Володимир Фесенко пропонує подивитися та проаналізувати чи насправді високосні роки такі вже погані, як про них звикли говорити. Для цього звернемось до нещодавньої історії — і нашої, і всесвітньої.
Новий рік — час прогнозів, різноманітного ворожіння і прикмет. Зростає попит на професійних ворожок — від тарологів до астрологів. Згадують і про різні прикмети. Особливо це помітно в часи війни.
Один з поширених забобонів — про нещасливі високосні роки. Шанувальники поганих прикмет відразу згадають про минулий високосний рік — 2020-й, який приніс нам пандемію Covid-19. Відповідно, вони ж віщують, що і 2024 рік (теж високосний) принесе нам щось недобре.
Чи насправді високосні роки такі вже погані? Давайте для відповіді на це запитання подивимось на нещодавню історію — і нашу, і всесвітню.
Про 2020 рік я вже згадував. А от 2016 нічим особливим не відзначився, хіба що перемогою Трампа на президентських виборах в США. Потім з’ясувалося, що його президентство хоча і було вельми специфічним, але все ж таки не стало катастрофічним. Якщо хтось скаже, що в цей високосний рік Трамп знов може перемогти, то лише нагадаю, що президентські вибори в США взагалі відбуваються у високосні роки. Отак сталося.
2012 рік для України і світу також не відзначився чимось особливим. У нас найбільш помітною подією були парламентські вибори, на яких перемогла Партія регіонів, але відзначилась і опозиція, зокрема, партія “Свобода”, для якої той рік став найбільш успішним в її електоральній історії.
2008 рік для світу запам’ятався глобальною фінансовою кризою. Але у нас пік цієї кризи припав на 2009 р.
2004 рік в Україні відзначився Помаранчевою революцією. Але вона була і безкровною, і успішною. У світі цей рік запам’ятався величезним цунамі в Індійському океані, внаслідок якого загинули близько 230 тис. осіб.
2000 рік — Міленіум. “Кінця світу” не відбулося, чогось надзвичайного і глобально поганого — також. Хоча знакових подій вистачало. В Росії — Друга Чеченська війна і перша перемога Путіна на президентських виборах. У нас — всеукраїнський референдум, результати якого жодним чином не вплинули на політичну ситуацію в країні; вбивство журналіста Г. Гонгадзе і касетний скандал — події, які заклали підвалини наступних кризових тенденцій.
1996 рік — чогось надзвичайного не відбулося. В Україні ухвалили Конституцію, в Росії переобрали Єльцина Президентом РФ.
1992 рік запам’ятався численними війнами — в Югославії, Нагірному Карабаху, Абхазії і Південній Осетії, Придністров’ї, громадянськими війнами в Алжирі, Таджикистані та ще в цілій низці країн. Але було і мирне “розлучення” Чехії і Словаччини. Для України це був перший рік незалежності, непростий, але достатньо спокійний.
Далі продовжувати не буду. Вже достатньо, щоб зрозуміти, що не кожен високосний рік може принести щось погане, як і не кожна “п’ятниця 13-те” є днем жахів. Щось і десь може статися. Як можуть статися і в будь-який інший рік і погані і позитивні новини. Перша і друга світові війни починалися не у високосні роки. І знакові події новітньої історії у відносинах між Росією і Україною відбувалися не у високосні роки, починаючи з розпаду СРСР і закінчуючи повномасштабним російським вторгненням в Україну. 2014 рік, до речі, теж не був високосним.
Для любителів спорту високосні роки асоціюються з Олімпійськими іграми. У зв’язку з цим розповім про одну містично-конспірологічну теорію, яку я почув років десять тому від одного колишнього литовського депутата (на жаль, не пам’ятаю його прізвища). Це не для прихильників суто раціонального мислення, хоча багатьом українцям ця “теорія” може сподобатись.
Суть цієї “теорії” в наступному. Авторитарні (тоталітарні) режими, які проводили Олімпійські ігри, через певний час руйнувались, а їх країни навіть розпадалися. Йдеться про гітлерівську Німеччину, яка в 1936 році проводила і літні і зимові Олімпійські ігри, а в 1945 році припинила своє існування. Потім така доля спіткала Радянський Союз (у 1980 році відбулися літні Олімпійські ігри в Москві, в 1991 СРСР припинив своє існування) і Югославію (у 1984 році відбулися зимові ігри в Сараєво, в 1991 розпочався розпад Югославії).
Однак в цю “теорію” не вписуються (можливо, поки що) Росія (зимові Олімпійські ігри в Сочі в 2014 році) і Китай (літні Олімпійські ігри в Пекіні в 2008 і зимові Олімпійські ігри в Пекіні в 2022 році). Проте, не будемо поспішати з висновками, подивимось, що буде далі.
На останок — трохи новорічної політнумерології. В політичній історії незалежної України визначальну (поворотну) роль відігравали роки, які закінчувались на четвірку — 1994 рік (перемога на президентських виборах Леоніда Кучми, яка визначила політичний розвиток України на наступні 10 років), 2004 рік (Помаранчева революція, далі було десятиріччя боротьби між проєвропейськими і проросійськими силами), 2014 рік (перемога Революції Гідності, захоплення Росією Криму і початок військово-політичного протистояння між Росією і Україною). Між іншим, в усі ці роки в Україні були також президентські вибори. Чи продовжить цю закономірність 2024 рік? Подивимось.
