Хрещатик

Позначка: спецпенсії

  • Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

    Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

    Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

    Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

    У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

    Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

    Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

    Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

    Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

    Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

    Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

    Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    В Україні формується окрема каста так званих «пенсіонерів у 30–40 років» — прокурорів, суддів та силовиків, які виходять на заслужений відпочинок задовго до загального пенсійного віку та отримують виплати, що у десятки разів перевищують середні по країні. Лише на спеціальні пенсії держава щороку витрачає близько 170 млрд грн.

    Резонанс викликала історія колишнього керівника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. У 36 років він отримує 156 тис. грн пенсії щомісяця. На пенсію ексчиновник вийшов ще у 33 роки. У суді він домігся скасування урядових обмежень на максимальні виплати, через що Пенсійний фонд був змушений повернути йому повний розмір нарахувань.

    Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

    За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

    Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

    Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

    У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

    Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

    Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

  • Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    В Україні триває дискусія щодо спеціальних пенсій прокурорів, які в окремих випадках сягають сотень тисяч гривень на місяць. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає парламент прискорити розгляд законопроєкту №12278 про скасування таких виплат, наголошуючи на глибокій соціальній несправедливості та загрозі для державного бюджету.

    За його словами, законопроєкт уже майже 200 днів не дійшов до другого читання, хоча пройшов перше читання та отримав схвальний висновок Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Гетманцев підкреслив, що затягування розгляду має реальні наслідки — поглиблює соціальну прірву між звичайними пенсіонерами та тими, хто користується спеціальними привілеями.

    Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

    У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

    За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

    На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

    Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

  • Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор Володимир Ізотов, який вийшов на пенсію у 2023 році у 41 рік, отримав щомісячну пенсію в розмірі 219 тис. грн. Це значно перевищує його середньомісячну зарплату на посаді прокурора, а також доходи генерального прокурора.

    За рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року, Ізотову скасували обмеження щодо розміру пенсії, що діяли з січня цього року. Суд дозволив йому скористатися нормою закону, яка вже не діє, бо колишній прокурор нібито розраховував на високу пенсію ще при працевлаштуванні.

    Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

    Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

    Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

  • В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні продовжує діяти система спеціальних пенсій для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців, що створює значну фінансову нерівність та суттєве навантаження на державний бюджет. Розмір таких виплат у деяких випадках сягає 50–100 тисяч гривень на місяць, тоді як більшість українських пенсіонерів отримують лише кілька тисяч гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами «спецпенсій» уже перевищує 80 мільярдів гривень. Причиною цього є судові рішення, які дозволяють колишнім посадовцям поновлювати собі раніше обмежені виплати разом із компенсаціями та штрафами.

    «Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

    Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

  • Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами так званих «спецпенсій» уже перевищує 80 млрд грн. За його словами, у деяких випадках виплати для колишніх посадовців сягають 50–100 тис. грн на місяць, тоді як середні пенсії громадян значно нижчі.

    Гетманцев пояснив, що основна причина — судові рішення, якими колишні посадовці поновлюють свої раніше обмежені виплати та отримують компенсації й штрафи. Спроби уряду обмежити такі виплати через норми держбюджету нібито блокуються рішеннями Конституційного Суду, а парламент поки не зміг ухвалити системні зміни — законопроєкт №12278, що обмежує спецпенсії для прокурорів, пройшов лише перше читання й далі блокується.

    Експерти, на думку Гетманцева, вказують на соціальну несправедливість і економічні ризики такої практики, особливо під час війни, коли потреби щодо індексації пенсій для більшості громадян мають першочергове значення.

  • У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев знову публічно виступив за скасування так званих «кланових спецпенсій» для посадовців. Цього разу він послався на петицію, яка з’явилась на сайті парламенту, де громадяни закликають підтримати законопроєкт №12278.

    «Уже не перший місяць ми бачимо затягування розгляду питання скасування кланових спецпенсій. Система пручається, клани чинять опір, і це зрозуміло. Але врешті справедливість має перемогти», — заявив Гетманцев. Він також подякував авторці петиції за активну позицію та небайдужість.

