Хрещатик

Позначка: The Times

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    Заява колишнього міністра оборони України Михайла Федорова про необхідність відновлення виборчого процесу навіть в умовах війни спричинила гостру політичну дискусію та привернула увагу західних медіа. Британське видання The Times вважає, що реалізувати таку ідею за нинішніх умов буде надзвичайно складно, а політична боротьба навколо виборів може стати вигідною Росії.

    Федоров заговорив про вибори

    Михайло Федоров виступив із резонансним відеозверненням 18 серпня. Колишній очільник Міністерства оборони заявив, що Україна потребує системного оновлення державного управління, а демократичні процеси не повинні залежати від того, скільки ще триватиме російсько-українська війна.

    На думку Федорова, держава має знайти легітимний і безпечний механізм, який дозволив би проводити вибори навіть за умов затяжних бойових дій. Один із головних аргументів ексміністра полягає в тому, що Росія не повинна фактично отримати можливість визначати, коли українці зможуть обирати владу.

    У своєму зверненні Федоров також говорив про корупцію та кризу державного управління. Він розкритикував «стару систему», яка, за його словами, захищає себе, повільно ухвалює рішення та здатна винагороджувати лояльність замість ефективності.

    Заява пролунала на тлі серйозних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський раніше звільнив Федорова з посади міністра оборони, а 18 серпня офіційно запропонував призначити на цю посаду Євгенія Хмару.

    У The Times побачили небезпечний сценарій

    Звернення Федорова швидко вийшло за межі української внутрішньополітичної дискусії. 19 серпня The Times опублікувала матеріал, присвячений можливим наслідкам його пропозиції.

    Британське видання називає проведення виборів за нинішніх обставин практично нездійсненним завданням і звертає увагу на ризик того, що дискусія може перерости у серйозне внутрішньополітичне протистояння. Матеріал The Times вийшов із тезою, що заклик до виборів може бути «саме тим, чого хоче Путін», оскільки боротьба всередині України потенційно здатна послабити державу під час війни.

    Критики ініціативи наголошують, що проведення повноцінної виборчої кампанії під час регулярних російських атак створює не лише юридичні, а й масштабні безпекові та організаційні проблеми.

    Йдеться, зокрема, про забезпечення можливості голосування військовослужбовців, мільйонів українців за кордоном, внутрішньо переміщених громадян та жителів територій, розташованих поблизу фронту. Окремою проблемою залишається безпека виборчих дільниць під час ракетних і дронових атак.

    The Times також пов’язує появу політичної дискусії з ширшим тиском на команду Зеленського на тлі кадрових перестановок і резонансних антикорупційних розслідувань.

    На Банковій відреагували на пропозицію

    Заява Федорова вже викликала реакцію в українському політичному середовищі.

    Співрозмовник LIGA.net в Офісі президента, коментуючи пропозицію ексміністра, наголосив, що організація виборів не зводиться лише до пошуку технічного способу голосування. Представник Банкової вказав на значно ширший комплекс проблем, пов’язаних із проведенням виборчого процесу під час повномасштабної війни.

    Критично до ідеї поставилися й окремі українські політики. Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що сама дискусія щодо виборів є правильною, але Федорову варто пояснити, яким саме чином їх можна організувати за нинішніх обставин.

    Чому заява Федорова стала настільки резонансною

    Політична вага звернення полягає не лише в самій пропозиції провести вибори. Західні медіа звертають увагу на особу автора заяви.

    Федоров упродовж років був одним із найпомітніших представників команди Зеленського та обіймав високі посади у виконавчій владі. Саме тому його публічна критика системи та заклик до відновлення повноцінного демократичного процесу сприймаються як значно серйозніший політичний сигнал, ніж аналогічні заяви представників традиційної опозиції.

    The Times також звертає увагу на рейтинговий фактор. За даними, які наводить видання, Федоров має достатньо високі показники підтримки, щоб потенційно стати серйозним учасником майбутньої президентської кампанії. Сам він наразі офіційно не оголошував про намір балотуватися в президенти.

    Українські медіа, аналізуючи останні соціологічні дані, також звертають увагу на високий рівень довіри до ексміністра. Водночас високий персональний рейтинг політика не означає автоматичної підтримки українцями ідеї проведення виборів безпосередньо під час війни.

