Позначка: рак щитовидної залози

  • Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Злоякісні новоутворення щитовидної залози залишаються головним довгостроковим медичним наслідком Чорнобильська катастрофа для українців, особливо для тих, хто під час аварії був дитиною. Про це повідомили українські науковці під час пресконференції Національної академії медичних наук України.

    За словами директора Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя Комісаренка Миколи Тронька, саме патології щитовидної залози, зокрема рак, стали найбільш доведеним і масовим наслідком радіаційного впливу після аварії на Чорнобильська атомна електростанція.

    Одразу після катастрофи найбільший ризик виник у дітей, які зазнали впливу радіоактивного йоду, передусім через споживання забруднених продуктів. За оцінками дослідників, близько 13,5 тисячі дітей отримали значне опромінення щитовидної залози. У наступні роки це спричинило різке зростання захворюваності: кількість випадків раку збільшилася у 5–8 разів, а в окремих регіонах — до 10 разів. Найбільш уразливою групою стали діти віком від нуля до дев’яти років.

    Науковці наголошують, що на початку було складно довести прямий зв’язок між радіацією та розвитком онкології, оскільки вважалося, що латентний період хвороби значно довший. Однак фактичні дані показали, що захворювання почали виявляти значно раніше, що й дозволило епідеміологічно підтвердити вплив радіації.

    З часом показники захворюваності почали знижуватися, однак і сьогодні вони залишаються вищими серед тих, хто зазнав опромінення в дитинстві. Міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй, визнають рак щитовидної залози одним із ключових наслідків аварії.

    Окрім онкологічних захворювань, фахівці фіксують і інші порушення здоров’я. Зокрема, представники Інститут отоларингології імені професора Олексія Коломійченка повідомляють про проблеми зі слухом, голосоутворенням і вестибулярною функцією. Радіонукліди також спричиняли хронічні зміни слизових оболонок, що підвищує ризик розвитку онкології дихальних шляхів.

    За словами представника Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН Віктора Сушка, українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо впливу радіації. Встановлено, що опромінення підвищує ризики серцево-судинних, ендокринних, респіраторних, офтальмологічних та онкологічних захворювань.

    Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 1,46 мільйона осіб зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи, серед яких — понад тисяча дітей. До цієї категорії належать ліквідатори, евакуйовані та жителі радіоактивно забруднених територій. Водночас кількість ліквідаторів за останні роки суттєво скоротилася — більш ніж удвічі, що свідчить про високу смертність у цій групі.

    Попри десятиліття після аварії, її наслідки залишаються актуальними. Зокрема, на початку 2026 року зафіксовано підвищений рівень радіонуклідів у плаценті деяких вагітних жінок, що може впливати на перебіг вагітності та здоров’я дітей.

    Фахівці наголошують, що Чорнобиль і досі має довготривалий вплив на здоров’я населення, а медичний моніторинг постраждалих груп залишається критично важливим.

  • Вчені пояснюють стрімке зростання випадків раку щитовидної залози

    Вчені пояснюють стрімке зростання випадків раку щитовидної залози

    У багатьох країнах світу рак щитовидної залози зростає швидше, ніж більшість інших видів раку. Наприклад, у США цей вид онкології посідає перші місця за темпами збільшення захворюваності. Медики намагаються розібратися, що стоїть за цією “загадковою епідемією”.

    Щитовидна залоза розташована в основі шиї і виробляє гормони, які регулюють серцевий ритм, артеріальний тиск, температуру тіла та вагу. Рак щитовидної залози виникає, коли клітини залози починають неконтрольовано ділитися, утворюючи пухлину, яка іноді поширюється на сусідні тканини та інші органи.

    За даними бази SEER, з 1980 по 2016 рік кількість випадків у США зросла майже втричі: у чоловіків — з 2,39 до 7,54 на 100 000, у жінок — з 6,15 до 21,28 на 100 000.

    Однією з причин зростання захворюваності є точніша діагностика. З 1980-х років лікарі почали активно використовувати ультразвук та тонкоголкову біопсію для виявлення дрібних пухлин, раніше непомітних при звичайному огляді. Це дозволило виявляти маленькі папілярні пухлини, які рідко становлять загрозу життю, але тепер потрапляють до статистики.

    Водночас дослідники зазначають, що переддіагностика не пояснює всього зростання. У деяких країнах із середнім рівнем доходу та без масового скринінгу теж фіксують збільшення захворюваності. Зростають не лише дрібні вузли, а й більш агресивні пухлини, що поширюються на інші органи.

    Факторами ризику називають ожиріння, підвищений рівень тиреотропного гормону (TSH), запалення та інсулінорезистентність. Люди з високим ІМТ на 50% частіше хворіють на рак щитовидної залози. Інші можливі причини — вплив побутових хімікатів, пестицидів, медична радіація від КТ та рентгенівських процедур, а також наявність певних мікроелементів у ґрунті та воді.

    Таким чином, зростання випадків раку щитовидної залози — це багатофакторне явище, де взаємодіють генетика, метаболізм, харчування, навколишнє середовище та гормональні впливи.