    Законопроєкт №12278 стосується скасування спеціальних пенсій для окремих категорій осіб, зокрема працівників прокуратури. Його ініціювала голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у другому читанні та в цілому.

    Гетманцев закликав колег у парламенті не зволікати та якнайшвидше винести законопроєкт на голосування в сесійну залу. Він також пообіцяв не зупинятися на цьому та надалі відстоювати перегляд мінімальної пенсії, індексацію пенсійних виплат і повноцінну пенсійну реформу.

    За його словами, ліквідація привілеїв для обраних сприятиме тому, щоб усі пенсіонери в Україні мали змогу жити гідно, а не виживати.

  • Привілейована старість: як спецпенсії з’їдають мільярди з Пенсійного фонду

    Привілейована старість: як спецпенсії з’їдають мільярди з Пенсійного фонду

    Поки переважна більшість українських пенсіонерів виживає на 2–4 тисячі гривень на місяць, окремі представники «привілейованих» професій отримують пенсії, які в сотні разів перевищують ці суми. Судді, прокурори, чиновники — усі вони роками формували систему спецпенсій, яка нині перетворилася на одну з найбільших соціальних нерівностей в Україні. Про те, як виникла ця кланова модель, скільки реально коштує державі «особливе» пенсійне забезпечення і чому без великої реформи не обійтись — розповідає народний депутат Данило Гетманцев.

    пенсії в Україні, спецпенсії, пенсії суддям і прокурорам, зростання пенсій
    Деякі пенсіонери отримують виплати в розмірі понад 100 тисяч гривень на місяць | Фото: Getty

    Проблема в тому, що кланова система спецпенсій формувалася десятиліттями саме привілейованими кланами. Це сітка, яка чіпляється за свій матеріальний шкурний інтерес. Це хоч і колишні, але дуже впливові у країні люди. Вони чіпляються за норму Конституції, яка забороняє при прийнятті нових законів звужувати права, але абсолютно не помічають інші норми Основного закону, які гарантують рівність у правах та принцип недискримінаційності за будь-якою ознакою — зокрема і за родом діяльності. З цим треба боротися і змінювати такий підхід.

    Що з пенсіями сьогодні

    У нас нині мінімальна пенсія — 2361 гривня, середня пенсія на 1 квітня вже після чергової щорічної індексації – 6341 гривня.

    56,6% пенсіонерів отримують менше 5 тис. гривень. Для майже 400 тисяч осіб це взагалі менше 3 тис. гривень, понад 3,3 мільйони – отримують від 3 до 4 тис. тис. гривень, 2,1 мільйони від 4 до 5 тис. гривень. Якщо порівняти з фактичним прожитковим мінімумом для непрацездатних, який на середину цього року наближається до 7 тисяч гривень, то ці категорії пенсіонерів знаходяться глибоко за межею бідності. І лише у 1,5 мільйонів осіб вона перевищує 10 тис. гривень. У середньому їх пенсія – 15,6 тис. гривень.

    Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
    Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
    Фото: Відкриті джерела

    Однак є така категорія, як судді, де середня пенсійна виплата перевищує 100 тис. гривень. Є прокурори, які можуть стати пенсіонерами з інвалідністю у віці 35 років, тоді як звичайному чоловіку-українцю, щоб отримати мінімальну пенсію, треба відпрацювати 35 років, а жінці – 30 років.

    Одні пенсії зростають автоматично, інші – через прийняття законів, треті (як для колишніх військових) – встановлюються рішеннями Уряду, які вже давно не приймалися. І увесь цей різнобій додає додаткових барв почуттю несправедливості у суспільстві.

    Спецпенсії бувають різними

    Необхідно розуміти, що сам термін «спецпенсія» треба використовувати дуже коректно.

    Такі виплати отримує не тільки умовна «еліта» (колишні судді, прокурори, народні депутати, члени уряду), але й працівники міліції (поліції) та інших правоохоронних органів, колишні професійні військові, звичайні державні службовці та працівники місцевого самоврядування, особи, що працювали на шкідливих виробництвах, чорнобильці та багато інших категорій.

