Хрещатик

Позначка: російський дизель

  • Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Домовленість президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального не принесла очікуваного зниження цін на американських заправках. Попри обіцянки збільшити пропозицію пального на світовому ринку, його вартість у Сполучених Штатах після оголошення угоди навіть дещо зросла. Експерти сумніваються, що Росія зможе забезпечити заявлені обсяги постачань через проблеми з нафтопереробними заводами та експортними обмеженнями.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Американської автомобільної асоціації AAA та аналітиків енергетичного ринку.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Москвою щодо збільшення експорту російського дизеля. За задумом американської адміністрації, додаткові обсяги пального мали допомогти стабілізувати світовий ринок та стримати подорожчання нафтопродуктів у США.

    Однак майже через три тижні після відповідної заяви ціни не лише не знизилися, а й продовжили зростати.

    За даними AAA, 28 жовтня середня вартість галона дизельного пального в США становила 6,35 долара. Для порівняння, на момент оголошення домовленості 9 жовтня вона перебувала на рівні 6,28 долара.

    Таким чином, пальне подорожчало приблизно на сім центів за галон. При цьому зростання цін не обов’язково було спричинене самою угодою: на американський ринок впливають також світові ціни на енергоносії, обсяги виробництва та логістичні обмеження.

    Однією з найбільших проблем домовленості залишаються реальні можливості Росії виконати взяті зобов’язання.

    Після переговорів Трамп заявив, що Москва погодилася забезпечити понад 300 тисяч тонн дизельного пального для американського та світового ринків. У листопаді постачання нібито мали зрости до 500 тисяч тонн, а згодом — до одного мільйона тонн.

    Проте аналітики сумніваються, що ці обсяги вдасться реалізувати повністю.

    Російська нафтопереробна промисловість зазнала значних труднощів через регулярні українські удари по НПЗ. Пошкодження виробничих потужностей скоротило можливості перероблення нафти, а внутрішній дефіцит нафтопродуктів змушував Москву періодично обмежувати експорт.

    Минулого тижня з російського порту Приморськ вийшов танкер із приблизно 300 тисячами барелів дизельного пального. Спочатку судно вказувало Нью-Йорк як пункт призначення, однак згодом змінило відповідний запис на статус «для замовлень».

    Це означає, що остаточне місце розвантаження вантажу залишалося непідтвердженим.

    За даними Reuters, йдеться про танкер Agioi Fanendes під прапором Мальти, який завантажив приблизно 40 тисяч тонн російського дизеля 22 жовтня. За попередніми даними відстеження суден, його прибуття до США очікувалося 7 листопада, однак остаточний порт не був визначений.

    Навіть якщо вантаж справді прибуде до американського порту, це не гарантує швидкого здешевлення пального для споживачів.

    Аналітики, яких цитує WSJ, звертають увагу, що додаткові російські поставки становлять порівняно невелику частину світового ринку.

    За попередніми оцінками, у жовтні йдеться про трохи більше ніж 100 тисяч барелів дизеля на добу, а в листопаді — приблизно 125 тисяч барелів.

    Для порівняння, протягом 2025 року Росія експортувала близько 800 тисяч барелів дизельного пального щодоби.

    Таким чином, обсяги, передбачені новою домовленістю, навряд чи зможуть самостійно компенсувати дефіцит пального на світовому ринку.

    Окреме занепокоєння викликає політичний бік угоди. Заради відновлення постачань російських нафтопродуктів Вашингтон погодився тимчасово послабити частину санкційних обмежень, запроваджених проти Москви через війну в Україні.

    Це рішення викликало критику американських законодавців, які застерігають, що продаж російського пального забезпечуватиме Кремлю додаткові доходи.

    Водночас прихильники домовленості в адміністрації Трампа пояснюють її необхідністю знизити ціни на енергоносії та підтримати американську економіку.

    Однак поки економічний ефект для споживачів залишається непомітним. Американські водії продовжують платити за дизель більше, ніж до оголошення угоди, а можливості Росії збільшити експорт обмежені станом її нафтопереробної промисловості.

