Позначка: сплата податків

  • Директор компанії, що будувала шкільні укриття, ухилився від сплати податків на 21 мільйон

    Директор компанії, що будувала шкільні укриття, ухилився від сплати податків на 21 мільйон

    У Києві накладено арешт на майно директора будівельної компанії «Буд Пром Лайн» Андрія Кисіля через ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Про це стало відомо з матеріалів кримінального провадження за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

    За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), у період із січня 2022 року до грудня 2024 року керівництво компанії, що займалося будівництвом шкільних укриттів, не відображало в податковій звітності бюджетні кошти, отримані від кількох державних установ. Серед замовників – управління освіти і науки Білоцерківської міської ради, виконавчий комітет Білоцерківської міськради та інші органи місцевого самоврядування.

    Це призвело до заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму 21,1 млн грн. Дані підтверджені аналітичним висновком БЕБ та судовою економічною експертизою Черкаського відділення КНДІСЕ.

    Директор компанії, усвідомлюючи вимоги Податкового кодексу, свідомо не складав податкові накладні та не відображав отримані кошти у звітності, що спричинило значні втрати для державного бюджету.

    Суд наклав арешт на майно підозрюваного, до якого увійшли:

    • Нежитлова будівля площею 95,9 кв.м у Київській області;

    • Квартира площею 122,8 кв.м у Києві;

    • Дві земельні ділянки загальною площею 0,1007 га у Київській області;

    • Нежитлове приміщення площею 190,5 кв.м у місті Біла Церква;

    • 100% статутного капіталу ТОВ «Буд Пром Лайн» вартістю 1 тис. грн.

    Розслідування триває, а відповідальні за ухилення від сплати податків понесуть належне покарання.

  • Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

    У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

    Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

    Ось як виглядає нинішня податкова модель:

    • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

    • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

    • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

    • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

    Хто виграє?

    Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

    Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

    Хто платить за «бенкет»?

    • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

    • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

    Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

    Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

    Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

    Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

    Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

  • Київська компанія ухилилася від податків на 45 мільйонів гривень

    Київська компанія ухилилася від податків на 45 мільйонів гривень

    У Києві одна з компаній намагалася ухилитися від сплати податків на суму майже 45 мільйонів гривень, пов’язаних з орендою землі. Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершило досудове розслідування, і справу вже скерували до суду.

    Компанія орендувала понад 80 гектарів землі в столиці, використовуючи її для видобутку корисних копалин. Проте орендна плата була занижена в п’ять разів порівняно з мінімально встановленою ставкою. Це дозволяло підприємству уникати належного оподаткування, чим держава втратила майже 45 мільйонів гривень.

    Генеральний директор та головний бухгалтер компанії свідомо не оновлювали дані щодо категорії земель і їх цільового призначення, що дозволяло зменшувати орендну плату та ухилятися від сплати податків. Це викликало значні економічні збитки для держави, що підтверджено результатами економічних експертиз.

    Досудове розслідування завершено, і двом фігурантам справи висунуто підозри за статтею 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Прокурор також подав цивільний позов на відшкодування завданих державі збитків.

    Розслідування проводило Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Києві за оперативної підтримки Служби безпеки України та процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

  • Зловживання в ДПС: затримали податківця за хабар у $20 тисяч

    Зловживання в ДПС: затримали податківця за хабар у $20 тисяч

    У Києві затримали співробітника Державної податкової служби, який вимагав хабарі від бізнесу за проведення “позитивних” перевірок. Головний державний інспектор Центрального міжрегіонального управління ДПС був затриманий під час отримання частини хабаря у розмірі $20 тисяч.

    СБУ затримала податківця, який вимагав у бізнесу гроші за "успішні" перевірки: як діяла злочинна "схема". Фото

    Як повідомили в Службі безпеки України (СБУ), посадовець вимагав гроші від директора приватної будівельної компанії з Чернігова за “анулювання” комерційних зобов’язань щодо сплати податків. У разі отримання суми у $20 тисяч, податківець обіцяв бізнесмену допомогу у уникненні податкових штрафів.

    СБУ затримала податківця, який вимагав у бізнесу гроші за "успішні" перевірки: як діяла злочинна "схема". Фото

    Злочинну схему вдалося викрити під час отримання одного з траншів у $13 тисяч. За сприяння голови ДПС Руслана Кравченка, правоохоронці ліквідували це корупційне угрупування.

    СБУ затримала податківця, який вимагав у бізнесу гроші за "успішні" перевірки: як діяла злочинна "схема". Фото

    Затриманому податківцю повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Він може отримати покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Розслідування триває.

  • Незаконне заволодіння аеродромом під Києвом та ухилення від сплати податків родини Бадрудінових

    Незаконне заволодіння аеродромом під Києвом та ухилення від сплати податків родини Бадрудінових

    Згідно з повідомленням журналістів, аеродром “Бородянка”, який належить родині Бадрудінових, уже тривалий час використовує земельну ділянку без відповідного сплати податків. Ця земля, виділена під парашутний спорт, була передана Бородянською селищною радою, існуючим законодавством, але, схоже, без відповідної оплати.

    Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

    Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

    Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

    За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

    Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

    Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

    Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

    У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

    Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

    Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

    Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

    Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

    Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

    Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

    Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

    На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.