Хрещатик

Позначка: судові справи

  • Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Поліція Великої Британії проводить розслідування щодо експринца Ендрю Маунтбеттена-Віндзора у зв’язку з новими та раніше відомими звинуваченнями, які стосуються можливих сексуальних злочинів і зловживання службовим становищем. Про це повідомляє Sky News.

    За даними слідства, британські правоохоронці намагаються встановити контакт із жінкою, яка стверджує, що її нібито доставили до будинку колишнього принца у Віндзорі з метою сексуальної експлуатації. Слідчі перевіряють її свідчення, а також інші можливі епізоди, які можуть бути пов’язані з діяльністю американського фінансиста Джеффрі Епштейна, вже фігуранта численних кримінальних справ у США.

    Окремо розглядається версія, згідно з якою Епштейн у 2010 році міг організувати поїздку жінки, яка не є громадянкою Великої Британії, до країни для зустрічі з Ендрю Маунтбеттеном-Віндзором. Цей епізод, за даними слідчих, є лише одним із кількох напрямків у ширшому розслідуванні, яке охоплює десятилітній період і різні країни.

    Правоохоронці також закликають інших можливих постраждалих від дій Епштейна або пов’язаних із ним осіб звертатися до поліції. У слідстві наголошують, що справа має комплексний характер і може розширюватися в міру появи нових свідчень і доказів. Очікується, що розслідування триватиме багато місяців і може охопити додаткові епізоди міжнародного масштабу.

    Окремий блок розслідування стосується звинувачень у зловживанні службовим становищем. За даними слідчих, під час виконання обов’язків торгового посланця уряду Великої Британії Ендрю міг передавати конфіденційні урядові документи та комерційну інформацію Джеффрі Епштейну. Правоохоронці наголошують, що цей напрям справи не обмежується фінансовими злочинами.

    У поліції пояснюють, що поняття «зловживання службовим становищем» охоплює широкий спектр можливих правопорушень — від корупції та шахрайства до перешкоджання правосуддю та сексуальних злочинів. Саме тому слідчі розглядають усі можливі версії та не виключають жодного сценарію.

    Експринц Ендрю Маунтбеттен-Віндзор залишається під слідством і категорично заперечує всі звинувачення. За даними правоохоронців, він уже був допитаний, а також у межах справи опитано низку свідків. Поліція Темз-Веллі підтверджує, що розслідування триває та перебуває на активній стадії.

    Начальник поліції регіону Олівер Райт заявив, що слідство охоплює всі аспекти можливих правопорушень і рухається виключно за наявними доказами. За його словами, розслідування залишається відкритим і може розширюватися в разі появи нових матеріалів.

    Ця справа розвивається на тлі тривалого скандалу навколо зв’язків Ендрю Маунтбеттена-Віндзора з Джеффрі Епштейном. У жовтні 2025 року його позбавили титулу принца після хвилі звинувачень і суспільного тиску, що стало безпрецедентним кроком для сучасної британської монархії.

    Раніше також публікувалися документи британського уряду щодо його призначення на посаду торгового посланця. У них згадувалося, що ініціативу щодо його призначення нібито підтримувала покійна королева Єлизавета II, що додатково привернуло увагу до ролі королівської родини в цих процесах.

    За інформацією слідства, справу ускладнює міжнародний характер можливих злочинів, а також велика кількість потенційних свідків у різних країнах. Британські правоохоронці наголошують, що розслідування може стати одним із наймасштабніших у справах, пов’язаних із колишніми представниками королівської родини, за останні десятиліття.

  • Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-очільник Офісу президента Андрій Єрмак може найближчим часом покинути Україну на фоні розслідування НАБУ.

    “Перший день судового засідання у справі НАБУ щодо Андрія Єрмака закінчився нічим, і паспорта у Андрія Борисовича не відібрали. 

    Крім того, він може скористатися тим самим вікном, яким скористався Тімур Міндіч, і виїхати до Європи, а потім приватним рейсом вилетіти до Ізраїлю.

    З огляду на ситуацію, яка наразі складається для Єрмака та його оточення, це найкращий варіант. 

    У разі якщо Андрій Єрмак прийме рішення залишиться, йому ймовірно буде обрано запобіжний захід у вигляді застави на суму близько 80 мільйонів гривень.

    Структури, близькі до Єрмака, вже підготували необхідні кошти для заставу.

    Дана ситуація з Єрмаком — це відповідь Кирила Буданова на спроби блокувати дії нового глави Офісу президента. І це ще не кінець” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інший фігурант розслідування НАБУ Тімур Міндіч покинув Україну та наразі перебуває в Ізраїлі, де його знайшли журналісти УП.

