Інсульт у дітей — не вигадка і не виняток. Попри поширену думку, що це захворювання вражає лише літніх, щороку в Україні фіксують десятки випадків інсульту у дітей. Як не проґавити симптоми та чому рання діагностика рятує життя, розповів дитячий нейрохірург В’ячеслав Дабіжа з Медичного дому Odrex.
Лікар пояснює: найчастіше інсульт трапляється у новонароджених – у перші 28 днів життя. Так званий неонатальний інсульт реєструється з частотою до 40 випадків на 100 тисяч немовлят. У дітей старшого віку інсульт зустрічається рідше — 2–13 випадків на 100 тисяч.
Причини — не ті, що в дорослих: це можуть бути вроджені вади серця, проблеми зі згортанням крові, тяжкі інфекції, травми або аномалії судин головного мозку.
Симптоми інсульту в дітей
У немовлят: судоми, млявість, асиметричні рухи тіла, проблеми з годуванням. У старших дітей: оніміння обличчя, рук або ніг з одного боку, порушення мовлення, втрата координації, сильний головний біль.
Щоб не втратити дорогоцінний час, лікар нагадує правило FAST:
Face – обличчя перекошене?
Arm – дитина може підняти обидві руки?
Speech – проблеми з мовленням?
Time – не зволікайте, викликайте швидку!
Чи можна одужати після інсульту?
Так, діти мають значно кращі шанси на відновлення, ніж дорослі. Це пов’язано з тим, що мозок у дитячому віці більш “гнучкий” — його ділянки можуть “переймати” функції уражених частин. Але все залежить від швидкості допомоги, тяжкості ураження та інтенсивності реабілітації.
Як запобігти інсульту в дитини
Профілактика залежить від індивідуальних ризиків. Якщо в дитини серцеві хвороби, тромбози, інфекції чи генетичні схильності — вона має бути під наглядом лікарів. Також важливо щепити дітей, уникати травм і дбати про здоровий спосіб життя, особливо у підлітковому віці.
“Інсульт у дитини — це завжди шок для родини. Але своєчасна допомога і реабілітація творять дива. Тому головне — не втратити час”, — підсумовує В’ячеслав Дабіжа.
У найближчі дні українці можуть відчути на собі вплив сильної сонячної активності. Магнітні бурі можуть викликати головний біль, втому, роздратування та інші неприємні симптоми — особливо у метеозалежних людей.
За даними NOAA (Центру прогнозування космічної погоди), 19 та 21 квітня очікуються бурі червоного рівня — з К-індексом 5 і 6 відповідно. Це вже класифікується як сильна геомагнітна активність, що може впливати не лише на здоров’я, а й на роботу зв’язку, GPS та електроніки.
У неділю, 20 квітня, буря буде слабшою — К-індекс 3 (зелений рівень), тобто суттєвого впливу на організм не очікується.
Що таке магнітна буря і чим вона небезпечна
Магнітні бурі виникають через спалахи на Сонці, які випромінюють заряджені частинки. Коли ці частинки досягають Землі, вони взаємодіють з її магнітосферою — і це викликає коливання атмосферного тиску, електричні збої, а також фізіологічні зміни в організмі.
Першими симптомами можуть бути:
головний біль;
зниження концентрації;
безсоння;
дратівливість;
загальна слабкість.
Як убезпечити себе під час магнітних бур
Фахівці радять:
спати не менше 7–8 годин;
обмежити каву, алкоголь і жирну їжу;
пити багато води та трав’яних чаїв;
робити легкі фізичні вправи або прогулянки;
уникати стресів, конфліктів і перевтоми;
приймати контрастний душ вранці та теплу ванну ввечері.
Особливо уважними варто бути людям із хронічними хворобами — тиск, серце, дихання. Їм рекомендовано тримати при собі ліки і за можливості обмежити активність у пікові дні.
Пам’ятайте: магнітні бурі — не катастрофа, а природне явище. Вчасна реакція і турбота про себе допоможуть зберегти гарне самопочуття навіть у дні сильної сонячної активності.
На початку 2025 року в Україні почали активно обговорювати метапневмовірус — інфекцію, якою, за словами експертів, перехворює майже кожна дитина до 5 років. Однак, як зазначають спеціалісти, це аж ніяк не новий вірус і тим паче не той, що заслуговує на сенсацію.
Що таке метапневмовірус?