    Отже, домовленість Трампа з Путіним поки не досягла заявленої мети щодо зниження вартості дизеля у США. Чи зміниться ситуація після фактичного надходження російського пального на ринок, залежатиме від обсягів постачань та загальної ситуації на світовому енергетичному ринку.

  • «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    Колишній президент Сполучених Штатів Білл Клінтон виступив із різкою критикою чинного американського лідера Дональда Трампа через його політику щодо України та Росії. На думку Клінтона, адміністрація Білого дому дедалі зневажливіше ставиться до міжнародних союзників, а сам Трамп фактично виконав давню погрозу відмовитися від підтримки Києва та знову зблизився з російським президентом Володимиром Путіним. Заява пролунала на тлі нових переговорів Вашингтона з Москвою, домовленостей щодо російського дизельного пального та закликів американського президента до Володимира Зеленського погодитися на завершення війни.

    Про це повідомив «Главком» 22 жовтня. Виступ Білла Клінтона також оприлюднили американські та українські медіа, зокрема OBOZ.UA.

    Клінтон заявив, що йому набридло ставлення США до союзників

    Колишній американський президент виступив 20 жовтня під час політичного заходу у Флориді, де підтримував представників Демократичної партії.

    У своїй промові він розкритикував зовнішню та внутрішню політику адміністрації Трампа.

    Особливе невдоволення Клінтона викликало ставлення Вашингтона до держав, які протягом десятиліть залишалися партнерами Сполучених Штатів.

    Колишній президент заявив, що американська влада не повинна поводитися із союзниками зневажливо.

    Він також згадав Канаду, наголосивши на неприйнятності риторики, яка ставить під сумнів повагу до суверенітету партнерських держав.

    Однак найбільш гостра частина промови стосувалася України.

    «Трамп кинув Україну»: що саме сказав колишній президент США

    Білл Клінтон стверджує, що Дональд Трамп реалізував свої давні наміри щодо зміни американської політики стосовно Києва та Москви.

    За його словами, нинішні дії Білого дому свідчать про відхід від традиційної підтримки України.

    Клінтон заявив, що Трамп фактично виконав те, про що говорив ще під час першої президентської кампанії: залишив Україну без належної підтримки та знову почав зближуватися з Володимиром Путіним.

    Це різке політичне звинувачення відображає позицію колишнього президента США.

    Водночас його слова не означають, що Сполучені Штати офіційно припинили всі форми співпраці з Україною або повністю згорнули дипломатичні контакти з Києвом.

    Американська адміністрація продовжує брати участь у переговорах щодо завершення російсько-української війни.

    Чому критика прозвучала саме зараз

    Заява Клінтона пролунала після низки рішень і висловлювань Дональда Трампа, що викликали дискусії щодо подальшої політики США.

    Одним із найбільш суперечливих кроків стали домовленості Вашингтона й Москви щодо постачання російського дизельного пального.

    9 жовтня Дональд Трамп і Володимир Путін оголосили про домовленості в енергетичній сфері.

    Згодом американська сторона дозволила певні операції з російським дизельним пальним у межах тимчасових санкційних винятків.

    Рішення викликало критику серед американських політиків, які вважають економічний тиск одним з інструментів стримування російської агресії.

    Українська сторона також висловила невдоволення послабленням окремих обмежень.

    Президент Володимир Зеленський охарактеризував відповідні домовленості як слабке рішення.

    Водночас дозвіл на окремі операції з дизелем не означає повного скасування американських санкцій проти Росії.

    Трамп знову закликав Зеленського укласти угоду

    20 жовтня Дональд Трамп виступив із новими заявами щодо можливого завершення війни.

    Американський президент наголосив, що Україна повинна демонструвати готовність до домовленостей.

    За словами Трампа, Сполучені Штати та європейські країни вже витратили значні ресурси на підтримку України.

    Він також попередив, що без досягнення угоди ситуація може погіршитися.

    Виступаючи перед журналістами, Трамп окремо наголошував на чисельній перевазі Росії та необхідності дипломатичного врегулювання.

    Такі заяви викликали критику через те, що вони акцентують увагу на вимогах до української сторони, тоді як російські війська продовжують атаки на українські міста.

