Хрещатик

Позначка: свята

  • 6 квітня: названо головні свята дня в Україні і світі

    6 квітня: названо головні свята дня в Україні і світі

    6 квітня у світі поєднує одразу кілька важливих подій — як церковних, так і міжнародних. У цей день віряни вшановують пам’ять святого Євтихія, архієпископа Царгородського, а також відзначають низку світських ініціатив, присвячених здоров’ю, спорту та суспільній обізнаності. До кінця року залишається 270 днів.

    Православна церква 6 квітня згадує святого Євтихія, який народився близько 512 року у Фригії. З юності він обрав чернечий шлях і вирізнявся суворим аскетизмом, глибокою вірою та мудрістю. У 552 році його було обрано архієпископом Константинополя. Євтихій брав активну участь у Другому Константинопольському соборі, де відстоював православне вчення. За часів імператора Юстиніана І зазнав переслідувань через богословські суперечки та був засланий, однак згодом повернувся до служіння.

    Серед міжнародних дат 6 квітня особливе місце займає Міжнародний день асексуальності. Це відносно нове свято, започатковане у 2021 році за підтримки міжнародних спільнот. Його мета — підвищити обізнаність про асексуальність як одну з форм сексуальної орієнтації. Йдеться про людей, які не відчувають сексуального потягу або відчувають його дуже рідко, однак можуть будувати емоційні та романтичні стосунки.

    Також цього дня відзначають День синдрому Оринга-Опіца — рідкісного генетичного розладу, який впливає на розвиток різних систем організму. Найчастіше він проявляється характерними рисами обличчя, зокрема широко розташованими очима, а також може супроводжуватися ураженням серця, дихальних шляхів та інших органів. Метою цієї дати є інформування суспільства про рідкісні захворювання та підтримка пацієнтів.

    Ще одна важлива подія — Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку. Його приурочено до відкриття перших сучасних Олімпійських ігор 1896 року в Афінах. Цей день нагадує про роль спорту як інструменту об’єднання людей, зміцнення миру, подолання дискримінації та розвитку молоді.

    Окрім цього, 6 квітня відзначають Всесвітній день настільного тенісу. Ініціатива була започаткована Міжнародною федерацією настільного тенісу у 2015 році. Цей вид спорту вважається одним із найдоступніших і водночас корисних, адже сприяє розвитку координації, реакції та концентрації.

    Таким чином, 6 квітня об’єднує духовну пам’ять, соціальні ініціативи та ідеї здорового способу життя, нагадуючи про важливість гармонії між фізичним, моральним і суспільним розвитком.

  • Які свята відзначають 5 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 5 квітня в Україні та світі

    У неділю, 5 квітня 2026 року, українці відзначають одразу кілька важливих подій — як церковних, так і міжнародних. Головним святом цього дня є Вербна неділя, яка має особливе значення для християн.

    Вербна неділя, або Вхід Господній у Єрусалим, відзначається за тиждень до Великодня. У цей день віряни згадують біблійну подію, коли Ісуса Христа урочисто зустрічали в Єрусалимі, встеляючи його шлях пальмовими гілками. В Україні їх символом стала верба, яка розпускається однією з перших навесні.

    Традиційно віряни освячують гілки верби у храмах, а потім зберігають їх удома як оберіг. Вважається, що освячена верба захищає оселю від негараздів і приносить здоров’я. Також існує народний звичай легенько бити одне одного гілочками, примовляючи «Не я б’ю — верба б’є», що символізує побажання сили та добробуту.

    Окрім церковного свята, 5 квітня у світі відзначають і низку міжнародних дат. Серед них — Міжнародний день совісті, який закликає людей замислитися над власними вчинками та відповідальністю перед суспільством.

    Також цього дня згадують про важливість моральних цінностей, взаємоповаги та миру. У сучасному світі ці ідеї набувають особливого значення на тлі глобальних викликів і конфліктів.

