Хрещатик

Позначка: теплопостачання Києва

  • Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Святошинський районний суд Києва частково задовольнив позов комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду. Жінка відмовлялася платити, пояснюючи це тим, що фактично не має доступу до квартири, однак суд визнав ці аргументи недостатніми для повного звільнення від відповідальності.

    Загальна сума боргу, яку вимагало стягнути комунальне підприємство, становила 87 591 гривню. Заборгованість сформувалася за кілька періодів: за опалення та гарячу воду у 2021–2025 роках, за абонентське обслуговування, а також за борги, що виникли ще до травня 2018 року та були передані «Київтеплоенерго» від попереднього постачальника тепла.

    Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

    Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

    У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

    Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

    Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

  • Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю: літні люди та діти змушені спати в верхньому одязі, а скарги на холод у будинках давно перестали бути винятком. Водночас за цією гуманітарною проблемою проступає чітка управлінська та фінансова схема.

    Політичну та управлінську відповідальність за ситуацію несе міський голова Віталій Кличко як очільник КМДА, його заступник Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальну сферу, а також керівник профільного департаменту Дмитро Науменко. Саме ця вертикаль управління створила умови, за яких доступ до бюджетних коштів отримують не ті, хто здатен реально вирішити проблему теплопостачання, а обмежене коло наближених виконавців.

    Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

    Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

    Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

    На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

    У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.