Хрещатик

Позначка: Роснефть

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    У російській Самарі в ніч проти 23 вересня знову зафіксували пожежу на території Куйбишевського нафтопереробного заводу — одного з великих підприємств «Роснефти», яке лише напередодні стало ціллю Сил оборони України. На оприлюднених у мережі кадрах видно значне займання в промисловій зоні підприємства. При цьому достеменно невідомо, чи йдеться про повторний удар, чи про продовження або повторне займання після попередньої атаки.

    Про нову пожежу повідомили російські моніторингові та OSINT-канали. За їхніми даними, вогонь на території підприємства було помітно ще вночі, а вранці 23 вересня займання тривало. Водночас ані українська сторона, ані російська влада станом на ранок не повідомляли про новий підтверджений удар саме по Куйбишевському НПЗ.

    Тому наразі можна впевнено говорити лише про факт нової пожежі, але не про її причину.

    Напередодні ситуація була значно яснішою. Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що протягом 21 вересня та в ніч проти 22 вересня Сили оборони України уразили два важливі об’єкти російської нафтопереробки — «Башнефть-УНПЗ» в Уфі та Куйбишевський НПЗ у Самарі.

    На території обох підприємств після ударів виникли пожежі. У Генштабі наголосили, що продукція цих НПЗ використовується для забезпечення потреб російської армії.

    Що саме могло бути уражено

    Додаткові деталі 22 вересня повідомила українська оборонна компанія Fire Point.

    За її попередніми даними, на Куйбишевському НПЗ були уражені установки первинної переробки нафти АВТ-4 та АВТ-5. Саме такі установки належать до ключових елементів технологічного ланцюга НПЗ: через них проходить сира нафта на початковому етапі переробки.

    Це означає, що навіть за відсутності повного знищення підприємства пошкодження таких установок потенційно може суттєво впливати на обсяги роботи заводу. Водночас остаточний масштаб пошкоджень офіційно ще не підтверджений.

    OSINT-аналітики ще 22 вересня геолокували пожежу саме на території Куйбишевського НПЗ. На відео й фотографіях очевидців було видно великий стовп диму над промисловою зоною Самари.

    Що відомо про сам завод

    Куйбишевський НПЗ входить до структури «Роснефти» та є частиною великого Самарського нафтопереробного вузла.

    За даними Генштабу України, його номінальна потужність становить приблизно 7 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та понад 30 інших видів нафтопродуктів.

    Фактичні показники останніх років були дещо нижчими. За даними Forbes Ukraine, у 2024 році завод переробив близько 4,7 млн тонн нафти, або приблизно 94 тисячі барелів на добу. Тоді підприємство виробило близько 800 тисяч тонн бензину, 1,4 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн мазуту.

    Разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ підприємство формує один із найбільших нафтопереробних кластерів Поволжя.

    Завод атакують не вперше

    Куйбишевський НПЗ уже неодноразово опинявся під ударами безпілотників.

    У серпні 2025 року підприємство тимчасово припиняло переробку після однієї з атак. У червні 2026 року після чергового удару завод також зупиняв окремі виробничі процеси.

    Нова атака відбулася на тлі значно ширшої кампанії ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    За останні місяці повідомлялося про зупинки або пошкодження Сизранського, Саратовського, Ярославського та Московського НПЗ. Зокрема, Reuters повідомляв, що після атак у вересні повністю або частково припиняли роботу підприємства в Сизрані та Саратові, а на Ярославському НПЗ була пошкоджена установка, що забезпечувала близько 40% переробки заводу.

    «Ненька інфо» раніше також писала про системне зростання інтенсивності ударів по російських НПЗ. Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    У квітні 2026 року кількість атак на російську нафтову інфраструктуру досягла найвищого рівня щонайменше з кінця попереднього року. Йшлося не лише про самі заводи, а й про резервуарні парки, насосні станції, термінали та інші об’єкти паливної системи.

    Російська нафтопереробка відчуває дедалі більший тиск

    Регулярні удари вже позначилися на роботі російської паливної системи.

