Тег: Прокуратура

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.

В Одеській області правоохоронці виявили масштабну схему незаконного використання бюджетних коштів у центральній районній лікарні. За результатами розслідування, головний лікар закладу протягом кількох років отримував додаткові виплати, які нібито нараховувалися за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Однак перевірка підтвердила, що фактичного надання таких послуг не відбувалося, а кошти були привласнені незаконним шляхом.

Слідчі Одеської обласної прокуратури вже повідомили про підозру керівнику медичного закладу. Під час досудового розслідування встановлено, що сума завданих державі збитків обчислюється сотнями тисяч гривень. За інформацією правоохоронців, схема була ретельно організована та включала підробку документів і фінансової звітності, що дозволяло приховувати фактичний розподіл коштів.

Слідство встановило, що з грудня 2020 року по травень 2023 року посадовець використовував службове становище для особистого збагачення. Він самостійно оформлював себе на додаткові посади лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики у COVID-відділенні.

Надалі керівник включав себе до списків працівників, яким передбачалися державні доплати за лікування хворих на коронавірус. Йшлося про надбавки до 300% від основної заробітної плати.

За даними прокуратури, головний лікар підписав 29 наказів про виплату таких доплат співробітникам лікарні, безпідставно вносячи до документів і власне прізвище — як керівника установи та як лікаря за сумісництвом.

Унаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на понад 630 тисяч гривень.

Крім того, встановлено, що підозрюваний одночасно є депутатом районної ради.

Подільська окружна прокуратура повідомила медику про підозру у зловживанні службовим становищем. Також до суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади на час слідства.

Контроль за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення потреб Збройних Сил України, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Державного бюро розслідувань у період воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що системні перевірки та розслідування мають на меті не лише виявлення порушень, а й попередження зловживань, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.

За інформацією ДБР, особлива увага приділяється закупівлям озброєння, техніки, амуніції, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, що фінансуються з державного бюджету. Слідчі аналізують договори, фінансові документи та ланцюги постачання, аби встановити, чи відповідають витрачені кошти заявленим цілям і реальним потребам військових підрозділів.

За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» ознаменувався не святковими подіями, а юридичними діями щодо зміни власника нерухомості. Йдеться про будинок у селі Іванковичі, який раніше належав президентові України Володимиру Зеленському, а з 2020 року перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля. Згідно з офіційними реєстрами, на початку січня об’єкт був переписаний на доньку парламентаря.

Увагу до цієї угоди привернули не лише статус і вартість майна, а й часові обставини її здійснення. Переоформлення відбулося через кілька днів після того, як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Юрію Кісєлю про підозру. Невдовзі Вищий антикорупційний суд також ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для народного депутата, що додатково підсилило суспільний інтерес до будь-яких фінансових та майнових дій, пов’язаних із його родиною.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області завершили розслідування масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів, що стосувалася закупівлі обладнання для потреб Збройних Сил України. За результатами слідчих дій, територіальній громаді було завдано збитків на суму 2,6 мільйона гривень.

Слідчі встановили, що у схемі брали участь директор та головний спеціаліст одного з департаментів міської ради, які діяли у змові з керівником приватного товариства-постачальника. За попередньою інформацією, чиновники свідомо завищували вартість обладнання та забезпечували перемогу конкретного постачальника у тендерах, що дозволяло незаконно привласнювати кошти громади.

При цьому інший службовець цього ж департаменту, достеменно знаючи, що квадрокоптери фактично не були поставлені, вніс до офіційної документації завідомо неправдиві відомості про їх нібито отримання. Саме ці документи стали підставою для перерахування компанії-постачальнику повної суми коштів за договором.

У результаті таких дій бюджету територіальної громади було завдано збитків у розмірі 2,6 мільйона гривень. Надалі, за версією слідства, директор товариства легалізував кошти, отримані злочинним шляхом, перерахувавши їх на рахунки іншої фірми під виглядом оплати допоміжних послуг. Після цього гроші були переведені у готівку та використані для власних потреб.

Усім фігурантам кримінального провадження повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службове підроблення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі досудове розслідування триває. До суду подано клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Оперативний супровід у справі здійснюють підрозділи військової контррозвідки Служби безпеки України та управління стратегічних розслідувань у Полтавській області. Процесуальне керівництво забезпечує спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України, за підтримки Державної аудиторської служби, викрили начальника фінансової служби однієї з військових частин Київської області. Згідно з матеріалами розслідування, він тривалий час незаконно нараховував грошове забезпечення військовослужбовцям, які вже були звільнені з лав Збройних Сил.

Попередньо встановлено, що такі дії дозволили отримати фінансові кошти особам, які фактично не виконували службові обов’язки, що призвело до значних втрат державного бюджету. Розслідування триває, правоохоронці працюють над встановленням повного кола осіб, причетних до оборудки, а також сум незаконно нарахованих виплат.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до військової служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії посадовця кваліфіковано за частиною четвертою статті 425 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Окрім цього, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою відшкодування завданих збитків та повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.