    Однак сам Трамп пояснює свою політику прагненням припинити бойові дії та скоротити витрати Сполучених Штатів.

    Вашингтон одночасно продовжує переговори з Києвом і Москвою

    Попри гострі заяви американського президента, дипломатичні контакти між США та Україною не припинилися.

    20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю президента України Володимира Зеленського, спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та європейських лідерів.

    Сторони обговорювали можливі шляхи завершення війни, гарантії безпеки та інші питання.

    Уже наступного дня Віткофф відвідав Росію, де провів переговори з Володимиром Путіним.

    Така послідовність дипломатичних зустрічей свідчить, що Вашингтон намагається вести переговори з обома сторонами.

    Проте критики адміністрації Трампа вважають, що економічні поступки Москві та жорсткіші публічні вимоги до Києва створюють небажаний дисбаланс.

    Саме в цьому контексті пролунала заява Білла Клінтона.

    Чому слова Клінтона важливі для американської політики

    Білл Клінтон очолював Сполучені Штати з 1993 до 2001 року.

    Він залишається впливовою фігурою Демократичної партії та бере участь у політичних кампаніях.

    Його виступ у Флориді відбувся на тлі підготовки до проміжних виборів у США.

    Тому критика Трампа стосувалася не лише міжнародних відносин, а й загального політичного курсу чинної адміністрації.

    У промові Клінтон говорив також про внутрішні суперечності американського суспільства, економічні труднощі громадян та політичну поляризацію.

    Він закликав відмовитися від риторики, побудованої на протиставленні різних груп населення.

    Українське питання стало однією з тем ширшої критики адміністрації Трампа.

    Чи означає це, що США залишають Україну без допомоги

    Попри різкі формулювання Клінтона, його оцінка не є офіційним підтвердженням припинення американської підтримки України.

    Для такого висновку необхідно окремо аналізувати рішення щодо постачання озброєння, фінансування оборонних потреб, обміну розвідувальною інформацією та санкційної політики.

    Також важливо відокремлювати політичні заяви американських посадовців від фактично реалізованих рішень.

    Водночас виступ Клінтона демонструє, що політика Трампа щодо війни Росії проти України залишається предметом гострих суперечок усередині Сполучених Штатів.

    Станом на 22 жовтня головним фактом є публічне звинувачення Білла Клінтона на адресу Дональда Трампа: колишній президент вважає, що нинішня адміністрація послаблює підтримку України та зближується з Кремлем.

    Наскільки ці оцінки відповідають реальним змінам американської політики, залежить від конкретних рішень Вашингтона щодо військової допомоги, санкцій та подальших дипломатичних переговорів.

  • Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Анонсоване постачання російського дизельного пального до США здатне покрити менш ніж дві години американського споживання. Водночас Сполучені Штати самостійно експортують приблизно 1,5 мільйона барелів дизеля щодоби. На цю суперечність звернув увагу уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним. За його підрахунками, поки російський танкер дістанеться американського узбережжя, США встигнуть експортувати приблизно у сто разів більше власного пального, ніж мають отримати від Москви.

    Про це Владислав Власюк повідомив 21 жовтня у Facebook. Його розрахунки наводять УНН та «Главком».

    Заява пролунала після повідомлення російського віцепрем’єра Олександра Новака про підготовку першого танкера з дизельним пальним до Сполучених Штатів.

    Російського дизеля вистачить менш ніж на дві години

    За словами Власюка, анонсований обсяг першого постачання становить 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Це приблизно 300 тисяч барелів.

    Посадовець пояснив, що Сполучені Штати споживають близько 4 мільйонів барелів дизеля на добу.

    Якщо порівняти ці показники, отримуємо доволі несподіваний результат.

    Оголошеної партії російського дизеля вистачило б приблизно на 1 годину 48 хвилин американського споживання.

    Тобто навіть повний танкер не забезпечить двох годин потреб країни, якщо виходити з наведених Власюком показників.

    При цьому йдеться про умовне математичне порівняння: фактична роль імпортного пального залежить від конкретного регіону, логістики та структури попиту.