Метапневмовірус — це респіраторний вірус, який уражає нижні дихальні шляхи, переважно у дітей раннього віку, передчасно народжених малюків і літніх людей. Вперше його відкрили у 2001 році, хоча зразки вірусу були знайдені навіть у сироватках людей із 1950-х років.
Щороку метапневмовірус стає причиною приблизно 16 тисяч смертей у світі, здебільшого серед дітей. Проте в Україні він займає далеко не перші місця серед поширених інфекцій.
Статистика в Україні
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на січень 2025 року зафіксовано 24 випадки інфікування метапневмовірусом. Це незначний показник, якщо порівняти з іншими респіраторними вірусами, які циркулюють у країні. Голова НТГЕІ Федір Лапій зазначає, що метапневмовірус займає лише 6–8 місця в рейтингу інфекцій.
У медіапросторі ширилася інформація, що метапневмовірус “прийшов із Китаю”. Однак експерти, зокрема інфекціоніст Федір Лапій, спростовують ці заяви. За його словами, цей міф з’явився через асоціацію Китаю з COVID-19. Повідомлення про “переповнені лікарні” запустило інформаційну хвилю, яку використали для створення сенсацій.
Фахівці наголошують: метапневмовірус не є головною загрозою для здоров’я українців. Інформаційний шум навколо нього — це спроба створити нову “страшилку”.
Для захисту дітей рекомендується дотримуватись базових правил: зміцнювати імунітет, дбати про гігієну та своєчасно звертатися до лікаря.
Метапневмовірус (HMPV), як і інші респіраторні віруси, становить серйозну загрозу для новонароджених дітей та людей похилого віку, повідомив генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ Михайло Росада в ефірі телемарафону. Він зазначив, що, хоча вірус не є особливо небезпечним для загальної популяції, ризик зараження та важких наслідків для певних груп населення, зокрема для дітей першого року життя та літніх людей, залишається високим.
Ризики для вразливих груп
Росада пояснив, що, подібно до інших вірусів, таких як коронавірус чи грип, метапневмовірус є особливо небезпечним для осіб з ослабленим імунітетом. “Діти першого року життя та люди похилого віку потрапляють до групи підвищеного ризику”, – наголосив він. Зокрема, для новонароджених вірус може бути більш вразливим, хоча саму загрозу він не охарактеризував як критичну.
Симптоми та шляхи поширення вірусу
Метапневмовірус викликає симптоми, схожі на застуду чи легкий грип: температура, нежить, біль у горлі. Однак є важлива відмінність – метапневмовірус проникає через легеневу тканину, а не лише через верхні дихальні шляхи, що може спричиняти ускладнення у людей з ослабленим імунітетом. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, тому захисні маски є ефективним засобом профілактики.
Попри сезонність вірусу, лікарі вже готові до можливого збільшення випадків зараження метапневмовірусом, а також іншими респіраторними інфекціями. За словами Михайла Росади, медична система забезпечена необхідними знаннями та ресурсами для боротьби з вірусом.
На момент публікації, за даними МОЗ, в Україні було зареєстровано лише 14 випадків метапневмовірусу, що на 10 випадків менше порівняно з минулим роком на цей час. Це свідчить про низький рівень захворюваності, однак вірус все ще є актуальним, особливо в період зимово-весняної циркуляції.
Метапневмовірус, хоча й рідко викликає серйозні ускладнення, може стати небезпечним для осіб із ослабленим імунітетом, що підвищує важливість своєчасної діагностики та захисту у період сезонних спалахів.
Україна фіксує випадки захворювання на метапневмовірус – вірус, що викликає симптоми, схожі на звичайне респіраторне захворювання. Відсутність вакцини та специфічних ліків проти нього викликає занепокоєння серед громадян. Проте медики заспокоюють: ця інфекція не є новою і зазвичай протікає в легкій формі.
Старий знайомий вірус
Як пояснює доктор медичних наук, професор Сергій Крамарьов, метапневмовірус супроводжує людство протягом його історії. “Цей вірус є щороку. Нічого надприродного в ньому немає”, – зазначає він. Лише за минулий сезон в Україні зафіксували 13 випадків метапневмовірусу.
Небезпеку вірус становить для людей із групи ризику – дітей віком до двох років, людей старше 65 років та пацієнтів із хронічними захворюваннями.
