Хрещатик

Позначка: продукти

  • Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Попри постійні цілеспрямовані удари російських окупантів по продовольчій логістиці та розподільчій інфраструктурі, в Україні відсутній загальний дефіцит продуктів харчування. Внутрішній аграрний сектор продовжує стабільно забезпечувати країну необхідним обсягом провізії, зберігаючи високий експортний потенціал. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, виробничі потужності українських підприємств у більшості категорій суттєво перевищують внутрішній рівень споживання.

    Головним викликом на сьогодні залишається не нестача самої продукції, а своєчасне транспортування товарів до кінцевих точок продажу. Тимчасове зникнення окремих найменувань із полиць магазинів має виключно локальний характер і не пов’язане з кризою певної галузі. Такі перебої виникають суто внаслідок точкових ворожих влучань у конкретні розподільчі центри та складські комплекси, де знищуються саме ті партії товарів, що перебували в ураженому секторі.

    Водночас воєнний стан та руйнування критичної інфраструктури чинять неминучий тиск на собівартість продукції. Найбільш уразливими до подорожчання залишаються групи товарів повсякденного попиту: овочі, молочна продукція та безалкогольні напої. Основними драйверами інфляційного тиску виступають значне зростання вартості моторного палива, яке формує основу транспортних витрат, а також загальний стан енергетичної системи. Підприємства змушені масово використовувати автономні генератори, електрика від яких є значно дорожчою, а дизельне пальне для їхньої роботи за останній рік зросло в ціні вдвічі.

    Паралельно аграрний сектор стикається з масштабними викликами у сфері морського експорту. Внаслідок ворожих обстрілів глибоководних портів Великої Одеси обсяги закордонних постачань української агропродукції ризикують скоротитися з очікуваних 64,4 мільйона тонн до 29,6 мільйона тонн. Це вимагає екстреного переорієнтування вантажопотоків на альтернативні суходільні маршрути через кордони країн Європейського Союзу та розв’язання проблеми покриття додаткових логістичних витрат.

  • Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Українські військові разом із Херсонською ОВА провели одну з найбільших операцій із доставки гуманітарної допомоги в тимчасово окуповані Олешки. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, за допомогою безпілотників через Дніпро вдалося передати близько 4000 кг продуктів одразу на 100 визначених локацій міста.

    Такі доставки тривають системно з березня. До останньої операції залучили підрозділи морської піхоти, Нацгвардії та прикордонників.

    У місті, за даними української влади, залишаються близько двох тисяч цивільних, серед них десятки дітей. Люди фактично відрізані від нормального постачання продуктів, води, електрики та можливості безпечно виїхати.

    Російські військові, за словами Прокудіна, намагаються перешкоджати доставці допомоги: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарні пакунки та переслідують місцевих за їх отримання.

    Ситуація в Олешках уже давно має ознаки гуманітарної катастрофи. «Ненька інфо» раніше писала, що місто перебуває на межі повного виснаження запасів, а централізоване постачання фактично зупинилося ще навесні. Тоді Всеукраїнська рада церков закликала Папу Римського та міжнародні організації втрутитися й допомогти врятувати мешканців міста.
    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Також «Ненька інфо» повідомляла, що Україна планує виносити питання гуманітарної блокади Олешок на міжнародний рівень і домагатися створення безпечного гуманітарного коридору.
    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Поки гуманітарний коридор не створено, дрони залишаються одним із небагатьох способів доставити продукти людям на окупованій території. Саме тому операція з передачею близько чотирьох тонн їжі стала критично важливою для мешканців Олешок.

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін

    Росія дедалі активніше атакує українську торговельну та продовольчу логістику — склади, розподільчі центри, транспортні вузли та портову інфраструктуру. Після серії ударів по об’єктах великих торговельних мереж у частині магазинів виникли тимчасові перебої з окремими товарами. Водночас у Кабінеті Міністрів запевняють: системного дефіциту продуктів в Україні зараз немає, а втрати складів не повинні спричинити й різкого зростання цін на десятки відсотків.

    Про це 14 серпня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підтвердив, що удари РФ створили проблеми для окремих логістичних маршрутів і систем зберігання продукції, але ситуація залишається контрольованою. Висоцький очолює Мінагрополітики з 16 липня 2026 року.