    Наприкінці серпня «Ненька інфо» писала, що серія атак по великих НПЗ призвела до дефіциту виробництва бензину відносно внутрішнього споживання. Росія почала втрачати паливний тил: удари по НПЗ залишили РФ без третини необхідного бензину

    За наведеними у матеріалі оцінками, наприкінці літа російські заводи виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Ще один показовий випадок стався 17 вересня, коли масований наліт безпілотників охопив понад 20 регіонів Росії. Тоді повідомлялося про нові пожежі на нафтопереробних підприємствах та інших об’єктах. Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Що відомо про жертви атаки 22 вересня

    Російська влада заявляла, що під час масованої атаки на Самарську область 22 вересня загинула одна людина та ще четверо отримали поранення.

    Губернатор В’ячеслав Федорищев стверджував, що частина уламків безпілотників упала на приватні будинки та автомобілі. Він заявляв про «десятки» збитих дронів, однак конкретно Куйбишевський НПЗ у своєму першому повідомленні не називав.

    Російське Міноборони того дня заявило про сотні перехоплених безпілотників у різних регіонах країни. Ці цифри незалежно перевірити неможливо.

    Водночас факт ураження самого НПЗ згодом окремо підтвердив Генштаб України.

    Таким чином, станом на ранок 23 вересня Куйбишевський НПЗ уже другу добу залишається в центрі уваги через великі пожежі.

    Підтверджено, що 21–22 вересня підприємство атакували Сили оборони України, а на його території виникло займання. За попередньою інформацією Fire Point, удар припав на дві установки первинної переробки нафти.

    А ось причина нової пожежі в ніч на 23 вересня поки залишається невідомою. Повідомлень про нове підтверджене ураження заводу немає, тому стверджувати, що підприємство зазнало повторного удару, наразі передчасно.

    Проте сам факт того, що вогонь на одному з важливих підприємств російської нафтопереробки знову було видно через добу після атаки, свідчить про серйозність інциденту та можливі тривалі наслідки для роботи НПЗ.

  • Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія почала імпортувати бензин з Індії на тлі дефіциту пального, який виник через проблеми з роботою російських нафтопереробних заводів після серії українських ударів. Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією видання, перша партія індійського бензину прибула до Росії 5 серпня. Постачальником стала індійська компанія Nayara Energy, одним із акціонерів якої є російська «Роснефть». Сам факт появи індійського бензину на російському ринку свідчить про те, що внутрішніх ресурсів для стабільного забезпечення попиту може не вистачати.

    Паливо доставляють до Росії складним маршрутом. За даними Bloomberg, продукцію транспортували пов’язаними з Росією танкерами, використовуючи перевалку біля узбережжя Єгипту. Така схема дозволяє організовувати постачання через проміжні порти та судна, не доставляючи вантаж безпосередньо з Індії до російських портів.

    Один із зафіксованих Bloomberg маршрутів передбачав завантаження значної партії бензину на індійському нафтопереробному заводі у Вадінарі. За даними видання, 18 червня російський танкер завантажив там близько 42 тисяч тонн бензину.

    Після цього вантаж доставили до єгипетського порту Дамієтта. Там бензин перевантажили на інше судно, після чого паливо вирушило до Росії.

    Аналітична компанія Kpler також зафіксувала кілька подібних поставок. Це може свідчити про те, що імпорт індійського бензину до Росії не обмежився однією партією, а схема постачання продовжує працювати.

    Для російського паливного ринку це важливий сигнал. Росія традиційно є великим виробником нафтопродуктів і має значні потужності з переробки сирої нафти. Тому необхідність закуповувати бензин за кордоном свідчить про серйозний дисбаланс між виробництвом та внутрішнім попитом.

    За оцінкою EA Analytics, у липні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 3,6 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на третину менше за сезонну норму.

    Ситуацію додатково погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Bloomberg, минулого тижня під атаками опинилися п’ять російських нафтопереробних підприємств, а цього тижня — щонайменше два.

    Через пошкодження НПЗ російські підприємства змушені скорочувати обсяги переробки, що безпосередньо впливає на виробництво бензину та дизельного пального. Водночас потреба внутрішнього ринку в паливі залишається високою.

