Хрещатик

Позначка: Руслан Магомедов

  • Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов після звільнення оприлюднив декларацію, у якій вказав значні обсяги нерухомості, валютної готівки та дорогий автомобіль.

    Згідно з поданими даними, Магомедов володіє трьома земельними ділянками площею по 580 квадратних метрів у селі Кучаків Київської області, ще однією ділянкою площею 1160 квадратних метрів у Плоскому, а також двома квартирами в Києві. Одна з них — площею 126,5 квадратних метрів — перебуває у спільній власності з батьком, інша квартира має площу 41,08 квадратних метра.

    Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

    Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

    Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

    На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

    У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

  • Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Уряд готує перший в історії масовий продаж частини державного банку для громадян через мобільний застосунок. Йдеться про 7% акцій ПриватБанку, які планують реалізувати фізичним особам через “Дію”. Очікується, що такий крок принесе бюджету близько 18 мільярдів гривень і стане тестом готовності українців інвестувати у державні активи під час війни.

    За інформацією Mind.ua, відповідний механізм прописаний у внутрішній урядовій презентації. Ідею розробив Руслан Магомедов — колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Він ще раніше просував концепцію так званих “народних IPO”, коли невеликі пакети акцій великих держкомпаній продають безпосередньо громадянам.

    Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

    У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

    Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

    Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

    Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

    Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

    В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

    Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

    Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

  • Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    У Кабінеті Міністрів України найближчим часом можуть відбутися суттєві кадрові зміни. Про потенційні відставки одразу кількох високопосадовців повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу».

    Йдеться про можливе звільнення міністра освіти і науки Оксена Лісового. За словами співрозмовників видання, Лісовий уже тривалий час конфліктує з парламентарями та частиною освітян через складну реформу укрупнення навчальних закладів. Ця реформа викликала значний спротив у регіонах, а політичні союзники міністра дедалі частіше ставлять під сумнів його здатність продовжувати роботу в умовах кризи довіри.

    Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

    Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

    Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

    За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

  • Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Депутати Верховної Ради звернули увагу на кадровий склад керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), який, за їхніми словами, призвів до занепаду фондового ринку та численних скандалів.

    Йдеться про Руслана Магомедова, голову Комісії, який з 2020 року є позаштатним радником колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, та Михайла Янчука, колишнього голову офісу НКЦПФР, який нібито брав участь у фіктивному відрядженні до Фінляндії на новорічні свята.

    Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

    Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

    Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

  • Топчиновники комісії з цінних паперів катаються на авто, куплених за гроші вкладників “Фрідом Фінанс”

    Топчиновники комісії з цінних паперів катаються на авто, куплених за гроші вкладників “Фрідом Фінанс”

    Поки вкладники “Фрідом Фінанс Україна” чекають на повернення своїх грошей, чиновники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оформлюють кредити на елітні авто в банку підсанкційного російського бізнесмена Тимура Турлова. Про це свідчить нова порція декларацій, зв’язків і фактів, які викликають серйозні питання щодо незалежності та доброчесності керівництва Комісії.

    Авто чиновника — на матір-пенсіонерку

    За декларацією, заступник керівника Офісу НКЦПФР Максим Рівтін користується VOLKSWAGEN TOUAREG R line 2024 року, який формально зареєстрований на його матір — пенсіонерку Наталію Злотнікову. Жінка не має водійського посвідчення й не декларує доходів, які б дозволяли утримання такого авто. Проте сама машина перебуває в обтяженні — оформлена в кредит у АТ “Скай банк”, власником якого є Тимур Турлов, внесений до санкційного списку РНБО ще у жовтні 2022 року.

    Схожа історія й у голови НКЦПФР Руслана Магомедова — за тією ж схемою у 2021 році “Скай банк” видав йому кредит на такий самий автомобіль, що також зазначено у декларації.

    Турлов, санкції і мільярди вкладників

    Під санкціями перебуває не лише Турлов, а й його компанія “Фрідом Фінанс Україна”, яка блокує активи своїх клієнтів на суму близько 3,5 млрд грн. Ці гроші не повертаються навіть тим вкладникам, які не мають жодного стосунку до санкцій — про це неодноразово заявляв голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    Натомість НКЦПФР, яка мала б захищати інвесторів, фактично зволікає з рішеннями, які дозволили б розблокувати ці активи. Ситуація тягнеться вже майже три роки, проте на практиці Комісія не зробила жодного кроку, який би свідчив про захист прав ошуканих вкладників.

    Банківське партнерство замість регуляторного нагляду

    Особливо цинічно виглядає той факт, що “Скай банк” не обслуговує фізичних осіб, але охоче кредитує чиновників НКЦПФР. Джерела в індустрії вказують, що така “лояльність” до чиновників може бути не випадковою, а результатом особистих вказівок Турлова.

    Показово, що Максим Рівтін раніше вже був звільнений із посади заступника голови Держводагентства через корупційні порушення. Очолював структуру тоді той самий Михайло Янчук, який зараз є його керівником у НКЦПФР. Друзів не забувають.

    Замість того щоб виконувати свої функції як регулятор і захисник інвесторів, НКЦПФР перетворюється на зручного партнера для підсанкційного фінансового бізнесу. Гроші вкладників роками залишаються заблокованими, а їхнім коштом чиновники їздять на розкішних автомобілях, оформлених на родичів і оплачуваних кредитами з «дружніх» банків.

    Чи отримає ця історія продовження у правоохоронних органах — питання риторичне. Але громадськість і вкладники мають право знати, чому держава мовчки спостерігає за зрощенням контролюючого органу з тіньовими фінансовими інтересами.

  • Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила проєкт матриці, яка описує варіанти оподаткування операцій із віртуальними активами в Україні. Нововведення зачіпають і криптовалюту, яка стрімко набирає популярності серед українців.

    Проєкт документу оприлюднено на сайті регулятора. У ньому йдеться про пропозицію обкладати податком прибуток від продажу криптовалюти, отриманого у фіаті або у вигляді товарів чи послуг. Також планується оподатковувати оплату товарів і послуг безпосередньо в криптовалюті.

    Ставки податку будуть різними залежно від виду операції. Стандартна ставка складатиме 18% плюс 1,5% військового збору. Водночас для деяких випадків пропонуються пільгові ставки — 5% або 9%, які ще обговорюватимуться.

    Втім, деякі дії з віртуальними активами пропонують не обкладати податками. До них належать: майнінг, стейкінг, холдинг або зберігання токенів, створення токенів, а також airdrop — за умови, що він не використовується для оплати товарів чи послуг.

    Голова НКЦПФР Руслан Магомедов зазначив, що ця матриця базується на міжнародному досвіді та адаптована до українських реалій. За його словами, документ уже був представлений на робочій групі при профільному комітеті Верховної Ради, а тепер представлений і для потенційних учасників крипторинку.

    «Наше завдання – допомогти органам влади ухвалити виважене рішення. Потрібно оцінювати переваги й ризики кожної моделі оподаткування, бо вони критично впливають як на ринок, так і на податкову відповідальність», – пояснив Магомедов.

    Нагадаємо, в лютому голова бюджетного комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що легалізація криптовалюти в Україні є питанням часу.

    Криптовалюта також дедалі частіше з’являється в електронних деклараціях українських держслужбовців. У 2024 році кількість декларантів, які вказали цифрові активи, зросла на 10% порівняно з попереднім роком. А у порівнянні з 2021 роком — на вражаючі 220%.