    США експортують набагато більше, ніж купують у Росії

    Власюк звернув увагу на ще один показник.

    За його словами, Сполучені Штати самі постачають на зовнішні ринки приблизно 1,5 мільйона барелів дизельного пального щодня.

    Це означає, що обсяг першої анонсованої російської партії відповідає менш ніж п’яти годинам американського експорту.

    Для порівняння, за добу США експортують приблизно вп’ятеро більше дизеля, ніж має перевезти російський танкер.

    Посадовець наголосив, що наведені ним дані ґрунтуються на статистиці Управління енергетичної інформації США — EIA.

    Американська енергетична статистика справді характеризує країну як великого експортера нафтопродуктів.

    Зокрема, EIA повідомляло, що у 2025 році дистилятне пальне, до якого належить переважно дизель, становило понад половину американського експорту основних транспортних видів пального.

    Поки танкер допливе до Америки, США продадуть мільйони тонн

    Окремо Власюк проаналізував тривалість морського перевезення.

    За його оцінкою, шлях танкера з російського порту Усть-Луга до американських терміналів займає приблизно 2,5–3 тижні.

    За цей час США здатні експортувати близько 4 мільйонів тонн власного дизельного пального.

    Це приблизно у сто разів більше за обсяг анонсованої російської партії.

    Власюк поставив під сумнів економічну доцільність такої операції з погляду загального американського паливного балансу.

    Водночас слід враховувати, що порівняння умовне: маршрути експорту та імпорту можуть обслуговувати різні регіональні ринки, а закупівля певної партії пального не обов’язково пов’язана з нестачею виробництва в усій країні.

    Крім того, конкретний порт відправлення російського судна офіційно не уточнили.

    Росія назвала дату першого постачання

    У середу, 21 жовтня, віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що перший танкер із дизельним пальним вирушить до США вже наступного дня — 22 жовтня.

    Про це повідомило міжнародне агентство Reuters.

    За словами російського посадовця, оформлення відповідного контракту перебуває на завершальній стадії.

    Він також заявив, що за першим судном мають вирушити наступні партії.

    Однак на момент повідомлення не було підтверджено, що танкер уже залишив порт.

    Є й важлива деталь: у частині повідомлень російських ЗМІ 40 тисяч тонн називають водотоннажністю судна, тоді як інші видання трактують цей показник як обсяг дизельного вантажу. Точна фактична кількість пального потребує підтвердження транспортними документами.

    Чому Трамп домовився з Путіним про дизель

    9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо збільшення постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки.

    За оголошеним планом, Росія має забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля на початковому етапі.

    У листопаді постачання планують збільшити ще на 500 тисяч тонн, а згодом — на додатковий мільйон тонн.

    Вашингтон пояснює домовленості необхідністю стабілізувати паливний ринок і стримати зростання цін.

    Водночас Міністерство фінансів США тимчасово дозволило визначені операції з російським дизелем, які раніше підпадали під санкційні обмеження.

    Для Росії це означає можливість розширити експорт нафтопродуктів та отримати додаткову валютну виручку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності з Україною щодо ударів по російських НПЗ.

    Чому угоду критикують у США та Україні

    Рішення американської адміністрації викликало заперечення як в Україні, так і серед американських законодавців.

    Критики наголошують, що послаблення санкцій проти російського паливного сектору може збільшити доходи Кремля, який продовжує повномасштабну війну проти України.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що енергетична домовленість не супроводжувалася підтвердженим припиненням бойових дій.

    У Конгресі США також зареєстрували ініціативу, спрямовану на блокування дизельної угоди з Москвою.

    Водночас прихильники збільшення постачання пального вважають, що додаткові обсяги на ринку можуть допомогти зменшити ціновий тиск.

    Проте економічна ефективність цього рішення залишається предметом дискусії.

    За аналізом Reuters, оголошених російських постачань може виявитися недостатньо для помітного зниження світових цін на дизель.

    Економічна користь чи політична поступка Кремлю

    Розрахунки Владислава Власюка порушують питання про співвідношення економічної користі та політичної ціни американсько-російських домовленостей.