    Таким чином, заява Федорова фактично відкрила значно ширшу дискусію — не лише про можливість організації голосування, а й про майбутню конфігурацію української політики. Питання виборів, яке протягом повномасштабної війни переважно розглядалося через призму завершення воєнного стану, тепер стало предметом відкритої суперечки між впливовими політичними гравцями.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Європейський Союз розглядає можливість залучення Великої Британії до масштабного кредитного механізму для України обсягом 90 млрд євро. Про це повідомляє The Times.

    Йдеться про довгострокову фінансову програму ЄС, яка має забезпечити стабільне та передбачуване фінансування України в умовах повномасштабної війни. Частина цього пакета — близько 60 млрд євро — передбачена для закупівлі озброєння та військового обладнання у найближчі роки. Інша частина має бути спрямована на загальну підтримку оборонних і фінансових потреб України.

    Фактично цей механізм розглядається як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, який дозволить планувати витрати на оборону та закупівлі озброєння не лише на короткий період, а на кілька років уперед.

    За чинними правилами ЄС, компанії з Великої Британії можуть брати участь у тендерах лише в тих випадках, коли відповідне обладнання або технології не виробляються в країнах Євросоюзу. Однак зараз у Брюсселі тривають дискусії щодо можливого розширення доступу для британських оборонних компаній, що дозволило б Лондону активніше долучитися до реалізації програми.

    Європейська комісія, зокрема єврокомісар з питань відносин із Великою Британією Марош Шефчович, заявила, що ЄС відкритий до більш глибокої співпраці з Лондоном у сфері безпеки та оборони. Він наголосив, що в умовах зростання глобальної нестабільності Європейський Союз має працювати в тісній координації з найближчими партнерами, серед яких ключове місце посідає Велика Британія.

    За попередніми оцінками, внесок Великої Британії у цей механізм може становити близько 15% щорічної вартості обслуговування кредиту — приблизно 3 млрд євро на рік. Водночас ці цифри є орієнтовними, оскільки остаточні параметри участі Лондона ще не узгоджені та залишаються предметом переговорів.

    Джерела в уряді Великої Британії підтверджують, що консультації з ЄС тривають. Лондон розглядає пропозиції щодо участі у програмі, однак остаточного рішення щодо приєднання поки не ухвалено.

    Кредитна програма вже була погоджена всіма державами ЄС у грудні, однак її запуск наразі заблокований через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти виділення першого траншу та пов’язує свою позицію з вимогами щодо транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». Це створює політичну напругу всередині ЄС і затримує старт програми.

    Водночас у Євросоюзі наголошують, що цей кредитний механізм є частиною довгострокової стратегії підтримки України. Його мета — забезпечити стабільне фінансування оборонних потреб, зокрема закупівлю озброєння, розвиток оборонної промисловості та зміцнення стійкості держави в умовах війни.

    Окремо підкреслюється, що програма також має економічний вимір для самого ЄС, адже значна частина коштів може повертатися в європейську економіку через замовлення у виробників озброєння та оборонних технологій.

    Обговорення участі Великої Британії відбувається на тлі поступового відновлення співпраці між Лондоном і Брюсселем після Brexit, особливо у сфері безпеки. Війна Росії проти України стала одним із факторів, який змусив сторони активніше шукати спільні формати взаємодії.

    Очікується, що подальші переговори щодо формату участі Великої Британії та запуску самого кредитного механізму триватимуть у найближчі місяці. Остаточне рішення залежатиме як від внутрішньополітичних дискусій у ЄС, так і від готовності Лондона долучитися до фінансування програми.

  • У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    В Україні не планують проводити вибори цього року через війну та відсутність безпечних умов для голосування. До такого висновку дійшли представники виборчої робочої групи, повідомляє британське видання The Times.

    За інформацією видання, робоча група, до якої входять представники виборчих органів, парламенту та громадянського суспільства, мала підготувати законопроєкт щодо проведення виборів, однак процес затримується через низку невирішених питань. Йдеться насамперед про гарантії безпеки, захист від можливих атак та втручання з боку Росії.

    Обговорення тривають і, за попередніми оцінками, продовжаться щонайменше до кінця травня. Водночас учасники групи погоджуються, що виборча кампанія може розпочатися не раніше ніж через шість місяців після припинення активної фази бойових дій, ухвалення необхідного законодавства та створення безпечних умов для голосування. Це фактично унеможливлює проведення президентських виборів у 2026 році.

    Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголосив, що проведення виборів під час бойових дій є надто ризикованим. За його словами, необхідно встановити чітку лінію розмежування та забезпечити стабільну безпекову ситуацію, після чого потрібен щонайменше піврічний період для організації виборчого процесу.