    Читайте також: Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

  • Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Правоохоронці перевіряють можливу діяльність шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці»

    Голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота опинився в центрі публічної уваги через низку звинувачень і зауважень. У публікаціях стверджується, що його діяльність може бути пов’язана з управлінськими рішеннями щодо профспілкового майна, зокрема санаторіїв і медичних закладів.

    За інформацією, яка поширюється у відкритих джерелах, у період його керівництва компанія фігурувала у великій кількості судових процесів — йдеться про сотні цивільних і кримінальних справ, а також значну кількість господарських спорів. Окремі провадження стосуються можливого відчуження об’єктів нерухомості та санаторних комплексів, частину активів передавали в управління АРМА.

    Також згадується реалізація бальнеологічної лікарні в Києві, щодо якої відкрито кримінальне провадження через можливі збитки державі. Ці обставини стали предметом суспільного обговорення та журналістських матеріалів.

    Окремо в публічному просторі наголошується на попередній управлінській діяльності Суботи, зокрема на керівництві підприємствами, які згодом проходили процедури банкрутства. Деякі пов’язані компанії також припинили діяльність у результаті фінансових труднощів або судових процесів.

    У медіа також з’являлися згадки про можливі питання щодо відповідності задекларованих доходів та вартості майна. Йдеться про придбання нерухомості та земельних ділянок, що викликало інтерес журналістів та громадськості.

    Крім того, у 2026 році в інформаційному полі з’явилися повідомлення про можливу діяльність шахрайського кол-центру в одній із будівель, пов’язаних із компанією. Ці твердження наразі потребують перевірки з боку правоохоронних органів.

    У зверненнях викривача міститься заклик до перевірки можливих фінансових операцій і управлінських рішень, а також до надання правової оцінки фактам, які згадуються у публічних матеріалах. Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після офіційних перевірок та процесуальних рішень компетентних органів.

  • Адвокат із сумнівною репутацією: як Володимир Вак перетворив захист на бізнес

    Адвокат із сумнівною репутацією: як Володимир Вак перетворив захист на бізнес

    Ім’я Володимира Івановича Вака давно асоціюється не з професійним захистом, а зі схемами тиску на клієнтів та забезпечення заздалегідь узгоджених результатів у судах. За інформацією джерел із правоохоронного та адвокатського середовища, Вак представляє інтереси Германа Галущенка у справі про розкрадання 112 млн доларів США.

    За участь у процесі адвокат отримує 50 тис. доларів за входження у справу та по 5 тис. доларів за кожне судове засідання, гроші передаються готівкою. Його фінансовий профіль значно перевищує офіційні гонорари: особняк у Яготині площею близько 1 000 кв. метрів, автомобілі Audi Q7 2023 року та Mercedes-Benz GLS 450 2020 року, чотири квартири у Києві та готівка понад 1 млн доларів.

    Вак позиціонує себе як адвокат із доступом до керівництва СБУ та ДБР. Клієнти описують його як «адвоката-торпеду» — він схиляє до укладання угод зі слідством та визнання провини, а відмова від співпраці часто призводить до додаткових проваджень та тиску з боку правоохоронців.

    У справах, пов’язаних із СБУ, Вак залучає Єлизавету Олександрівну Коноваленко, яка отримує близько 10 тис. доларів США за імітацію захисту. За даними джерел, проти Вака та Коноваленко відкрито понад 47 кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 190 КК України — шахрайство у великих розмірах. Розслідування наразі не доведені до суду.

    Історія Володимира Вака демонструє, як адвокатська ліцензія може використовуватися не для захисту прав громадян, а як інструмент бізнесу та впливу в системі правосуддя.

  • Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Конкурс на посаду голови митниці триває, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Журналісти «Межі» стежать за всіма етапами та знайомлять громадськість із кандидатами, щодо доброчесності яких виникають запитання.

    Серед них – Віктор Денисовець, головний спеціаліст НКРЕКП у Волинській області. Його кандидатура викликає сумніви через попередню політичну діяльність та особисту історію. У 2010 році Денисовець балотувався до обласної ради від Партії регіонів та був її членом.

    У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

    Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

    Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

  • Барабани замість захисту: як у Києві освоюють мільярди на укриттях

    Барабани замість захисту: як у Києві освоюють мільярди на укриттях

    На тлі четвертого року повномасштабної війни та рекордної кількості атак на Київ питання укриттів давно перестало бути технічним або господарським. Воно стало питанням виживання. Попри це, офіційна статистика міської влади продовжує малювати картину майже повного охоплення столиці захисними спорудами. За даними КМДА, у Києві нібито функціонують понад чотири тисячі укриттів, здатних прийняти майже все населення міста.