    На тлі дефіциту Москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та дизельного пального. Російська влада намагається таким чином залишити більшу частину виробленого пального всередині країни та не допустити подальшого скорочення внутрішньої пропозиції.

    Однак заборона експорту не вирішує проблему з виробництвом. Якщо нафтопереробні заводи не можуть працювати на повну потужність через пошкодження, внутрішній ринок все одно стикається з нестачею готових нафтопродуктів. Саме в такій ситуації Росія була змушена звернутися до імпорту.

    При цьому Індія є особливо важливим напрямом для російських закупівель. Країна має масштабний нафтопереробний сектор, а Nayara Energy пов’язана з російською «Роснефтью». Це створює додаткові можливості для організації поставок російського пального через індійську інфраструктуру.

    Про проблеми Росії з бензином стало відомо ще раніше. У липні повідомлялося, що великі російські енергетичні компанії зверталися до індійських нафтопереробників із проханням збільшити постачання бензину. Причиною називали наслідки українських атак по російських НПЗ.

    Таким чином, нинішні поставки можуть бути продовженням переговорів, які російські компанії вели з індійськими партнерами ще кілька тижнів тому.

    Українські далекобійні удари стали одним із факторів, що суттєво вплинули на російську нафтову галузь. За оцінками, вони вивели з ладу близько 43% потужностей російських НПЗ. Це не означає повної зупинки всієї галузі, однак пошкодження значної частини переробних потужностей створює проблеми з виробництвом бензину, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Для Кремля ситуація створює одразу кілька проблем. З одного боку, влада повинна забезпечувати пальним цивільний транспорт, промисловість та аграрний сектор. З іншого — Росії необхідно підтримувати величезні потреби військової машини у паливі. Додаткове навантаження створює сезонний попит, який улітку традиційно зростає.

    Імпорт бензину з Індії також демонструє, наскільки складними стають логістичні ланцюги російського паливного ринку. Використання кількох танкерів і перевалки в третій країні збільшує тривалість та складність доставки. Водночас наявність кількох зафіксованих Kpler поставок свідчить, що Росія готова використовувати такі маршрути для компенсації дефіциту.

    Якщо атаки на російські НПЗ продовжаться, потреба Москви в імпорті готових нафтопродуктів може зростати. У такому разі Росія, яка є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, може дедалі частіше змушена буде закуповувати за кордоном паливо для власного внутрішнього ринку.

    Водночас масштаби подальшого імпорту та його вплив на російські ціни на бензин залежатимуть від тривалості простою НПЗ, можливості відновлення пошкоджених підприємств і здатності російської влади компенсувати дефіцит за рахунок внутрішніх резервів та поставок із сусідніх держав.

  • Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    У ніч проти 11 серпня в Росії повідомили про пожежі одразу на двох великих нафтопереробних підприємствах — у місті Орськ Оренбурзької області та на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, займанням передували вибухи та атаки безпілотників. При цьому один із заводів розташований приблизно за 1500 км від України, а другий — фактично на іншому кінці Росії, на Далекому Сході.

    Найбільше підтверджених деталей станом на ранок є щодо Орського НПЗ. Губернатор Оренбурзької області Євгеній Солнцев підтвердив атаку безпілотників на промисловий об’єкт регіону. OSINT-джерела та місцеві канали ідентифікували ціллю підприємство «Орскнефтеоргсинтез». На відео очевидців видно сильне займання та великий стовп диму над територією заводу.

    Офіційна російська влада на момент ранкових повідомлень не деталізувала, яка саме технологічна установка могла бути пошкоджена та чи довелося підприємству зупиняти виробництво. Тому заяви окремих Telegram-каналів про «повне виведення заводу з ладу» поки не мають незалежного підтвердження.

    Сам «Орскнефтеоргсинтез» є великим нафтопереробним підприємством із встановленою потужністю близько 6 млн тонн нафти на рік. Це підтверджує й офіційний сайт заводу. Підприємство має установки первинної переробки, гідрокрекінгу та інші потужності для виробництва бензинів, дизельного пального й низки інших нафтопродуктів.

