Хрещатик

Позначка: Прилуки

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • «Кривавий світанок жовтня: Росія завдала масованого комбінованого удару ракетами та дронами по українських містах»

    «Кривавий світанок жовтня: Росія завдала масованого комбінованого удару ракетами та дронами по українських містах»

    У ніч на середу, 7 жовтня, Російська Федерація здійснила одну з наймасштабніших та найруйнівніших комбінованих атак по території України, задіявши весь арсенал повітряного терору. Під прицільним вогнем ворога опинилися Київ, Запорожжя, Дніпр, а також житлові квартали у Кременчузі та Прилуках. Унаслідок прямих влучань ворожих ракет та ударних безпілотників загинули мирні мешканці, зруйновано багатоповерхові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, а аварійно-рятувальні служби працюють у надзвичайному режимі.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний удар розпочався пізно ввечері та тривав усю ніч. Окупанти випустили по українських містах 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування, включно з «Х-101», «Іскандер-К» та «Калібр», а також ракети протикорабельного і балістичного типів, серед яких «Циркон», «Оніксі» та «Іскандер-М/С-400/KN-23». Крім того, ворог масовано атакував тилові регіони ударними дронами типу Shahed, значну частину яких складали новітні реактивні безпілотники. Загалом противник задіяв 130 БпЛА. Сили оборони України продемонстрували високу ефективність роботи протиповітряної оборони, знищивши 161 ціль, зокрема 5 балістичних ракет, 39 крилатих ракет та 117 ворожих безпілотників. Проте уникнути руйнувань не вдалося: зафіксовано влучання засобів ураження на 18 локаціях, а внаслідок падіння збитим уламків постраждали ще 5 об’єктів.

    Найбільших втрат та руйнувань зазнали житлові райони у регіонах. У Прилуках на Чернігівщині російська ракета влучила у багатоквартирний будинок у момент, коли люди ще спали. На місці трагедії розбирають завали: станом на ранок відомо про чотирьох загиблих, ще 20 людей дістали поранення різного ступеня важкості, серед них четверо неповнолітніх дітей. Окрім житлової багатоповерхівки, у місті зафіксовано пожежу на виробничому підприємстві. Не менш руйнівних ударів зазнав Кременчуг на Полтавщині, де, за словами міського голови, зафіксовані чи не наймасштабніші руйнування житлового фонду за весь час повномасштабної війни. Внаслідок влучання у приватному секторі на вулиці Хорольській загинула 72-річна жінка, загальна кількість жертв у місті зросла до двох осіб. Ворожі удари повністю зруйнували цілий житловий квартал, пошкодивши численні багатоповерхівки.

    У столиці України нічні вибухи пролунали під час відбиття комбінованої атаки у Дарницькому та Подільському районах. Внаслідок падіння уламків та ударів виникли пожежі у нежитловій забудові та житловому секторі, є загиблі та поранені, точна кількість яких уточнюється профільними відомствами. Масовані удари також зачепили Запорожжя, де ворог цілеспрямовано вдарив по об’єкту транспортної інфраструктури, через що влада була змушена тимчасово обмежити рух транспорту через Вантовий міст, перенаправивши потоки машин альтернативними маршрутами. На Кіровоградщині зафіксовано влучання по одному з підприємств, є постраждалий.

    Масований терор мирного населення вкотре демонструє відсутність будь-яких військових цілей у подібних операціях Кремля, який напередодні зимового сезону намагається знищити житловий фонд та критичну інфраструктуру України. На місцях трагедій продовжують працювати підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та волонтери, які розбирають завалли та надають допомогу постраждалим.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • Росія атакувала Чернігівщину: понад 4,5 тисячі людей залишились без світла

    Росія атакувала Чернігівщину: понад 4,5 тисячі людей залишились без світла

    У ніч на 8 жовтня російські війська завдали чергового удару по Чернігівській області. Як повідомили в АТ “Чернігівобленерго”, через пошкодження енергетичної інфраструктури понад 4,5 тисячі абонентів у Ніжинському районі залишилися без світла.

    “Знову під прицілом Ніжинщина і знову влучання в енергетичний об’єкт. Понад 4,5 тисячі абонентів без електропостачання. Відновлюємо!” — зазначили в компанії.

    Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що ворог атакував область ударними безпілотниками. Під удар потрапили Ніжин, Прилуки та Семенівка.