    З одного боку, окрема партія у 40 тисяч тонн справді є незначною на тлі загального споживання дизеля у США.

    З іншого — ціновий ефект міжнародних поставок залежить не лише від обсягу першого танкера, а й від усієї пропозиції пального на світовому ринку.

    Тому розрахунки Власюка показують насамперед обмежений масштаб першої анонсованої партії, але не є повною економічною оцінкою всієї домовленості.

    Головна суперечність, на яку звертає увагу український посадовець: США залишаються одним із найбільших експортерів дизельного пального, але водночас послаблюють санкційні обмеження, щоб отримати додаткові поставки з Росії.

    Для України принциповим залишається питання, чи не принесе така політика Москві додаткових доходів без реальних поступок щодо припинення війни.

  • Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

    Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

    За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

    Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

    Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

    Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

    Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

    Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

    Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

    Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

    Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

    Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

    Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

    Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

    Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

    Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

    США тимчасово послабили санкції проти російського пального

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

    Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

    Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

    У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

    Росія хоче збільшити експорт до кінця року

    Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

    За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

    В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

    Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

    Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

    Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

    У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

    Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

    Чому Україна критикує дизельну угоду

    Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

    Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

    Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

    Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

    Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

    Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

    За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

    Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

    Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

    Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

    Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

    Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

    Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

    Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.

  • Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, постачання якого на світовий ринок передбачене домовленостями між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Про наміри Анкари заявив міністр енергетики країни Алпарслан Байрактар. Новина з’явилася після того, як Вашингтон тимчасово послабив окремі санкційні обмеження на операції з російським дизелем. Рішення американської адміністрації вже викликало гостру критику України та частини західних політиків, які побоюються, що додаткові енергетичні доходи допоможуть Кремлю фінансувати війну.

    Про плани Туреччини 18 жовтня повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Алпарслана Байрактара.

    Міністр підтвердив, що Анкара провела відповідні переговори та розраховує отримати частину пального, яке Росія має повернути на міжнародні ринки.

    За його словами, закупівлі мають важливе значення для енергетичної безпеки Туреччини.

    Водночас конкретні обсяги постачання, вартість дизеля та строки його надходження до країни Байрактар не назвав.

    Що Туреччина домовилася отримати від Росії

    Очільник турецького Міненерго нагадав, що останніми місяцями Москва обмежувала експорт дизельного пального через проблеми у власному паливному секторі.

    Ситуація змінилася після домовленостей російського керівництва з адміністрацією Дональда Трампа.

    Байрактар пояснив, що в межах переговорів Туреччина погодила можливість отримати частину російського дизеля.

    При цьому не уточнюється, чи йдеться про нові довгострокові контракти, окремі партії пального або збільшення закупівель за вже чинними комерційними домовленостями.

    Також наразі немає підтвердженої інформації про фактичне прибуття до Туреччини партій дизеля саме в межах нової американсько-російської домовленості.

    Отже, станом на 18 жовтня підтверджено намір Анкари отримати пальне, але не завершення конкретних постачань.

    Яку угоду Трамп уклав із Путіним

    9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним оголосив про домовленості щодо збільшення поставок російського дизельного пального.

    За словами американського президента, Росія мала негайно забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля для американського та світового ринків.

    У листопаді планувалося додати ще 500 тисяч тонн, а в грудні — до одного мільйона тонн.

    Трамп також говорив про можливість подальшого збільшення експорту.

    Однак це заявлені обсяги, а не підтверджені фактичні відвантаження.

    Як зазначало Financial Times, навіть виконання оголошених планів навряд чи повністю вирішить проблему дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Аналітики звертали увагу на масштаби міжнародного попиту, обмеження російських нафтопереробних потужностей та логістичні труднощі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля після розбіжностей із Києвом навколо ударів по НПЗ.

    США дозволили операції з російським дизелем до квітня 2027 року

    Одночасно з оголошенням домовленостей Міністерство фінансів США ухвалило рішення, яке створило правові умови для частини операцій із російським пальним.

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Документ тимчасово дозволяє визначені операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту дизельного пального російського походження.

    Дія дозволу обмежена 7 квітня 2027 року.

