Позначка: ракетні війська

  • Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія розпочала масштабні навчання із підготовки та можливого застосування ядерних сил на тлі затяжної війни проти України та різкого загострення відносин із Заходом. Міністерство оборони РФ заявило, що маневри триватимуть з 19 до 21 травня та охоплять одразу кілька компонентів російської ядерної тріади — ракетні війська стратегічного призначення, дальню авіацію та військово-морські сили.

    Про це повідомило російське Міноборони, пише ТАСС, а також низка російських та міжнародних медіа. За офіційними даними Москви, навчання проводяться «в умовах загрози агресії» та мають перевірити готовність стратегічних сил до виконання бойових завдань.

    У Кремлі заявили, що до маневрів залучать понад 64 тисячі військовослужбовців та близько 7800 одиниць озброєння і техніки. Йдеться про одну з найбільших демонстрацій російського ядерного потенціалу за останні роки.

    Серед техніки, яку планують задіяти, — понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Особливу увагу привертає участь восьми стратегічних атомних підводних ракетоносців, які є одним із ключових елементів ядерного стримування Росії.

    За інформацією російського оборонного відомства, під час навчань плануються пуски балістичних та крилатих ракет по полігонах на території РФ. Також відпрацьовуватимуться сценарії взаємодії різних видів військ у разі ядерного конфлікту.

    Окремим елементом навчань стане спільне відпрацювання використання тактичної ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі. Саме цей пункт викликав особливу реакцію України та країн НАТО, оскільки фактично підтверджує подальшу інтеграцію білоруської армії у російську військову стратегію.

    Напередодні, 18 травня, у Білорусі вже стартували окремі навчання з бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що йдеться про перевірку готовності військових підрозділів та систем управління. Водночас українське МЗС назвало ці дії елементом ядерного шантажу з боку Москви та заявило, що Білорусь дедалі більше стає співучасником агресивної політики Кремля.

    У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на білоруській території суттєво погіршує безпекову ситуацію у Східній Європі та створює додаткові ризики для регіону. Київ закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Москву та Мінськ.

    На Заході нинішні маневри Росії розглядають не лише як військові навчання, а й як політичний сигнал. Кремль регулярно використовує тему ядерної зброї для демонстрації сили та психологічного тиску на Україну, Європу та США. Особливо активно риторика про ядерний потенціал РФ почала звучати після невдач російської армії на фронті та посилення західної військової допомоги Києву.

    Експерти зазначають, що Росія вже не вперше проводить подібні демонстративні навчання, однак нинішній масштаб є показовим через залучення майже всіх компонентів стратегічних сил. Крім того, маневри відбуваються на тлі нових заяв Кремля про можливу конфронтацію з НАТО та посилення активності Альянсу на східному фланзі.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ та посол України у Великій Британії Валерій Залужний раніше заявляв, що Росія системно адаптує свою армію до тривалої війни та активно передає бойовий досвід таким союзникам, як Китай, Іран та Північна Корея. За його словами, Москва робить ставку не лише на виснаження України, а й на демонстрацію готовності до глобального силового протистояння.

    Водночас частина військових аналітиків закликає не переоцінювати реальні загрози негайного застосування ядерної зброї. На їхню думку, Кремль насамперед прагне створити атмосферу страху та невизначеності, використовуючи ядерну тематику як інструмент геополітичного тиску.

    Попри це, у країнах Балтії, Польщі та Фінляндії уважно стежать за перебігом російських маневрів. Особливу тривогу викликає участь Ленінградського військового округу та Північного флоту, які безпосередньо межують із регіонами НАТО.

    На цьому тлі Альянс продовжує нарощувати військову присутність на східному фланзі, а також зміцнює системи протиракетної оборони та моніторингу. У НАТО неодноразово заявляли, що уважно спостерігають за будь-якими переміщеннями російських ядерних сил, але наразі не бачать ознак безпосередньої підготовки до ядерного удару.

    Втім, сама активізація подібних навчань свідчить про подальшу ескалацію безпекової ситуації у Європі. На четвертому році великої війни Росія дедалі частіше використовує ядерний фактор як частину своєї зовнішньополітичної та військової стратегії, намагаючись утримувати Захід від більш рішучої підтримки України.

  • 123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    У ніч проти 28 квітня російські війська здійснили одну з масованих атак дронами по території України, застосувавши понад сотню ударних безпілотників. Повітряна тривога розпочалася ще ввечері 27 квітня і станом на ранок бойова робота сил протиповітряної оборони продовжувалася.

    За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник запустив 123 безпілотні літальні апарати різних типів. Основу атаки становили дрони-камікадзе типу Shahed, а також інші моделі, зокрема «Гербера» та «Італмас». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із території Росії (Курськ, Орел, Міллєрове, Приморсько-Ахтарськ) та з тимчасово окупованого Криму.

    Близько 80 із усіх використаних безпілотників були саме «Шахедами», що вкотре підтверджує їхню ключову роль у тактиці повітряного терору. Такі дрони активно застосовуються Росією для атак на інфраструктуру та виснаження системи протиповітряної оборони України.

    До відбиття атаки були залучені всі складові системи ППО: авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та сили безпілотних систем. Завдяки цьому станом на 08:00 ранку вдалося знешкодити 95 ворожих дронів — частину з них було збито, інші приглушено засобами РЕБ.

    Основні результати бойової роботи зафіксовано на Півночі, Півдні та Сході України, де і відбувалася більшість перехоплень. Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    За даними військових, зафіксовано щонайменше 19 влучань ударних БпЛА на 16 різних локаціях. Крім того, уламки збитих дронів впали ще у чотирьох місцях. Інформація про масштаби руйнувань та можливих постраждалих уточнюється.

    Експерти відзначають, що подібні масовані атаки мають одразу кілька цілей: виснаження української протиповітряної оборони, психологічний тиск на населення та пошкодження критичної інфраструктури. При цьому використання великої кількості дронів різних типів ускладнює роботу ППО, адже змушує розподіляти ресурси між численними цілями.

    Особливістю цієї атаки стало те, що вона тривала хвилями протягом кількох годин. Така тактика дозволяє ворогу постійно тримати українську ППО у напрузі та зменшувати ефективність перехоплень.

    Станом на ранок повітряна небезпека зберігається — у небі залишаються окремі групи ворожих безпілотників. Сили оборони продовжують їх виявлення та знищення.

    У військовому командуванні наголошують, що навіть попри високий відсоток збиття, загроза від дронових атак залишається серйозною. Уламки збитих цілей також становлять небезпеку для цивільного населення, особливо у густонаселених районах.

    Ця нічна атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує системно застосовувати дрони як один із головних інструментів ведення війни проти України. Водночас українська протиповітряна оборона демонструє здатність ефективно протидіяти навіть масштабним ударам, знищуючи більшість ворожих цілей.

    Оперативна інформація щодо наслідків ударів, пошкоджень інфраструктури та ситуації в регіонах очікується від місцевих адміністрацій та військових протягом дня.