    Втім, розслідування журналістів та аналіз судової практики демонструють зовсім іншу реальність. За красивими цифрами ховаються зачинені підвали, приватні сховища з обмеженим доступом, непридатні приміщення та системна корупція, яка перетворила тему цивільного захисту на джерело збагачення.

    Майже чверть укриттів, внесених до офіційних реєстрів, є приватними. Фактично вони доступні лише мешканцям окремих житлових комплексів або працівникам установ. Ще понад вісімдесят відсотків становлять так звані найпростіші укриття — підвали та технічні приміщення, які за Кодексом цивільного захисту не є повноцінними захисними спорудами. Їх включення до загальної статистики створює лише ілюзію безпеки.

    Особливо критична ситуація склалася на лівому березі Києва. Через малу глибину залягання навіть окремі станції метро офіційно класифікують як “прості укриття”. Це означає, що сотні тисяч мешканців спальних районів фактично не мають доступу до герметичних сховищ, здатних витримати серйозний удар.

    Якщо співставити реальну місткість загальнодоступних захисних споруд з чисельністю населення столиці, картина виглядає катастрофічною. У повноцінних укриттях можуть сховатися трохи більше п’ятдесяти тисяч людей — це близько півтора відсотка киян. Решта змушена рятуватися у підвалах багатоповерхівок, які у разі прямого влучання стають смертельними пастками.

    Трагедії останніх років лише підтверджують ціну “паперової безпеки”. У кількох районах столиці під час ракетних атак люди гинули, маючи формально “існуючі” укриття поруч. Вони були або зачинені, або непридатні для тривалого перебування, або вміщували десятки осіб замість сотень мешканців навколишніх будинків. Аналіз найбільш зруйнованих об’єктів показав: у більшості випадків укриттів не було взагалі, а до найближчого реального сховища довелося б іти десять–двадцять хвилин. За умов, коли балістична ракета долітає за лічені хвилини, це дорівнює смертному вироку.

    На цьому тлі столичні адміністрації активно освоюють кошти, виділені на будівництво та ремонт укриттів. За кілька років обсяг таких тендерів перевищив два з половиною мільярди гривень. Проте аналіз закупівель виявляє типові ознаки мережевої корупції. Контракти отримують компанії з мінімальним статутним капіталом, створені незадовго до торгів. Ціни на матеріали та роботи системно завищуються, а конкуренція відсіюється через штучно прописані вимоги.

    Абсурдність деяких закупівель стала публічним символом проблеми. Закупівлі барабанів, овочерізок, меблів та дрібного інвентарю за цінами, що в рази перевищують ринкові, пояснюють надуманими сертифікатами та специфічними вимогами. Це не випадкові помилки, а відпрацьований механізм, який дозволяє перекачувати бюджетні кошти через “правильних” постачальників.

    У ряді випадків корупція межує з прямою загрозою життю. Після так званих капітальних ремонтів окремі укриття ставали причиною аварійного стану будівель. Роботи існували лише в актах, технічний нагляд був формальним, а відповідальність розчинялася між підрядниками й чиновниками. Подібні історії стосуються не лише грошей, а й безпеки дітей у школах і садках.

    Доступ до інформації про реальний стан сховищ залишається обмеженим. Частина районних адміністрацій відмовляється надавати дані, посилаючись на “службову інформацію”. Офіційні мапи часто містять застарілі або недостовірні дані, а контакти відповідальних осіб не працюють. У результаті під час повітряної тривоги люди біжать до адрес, де укриття існує лише у звітах.

    Найгірше у цій історії — відсутність відповідальності. Попри десятки кримінальних проваджень, пов’язаних із розкраданнями на укриттях, реальних вироків майже немає. Справи роками ходять по судах, підозрювані залишаються на посадах, а відповідальність зводиться до пошуку зручних “стрілочників”. Система, у якій зачинені укриття коштують людських життів, але не тягнуть за собою покарань, відтворює себе знову і знову.

    Історія з укриттями в Києві стала дзеркалом глибшої проблеми — мережевої корупції, де рішення ухвалюються не з міркувань безпеки, а за принципом лояльності. У такій системі безпека перетворюється на привілей, а не базове право. Поки це не зміниться, жодні звіти, мільярдні бюджети чи гучні заяви не зможуть захистити місто, де під час тривоги люди знову стикаються з зачиненими дверима.