Небезпека нижча за грип
У порівнянні з грипом, метапневмовірус менш агресивний і не викликає пандемій. Відсутність вакцини пояснюється саме його низькою небезпекою. Як наголошує Крамарьов, витрати на розробку вакцини перевищували б витрати на лікування хворих.
Вірус викликає звичайні симптоми застуди: кашель, нежить, підвищення температури. Лише у випадку важкого стану чи наявності ризиків для здоров’я необхідно звертатися до лікаря.
Профілактика: знайомі правила
Захист від метапневмовірусу зводиться до стандартних заходів:
Мийте руки та уникайте скупчення людей.
За потреби використовуйте маски, особливо у групі ризику.
Хоча маски не гарантують повного захисту, вони можуть знизити ризик зараження в 1,5-2 рази.
Чи варто панікувати?
На думку експерта, занепокоєння щодо метапневмовірусу переоцінене. “Ми маємо цю інфекцію щороку, і вона не є особливо небезпечною, якщо не йдеться про людей із групи ризику”, – підсумував Крамарьов.
Метапневмовірус не є новим чи незвичайним явищем. Дотримання базових заходів профілактики та увага до стану здоров’я дозволять уникнути ризиків, пов’язаних із цим вірусом.
Панічна атака — це раптовий приступ сильного почуття тривоги, що супроводжується фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, задуха та відчуття нереальності. Цей неприємний стан може тривати від 5 до 60 хвилин, але не є шкідливим для здоров’я. Однак, якщо панічні атаки повторюються і утруднюють життя, важливо звернутися за допомогою.
Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” пояснили, що панічна атака може виникати без видимих причин, коли тіло помилково переходить у режим “бийся або біжи”, навіть коли реальної загрози немає. Це часто трапляється через стрес, перевтому, емоційне вигорання або інші фактори.
Симптоми панічної атаки включають:
Прискорене серцебиття
Задуха та пришвидшене дихання
Тремтіння, оніміння рук і ніг
Нудота, дискомфорт у шлунку
Запаморочення та надмірна чутливість до світла
Щоб зменшити прояви панічної атаки, можна скористатися технікою “5–4–3–2–1”, яка полягає в концентрації на навколишніх речах та відчуттях. Якщо ж атаки повторюються і значно впливають на життя, необхідно звернутися до фахівця.
Підтримка лікаря допоможе визначити причини і розробити стратегію боротьби з панічними атаками, що можуть ставати серйозною проблемою, якщо залишаються без уваги.
Україна стикається з новою серйозною загрозою, пов’язаною з вірусом лихоманки Західного Нілу, який поширюється через укуси комарів. Як повідомляє видання Newsweek, це захворювання, яке вже стало проблемою в багатьох країнах, тепер може становити небезпеку для українців на тлі триваючої війни.
З початку липня в Україні було зареєстровано 88 випадків захворювання на лихоманку Західного Нілу, 11 осіб померли. Ця хвороба становить серйозну загрозу, вважає заступник міністра охорони здоров’я України та епідеміолог Ігор Кузін.
Лихоманку Західного Нілу зазвичай поширюють комарі, які переймають вірус від інфікованих птахів. Вірус викликає такі симптоми, як ломота, блювота, висипання, діарея і головний біль. Осередки спалаху зазвичай розташовані на міграційних маршрутах птахів, через Україну проходить кілька таких.
Наразі не існує вакцини або специфічного лікування для цієї хвороби, при цьому МОЗ України оцінює рівень смертності у 2-14%.
Міністерство охорони здоров’я України повідомило про виявлення трьох випадків нового субваріанту коронавірусу ‘Omicron’, який отримав назву ‘FLiRT’. Цей варіант відзначається швидшою передачею та здатністю краще уникати імунної відповіді організму, що викликало занепокоєння серед медичних експертів і громадськості.
Новий субваріант коронавірусу “Omicron” – “FLiRT” попередньо характеризується тим, що ще швидше передається від людини до людини й ще більшою мірою йде від імунної відповіді. Це означає, що людина яка не отримала бустерної дози вакцини має більший ризик захворіти.
Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін в ефірі телемарафону.
Кузін зазначив, що останні декілька місяців спостерігається зростання в абсолютних показниках захворюваність в Україні. Він нагадав, що на минулому тижні було зареєстровано три випадки нового субваріанту коронавірусу “Omicron” – “FLiRT”, який до цього на території України не зустрічався.
