Хрещатик

Позначка: транш

  • Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Україна розпочала виплати за кредитами, залученими у розпал повномасштабної війни. Перший платіж за програмою Rapid Financing Instrument (RFI) МВФ становить SDR 125,7 млн (приблизно $171 млн).

    Цей борг був залучений невдовзі після російського вторгнення у 2022 році, коли країна потребувала екстреного фінансування для підтримки макрофінансової стабільності. Загальна сума отриманих коштів тоді становила SDR 2 млрд ($2,67 млрд).

    Виплати будуть відбуватись у 16 траншів до жовтня 2027 року. Перший платіж, який Україна має здійснити сьогодні, покриває близько 6% загального боргу за RFI.

    За поточний рік на Україну чекає серйозне навантаження за зобов’язаннями перед МВФ. Усього потрібно сплатити близько $3 млрд, з яких:

    • $2,3 млрд — основна сума боргу,

    • $0,7 млрд — відсоткові платежі.

    З початку року вже сплачено $1,7 млрд, але водночас отримано лише $0,4 млрд за новою програмою EFF (Extended Fund Facility).

    У контексті обмежених доходів бюджету та зростання оборонних витрат, це ставить уряд перед складними фінансовими рішеннями. Залишається актуальним питання реструктуризації зовнішнього боргу, особливо комерційного, переговори щодо якого тривають.

  • Світовий банк виділяє Україні 4,8 мільярда

    Світовий банк виділяє Україні 4,8 мільярда

    Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яке відкриває шлях до отримання 4,8 мільярда доларів від Світового банку в рамках проєкту PEACE. Фінансування стане черговим важливим кроком у забезпеченні соціальних і гуманітарних програм в умовах війни.

    За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кошти, які Україна отримає, фінансуються Сполученими Штатами та міжнародними партнерами. Уряд працює над тим, щоб залучені кошти забезпечили реалізацію ключових соціальних ініціатив, від яких залежить добробут громадян у складний час.

    “Ця підтримка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми,” — зазначив Шмигаль.

    Проєкт PEACE (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance) уже кілька років є важливим джерелом допомоги для України. Від початку повномасштабного вторгнення уряд залучив понад 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування, яке дозволило зберегти функціонування ключових державних інституцій, підтримувати населення і забезпечувати соціальну стабільність.

    На що підуть кошти?

    У межах нового траншу уряд планує фінансувати:

    • гуманітарні ініціативи для найбільш вразливих категорій населення;
    • соціальні програми, включаючи виплати пенсій, субсидій та допомогу внутрішньо переміщеним особам;
    • підтримку системи охорони здоров’я та освіти.

    Надходження цих коштів є яскравим прикладом міжнародної підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Сполучені Штати залишаються ключовим донором, активно залучаючи партнерів з Європи та інших регіонів для допомоги.

  • Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

    Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

    Обсяг міжнародного фінансування України з початку повномасштабного вторгнення перевищив 100 мільярдів доларів. Це стало можливо завдяки останньому траншу у розмірі 1,35 мільярда доларів, який надійшов від Сполучених Штатів через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Кошти будуть спрямовані на гуманітарні та соціальні програми, що є надзвичайно важливим в умовах війни.

    Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

    “Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

    США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

  • МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    МВФ схвалив п’ятий перегляд програми фінансування України

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленостей на рівні експертів щодо п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму 15,6 млрд доларів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна може отримати черговий транш у розмірі 1,1 млрд доларів після затвердження угоди Виконавчою радою МВФ, яке очікується найближчими тижнями.

    Шмигаль наголосив, що всі кількісні критерії та структурні маяки на кінець червня були виконані, і це свідчить про продовження важливих реформ в Україні, незважаючи на війну. Прем’єр також підкреслив важливість підтримки міжнародних партнерів у фінансуванні невійськових видатків, що дозволяє внутрішні ресурси спрямовувати на обороноздатність країни.

    Переговори з МВФ тривали з 4 по 10 вересня у Києві, де місія Фонду на чолі з Гевіном Греєм провела зустрічі з представниками уряду, включаючи міністра фінансів Сергія Марченка та голову Нацбанку Андрія Пишного. Місія підтвердила, що економічні показники України залишаються стабільними, попри руйнівні наслідки війни.

    МВФ зазначив, що чотирирічна угода EFF продовжує відігравати роль важливого якоря для економічної політики в умовах надзвичайної невизначеності. Реальний ВВП України зріс на 6,5% у першому кварталі 2024 року, а інфляція знизилася до 5,4% у липні. Водночас валові міжнародні резерви України залишаються на достатньому рівні, досягаючи 42,3 млрд доларів станом на 1 вересня.

    Згідно з рекомендаціями МВФ, бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу, а зусилля з мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими для подальшої економічної стабільності України.

  • Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Комітет постійних представників країн-членів ЄС ухвалив важливе рішення, яке може суттєво вплинути на відновлення та розвиток України. Нещодавно стало відомо, що Європейський Союз надасть Україні перший транш економічної допомоги в обсязі €4,2 мільярда в рамках Українського фонду, що був закладений у бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.

    Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

    Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

    Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

    Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

    Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.