mbombe 6×6 і БМП-1ТС — бронетехніка для ЗСУ

    18 квітня головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському показали новітні зразки бронетехніки. Серед новинок була модернізована бойова машина піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем “Спис-Синтез” і шестиколісний броньовик. За даними “Мілітарного”, в Україні організували ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6. У ПАР його виробляє компанія Paramount Group.

    Mbobme — це колісна броньова бойова машина, яка вміщує в десантному відділені вісьмох піхотинців. Вона має підвищений захист від підриву на мінах. Саме тому для кожного піхотинця передбачено окреме протимінне крісло. Екіпаж складається з трьох осіб: командира, навідника та водія. Десантування відбувається через кормову апарель.

    нове озброєння, українська зброяFullscreen
    Новий броньовик із бойовим моделм “Спис-Синтез”
    Фото: скріншот

    У базовій версії вага машини складає 16 тонн, а бронювання передбачає захист від бронебійних куль калібру 7,61х51 мм, що відповідає стандарту STANAG 4569 3 класу. Заявляється, що броньовик може витримати підрив заряду вагою до 10 кг у тротиловому еквіваленті. Для цього днище має двошарову V-подібну форму.

    Mbobme 6×6 отримав бойовий модуль “Спис-Синтез” українського виробництва. В основі лежить 30-мм автоматична гармата 3ТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 і спарений кулемет ПКТ калібру 7,62-мм, а також дві пускові ПТРК “Барʼєр”.

    Силова установка представлена дизельним двигуном Cummins ISBe4 з автоматичною коробкою передач Allison. Максимальна швидкість складає 100 км/год, а запас ходу — 700 км.

    БМП-1ТС — це модернізація радянської бойової машини піхоти, яку представили у 2018 році. Її розробляла компанія “Техімпекс”. Бойовий модуль був основною зміною машини. “Спис-Синтез” має, окрім характеристик, які були перераховані вище, новий стабілізатор озброєння, комплекс управління озброєнням і оптику. У 2021 році було підписано контракт на постачання дослідної партії БМП-1ТС у ЗСУ.

    Одна “Богдана” кожні три дні — українська артилерія

    САУ “Богдана” — це українська 155-мм артилерійська установка. Машину почали активно доводити вже в умовах повномасштабної війни. За ці роки створено кілька ітерацій “Богдани”. Остання має досилач, що дозволяє швидше перезаряджати артустановку. Українські військові позитивно відгукуються про вітчизняну розробку.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у квітні буде виготовлено 10 САУ “Богдана”. У планах ще більше нарощувати виробництво артустановок. Варто зазначити, що ще в грудні 2023 року в Україні виробляли 6 САУ на місяць. За збереження темпів 10 САУ “Богдана” на місяць ЗСУ можуть отримати ще 80 українських артустановок до кінця 2024 року.

    нове озброєння для зсуFullscreen
    БМП-1ТС на виставці в Києві
    Фото: Defense Express
    Основні характеристики САУ “Богдана”:
    • дальність стрільби — до 42 км звичайними снарядами й до 60 км активно-реактивними;
    • калібр — 155 мм;
    • екіпаж — 5 бійців;
    • швидкість — до 80 км/год.

    “Український “Ланцет” — дрон-камікадзе з машинним зором

    Президенту Володимиру Зеленському показали новий дрон, який уже прозвали “українським “Ланцетом”. 13 квітня, у День працівника оборонно-промислового комплексу, українському лідеру показали нову модель баражувального дрона. Заявлена дальність нового дрона складає понад 100 км.

    ланцет для зсу, український дрон-камікадзеFullscreen
    Зеленському показують результат роботи дрона “Ланцет”
    Фото: Офіс президента

    Назву дрона-камікадзе тримають у секреті. Проте відомо, що дрон уже застосовують у зоні бойових дій. У перспективі дрон зможе уражати цілі в небі завдяки швидкості й потужності бойовій частині. “Український “Ланцет” запускають із катапульти, а силова установка має електричний двигун. Форма баражувального боєприпасу має X-подібний фюзеляж, який забезпечує високу маневреність. Залежно від цілі бойова частина дрона може сягати 3 кг. Вона може бути представлена в трьох варіантах:

    • уламкова;
    • термобарична;
    • бронебійна з ядерним ядром (бронебійність до 40 мм зі створенням великої кількості вторинних уламків після “проламування” корпусу).

    Для перехоплення повітряних цілей дрон матиме уламкову бойову частину. Вона спрацьовуватиме під час безпосереднього зіткнення з ціллю або ж поряд із ним за сигналом оператора. Максимальна швидкість виробу — 180 км/год, чого має вистачити для ураження російських дронів “Орлан-10”, Zala або ж “Ланцет”, які вже неодноразово були помічені в українському тилу для корегування.

    У “Мілітарному” також називають ще одну особливість нового БПЛА — він працює в спарці з ретранслятором, що дозволяє гарантувати звʼязок на великій відстані. Для протидії РЕБ дрон має модуль шифрованого звʼязку стандарту AES256.

    І останнім важливим моментом дрона-камікадзе є те, що він має “машинний зір”. Він забезпечує захоплення цілі й автоматичне її ураження. Це дозволяє уразити обʼєкт навіть у випадку втрати керування через РЕБ.

  • Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Західні ЗМІ про це пишуть як про диво, але чим це відрізняється від формату радянської армії, коли давали одну гвинтівку на трьох? Причому стаття просякнута наративами ЦІПСО і пропагандою, але головна суть у тому, що нам нічим захищатися, не те що йти в наступ.

    The Wall Street Journal “Український “Божевільний Макс” прочісує болота і мінні поля в пошуках снарядів”. На березі струмка в цьому зруйнованому селі Макс Полюхович копався в багнюці руками в пошуках невловимого Грааля. За кілька хвилин він витягнув гладкий сірий шматок металу завдовжки в кілька футів – нерозірваний російський артилерійський снаряд.

    Україна відчуває таку нестачу боєприпасів, що Полюхович, 36-річний солдат, став важливим джерелом снарядів для бригад на східному фронті. Наполовину сміттяр, наполовину виготовлювач бомб на задньому дворі, Полюхович йде в болота і проходить кілька миль мінними полями в пошуках невикористаних боєприпасів, які російські війська залишили після відступу. Частина того, що він знаходить, може бути негайно використана українською артилерією. Іншу частину Макс забирає у свою імпровізовану лабораторію, де перетворює вибухівку на боєприпаси для ударних дронів.

    Відомий під позивним “Божевільний Макс”, він передав щонайменше 14 000 снарядів бригадам на сході України, а також 4000 боєприпасів для безпілотників, згідно з його оцінками.

    Велетенський, з непокірною темною бородою і яскраво-зеленими очима, Полюхович уже вісім років воює на сході України. Минулого літа він був поранений. Бронежилет врятував Макса від серйозних поранень, і під час одужання він став свідком зростання снарядного голоду. Відтоді пошук і виготовлення боєприпасів стали його постійною роботою.

    Він концентрує зусилля на територіях, які Москва займала на початку конфлікту. За словами Макса, тільки в болотах навколо Ізюма на північному сході Харківської області він знайшов 2500 придатних до використання снарядів, які росіяни викинули у воду перед втечею у вересні 2022 року.

    “Коли звільняєш територію, потрібно перевірити болота”, – сказав Полюхович, зазначивши, що це була звичайна стратегія росіян, які намагалися завадити українцям використовувати свої боєприпаси.