Це є одним з субваріантів, який попередньо характеризується тим, що ще швидше передається від людини до людини й ще в більшій мірі йде від імунної відповіді. Це означає, що людина яка не отримала бустерної дози вакцини має більший ризик захворіти, якщо в неї є актуальний рівень імунітету проти COVID-19 через вакцинацію
Він повідомив, що попри те, що не надано ще офіційних оцінок ризику, з боку ВООЗ є повідомлення про те, що поточна вакцина яка використовується в Україні та в світі є такою ж ефективною проти цього штаму “FLiRT”.
“Тому вакцинація є доступною, є вакцина на території України – більше півмільйона доз. Тобто сама вакцина залишається ефективним засобом”, – сказав Кузін.
Також він повідомив, що загальні симптоми “FLiRT” – це підвищення температури тіла переважно в перші дні захворювання, кашель. Може виникати головний біль, втома в м’язах й ці симптоми є загальними для будь-якого штаму.
515 випадків зафіксували за січень і лютий 2024-го, хоча минулого року в цей же час їх було тільки 27, повідомляє МОЗ.
95,9% усіх хворих – діти, й переважно дошкільного чи раннього дошкільного віку.
Підйом кашлюка помітили ще в 2023 році. Причина – багато нещеплених дітей, пояснюють у міністерстві.
Що варто знати про цю небезпечну хворобу?
Симптоми кашлюку
Кашлюк (іноді в Україні ще кажуть коклюш) – бактеріальне інфекційне захворювання, яке починається як ГРВІ, але через 5-8 днів з’являється нападоподібний спазматичний кашель аж до почервоніння обличчя, сльозотечі, з характерним свистом.
Напади кашлю частіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватись гарячкою, нежитю, іншими ознаками ГРВІ.
Кашлюк “дуже заразний” і особливо небезпечний для немовлят, каже МОЗ. У немовлят він може викликати апное – тимчасову зупинку дихання. Вони можуть навіть не кашляти, але стається “зупинка дихання на короткий час, про що може свідчити посиніння обличчя”, кажуть у міністерстві.
“Крім того, у новонароджених і немовлят хвороба може протікати важко, є високий ризик ускладнень та смерті”, – додають у міністерстві.
“Для дітей молодшого віку, немовлят і для людей до року це дуже небезпечно. Діти помирають від кашлюку”, – каже ВВС Україна педіатриня Олена Луцька.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото,Діти не тільки найважче переносять кашлюк, у немовлят взагалі може статися зупинка дихання
ВООЗ пише, що кожного року в світі фіксують 24,1 мільйона випадків кашлюку, з них близько 160 тисяч дітей у віці до 5 років помирають.
Минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля – у дитини не було першого щеплення від цієї хвороби, яку роблять в два місяці, повідомили в обласному центрі контролю і профілактики. Ще одне немовля померло на Волині.
Старші діти та дорослі зазвичай одужують, але хвороба виснажує і сильно ослаблює організм, кажуть в МОЗ.
Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів – вони рідше кашляють, приступи слабшають.
Іноді кашлюк ще називають “хворобою 90 днів”, тому що кашель може тривати три місяці. І навіть до пів року, кажуть у МОЗ.
Як захиститися від кашлюку
Кашлюк легко передається повітряно-крапельним шляхом під час кашлю чи чхання.
Щоб захиститися – треба вакцинуватися, іншого способу немає.
Усі діти повинні отримати від кашлюку чотири щеплення – у віці 2, 4, 6 і 18 місяців, каже МОЗ. “Якщо з якоїсь причини щеплення пропустили, наздоженіть його якнайшвидше”.
“Пам’ятати про це мають не тільки батьки, а й лікарі. Треба рекомендувати батькам повторювати щеплення, але в нас з цим велика проблема, тому що батьки або відмовляються, або їм не надто рекомендують”, – каже педіатриня Лідія Бабич.
Кашлюк – це не той випадок, коли перехворівши, можна отримати імунітет, як після вітрянки, каже лікарка.
ВООЗ також рекомендує повторити щеплення до 6 років, та зробити повторне в 11-12, 19 років чи пізніше, повторюючи дозу кожні 10 років у дорослому віці.
Вагітні жінки – незалежно від того, вакцинували їх чи ні – на терміні від 16 до 32 тижнів вагітності теж мають вакцинуватися від кашлюку.
“Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці її життя до отримання нею вакцини”, – пояснюють у міністерстві.