    Він також звернув увагу на додаткові обмеження, які накладає воєнний стан. Зокрема, це стосується свободи пересування та медіа, що може суттєво вплинути на чесність виборчої кампанії.

    Окремою проблемою залишається участь мільйонів виборців. Йдеться про близько шести мільйонів українців за кордоном, приблизно три мільйони громадян на тимчасово окупованих територіях та близько мільйона військовослужбовців. Для всіх цих категорій необхідно створити механізми голосування, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

    Розглядається і можливість внесення змін до законодавства, зокрема щодо проведення виборів в умовах воєнного стану. Водночас ідея цифрового голосування викликає спротив опозиції через ризики фальсифікацій та відсутність повноцінного міжнародного контролю.

    За даними The Times, тиск з боку Сполучених Штатів став одним із факторів створення робочої групи. Водночас українська сторона наголошує, що ситуація є безпрецедентною і не має аналогів у сучасній практиці.

    Зокрема, представники США наводили як приклад президентські вибори 1864 року під час Громадянської війни. Однак українські посадовці вважають таке порівняння некоректним через різний рівень загроз, зокрема ризики ракетних ударів, кібератак і інформаційної війни.

    Натомість більш практичними виявилися рекомендації британських експертів щодо організації голосування громадян за кордоном, зокрема через попередню реєстрацію та використання додаткових виборчих локацій поза межами дипломатичних установ.

    Таким чином, проведення виборів в Україні напряму залежить від завершення активної фази війни та створення умов, які гарантуватимуть безпеку і легітимність голосування.

  • Українці були в шоці: як США витрачають мільйони на збиття «шахедів»

    Українці були в шоці: як США витрачають мільйони на збиття «шахедів»

    Українські інструктори, які працювали на Близькому Сході та допомагали відбивати атаки іранських ракет і дронів, були відверто здивовані підходами американської системи протиповітряної оборони. Про це повідомляє британське видання The Times.

    За словами співрозмовників, найбільше здивування викликала не технічна оснащеність, а спосіб використання ресурсів. Зокрема, для знищення однієї повітряної цілі американські розрахунки можуть запускати одразу кілька ракет Patriot. У деяких випадках — до восьми ракет по одній цілі, при тому що вартість кожної перевищує 3 мільйони доларів.

    Ще більш показовою виглядає практика використання дорогих ракет для боротьби з дешевими безпілотниками. Зокрема, для перехоплення дронів типу «шахед», які оцінюються приблизно у 70 тисяч доларів, іноді застосовують ракети SM-6 вартістю близько 6 мільйонів доларів. Такий підхід українські військові вважають економічно неефективним, особливо в умовах тривалих кампаній виснаження.

    Окрему увагу інструктори звернули на питання маскування та мобільності. За їхніми словами, на Близькому Сході радіолокаційні станції часто залишаються на одних і тих самих позиціях протягом тривалого часу та працюють без належного прикриття. У результаті вони фактично стають легкою ціллю для противника, який може відстежувати їх через супутникову розвідку.

    На відміну від цього, в Україні через постійну загрозу ударів російських ракет і дронів РЛС регулярно переміщуються, змінюють позиції та використовують різні методи маскування. Така тактика дозволяє зберігати критично важливі елементи ППО навіть під масованими атаками.

    За даними джерел, саме відсутність мобільності та маскування призвела до втрати дорогого обладнання. Зокрема, лише три дрони змогли знищити одразу два ключові радіолокаційні комплекси — один раннього попередження вартістю близько 1 мільярда доларів і ще одну систему ППО вартістю приблизно 300 мільйонів доларів. Обидва об’єкти тривалий час залишалися на одному місці, що зробило їх уразливими.

    Цей досвід вкотре демонструє різницю у підходах до ведення сучасної війни. Якщо для США пріоритетом залишається максимальне знищення цілі будь-якою ціною, то українська армія, маючи обмежені ресурси, змушена робити ставку на гнучкість, економію та адаптивність.

    У результаті український досвід війни дедалі частіше сприймається як приклад ефективного використання обмежених ресурсів у протистоянні технологічно сильнішому противнику.

  • Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні опинилася у стані затяжного протистояння, де жодна зі сторін не здатна здобути рішучу перемогу. Водночас припинити бойові дії наразі також не вдається. Про це пише The Times, аналізуючи ситуацію на фронті та політичні перспективи.