  • Генпрокурор Кравченко: 74 прокурори звільнені через фальшиві інвалідності

    Генпрокурор Кравченко: 74 прокурори звільнені через фальшиві інвалідності

    В Україні виявили масштабне порушення серед працівників прокуратури: 74 прокурори були звільнені через фальшиві інвалідності, ще 66 тимчасово відсторонені після перевірки, повідомив генеральний прокурор Андрій Кравченко.

    За його словами, кілька кримінальних справ щодо співробітників, які незаконно отримали статус інваліда, вже розглядаються в судах. Генпрокурор підкреслив, що протягом багатьох років ця тема залишалася табу: «Хтось не помічав проблему, хтось вважав її незначною, а хтось цим користувався».

    Кравченко додав, що розслідування та перевірки щодо фальшивих інвалідностей продовжуватимуться, а прокуратура має намір забезпечити повну відповідальність за такі зловживання. Водночас він наголосив на важливості очищення системи та підвищення довіри до органів прокуратури.

    Експерти зазначають, що виявлення фальшивих інвалідностей серед правоохоронців свідчить про системні проблеми контролю та потребу в додатковому аудиту персоналу, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому.

  • Судова справа проти Віктора Жори постійно переноситься через його службу у ЗСУ

    Судова справа проти Віктора Жори постійно переноситься через його службу у ЗСУ

    Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, якого звинувачують у справі про розтрату понад 62 млн грн, розпочав службу у Збройних силах України лише у серпні 2025 року. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook. З посади Жору звільнили ще у листопаді 2023 року.

    Причиною відкладення судових засідань у справі №991/7357/25 є саме його служба на фронті. Перше засідання, призначене на 6 липня 2025 року, було перенесене на 14 серпня, потім на 22 вересня, через відсутність Жори.

    Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

    Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

    Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

  • В Україні зросла кількість справ за «дорослий контент»: майже 1 500 проваджень

    В Україні зросла кількість справ за «дорослий контент»: майже 1 500 проваджень

    За дев’ять місяців 2025 року в Україні відкрито майже 1 500 кримінальних проваджень за статтею 301 Кримінального кодексу, яка стосується ввезення, виготовлення, збуту та розповсюдження порнографічних матеріалів. Це на 13% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про таку динаміку повідомляє Опендатабот, наводячи дані правоохоронних органів.

    Особливо показовим є те, що майже половину всіх справ було відкрито лише за два місяці — у січні та березні. Стаття 301 ККUA вирізняється одним із найвищих рівнів доведення до підозри: у 95% проваджень (1 424 випадки) вже повідомлено про підозру, а 81% справ (1215) — передано до суду.

    Значні ресурси держава витрачає на експертизу контенту 18+. За підрахунками «Економічної правди», за три роки повномасштабної війни на такі експертизи витрачено 4,9 мільйона гривень. У середньому експерт, який переглядає матеріали з можливими порнографічними елементами, отримує близько 500 гривень за годину роботи.

    На цьому тлі Державна податкова служба почала надсилати листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх декларувати доходи та сплачувати податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей: вони побоюються, що легалізація доходів може автоматично призвести до кримінального переслідування за статтею 301.

    Попри окремі випадки, коли автори цифрового контенту оскаржували штрафи у суді — і навіть перемагали (знайдено щонайменше три такі рішення), проблема залишається неврегульованою. Питання можливого декриміналізування статті 301 КК — ключове для цієї індустрії, адже чинне законодавство дозволяє дуже широке тлумачення «порнографічних матеріалів», що створює ризики для контент-індустрії.

  • Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    За даними судових матеріалів і перевірок податкових органів, через низку українських компаній у агросекторі роками працювала транснаціональна схема виведення коштів за кордон, що передбачала, як стверджують слідчі документи, фіктивний експорт, безтоварні операції та неправомірне формування податкових кредитів. У центрі уваги фігурують українські компанії з аграрного ринку, а також іноземні контрагенти зі Швейцарії, Малайзії та Туреччини, які в матеріалах позовів і актів експертиз виступають як можливі «ширми» для операцій, що не мають товарного підтвердження.

    Згідно з наведеними в судових справах прикладами, окремі українські постачальники подавали позови до іноземних контрагентів через невиконання контрактних зобов’язань — мова йде про претензії на сотні тисяч і мільйони доларів, що, за документами, може свідчити про відсутність реального постачання в частині угод. Матеріали також містять вказівки на операції з готівковими розрахунками без фактичного постачання продукції та на формування податкових кредитів без підтверджувальних накладних.

    За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

    Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

    Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

    Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.