    Важливо, що рішення стосується конкретної категорії операцій, а не всіх російських енергоносіїв.

    Це не означає скасування санкцій США проти Росії загалом.

    Польський аналітичний Центр східних досліджень OSW оцінив рішення як суттєвий відступ Вашингтона від попередньої політики обмеження російського паливного експорту.

    Чому Туреччині потрібен російський дизель

    Туреччина залишається великим імпортером енергетичних ресурсів.

    Країна закуповує нафту, газ та інші види пального в різних постачальників, серед яких Росія, Іран та Азербайджан.

    Водночас Анкара прагне диверсифікувати імпорт і розвиває співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими партнерами.

    За словами Байрактара, важливим напрямком залишається також збільшення власного видобутку енергоресурсів.

    Зокрема, Туреччина розраховує наростити видобуток природного газу на чорноморському родовищі Сакар’я.

    Однак ці проєкти не усувають потреби в імпорті дизельного пального, яке використовується у транспорті, промисловості, логістиці та інших секторах економіки.

    Тому можливість отримати додаткові партії дизеля з Росії Анкара розглядає як один з інструментів забезпечення стабільності паливного ринку.

    Чому домовленість викликала невдоволення України

    Послаблення американських санкцій щодо російського дизеля стало новим джерелом суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Українська влада наголошує, що російські доходи від експорту енергоносіїв можуть використовуватися для фінансування війни.

    При цьому Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Президент України Володимир Зеленський раніше розкритикував дизельну домовленість між Трампом і Путіним, вважаючи її несправедливою поступкою Москві.

    Докладніше про позицію українського президента писала «Ненька інфо» у матеріалі про його реакцію на угоду.

    Критика пролунала і з боку окремих європейських лідерів.

    Зокрема, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав не послаблювати економічний тиск на Кремль.

    Він виступив за розширення підтримки України замість нових енергетичних домовленостей із Росією.

    Про цю позицію «Ненька інфо» розповідала 10 жовтня.

    Чому Трамп зацікавлений у збільшенні поставок

    Вашингтон пояснює свої рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на міжнародному ринку пального.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його подорожчання впливає на собівартість багатьох товарів.

    Для США високі ціни на пальне стали особливо чутливим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Водночас американська адміністрація стикається з критикою навіть усередині країни.

    Як повідомляло Associated Press, проти рішення про імпорт російського дизеля виступили законодавці від обох основних партій.

    Критики вважають, що додаткові закупівлі російських енергоносіїв можуть послабити санкційний тиск на Москву.

    Прихильники ж збільшення пропозиції пального наголошують на необхідності стримування цін для споживачів і бізнесу.

    Чи допоможе російський дизель знизити світові ціни

    Попри оптимістичні заяви американської адміністрації, експерти обережно оцінюють можливий вплив домовленостей.

    За аналізом Financial Times, навіть заявлені Росією обсяги постачання становитимуть порівняно невелику частину глобального попиту.

    Крім того, можливості російського експорту залежать від стану нафтопереробних заводів, логістики та внутрішніх потреб країни.

    Частина російських НПЗ останніми місяцями зазнала пошкоджень унаслідок українських атак.

    Російська влада раніше запроваджувала обмеження на експорт окремих видів пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.

    Тому поки що неможливо визначити, наскільки швидко заявлені додаткові обсяги реально потраплять до покупців.

    Так само немає підтвердження, що рішення Туреччини саме по собі призведе до помітного зниження цін на дизель.

    Що означає рішення Анкари для України

    Заява турецького міністра свідчить, що домовленість між США та Росією може вплинути не лише на американський ринок, а й на торговельні потоки в інших країнах.

    Для Туреччини це можливість отримати додаткові обсяги імпортного пального.

    Для Росії — потенційний канал збільшення експорту та валютних надходжень.

    Для України — ще одне питання щодо ефективності міжнародних санкцій і збереження економічного тиску на Кремль.

    Наразі відомо, що Анкара планує отримати частину російського дизеля, а Вашингтон тимчасово дозволив визначені операції з його продажу та імпорту. Водночас точні обсяги турецьких закупівель, ціни й терміни постачань не розголошені.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реальних експортних можливостей Росії, попиту на міжнародному паливному ринку та рішень американської адміністрації щодо санкційної політики.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.

    Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».

    Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.

    За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.

    Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.

    Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.

    Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.

    Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці

    Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.

    Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.

    Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.

    На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.

    Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.

    Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Зеленського до Трампа відповісти на масштабний російський удар по українській енергетиці.

    Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.

    Що передбачає «закон Грема»

    Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

    Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.

    Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.

    Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.

    Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.

    Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.

    Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.

    18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про ухвалення цього санкційного пакета та можливі наслідки для російської нафтової галузі.

    Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.

    Чому Трамп не застосував санкції

    16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.

    Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.

    Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

    Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.

    Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.

    В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.

    Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.

    За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.

    Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.

    Російський дизель став новим джерелом суперечок

    Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.

    Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.

    Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.

    За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.

    Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.

    Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.

    Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.

    У Конгресі США почалася хвиля критики

    Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.

    Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.

    Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.

    За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.

    Проте критика пролунала не лише від демократів.

    Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.

    Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.

    Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.

    Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.

    Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.

    Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.

    Як на рішення Трампа відреагувала Москва

    У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.

    За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.

    Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.

    Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.

    Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.

    Чи можна повернути санкції без нового закону

    Юридично можливість відновлення санкцій залишається.

    Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.

    Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.

    Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.

    Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.

    Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.

    Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.

    Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.

    Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.

    Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль

    Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.

    На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.

    Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.

    Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.

    Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.

    Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.

    Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    У Маямі переговори обірвалися на півслові. Дводенні консультації між українською делегацією, Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером і представниками європейських столиць, НАТО та Єврокомісії завершилися вже після першого дня — 9 жовтня. Офіційно сторони говорили про підготовку до зими, стійкість енергосистеми, зерновий коридор, гарантії безпеки та «нові ідеї» щодо завершення війни. Насправді ж зустріч згорнулася після того, як американська сторона фактично відмовилася тиснути на Москву щодо ключових для Києва питань і висунула умову, яку українська делегація сприйняла як пряму спробу змінити формат політичного представництва України. За словами людини, обізнаної з перебігом обговорень, до певного моменту розмова йшла за звичним сценарієм. Українці доповідали про ситуацію на фронті та в тилу, визначали потреби в протиповітряній обороні й боєприпасах, детально розбирали ризики зимового періоду.

    Кушнер і Віткофф брали активну участь у дискусії та навіть почали обговорювати можливі пункти майбутньої угоди. Тема українських ударів по російських нафтопереробних заводах і пов’язаного з ними дефіциту дизельного пального на американському ринку, за цією версією, «взагалі не зачепила» переговорників — попри те, що того самого дня Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля та тимчасового скасування санкцій на його експорт. Міністерство фінансів США оперативно видало тимчасову генеральну ліцензію. Обсяги, які називав Трамп (спочатку понад 300 тисяч тонн, потім сотні тисяч і мільйони), невеликі порівняно зі світовим ринком, однак сам факт зняття обмежень дає Москві додаткові доходи та знижує ефект від українських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Переломний момент, за тією самою інформацією, настав, коли Кушнер майже дослівно передав позицію, яку, за його словами, Путін виклав Трампу: Росія готова підписати мирну угоду з Україною, але лише із «законним президентом», обраним на виборах, і готова чекати на їх проведення. Трамп, за цією версією, погодився з таким підходом і заявив, що для досягнення миру Україні потрібні вибори. За свідченням учасника обговорень, ця заява шокувала українську делегацію. Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» й один із ключових переговорників, заявив, що делегації необхідно зв’язатися з Володимиром Зеленським. Після розмови з президентом ухвалили рішення завершити переговори достроково. Публічно Віткофф назвав обговорення «конструктивними» та корисними для підготовки наступних контактів із Москвою. Українська сторона в офіційних коментарях була стриманішою.

