Хрещатик

Позначка: родинний бізнес

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Барбул заснував компанію у Варшаві попри суд

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Барбул заснував компанію у Варшаві попри суд

    Колишній директор державного підприємства «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, якого Вищий антикорупційний суд наразі судить у справі про корупцію, а НАБУ розшукує у новому кримінальному провадженні, продовжує активно займатися бізнесом за кордоном. Попри процесуальний статус і міжнародні підозри, він вільно працює у Польщі, де створив нову компанію та приховує свою фактичну участь у проєкті.

    Як з’ясувалося, Барбул є співзасновником варшавської компанії U-Lead business community sp. z o.o., яку він відкрив разом з громадянкою Анною Федоренко. Формально саме вона представляє спільноту назовні, тоді як ім’я Барбула на офіційному сайті не згадується. Однак інформація реєстрів підтверджує: саме ексчиновник стоїть за проєктом, який позиціонується як найбільша міжнародна платформа для українських підприємців та інвесторів.

    Попри гучні заяви про сотні заходів і тисячі учасників у різних країнах, фактична діяльність U-Lead виявилася мінімальною. Йдеться радше про кілька камерних зустрічей для обмеженого кола знайомих, після чого проєкт фактично зупинився. На думку експертів, це типова схема створення іміджевих бізнес-ініціатив за кордоном, які дозволяють підозрюваним посадовцям зберігати публічність і легалізувати фінансові потоки.

    Відомо, що Барбул раніше також володів британською компанією PATRIOT INVESTMENTS LLP, співзасновницею якої була його мати Каріна Атанасян. Саме на неї, за матеріалами антикорупційних розслідувань, оформлювалися частина активів та бізнес-зв’язків, коли Барбул працював на державній посаді. Нині ж Атанасян поступово виходить із його компаній в Україні: зокрема, у березні 2025 року вона передала корпоративні права у харчовому бізнесі новій особі, а також припинила участь у закритому недиверсифікованому венчурному фонді «Абсолют».

    Юристи припускають, що такі дії можуть свідчити про підготовку до можливих санкційних чи процесуальних кроків з боку слідства. Водночас сам Барбул продовжує залишатися у розшуку та паралельно вибудовувати бізнес-інфраструктуру у країнах ЄС, що ставить під сумнів ефективність контролю над підозрюваними у корупційних кримінальних провадженнях.

  • Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Колишній депутат Бучанської міської ради Олександр Таможній, чоловік прокурорки, який зараз є кандидатом на посаду заступника керівника Проєктного інституту СБУ, опинився в центрі уваги через масштабні земельні схеми у Бучі.

    У період з 2011 по 2015 роки Таможній фактично очолював фракцію “Партії регіонів” в міській раді. Його діяльність часто супроводжувалася скандалами: у 2018 році він придбав автомобіль Lexus LS 460 за ціною удвічі нижчою за ринкову, що призвело до складання протоколу НАЗК через несвоєчасне подання повідомлення. Також він організовував пікети та знесення парканів біля будинків бізнесменів, щоб відволікти увагу від громадського протесту.

    Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

    Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

    Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

    Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

  • Журналісти виявили робочий ресторан у серці Карпатського парку оформлений на родичів мера Яремче

    Журналісти виявили робочий ресторан у серці Карпатського парку оформлений на родичів мера Яремче

    Журналісти СтопКору виявили повноцінний ресторан у межах Карпатського національного природного парку: заклад має кухню, обслуговування, музику та відвідувачів, але, за даними репортажу, працює без необхідних дозволів. Під час візиту столики були заповнені туристами, від закладу відчувався запах приготованого м’яса, подавали алкоголь, проте чеки не видавали — оплата, за спостереженнями журналістів, приймалась лише на банківську картку.

    Журналісти з’ясували орендно-реєстраційні зв’язки: землю в заповідній зоні нібито орендує ФОП Василь Васильчук, який за даними відкритих джерел є братом дружини міського голови Яремче. На нього ж, як повідомляють автори матеріалу, оформлено і кілька компаній у деревообробній сфері. За інформацією розслідування, рахунки для прийому платежів належать іншій особі з того самого родинного кола, а в соцмережах її сторінки коментують члени сім’ї мера. Журналісти називають цей ланцюжок «родинною схемою».

    Редакція звернулась до податкової служби — у відповіді, яку цитують журналісти, вказано, що у цього підприємця немає дозволів на роздрібну торгівлю алкоголем. Автори розслідування також наголошують, що офіційних погоджень на роботу закладу в межах нацпарку не знайдено, а адміністрація Карпатського НПП на телефонні та письмові запити не відреагувала.

    За інформацією Міндовкілля, територія Карпатського національного парку поділена на чотири зони, і лише незначна частина парку відведена під стаціонарну рекреацію; навіть у ній розміщення закладів відбувається за жорстких умов і лише як допоміжна інфраструктура з офіційним погодженням. У матеріалі розслідувачів наголошують, що повноформатна ресторанна діяльність у заборонених зонах парку суперечить нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 16 і 21).

    Журналісти закликають контролюючі органи перевірити факти й підтвердити або спростувати наявність дозволів, законність оренди та дотримання екологічних вимог. У розслідуванні також вказано на ризики суміжної діяльності: поєднання лісопромислових підприємств родини й закладів харчування у гірській зоні може створювати корупційні та екологічні загрози для парку і місцевої громади.