    “Російські ударні дрони атакували Ніжин, Прилуки, Семенівку. У Ніжині — влучання в об’єкти залізниці, пожежі. Вранці — влучання в енергооб’єкт, через що аварійні відключення. У Прилуках ударний безпілотник атакував нафтобазу, пожежа. У Семенівці ворожий дрон влучив в адмінбудівлю“, — зазначив Чаус.

    Також повідомляється, що під час атаки було уражено спецавтомобіль підприємства, яке здійснювало дорожні роботи в Семенівській громаді. Поранення отримав 56-річний водій, його госпіталізовано. Автомобіль повністю згорів.

    У компанії ДТЕК повідомили, що під час обстрілів було атаковано одну з теплових електростанцій.
    “За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм оперативно надали усю необхідну допомогу“, — повідомили в ДТЕК.

    На місцях працюють рятувальники та енергетики, тривають ремонтно-відновлювальні роботи.

  • Вночі Росія вдарила по Україні: у Прилуках загинула сім’я з дитиною, у Харкові поранено дітей

    Вночі Росія вдарила по Україні: у Прилуках загинула сім’я з дитиною, у Харкові поранено дітей

    Російські війська в ніч на 5 червня здійснили масовану атаку дронами-камікадзе по українських містах. Під удар потрапили Прилуки (Чернігівська область), Харків і Білгород-Дністровський район на Одещині. Внаслідок обстрілів є загиблі, серед них — маленька дитина, десятки поранених, значні руйнування.

    Прилуки: загинула ціла родина

    Як повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, Прилуки були атаковані щонайменше шістьма БпЛА типу “Герань”. Під завалами зруйнованих будинків виявили тіла п’ятьох загиблих — серед них двоє жінок та маленька дитина.

    Національна поліція уточнила, що йдеться про сім’ю: 46-річну жінку, її 26-річну доньку та онука 2024 року народження. Пізніше у ДСНС повідомили, що загиблій дитині був лише 1 рік і 4 місяці.

    Окрім цього, щонайменше шестеро людей отримали поранення. Атака призвела до масштабної пожежі в житловому секторі: знищено два будинки, гаражі, господарські споруди та автомобіль.

    Харків: удар у багатоповерхівки, поранено дітей і літню жінку

    Під обстріл дронів потрапив і Харків. За словами голови ОДА Олега Синєгубова, внаслідок атаки постраждали 18 людей, серед них — четверо дітей (7, 9, 13 років) та 93-річна жінка. У деяких дітей медики зафіксували гостру реакцію на стрес.

    За попередніми даними, “шахеди” влучили у стіну п’ятиповерхівки та 16-й поверх іншого житлового будинку. Ще один дрон впав у дерево біля будинку. В результаті — вибиті вікна, пошкоджені фасади та квартири.

    Мер Харкова Ігор Терехов розповів, що зафіксовано шість влучань. В одній із квартир уламки безпілотника пробили стіни, а частина двигуна опинилася в коридорі. Господарі врятувалися лише завдяки тому, що спали в іншій кімнаті.

    Одещина: зруйновані заклади освіти й медицина

    Окрім півночі та сходу, Росія атакувала й південь України. Як повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, в Білгород-Дністровському районі безпілотники пошкодили амбулаторію, центр творчості дітей та ліцей. Частина приміщень зруйнована, в ліцеї спалахнула пожежа. За попередньою інформацією, обійшлося без жертв.

  • У Прилуках чоловік поранив ножем воєнкома в приміщенні ТЦК

    У Прилуках чоловік поранив ножем воєнкома в приміщенні ТЦК

    У Прилуках Чернігівської області чоловік напав з ножем на представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомила Національна поліція України.

    Інцидент стався 25 травня. Як зазначають правоохоронці, до Прилуцького ТЦК доставили чоловіка для перевірки документів. Під час перебування в будівлі він раптово напав на військовослужбовця, завдавши йому тілесних ушкоджень, зокрема ножове поранення передпліччя.

    Потерпілого госпіталізували до місцевої лікарні, його життю нічого не загрожує. Нападника затримали на місці та доставили до відділення поліції.

    Наразі проти затриманого відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 350 Кримінального кодексу України — умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середнього тілесного ушкодження службовій особі у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

    Слідство триває.