    У наступні дні Трамп відкрито посилив ту саму риторику. Він заявив, що Путін «дуже хоче угоди», а Зеленський «не хоче», і прямо запропонував Україні «нового лідера, який зможе укласти угоду». Він критикував удари по російських НПЗ, пов’язуючи їх зі зростанням цін на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів. Зеленський відповів публічно: якщо Трамп і Путін хочуть виборів, нехай Москва забезпечить 60 днів повного припинення вогню — і Україна їх організує. «Звичайно, ми будемо готові до будь-якого вибору нашого народу», — сказав він в інтерв’ю ABC. Кремль відкинув ідею тимчасового перемир’я. Дмитро Пєсков повторив, що Росія прагне не паузи, а довгострокового миру. Сергій Лавров додав, що Зеленський «не заслуговує» на такий перепочинок.

    Європейські лідери публічно виступили на підтримку Зеленського. Йоганн Вадефуль, Еммануель Макрон, представники Великої Британії та Польщі заявили, що підтримують президента України й що лише українці вирішують, хто очолюватиме їхню державу. Урсула фон дер Ляєн підтвердила солідарність із Києвом. Однак усередині ЄС, за тією самою інформацією з оточення переговорів, уже триває окреме обговорення. Як саме пояснювати виборцям українське питання — як необхідність продовжувати військову підтримку чи як привід підштовхнути Київ до виборів і мирного процесу. Публічна риторика та закриті розрахунки щодо електоральних ризиків розходяться.

    Юридично вибори в Україні наразі неможливі. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час дії воєнного стану. Конституція продовжує повноваження Верховної Ради до його скасування. Центральна виборча комісія та міжнародні інституції, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, неодноразово зазначали, що повноцінний виборчий процес в умовах активних бойових дій, окупації частини території та перебування мільйонів людей за межами своїх домівок є нереалістичним без суттєвих законодавчих і логістичних змін. За даними опитувань, більшість українців виступає проти проведення виборів до завершення війни або принаймні до встановлення стійкого припинення вогню.

    Водночас електоральна картина вже відрізняється від тієї, що була у 2022–2023 роках. За даними опитування Rating Group, проведеного 3–5 жовтня 2026 року, Валерій Залужний має довіру 64% респондентів, а Зеленський і Кирило Буданов — по 53%. У гіпотетичному першому турі президентських виборів Зеленський отримує близько 23%, Залужний — близько 20%. Інші опитування свідчать, що понад половина українців не хоче бачити Зеленського на другому терміні, хоча й не підтримує негайного проведення виборів. Оцінка, яка циркулює серед учасників переговорів, — що ймовірність участі Зеленського в наступних виборах становить приблизно 50 на 50, а в разі його участі шанси на перемогу прямують до нуля, — залишається приватним судженням, а не підтвердженим фактом. Водночас вона відображає звуження політичного простору навколо президента після років корупційних скандалів, накопиченої втоми суспільства та зростання авторитету військових постатей.

    Американські важелі тиску при цьому нікуди не зникли. У повідомленнях західних медіа, зокрема Financial Times, ішлося про те, що в Маямі українцям прямо говорили про можливе призупинення обміну розвідувальними даними та постачання озброєння за механізмом PURL, якщо удари по російських НПЗ не припиняться. Україна й надалі критично залежить від американської розвідки та Starlink для управління безпілотниками. Київ неодноразово просив розширити доступ до Starlink на території Росії для завдання ударів на великій відстані, однак не отримав такого дозволу. Якщо не враховувати Starlink, американська підтримка, за оцінками учасників процесу, вже не забезпечує того оперативного ефекту, який мала раніше.

    Наступним кроком Вашингтона, за повідомленнями відкритих джерел, має стати візит Віткоффа та Кушнера до Москви до кінця жовтня з тими самими «новими ідеями». Київ у відповідь пропонує пов’язати будь-які поступки в енергетичній сфері із дзеркальним припиненням ударів по українській інфраструктурі та вимагає 60 днів тиші для можливого виборчого процесу. Європейці публічно підтримують Зеленського, але всередині вже прораховують, як довго зможуть пояснювати виборцям необхідність продовження військової підтримки порівняно з альтернативою у вигляді виборів і «мирного процесу» на умовах, які Москва формулює через Трампа. Розрив між тим, що говорили за зачиненими дверима в Маямі, і тим, що звучить публічно, став уже відчутним.