    У народному календарі 5 квітня пов’язують із весняним пробудженням природи. Наші предки вірили, що цього дня потрібно більше часу проводити на свіжому повітрі та починати підготовку до польових робіт.

    Серед прикмет — якщо на Вербну неділю тепла і сонячна погода, то й літо буде врожайним. А якщо дме сильний вітер — варто чекати змін у погоді найближчими днями.

    Таким чином, 5 квітня поєднує духовні традиції, народні звичаї та сучасні міжнародні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, моральних цінностей і гармонії з природою.

  • Як пофарбувати яйця на Великдень природними фарбами: простий спосіб

    Як пофарбувати яйця на Великдень природними фарбами: простий спосіб

    Ще століття тому українці фарбували великодні яйця виключно природними барвниками — цибулинням, буряком, травами та іншими рослинами. Такі інгредієнти давали м’які, теплі відтінки, які виглядали природно та гармонійно. З часом до традицій додалися складніші техніки — орнаменти, дряпанки та восковий розпис, що особливо поширився у Східній Європі.

    Сьогодні ця традиція знову стає популярною. Українці дедалі частіше обирають натуральні фарби, адже вони безпечні, доступні та дозволяють створювати унікальні великодні прикраси навіть без спеціальних навичок.

    Для фарбування знадобляться яйця, вода та трохи оцту, який допомагає закріпити колір. Як природні барвники можна використати звичні продукти. Цибулиння дає теплі помаранчеві відтінки, буряк — від ніжно-рожевого до глибокого бордового, куркума — яскравий жовтий. Червона капуста забезпечує синьо-фіолетову палітру, зелень шпинату чи петрушки — м’який зелений, чорний чай — насичений коричневий, а чорниця — приглушені сірі тони.

    Для створення візерунків використовують листочки та квіти, які прикладають до шкаралупи й фіксують марлею або тонкою тканиною. У результаті після фарбування на яйцях залишаються природні орнаменти.

    Перед фарбуванням яйця варять круто та охолоджують. Щоб колір ліг рівніше, шкаралупу рекомендують протерти розчином води з оцтом — це допомагає прибрати природний наліт.

    Далі готують барвники: у воду додають рослинні інгредієнти та трохи оцту, доводять до кипіння і варять на слабкому вогні. Яйця занурюють у відвар і тримають від 15 до 30 хвилин. Чим довше вони залишаються у фарбі, тим насиченішим стає колір. Для глибших відтінків їх можна залишити у холодильнику на ніч.

    Після фарбування яйця обережно висушують, знімають декоративні елементи, а для блиску протирають невеликою кількістю олії.

    Такий спосіб дозволяє не лише дотриматися традицій, а й перетворити підготовку до Великодня на творчий процес. Кожне яйце виходить унікальним, а використання натуральних інгредієнтів робить його безпечним і екологічним.

  • Що святкують 30 березня: звичаї заборони і прикмети цього дня

    Що святкують 30 березня: звичаї заборони і прикмети цього дня

    30 березня в православному календарі вшановують пам’ять святого преподобного Івана Ліствичника — одного з найвідоміших духовних наставників раннього християнства.

    Іван Ліствичник жив приблизно у 579–649 роках і увійшов в історію як автор відомого духовного твору «Ліствиця». У ньому він описав шлях духовного зростання людини як поступове сходження — від боротьби з пристрастями до досягнення внутрішньої чистоти і єднання з Богом.

    Святий народився в побожній родині та з юних років обрав монаший шлях. Він вів аскетичне життя, присвячене молитві, читанню Святого Письма і духовній праці. Згодом його мудрість і досвід зробили його наставником для інших ченців.

    Його вчення зосереджене на внутрішній боротьбі людини, розвитку чеснот і духовному вдосконаленні. Саме тому Івана Ліствичника вважають одним із найглибших християнських мислителів свого часу.

    Народні традиції цього дня також збереглися донині. Зокрема, існують прикмети, пов’язані з погодою. Якщо вранці небо затягнуте туманом — очікують вологий рік. Грім у цей день вважається ознакою дощового літа, а швидке танення снігу — провісником холодного і сирого сезону.

