Хрещатик

Позначка: прожитковий мінімум

  • Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    В Україні офіційні норми прожиткового мінімуму залишаються далекими від реальності. Про це заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, коментуючи чинні стандарти споживчого кошика та фінансові розрахунки, які використовуються для визначення державної підтримки.

    Згідно з діючими нормативами, підлітку в Україні належить одна зимова куртка на три роки, а також одна демісезонна куртка — теж на три роки. Для дорослої жінки держава передбачає лише два костюми або сукні на сім років. Ці цифри виглядають абсурдно, особливо на тлі інфляції, воєнного часу та зростання цін на базові речі.

    Гетманцев визнав, що нинішній прожитковий мінімум, закладений у бюджеті на рівні близько 2900 гривень на місяць, є абсолютно відірваним від реальності. «Це абстрактна категорія. На ці гроші прожити неможливо. І навіть на фактичний прожитковий мінімум, який у 3,5 раза вищий, також прожити складно. Це щось із уяви чиновника», — сказав він.

    Водночас чиновник наголосив: уряд усвідомлює необхідність перегляду прожиткового мінімуму та реального наповнення соціальних стандартів. Але, за словами Гетманцева, наразі на це просто «немає коштів».

    Така заява вкотре порушує питання соціальної справедливості в країні. Прожитковий мінімум слугує базою для розрахунку пенсій, стипендій, допомог та зарплат у бюджетній сфері. Його заниження напряму б’є по найбільш вразливих категоріях населення — пенсіонерах, дітях, малозабезпечених сім’ях.

    Громадські організації та профспілки неодноразово закликали переглянути методологію формування споживчого кошика та встановити мінімальні соціальні стандарти відповідно до реальних цін на товари та послуги. Однак держава продовжує оперувати цифрами, які все більше нагадують економічну містифікацію.

  • Кабмін оприлюднив прогнози курсу долара і зарплат до 2028 року

    Кабмін оприлюднив прогнози курсу долара і зарплат до 2028 року

    Кабінет міністрів України оприлюднив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, у якій закладено прогнози щодо курсу долара, мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

    Згідно з документом, уряд не очікує різкого зростання курсу валют у найближчі три роки. Прогнозований середній курс долара США становитиме:

    • у 2026 році — 44,7 грн

    • у 2027 році — 45,2 грн

    • у 2028 році — 45,6 грн

    Водночас мінімальна заробітна плата зростатиме поступово. З 1 січня 2026 року її розмір становитиме 8 688 грн, у 2027 році — 9 374 грн, а в 2028 — 10 059 грн.

    Прожитковий мінімум, до якого прив’язано чимало соціальних виплат, зокрема мінімальну пенсію, зростатиме помірно — приблизно на 200 гривень щороку. Для працездатних осіб він зміниться з 3 028 грн у 2024 році до 3 667 грн у 2028 році. Для непрацездатних осіб цей показник зросте з 2 361 грн до 2 859 грн відповідно.

    Таким чином, уряд закладає обережний і стабільний сценарій економічного розвитку з поступовим зростанням соціальних стандартів та контрольованим валютним курсом.

  • Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

    Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

    Підвищення мінімальної заробітної плати навіть на 100 гривень у 2025 році може значно вплинути на бюджет України. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю для Інтерфаксу. Вона підкреслила, що питання мінімальної зарплати є одним із ключових елементів при формуванні бюджету країни.

    За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

    Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

    Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

    Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

  • Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Уряд України затвердив проект Державного бюджету на 2025 рік, який тепер буде передано на розгляд Верховної Ради. За інформацією Міністерства фінансів, проект бюджету передбачає суттєві видатки та витрати на ключові сектори економіки та соціальної сфери.

    Основні показники бюджету:

    • Доходи загального фонду: 2007,4 млрд грн (без урахування офіційних трансфертів і грантів).
    • Видатки загального фонду: 3643,6 млрд грн.

    Розподіл видатків:

    1. Сектор безпеки та оборони: 2,22 трлн грн (26,3% від ВВП).
    2. Соціальний захист: 419,2 млрд грн, з них:
      • Пенсійний фонд: 237,9 млрд грн.
      • Допомога малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах: 127,9 млрд грн.
      • Виплата пільг і субсидій: 42,3 млрд грн.
    3. Охорона здоров’я: 210,7 млрд грн.
    4. Освіта: 169,3 млрд грн.
    5. Культура та інформаційний простір: 9,6 млрд грн.
    6. Цифрова трансформація: 4 млрд грн.
    7. Наукові дослідження: 14 млрд грн.
    8. Фонд розвитку підприємництва: 18 млрд грн для пільгових кредитів за програмою 5-7-9%.
    9. Гранти для бізнесу: 1,4 млрд грн.
    10. Підтримка регіонів: 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах.
    11. єОселя: 9,4 млрд грн.
    12. Гуманітарне розмінування земель: 1 млрд грн.
    13. Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації: 1,75 млрд грн на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.
    14. Дотація місцевим бюджетам: 51,2 млрд грн.
    15. Резервний фонд: 43,9 млрд грн.