    За останні роки завод активно модернізувався. Зокрема, підприємство розвивало комплекс гідрокрекінгу та проєкт уповільненого коксування, який дає змогу поглиблювати переробку важких нафтових залишків і збільшувати вихід світлих нафтопродуктів.

    Орськ знаходиться далеко від українського кордону — приблизно за 1400–1500 км залежно від точки відліку. І це не перша атака на цей НПЗ. У жовтні та листопаді 2025 року в районі підприємства вже фіксували безпілотники й пожежі. Тоді місцева влада також підтверджувала атаки на промислові об’єкти, а ASTRA геолокувала відео безпосередньо біля «Орскнефтеоргсинтезу».

    Ще більш незвичною стала інформація про пожежу на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї.

    За повідомленнями очевидців, у ніч проти 11 серпня в районі підприємства було чути вибухи, після яких на території заводу виникла пожежа. Російські та українські Telegram-канали пов’язували її з атакою далекобійних безпілотників. Станом на ранок незалежного офіційного підтвердження від російської влади щодо причин пожежі та масштабу пошкоджень було менше, ніж у випадку Орська. Тому саме твердження про пряме влучання українського дрона потребує подальшого підтвердження.

    Комсомольський НПЗ належить «Роснефті» та є одним із ключових постачальників пального для Далекого Сходу Росії. Історичні звіти самої компанії свідчать про багатомільйонні щорічні обсяги переробки нафти — в окремі роки понад 6 млн тонн. Підприємство має стратегічне значення через віддаленість регіону від основних нафтопереробних центрів європейської частини РФ та забезпечує пальним значну частину далекосхідного ринку.

    Якщо причетність безпілотників до пожежі на Комсомольському НПЗ підтвердиться, це буде показовим епізодом через величезну відстань від України. Комсомольськ-на-Амурі розташований у Хабаровському краї, тобто за кілька тисяч кілометрів від української території. Це ставить питання не лише про дальність конкретного засобу ураження, а й про можливість використання інших схем — запусків із території РФ, диверсійних операцій або комбінованої логістики. Жодну з цих версій українські військові станом на ранок офіційно не підтверджували.

    Ніч проти 11 серпня загалом стала для Росії однією з найнапруженіших за останній час у контексті безпілотних атак. Паралельно російська влада заявила про масований наліт на Московський регіон. За словами мера Москви Сергія Собяніна, протягом приблизно 12 годин у напрямку Москви та області нібито рухалися 237 дронів, більшість із яких російська ППО начебто знищила на дальніх підступах. Ще 13, за його словами, були збиті безпосередньо біля столиці. Незалежно перевірити ці цифри неможливо, тому їх слід розглядати як заяву російської сторони.

    Ще один великий епізод цієї ночі стався під Воронежем. Там після атаки безпілотників загорілися два великі складські комплекси Wildberries у районі села Александровка. За повідомленнями місцевої влади та медіа, сукупна площа пожеж перевищила 36 тисяч квадратних метрів.

    Таким чином, протягом однієї ночі пожежі та наслідки атак фіксувалися одразу в кількох віддалених один від одного російських регіонах — від Воронежа та Московської області до Оренбуржжя і, за повідомленнями очевидців, Хабаровського краю.

    Ця географія продовжує тенденцію, яка стала особливо помітною протягом літа 2026 року: удари дедалі частіше сягають не лише НПЗ у прикордонних чи центральних областях РФ, а й стратегічних підприємств за тисячу і більше кілометрів від України.

    Лише напередодні українські військові підтвердили удар по TANECO у Нижньокамську в Татарстані. Після атаки на території НПЗ було зафіксовано пожежу. Reuters верифікував відео з димом над підприємством.

    Того ж дня Сили спеціальних операцій України заявили про ураження нафтохімічного комплексу «ЗапСибНефтехим» у Тобольську Тюменської області — на відстані понад 2000 км. За українськими даними, ціллю стала центральна газофракціонуюча установка.

