Позначка: скарги

  • Голова Шевченківського суду Мартинов опинився в центрі скандалу через ДТП і скарги

    Голова Шевченківського суду Мартинов опинився в центрі скандалу через ДТП і скарги

    Голова Шевченківського районного суду Києва Євген Мартинов опинився в епіцентрі звинувачень від громадських активістів і заявників: йому приписують перешкоджання розслідуванню ДТП за участю службового авто, фальсифікацію майнових даних під час конкурсу та системне покривання можливих правопорушень через «суддівську кругову поруку». Офіційних висновків слідства поки що немає — кілька скарг на бездіяльність правоохоронців повернулися з відмовами суддів.

    Критика на адресу голови Шевченківського районного суду міста Києва Євгена Мартинова надходить від різних джерел — від постраждалих у ДТП до громадських активістів, які наполягають на необхідності незалежної перевірки його діяльності. За їхніми твердженнями, улітку цього року Мартинов, керуючи службовим Volkswagen, став учасником дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Праведників і Дорогожицької, внаслідок якої мотоцикліст отримав тяжкі травми. Нібито відео з нагрудних камер поліцейських зафіксували подію, але матеріали не були передані до територіального управління ДБР у м. Києві — за словами скаржників, через втручання самого очільника суду.

    Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

    Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

    Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

    Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

    Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

  • Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    За останні чотири роки Національний банк України зафіксував понад 3,1 тисячі скарг щодо діяльності колекторських компаній. Лише у 2025 році вже надійшло майже тисяча звернень, що перевищує показники минулого року. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з даними, у середньому Нацбанк отримує 104 скарги на місяць. Це на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше, ніж у 2023 році. Понад 60% усіх скарг надійшли протягом останніх двох років, що свідчить про активізацію проблем у взаємодії боржників з колекторами.

    З 2021 року, коли набув чинності новий закон про колекторську діяльність, право звертатися до боржників мають лише компанії, зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній НБУ. За порушення правил роботи недоброчесні колектори можуть отримати штрафи, обмеження діяльності або бути виключені з реєстру.

    Від початку роботи реєстру до нього потрапили 82 компанії, проте надалі темпи реєстрації значно сповільнилися: у 2022 році додалося лише п’ять компаній, а у 2025 році — поки що лише одна. Нині у реєстрі зареєстровані 74 компанії, а їхній сукупний дохід за минулий рік перевищив 1 мільярд гривень.

  • Харків’яни скаржаться на захмарні платіжки: «Харківводоканал» завищує ціни на послуги

    Харків’яни скаржаться на захмарні платіжки: «Харківводоканал» завищує ціни на послуги

    За повідомленнями місцевих журналістських публікацій та скарг мешканців у соцмережах і під публікаціями, колишній директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов разом із заступником Олександром Коваленком нібито роками допускали практики, що перетворювали комунальне підприємство на джерело прибутків для наближених осіб. Зокрема, у дописах і коментарях стверджується, що частина комунального майна передавалася у користування родичам і близьким, а окремі приміщення фактично використовуються для комерційної діяльності приватних осіб — при цьому громада, як наголошують автори скарг, не отримує коштів від оренди.

    У коментарях, що публікувалися під місцевими матеріалами, працівники підприємства та жителі міста повідомляють про масові кадрові зміни: нібито проводиться «оптимізація», під час якої фасилітовано або змушують писати заяви на звільнення досвідчених фахівців. За словами обурених мешканців, через втрату кваліфікованих працівників зростає ризик погіршення якості водопостачання у місті.

    У дописах також згадується прізвище депутата обласної ради Віталія Гагаріна — автори публікацій стверджують, що окремі об’єкти, які формально належать громаді, використовують для приватної комерції. Ці твердження в текстах подають як позицію місцевих жителів і журналістських розслідувань; наразі у відкритих повідомленнях відсутні офіційні коментарі від самого підприємства, від згаданих посадовців або від місцевої влади, які б підтвердили або спростували ці факти.

    Мешканці, котрі залишали коментарі під публікаціями, також нарікають на зростання тарифів і «захмарні платіжки» за воду, пов’язуючи це з можливими зловживаннями в управлінні підприємством. У частині коментарів звучить заклик до розслідування та до дій з боку контролюючих органів.

    Ці твердження, виходячи з наявних публікацій, потребують офіційної перевірки. Щоб встановити фактичний стан речей, необхідно отримати коментарі від керівництва «Харківводоканалу», міської ради, а також дані реєстрів щодо договорів оренди, передачі майна та штатних скорочень. Якщо звинувачення підтвердяться, вони можуть мати наслідки як фінансового, так і оперативного характеру для забезпечення безперебійної подачі питної води мешканцям.

  • На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

    На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за перші п’ять місяців 2025 року отримав понад 1,6 тисячі звернень щодо дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це він повідомив під час публічного звіту, наголосивши, що ситуація є тривожною.

    Для порівняння: у 2023 році на дії ТЦК надійшло близько 500 скарг. У 2024-му ця цифра зросла до понад 3 300. Тенденція продовжує набирати обертів і цього року.

    «Кажу відверто — ми завжди реагуємо. Є випадки, коли мої працівники фізично приїжджають до ТЦК і допомагають відновити права громадян», — заявив омбудсмен.

    Проте результати перевірок демонструють розрив між кількістю скарг і кількістю доведених порушень: до дисциплінарної відповідальності притягнуто лише понад 50 працівників ТЦК. Тобто, з понад півтори тисячі звернень, покарано лише кілька відсотків фігурантів.

    На запитання про те, чому така низька кількість підтверджених порушень, відповідь частково надали в Сухопутних військах ЗСУ. Там заявили, що в червні 2025 року лише 14% скарг виявилися обґрунтованими. Решта — це фейки, перебільшення або частина інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), спрямованих на дискредитацію військкоматів.

    Проблема з довірою до інститутів держави у питаннях мобілізації стає дедалі гострішою. З одного боку, суспільство реагує на потенційні зловживання з боку ТЦК. З іншого — у військових структурах це сприймають як елемент ворожої інформаційної кампанії.

    Хто правий — питання відкрите. Але точно зрозуміло одне: до вирішення конфлікту між довірою суспільства і діяльністю ТЦК та СП — ще далеко.