    Інші важливі показники:

    • Дефіцит бюджету: 19,4% ВВП (у 2024 році було 20,6%).
    • Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум: залишаються на рівні грудня 2024 року.
    • Державні запозичення загального фонду: 2,23 трлн грн:
      • Внутрішні: 579,2 млрд грн.
      • Зовнішні: 1,65 трлн грн.
    • Курс долара: 45 гривень.

    Проект бюджету відображає пріоритети уряду щодо забезпечення безпеки та оборони, соціального захисту, розвитку освіти та охорони здоров’я, а також підтримки економіки і регіонів. Продовження роботи над бюджетом та його затвердження Верховною Радою залишаються ключовими етапами для визначення подальших фінансових стратегій країни.

  • Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Прожитковий мінімум в Україні, який довгий час служив орієнтиром для розрахунку соціальних виплат, штрафів та інших показників, більше не відповідає сучасним реаліям. Міністерство праці та соціальної політики вирішило змінити цю ситуацію, запропонувавши впровадження нової спеціальної соціальної виплати. Цей крок, як зазначила міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону, має на меті покращити функціонування всієї соціальної системи та вплинути на економічний стан країни.

    Прожитковий мінімум: чому потрібні зміни?

    Прожитковий мінімум в Україні, який традиційно слугував основою для визначення рівня соціальних виплат, давно не відповідає сучасним потребам населення. Міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович підкреслила, що розмір нинішнього прожиткового мінімуму занадто малий, щоб забезпечити базові потреби громадян. Це призводить до того, що соціальні виплати не виконують своєї основної функції – підтримки людей у складних життєвих ситуаціях.

    Нова соціальна виплата: що зміниться?

    Замість прожиткового мінімуму планується введення спеціальної соціальної виплати, розмір якої визначатиметься індивідуально. На відміну від універсального прожиткового мінімуму, ця виплата буде враховувати склад родини та інші фактори, що впливають на потреби домогосподарства.

    Як пояснила Оксана Жолнович, нова базова виплата буде надаватися у випадках, коли людина втратила працездатність або ж потребує фінансової підтримки через відсутність необхідного забезпечення. Цей підхід дозволить більш точно відповідати потребам громадян, забезпечуючи їм необхідний рівень підтримки в різних життєвих ситуаціях.

    Вплив на соціальну систему та економіку

    Запропоновані зміни можуть значно покращити соціальну систему країни. Відмова від прив’язки соціальних виплат до прожиткового мінімуму, який уже давно не відображає реальних потреб населення, допоможе зробити систему соціальної допомоги більш справедливою та ефективною.

    Крім того, відмова від використання прожиткового мінімуму як базового показника для розрахунку штрафів та посадових окладів також матиме позитивний вплив. Як зазначила Оксана Жолнович, це дозволить уникнути несправедливих рішень, які базуються на застарілих показниках, і запровадити більш гнучкий та адаптивний підхід до регулювання соціальних питань.

  • Менше 10 тисяч гривень зарплати отримують 43% українців

    Менше 10 тисяч гривень зарплати отримують 43% українців

    Згідно з останніми даними опитування, проведеного агентством Gradus, практично половина українського населення стикається з високим рівнем економічних обмежень.

    За результатами дослідження, 43% опитаних українців заявили, що їхня середня заробітна плата становить менше 10 000 гривень на місяць.

    Це значно нижче за середню заробітну плату в країні, яка становить 14 400 гривень на місяць (станом на грудень 2023 року).

    82% опитаних вважають, що їхній рівень доходу є недостатнім для прожиття. Це свідчить про те, що багато українців не можуть дозволити собі жити гідно.

    Низький рівень зарплат може мати негативний вплив на життя людей, обмежуючи їхню можливість оплачувати житло, харчування, транспорт, медичні послуги та інші необхідні витрати.

    Низький рівень зарплат в Україні може бути обумовлений рядом факторів, таких як високий рівень безробіття, низький рівень продуктивності праці та слабкість економіки.

    різне qutidzixiquuant

  • Україна планує перейти на нову систему нарахування соціальних виплат

    Україна планує перейти на нову систему нарахування соціальних виплат

    Уряд України збирається впровадити базову соціальну допомогу та відмовитися від встановлення прожиткового мінімуму як основного критерію для визначення розмірів соціальних виплат. Цей крок оголошений як перехід до нової системи, яка, за словами уряду, має відповідати сучасним викликам і забезпечити ефективнішу підтримку громадян.

    На перший погляд, реформа має дуже привабливий вигляд. До слова, вона не така вже й радикальна. Просто замість прожиткового мінімуму допомога буде прив’язана до нового показника. Але якби цей показник був би затверджений на рівні хоча б 6 тисяч гривень, допомога істотно зросла б. Але в держави і на армію грошей не вистачає, а вже на соцвиплати й поготів.

    Аналітики вже зазначають, що в пропозиції уряду приховані хитрі механізми, які на практиці для багатьох громадян принесуть негативний результат: комусь трохи додадуть, комусь навпаки – уріжуть, з когось взагалі знімуть.

    До слова, на сьогодні офіційний прожитковий мінімум – 2920 грн, який розмір фактичного – таємниця за сімома печатками. Міністерство соціальної політики, може, його і вираховує, але не публікує. Навскидку, з огляду на наявні ціни й тарифи, фактичний прожитковий мінімум раза в три вищий за офіційний.