    Така серія атак створює для російської нафтопереробки проблему, яка значно ширша за пошкодження окремого підприємства. Москва змушена одночасно захищати десятки НПЗ, нафтобаз, експортних терміналів, компресорних станцій та інших об’єктів на території, що простягається на тисячі кілометрів.

    Причому система ППО необхідна Росії також на фронті, для прикриття Москви, військових аеродромів, заводів ВПК і стратегічних баз. Чим ширшою стає географія атак, тим складніше концентрувати захист навколо всіх потенційних цілей одночасно.

    Для Орського НПЗ це особливо важливо через його роль у забезпеченні регіону паливом та технологічну складність обладнання. Навіть якщо підприємство не зупинене повністю, пошкодження окремої ключової установки може обмежити переробку або змусити завод перейти на знижене завантаження на час ремонту.

    У випадку Комсомольського НПЗ потенційні наслідки могли б бути ще чутливішими саме через його географію. Далекий Схід має значно меншу щільність нафтопереробних потужностей, ніж європейська частина Росії, тому великі місцеві підприємства відіграють особливо важливу роль у забезпеченні бензином, дизелем та авіаційним пальним.

    Водночас станом на ранок 11 серпня необхідно чітко розділяти підтверджені та попередні дані. Атака на промисловий об’єкт в Оренбурзькій області та пожежа в районі Орського НПЗ підтверджені значно краще. Щодо Комсомольського НПЗ наразі основою інформації залишаються відео очевидців та повідомлення Telegram-каналів; офіційних даних про характер пошкоджень ще недостатньо.

    Українські військові на момент публікації також не брали офіційної відповідальності саме за обидві нічні атаки.

    Тож наразі можна говорити про дві великі пожежі на російських нафтопереробних об’єктах протягом однієї ночі, підтверджену атаку дронів у районі Орська та повідомлення про безпілотники біля Комсомольського НПЗ. Остаточний масштаб пошкоджень, можливі зупинки виробництва та конкретні уражені установки стануть зрозумілішими після появи супутникових знімків, заяв підприємств або додаткових даних українських та російських джерел.

  • «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

    «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії дозволити урядам країн ЄС використовувати частину заморожених російських суверенних активів як інструмент для допомоги Україні та тиску на Кремль. За даними Reuters, мова йде про механізм, що дозволив би задіяти до 185 млрд євро із загальної суми активів, які були заблоковані в Європі після початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Ініціатива Єврокомісії передбачає, що ці кошти використовуватимуться без формальної конфіскації, тобто збережеться юридичний статус заморожених активів, але створюватиметься механізм їхнього тимчасового використання для фінансування допомоги Україні та відновлення. Сам документ має переконати столиці країн-членів ЄС погодитися на технічні та юридичні рішення, які забезпечать швидкий доступ до фондів у разі ухвалення.

    Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

    У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

    Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

  • АМКУ скасував тендер для спонсора війни

    АМКУ скасував тендер для спонсора війни

    Комісія Антимонопольного комітету України (АМКУ) з розгляду скарг у сфері публічних закупівель ухвалила рішення про скасування перемоги у тендері для ТОВ «Везерфорд Україна», дочірньої компанії Weatherford International, яка була визнана Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) спонсором війни. Рішення прийняте після скарги американської компанії USA DENIMEX INC., яка вказала на зв’язки «Везерфорд Україна» з росією.

    За інформацією скаржника, материнська компанія Weatherford International продовжує роботу в росії та є ключовим партнером «Роснефти» — державної корпорації, очолюваної близьким соратником президента росії Ігорем Сечіним. НАЗК у лютому 2024 року внесло компанію до списку спонсорів війни.

    АМКУ встановив, що «Везерфорд Україна» надавала недостовірну інформацію про відсутність зв’язків із російською федерацією. Під час розгляду скарги комісія виявила, що українська та російська дочірні компанії перебувають під спільним контролем швейцарської Weatherford Worldwide Holdings HmbH, що свідчить про опосередковані зв’язки з росією.

    З огляду на наведені факти, комісія АМКУ ухвалила рішення скасувати перемогу «Везерфорд Україна» в тендері на поставку обладнання на суму 64 млн гривень для АТ «Укргазвидобування».