    За оцінкою видання, Україна не програє, але й не перемагає. Лінія фронту змінюється повільно, а просування дається обом сторонам ціною значних втрат. Попри проведення трьох раундів прямих переговорів між українською та російською делегаціями, реальних зрушень у напрямку миру не досягнуто. Єдиними результатами стали обміни полоненими та короткотривале «енергетичне перемир’я», яке, як зазначається, не призвело до деескалації.

    Російська політична аналітикиня Тетяна Станова вважає, що поки Володимир Путін залишається при владі, а держава має ресурси для фінансування війни, бойові дії триватимуть. Відсутність масових протестів і збереження військових витрат дозволяють Кремлю підтримувати конфлікт.

    Видання також звертає увагу на виснаження українських військових. Після кількох років безперервних боїв значна частина особового складу перебуває на фронті тривалий час, що створює серйозне психологічне навантаження. Наводиться історія військового з позивним «Лівсі», який на початку повномасштабного вторгнення дезертирував через психологічний тиск, отримав тюремний термін, а згодом повернувся на передову за новим законом про мобілізацію ув’язнених.

    Водночас проблеми з людським ресурсом має і Росія. За оцінками західних та українських посадовців, втрати російської армії перевищують темпи вербування нових контрактників. Багато з тих, хто долучається до війська, роблять це насамперед через фінансову мотивацію, а не з ідеологічних переконань.

    Аналітики сходяться на думці, що конфлікт набув ознак затяжної війни на виснаження. За відсутності політичної волі до компромісу та збереження ресурсної бази з обох боків швидкого завершення бойових дій очікувати не варто.

  • США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    Донбас став головним об’єктом геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп розпочав спробу швидкого укладання мирної угоди з Росією. За інформацією The Times, Вашингтон намагається переконати Київ погодитися на передачу Москві всієї території Донбасу, щоб до Різдва оголосити припинення вогню.

    Регіон зазнав найбільших руйнувань і людських втрат після вторгнення Росії у 2014 році та подальшого масштабного наступу 2022-го. Особливо трагічною стала доля Маріуполя, де, за словами президента Володимира Зеленського, російські бомбардування вбили щонайменше 20 тисяч мирних жителів.

    За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

    Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

    Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

    Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

    Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

    Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

    Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

    За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

  • Перша леді України розповіла британським журналістам про війну очима цивільних

    Перша леді України розповіла британським журналістам про війну очима цивільних

    Перша леді України Олена Зеленська дала інтерв’ю британському виданню The Times, під час якого поділилася думками про життя українців в умовах війни, освіту дітей та боротьбу за їхнє повернення. Світлини, зроблені під час розмови з журналісткою, Зеленська опублікувала в Instagram.

    У своєму дописі вона наголосила на тому, що контраст між щоденними обстрілами та звичним міським життям завжди викликає подив у закордонних гостей. Водночас саме такою є реальність українців — війна триває, але життя не зупиняється.

    «Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

    Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

    На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.

  • У британській пресі вийшов матеріал про протистояння в управлінні Києвом

    У британській пресі вийшов матеріал про протистояння в управлінні Києвом

    За інформацією джерел видання 360ua.com, резонансний матеріал в англійській The Times про протистояння Віталія Кличка і Володимира Зеленського вийшов після проплати 50 тисяч фунтів одним з лобістів, близьким до Офісу Президента.

    Фактично у матеріалі The Times не сказано нічого нового, але в Офісі Президента панує “легкий шок”. За інформацією джерела, Володимир Зеленський вкрай невдоволений появою матеріалу в топовому британському ЗМІ, де його фактично назвали “диктатором”. Як наслідок, ймовірність нових обшуків у КМДА і відсторонення Кличка від посади наразі складає 90%.

    Водночас, продовжуються спроби Офісу Президента взяти під повний контроль управління столицею. Зокрема, сьогодні, 2 червня на 9-00 призначено нараду голів районів Києва у першого заступника Кличка, Миколи Поворозника. За інформацією джерела, це мала бути стандартна нарада, але на цей же день голова КМВА Тимур Ткаченко призначає нараду голів районів у себе. Так як голови районів підпорядковуються Ткаченко, протистояння між двома паралельними структурами управління столицею очевидне.

    Про корупційні схеми Миколи Поворозника на будівництві Подільсько-Воскресенського моста читайте у матеріалі: Першого заступника Кличка Поворозника звинувачують у відкатах на будівництві мосту.