Тільки вакцина мами може захистити немовля від зупинки дихання, яка може статися через кашлюк у віці до 2 місяців, тобто першого щеплення, каже лікарка Бабич.
Природа кашлюка така, пояснює педіатриня Олена Луцька, що його захворюваність зростає раз на 4-5 років. Це не залежить від того, яка пора року на вулиці – весна, літо чи зима, ця хвороба не має сезонності.
Багато залежить від частоти контактів. Зараз багато дитсадків і шкіл працюють вже не онлайн, тому діти багато спілкуються одне з одним.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото,Вакцинація – єдиний спосіб захиститися від кашлюку
Багато нещеплених дітей – це основна причина зростання захворюваності.
“З початком війни і переміщення населення багато хто міг пропустити планову вакцинацію”, – каже лікарка Олена Луцька.
Але справа не лише у війні.
Країна ніколи не могла похвалитися високим рівнем вакцинації, каже ВВС Україна педіатриня Лідія Бабич, а коли ставалися якісь катастрофи – вакцинація просідала ще більше.
У 2018 році від кашлюку вакцинували тільки 53,2% дітей до року, показує статистика Центру громадського здоров’я.
Причому найменше вакцинованих дітей було на Рівненщині – це одна з областей, де живе найбільше багатодітних сімей в Україні.
Нещодавно міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко сказав, що у країні ще на 22% зменшилася частка дітей, які вакциновані проти дифтерії, правця і кашлюку (це вакцина три в одному), якщо порівнювати з показниками до повномасштабного вторгнення.
Хоча таких базових вакцин, як від кашлюку, в Україні не бракує.
На думку Бабич, українцям треба долати свої страхи перед вакцинами, а МОЗ і педіатрам – більше інформувати.
“Треба захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, вакцина не становить жодної загрози для дитини. Буває температура чи біль від уколу, але це точно не так страшно, як зупинка дихання від інфекцій”, – каже педіатриня.
Кашлюк і світ
Щороку мільйони людей хворіють кашлюком, десятки тисяч дітей по всьому світу від нього гинуть.
Але кашлюк, як і скарлатина, пояснили ВВС Україна лікарі, набирають обертів раз на 4-5 років. Хоч у тих країнах, де люди мають звичку регулярно вакцинуватися, кашлюк проявлятися не буде.
Велике повернення кашлюка зараз відчувається на різних материках. Смерті зафіксували в Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, є спалахи у США, Великій Британії.
У сусідній Польщі в січні та лютому 2024 року було 326 випадків кашлюку, хоча минулого року за цей же період – 156.
Небезпечна ситуація виникала в Чехії. Там з початку 2024 року зафіксували 6397 випадків кашлюку. Це найбільше за останні 60 років. З 1984 по 2004 рік у Чехії взагалі ніхто не хворів на кашлюк, а тільки за останній тиждень 2024 року зафіксували 1100 випадків.
За даними чеського МОЗ, у країні вакцинують 96% немовлят. Але тільки 90% старших дітей отримують повторну дозу проти кашлюку.
На думку міністра охорони здоров’я Чехії Властіміла Валека, це може пояснити, чому захворюваність на кашлюк спостерігається переважно серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії – це люди від 15 до 19 років.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Хоча підлітки хворіють у легкій формі, вони можуть інфікувати своїх молодших братів, сестер, а також немовлят і літніх членів родини, які важче переносять хворобу.
Двоє літніх людей у Чехії уже померли від кашлюку.
У чеських соцмережах можна знайти дописи про те, що у зростанні захворюваності на кашлюк начебто винні українські біженці. Близько 300 тисяч із них опинилися через війну в Чехії.
Але державний інститут охорони здоров’я Чехії (SZÚ) спростував ці чутки. Там повідомили, що з тисячі інфікованих тільки 10 людей є біженцями з України, а в 16 випадках це “імпортна” інфекція з таких країн як Австрія, Італія чи ОАЕ.
Зв’язок відкинув і міністр охорони здоров’я Чехії.
“Звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є вічнозеленим явищем чеської дезінформаційної сцени. Збільшення захворюваності на кашлюк скоріше пов’язане з тим, що в нашій країні падає інтерес до вакцинації”, – написав Властіміл Валек у твіттері.
“Ми всі знаємо, коли почався конфлікт в Україні. Якби хвороба мала прямий зв’язок з українськими біженцями, в Чехії вона проявилася би набагато раніше”.
