Хрещатик

Позначка: реєстр корупціонерів

  • Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Львівська область очолила антирейтинг регіонів України за кількістю викритих корупціонерів у 2025 році. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) із посиланням на дані офіційного Реєстру корупціонерів.

    У Реєстрі фіксуються всі випадки, коли особа притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення — як у кримінальному, так і в адміністративному або дисциплінарному порядку. Саме на основі цих записів НАЗК формує статистику, що демонструє рівень боротьби з корупцією по регіонах.

    За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

    Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

    Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

    За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

    Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.

  • Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-2, що передбачає обмеження строків зберігання інформації про осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію. Документ ініціював народний депутат Владлен Неклюдов. Законодавча ініціатива стосується Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується зберігати інформацію:

    • 1 рік – у разі притягнення до адміністративної або цивільно-правової відповідальності;

    • до зняття або погашення судимості – у разі кримінальної відповідальності;

    • 5 років – для юридичних осіб, які отримали кримінально-правові санкції.

    Після спливу зазначених строків відомості мають автоматично вилучатися з Реєстру.

    Автор ініціативи наголошує: встановлення чітких меж зберігання даних узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Ситник проти України”. Тоді ЄСПЛ дійшов висновку, що безстрокове перебування у Реєстрі порушує право на повагу до приватного життя і суперечить статті 8 Конвенції з прав людини.

    На думку Владлена Неклюдова, нові правила дозволять досягти балансу між боротьбою з корупцією та дотриманням прав громадян:

    “Це зробить антикорупційну систему більш справедливою, не послаблюючи механізми відповідальності”, — підкреслює депутат.

    Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, є одним із ключових інструментів у системі антикорупційного контролю. Водночас, як зазначено в обґрунтуванні законопроєкту, надмірне і безстрокове збереження інформації може перетворитися на інструмент стигматизації осіб, які вже понесли покарання згідно із законом.

    У разі ухвалення цього законопроєкту, порядок обробки даних у Реєстрі буде оновлено, а відповідні технічні зміни має забезпечити НАЗК.

  • Народного депутата України внесли до реєстру корупціонерів

    Народного депутата України внесли до реєстру корупціонерів

    Народного депутата України, викритого Державним бюро розслідувань (ДБР) на корупційному правопорушенні, було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією дії.

    За даними ЗМІ, йдеться про Олександра Дубінського. Депутат, використовуючи свої повноваження, намагався впливати на слідство у кримінальній справі, в якій він є фігурантом.

    Про це стало відомо із повідомлення пресслужби Державного бюро розслідувань (ДБР).

    Правоохоронці не вказують імені нардепа, проте, за даними ЗМІ, йдеться про Олександра Дубінського.

    «У березні 2024 року Печерський районний суд Києва визнав чинного народного депутата винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. У грудні 2024 року Апеляційний суд залишив у силі цей вирок», — повідомили у Держбюро розслідувань.

    За матеріалами слідства Бюро з’ясувало, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надіслав до МОЗ України та ДБР депутатські запити, у яких порушувались питання, що становлять його приватний інтерес.

    «У своїх запитах він цікавився розглядом питання щодо надання йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, в якій депутат виступає фігурантом. Також він намагався тиснути на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких депутат є підозрюваним», — зазначено в повідомленні.

    У ДБР уточнили, що такими діями парламентарій порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачено адміністративну відповідальність.

    Після набрання рішенням законної сили дані стосовно нардепа внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Дубинський програв в Апеляційному суді: він буде внесений до державного реєстру корупціонерів

    Дубинський програв в Апеляційному суді: він буде внесений до державного реєстру корупціонерів

    Апеляційний суд залишив в силі рішення Печерського районного суду Києва, який визнав народного депутата Олександра Дубінського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Рішення набрало законної сили, і відтепер Дубінський буде включений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

    Печерський районний суд раніше визнав народного депутата винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України). 8 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань (ДБР) вручило Дубінському протокол про адміністративне правопорушення.

    Як зазначено в матеріалах слідства, у серпні та жовтні 2023 року Олександр Дубінський звернувся до Міністерства охорони здоров’я та ДБР з депутатськими зверненнями, що порушували його особистий інтерес. Зокрема, він намагався вплинути на розгляд питання щодо видачі йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де він виступає фігурантом. Крім того, депутат намагався чинити тиск на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких Дубінський є підозрюваним.

    Цими діями він порушив вимоги Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема щодо недопущення конфлікту інтересів, що призвело до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Крім цього, Дубінському повідомили про підозру у службовому підробленні для виїзду за кордон. У січні 2024 року Офіс генпрокурора направив до суду обвинувальний акт щодо Дубінського. Але це не єдине звинувачення. Нардепу також оголошено підозру у державній зраді в складі злочинної організації. Згідно з матеріалами слідства, у 2016 році Головне управління Генштабу Збройних сил Росії створило в Україні злочинну групу за участю Дубінського, яка займалася дестабілізацією суспільно-політичної ситуації в країні та її дискредитацією за кордоном. Учасники цієї організації отримували гроші від воєнної розвідки Росії.