    У народі вважалося, що цього дня варто уникати важкої фізичної роботи, а також шиття чи в’язання. Не рекомендували одягати чорний одяг, оскільки це нібито могло притягнути неприємності. Натомість радили присвятити день спокою, молитві та роздумам.

    Особливою традицією є приготування печива у формі сходів. Воно символізує духовний шлях людини до Бога. Кількість «сходинок» зазвичай відповідала числу членів родини, а саме печиво вважалося оберегом здоров’я і благополуччя. Його також часто роздавали як милостиню.

    Таким чином, цей день поєднує в собі як глибокий духовний зміст, так і народні звичаї, що зберігають пам’ять про вікові традиції.

  • Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    1 березня віряни вшановують пам’ять святої преподобної мучениці Євдокії, яка жила у ІІ столітті в місті Іліополь у Фінікії. За церковними переказами, в юності вона вела заможне життя, однак після почутої проповіді про Христа покаялася, прийняла хрещення та роздала своє майно бідним. Згодом Євдокія стала черницею, очолила монастир і здобула повагу завдяки благочестю та духовній мудрості. Під час переслідувань християн близько 114 року вона зазнала тортур і прийняла мученицьку смерть через усічення мечем.

    Окрім релігійної дати, 1 березня відзначають низку міжнародних ініціатив. Серед них — Всесвітній день коня, неофіційне свято, покликане нагадати про роль коней в історії людства. Протягом століть кінь був помічником у господарстві, транспорті, військовій справі, спорті та реабілітаційній терапії.

    Також цього дня відзначають Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення, започаткований UNICEF у 1991 році. Його мета — привернути увагу до важливості якісного дитячого контенту та надати дітям можливість долучитися до створення медіапродукту.

    Ще одна подія — Всесвітній день музичної терапії, ініційований World Federation of Music Therapy у 2011 році. Він присвячений популяризації використання музики як методу психологічної підтримки та реабілітації. Музичну терапію застосовують у роботі з дітьми, військовими, людьми з інвалідністю та пацієнтами, які відновлюються після тяжких захворювань.

    1 березня також відзначають Всесвітній день компліменту. Ініціатива виникла в Нідерландах і наголошує на силі добрих слів, які здатні покращити настрій і зміцнити людські стосунки.

    Серед офіційних дат — День цивільної оборони, заснований International Civil Defence Organization. Його мета — підвищення обізнаності населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема під час природних катастроф, воєнних конфліктів чи техногенних аварій.

    Також сьогодні відзначають Всесвітній день імунітету, покликаний популяризувати знання про роботу імунної системи та важливість здорового способу життя.

    Екологічною подією є Всесвітній день морської трави, проголошений United Nations General Assembly. Морські трави формують підводні екосистеми, сприяють збереженню біорізноманіття та допомагають у боротьбі зі зміною клімату.

    1 березня припадає і День жалоби за людьми з інвалідністю, присвячений пам’яті жертв насильства та підтримці прав людей з інвалідністю.

    Окрім цього, відзначають Міжнародний день кольорових жінок — ініціативу, що виникла у США та спрямована на підтримку рівності й визнання внеску жінок різного походження.

    Також у календарі — День дитячого сну, який нагадує про важливість повноцінного відпочинку для фізичного та емоційного розвитку дітей.

    Серед дат цього дня — Міжнародний день інвалідного візка, що підкреслює значення доступності та рівних можливостей для людей з порушеннями мобільності.

    Ще одна ініціатива — День обізнаності про управління суспільними ризиками, започаткований 2019 року адміністрацією порту Корпус-Крісті у США. Він привертає увагу до роботи фахівців із ризик-менеджменту та безпеки.

    Таким чином, 1 березня поєднує духовну пам’ять, соціальні ініціативи та міжнародні дні, що охоплюють теми здоров’я, безпеки, рівності та екології.

  • Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    31 січня — останній день місяця і дата кількох подій у церковному календарі, міжнародних свят та народних вірувань. Цей день здавна вважався непростим, тому люди намагалися поводитися обережно, уникати сварок і без потреби не виходити з дому.

    У світі 31 січня відзначають Всесвітній день ювеліра — професійне свято майстрів, які працюють із коштовними металами та камінням. День присвячений ювелірному мистецтву та майстерності створення прикрас. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, майстер-класи та святкові акції. Також сьогодні припадають День зебри, День натхнення мистецтвом, День гарячого шоколаду, День скотчу та День обміну насінням.

    За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

    В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

    У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

    За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

  • Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    П’ятнадцятого січня українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних, а також згадують народні традиції, що сформувалися навколо цього дня протягом століть.

    За новим церковним календарем Православної церкви України цього дня вшановують преподобного Павла Фівейського — одного з перших християнських пустельників. У храмах проходять богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення, захист від злих сил, пристріту та звільнення від залежностей. За старим стилем 15 січня також пов’язували з пам’яттю папи римського Сильвестра і святого Серафима Саровського.

    В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

    Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

    На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

    В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

    Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

  • Церковні свята і події цього дня в Україні і світі

    Церковні свята і події цього дня в Україні і світі

    Сьогодні в Україні та світі відзначається низка цікавих свят і пам’ятних дат, коли церковні традиції, народні звичаї та міжнародні ініціативи переплітаються в єдиний культурний контекст. В цей день віруючі вшановують святих, українці продовжують святкувати Старий Новий рік, а світ відзначає Всесвітній день логіки, Міжнародний день повітряних зміїв та День впорядкування оселі.

    За новоюліанським календарем, на який перейшли Православна церква України та Українська греко-католицька церква, 14 січня вшановують:

    • Святу рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії IV століття, яка принесла християнство на грузинські землі, маючи лише хрест із власного волосся та виноградної лози.

    • Преподобних отців, убитих у Синаї та Раїфі — ченців-мучеників, які загинули за віру в Єгипті та на Аравійському півострові.

    Багато українців 14 січня святкують Старий Новий рік, що припадає на перший день нового року за юліанським календарем. Традиції свята включають:

    • Посівання: чоловіки розсипають зерно в домівках, бажаючи достатку. За повір’ями, першим у дім має увійти чоловік — це приносить удачу на весь рік.

    • Сімейна вечеря: родини збираються за столом, дякують за добробут і бажають щастя на наступний рік.

    У день свята наші предки уважно спостерігали за погодою, щоб передбачити врожай і стан природи на рік:

    • Ясне небо та мороз — очікується багатий врожай зернових.

    • Іній на деревах — вдалий рік для бджолярів.

    • Сніг або завірюха — весна буде пізньою, але літо теплим.

    • Ожеледиця — до хорошого врожаю овочів.

    • Східний вітер — посушливе літо, західний — дощове.

    Щоб не накликати невдачі, у цей день не можна:

    • Давати гроші в борг, стригтися, сваритися, лихословити, виносити сміття та рахувати дрібні монети.

    Міжнародні святкування 14 січня відзначають:

    • Всесвітній день логіки — за ініціативи ЮНЕСКО для популяризації логічного мислення в науці та культурі.

    • Міжнародний день повітряних зміїв — коли в небо запускають тисячі яскравих зміїв, особливо популярно в Індії.

    • День впорядкування оселі — стимул почати рік із чистоти та гармонії в домі.

    Таким чином, 14 січня 2026 року поєднує повагу до християнських святих, дотримання народних традицій та прикмет, святкування Старого Нового року і прагнення до гармонії у домі та душі.

  • Співачка Камалія показала фігуру у відео просто на снігу

    Співачка Камалія показала фігуру у відео просто на снігу

    Українська співачка Камалія знову привернула увагу публіки ефектним святковим відео. У соцмережах артистка опублікувала ролик із привітанням з Водохрещем, який швидко викликав жваве обговорення серед підписників.