    І їх «спецпенсії» – це не завжди десятки і сотні тисяч гривень. Пенсія колишніх військовослужбовців – 8,5 тис. грн, ветеранів війни – 8,3 тис. грн, дітей війни – 5,7 тис. грн, науковців – 5,6 тис. грн. Але це також – спецпенсії.

    Мільярдні «дірки» в бюджеті через ухвали судів

    Серед цього різноманіття спецпенсіонерів далеко не всі отримують ті виплати, які передбачені діючим законодавством. Не всі при цьому мають можливість (і у зв’язку з віком, і зі станом здоров’я) відстоювати свої права у суді. Але щодо тих, хто все ж рухається цим шляхом – деякі кейси дійсно вражають.

    Слід зазначити, що нерідко судові рішення ухвалюються за законами, які вже не є чинними, та за якими передбачалися більші виплати, ніж у нових законах. Як, наприклад, до закону «Про прокуратуру» 1991 року, хоча він втратив чинність після того, як у 2015 році депутати ухвалили новий закон «Про прокуратуру». Саме попередній передбачав пенсії у 90% зарплати, а не 60%. Подібна норма була і у Законі «Про державну службу» 1993 року, який втратив чинність у 2016 році.

    У 2023 році суди ухвалили 240 тис. рішень у пенсійних справах проти держави, у 2024-му – ще понад 100 тис. Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн. Причому рішення по окремим категоріям осіб (прокурори, судді, особи, звільнені зі служби) обумовлюють збільшення видатків Пенсійного фонду на виплату поточних пенсій орієнтовно на 34,3 млрд грн на 2025 рік.

    Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
    Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
    Фото: Відкриті джерела

    Ще один показовий факт. У спеціальних пенсійних системах спостерігається чистий дефіцит. Тобто кожна людина, яка має спецпенсію, з Пенсійного фонду отримує набагато більше, ніж сплачувала відрахувань до нього протягом своєї професійної діяльності. Наприклад, є судове рішення за яким прокурор, маючи середню заробітну плату 13 тис. гривень, отримав пенсію у 97 тис. гривень. Це не є справедливим по відношенню до всіх інших наших громадян, які отримують мізерні пенсії, пропрацювавши все життя.

    Якими мають бути пенсії в майбутньому

    Реформа спецпенсій вже не тільки назріла, а навіть перезріла. Та вона має здійснюватися не окремо сама по собі, а виключно як складова «великої пенсійної реформи», якої ми так і не дочекались за усі роки Незалежності.

    Розраховую побачити від урядовців кардинально інший підхід до пенсійного забезпечення українців, який поступово, але послідовно і незворотно ліквідовуватиме бідність пенсіонерів, а не консервуватиме та поглиблюватиме її.

    Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
    Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
    Фото: USA Today

    Наразі пропозиції Мінсоцполітики передбачають пенсійну реформу, за якою пенсії мають становити не менш 60% середнього заробітку людини (до речі як це відповідає середньому рівню у ЄС). Посилаючись на стандарти Європейської соціальної хартії та Конвенцію Міжнародної організації праці, пропонується:

    • Солідарна пенсія становила 40% середньої зарплати;
    • Додатково пенсія за накопичувальною системою – 20%;
    • Можливі додаткові пенсійні системи від роботодавців у вигляді професійної пенсії – 10%.

    Сподіваюсь, що реформа пенсійної системи стане гармонійною частиною більш глобальної реформи, спрямованої на подолання бідності: реформування системи оплати праці, ринку зайнятості, спрямованих на стимулювання створення не абияких, а високооплачуваних робочих місць, детінізацію виплати заробітної плати – незалежно від того, чи робітничі ці професії, чи інженерно-конструкторські, чи наукові, чи творчі. Бо неможливо подолати бідність пенсіонерів в країні, де бідними залишатимуться працюючі люди та/ або які отримують зарплату у конвертах.

    Данило Гетманцев
    Економiст, народний депутат