    На відео 48-річна співачка позує просто на снігу під власний трек «Ти ловиш кайф». Камалія з’явилася без макіяжу, з розпущеним волоссям, у легкому халаті та шльопанцях, демонструючи фігуру й безтурботний настрій попри морозну погоду. Артистка грайливо рухається та явно отримує задоволення від процесу, не приховуючи любові до епатажу.

    У супровідному дописі Камалія звернулася до підписників із традиційними різдвяними побажаннями. Вона побажала миру, тепла та Божої благодаті, зазначивши, що свята вода має очищати думки, зміцнювати серце й додавати сил у непрості часи.

    Реакція аудиторії виявилася різною. Частина фоловерів подякувала співачці за щирі слова й святковий настрій, тоді як інші висловили занепокоєння через її перебування на морозі в легкому одязі та поцікавилися, чи не зашкодить це здоров’ю артистки.

  • Свята і пам’ятні події 29 грудня: що відзначають в Україні та світі

    Свята і пам’ятні події 29 грудня: що відзначають в Україні та світі

    Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих свят, а також згадують події, які суттєво вплинули на хід історії. Ця дата поєднує військову, культурну, релігійну та історичну складові.

    В Україні 29 грудня відзначають День інформаційно-медійних структур Міністерства оборони та Збройних Сил України. Дату обрано на честь створення пресслужби Міністерства оборони України у 1991 році та призначення першого військового прес-секретаря незалежної держави. Саме з цього дня розпочалося формування системи інформаційного забезпечення у військовому відомстві. Свято було офіційно встановлене наказом Міністерства оборони від 27 грудня 2010 року № 698 і відзначається щороку.

    На міжнародному рівні 29 грудня відзначають Міжнародний день віолончелі. Його приурочено до дня народження видатного іспанського музиканта Пабло Казальса, який народився у 1876 році. Саме він зробив віолончель повноцінним сольним інструментом, здатним передавати глибокі філософські та емоційні образи. Завдяки своєму тембру віолончель часто порівнюють із людським голосом.

    Також цього дня відзначають Міжнародний день єврейської книги. Свято виникло у США в 1920-х роках як Єврейський книжковий тиждень і мало на меті популяризацію читання, єврейської літератури та освіти. З часом ініціатива набула міжнародного характеру і трансформувалася у день, присвячений книжковій культурі єврейських громад у всьому світі.

    Яке церковне свято 29 грудня

    За церковним календарем 29 грудня віряни вшановують пам’ять святих дітей, убитих у Вифліємі. Про цю трагедію розповідає Євангеліє від Матфея. За біблійною оповіддю, цар Ірод Великий, побоюючись втрати влади після звістки про народження Ісуса Христа, наказав убити всіх хлопчиків віком до двох років у Вифлеємі та його околицях.

    Важливі історичні події 29 грудня

    Цей день позначений низкою подій, що мали значний вплив на світову та українську історію. У 1845 році Республіка Техас увійшла до складу США як 28-й штат, що стало однією з причин війни між США та Мексикою.

    У 1891 році Томас Едісон отримав патент на радіо, а в 1911 році Ігор Сікорський встановив світовий рекорд швидкості польоту на літаку власної конструкції С-6.

    У 1940 році Лондон зазнав наймасштабнішого бомбардування за часів Другої світової війни, а в 1964 році було введено під промислове навантаження перший турбогенератор Київської ГЕС.

    Для України важливими є події 1991 року, коли незалежність держави визнала Народна Республіка Бангладеш, а також рішення Конституційного Суду України 1999 року, яким смертну кару було визнано такою, що суперечить Основному закону.

    Новітня історія також залишила свій слід у цій даті. У 2008 році Росія розпочала чергову «газову війну» проти України, а у 2023 році відбувся масований ракетний обстріл українських міст — найбільший від початку повномасштабного вторгнення.