    За словами міністра, зараз немає передумов для того, щоб українці зіткнулися із загальним дефіцитом продовольства. Уряд і бізнес залучають резервні складські майданчики, перебудовують маршрути постачання і шукають альтернативи знищеним розподільчим центрам.

    В окремих випадках магазини можуть перейти до моделі постачання фактично «з коліс» — коли продукція доставляється без тривалого проміжного зберігання на великих логістичних складах. Це складніше і дорожче з погляду транспортної логістики, однак дозволяє продовжувати постачання навіть після втрати окремого розподільчого центру.

    Ціни можуть зрости, але не на десятки відсотків

    Висоцький визнав, що перебудова логістики неминуче створює додаткові витрати.

    Товари доводиться перевозити іншими маршрутами, частіше використовувати менші склади, збільшувати кількість рейсів і оперативно шукати нові приміщення для зберігання. Однак міністр наголосив, що масштаб цих витрат поки не дає підстав говорити про подорожчання продуктів на десятки відсотків.

    Кабмін уже розпочав додатковий моніторинг цін. Станом на 14 серпня різких стрибків вартості продовольства, які можна було б прямо пов’язати зі знищенням складів, не зафіксовано.

    За оцінкою Висоцького, навіть втрата 30–40% певної товарної партії не означає, що відповідна продукція надовго зникне з магазинів. У багатьох категоріях її можна досить швидко замістити з інших складів, регіонів або через альтернативні канали постачання.

    Тому локальна відсутність товару на полиці ще не означає загальнонаціонального дефіциту.

    Росія вже знищила великі логістичні об’єкти

    Побоювання українців виникли не на порожньому місці.

    На початку серпня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та області, під час якого були знищені й пошкоджені склади та логістичні центри великих українських компаній. Reuters повідомляв про ураження інфраструктури «Епіцентру», Fozzy, «Сільпо» та Rozetka.

    У Fozzy Group тоді повідомили про удар по продовольчій логістиці. «Сільпо» заявило, що внаслідок атаки загинули щонайменше шестеро працівників компанії, а два розподільчі центри були охоплені вогнем.

    Для торговельної мережі розподільчий центр є критично важливим елементом системи. Саме туди надходять великі партії товарів від виробників та імпортерів, після чого продукцію сортують і розвозять у десятки чи сотні магазинів.

    Якщо такий об’єкт знищений, проблема може проявитися одночасно у великій кількості торгових точок.

    Саме тому після ударів частина покупців могла побачити порожні полиці або скорочений асортимент окремих категорій. Однак торговельні мережі почали перенаправляти поставки через інші логістичні центри. РБК-Україна 14 серпня повідомляло, що великі мережі продовжують відновлювати наповнення магазинів після атак.

    РФ атакує не тільки магазини

    Значно ширшою проблемою є те, що російські війська одночасно завдають ударів по різних частинах продовольчого ланцюга.

    Йдеться не лише про склади супермаркетів, а й про морські та річкові порти, залізничну й транспортну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та підприємства.

    13 серпня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив перебої з електропостачанням. Ізмаїльський порт залишається одним із важливих альтернативних шляхів експорту українського зерна після погіршення ситуації у Чорному морі.

    Паралельно російські атаки майже зупинили нормальну роботу частини чорноморських маршрутів.

    За даними Reuters, близько 90% українського експорту зернових і олійних традиційно проходить через Чорне море. На початку серпня експорт зерна впав приблизно на три чверті порівняно з минулим роком через удари по портовій інфраструктурі та проблеми із судноплавством.

    Мінагрополітики також наголошує, що повністю замінити морські шляхи залізницею, автомобільним транспортом і Дунаєм неможливо. Навіть за сприятливих умов альтернативні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.

    Але для внутрішнього ринку ситуація інша

    Проблеми з експортом не означають автоматичного дефіциту їжі всередині України.

    Навпаки, у багатьох базових аграрних категоріях Україна виробляє значно більше, ніж споживає внутрішній ринок.

    Мінагрополітики прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн. Зокрема, очікується приблизно 22,4 млн тонн пшениці, 4,7 млн тонн ячменю та 31,6 млн тонн кукурудзи.

    Особливо важлива ситуація з продовольчою пшеницею, з якої виробляють борошно та хліб. Її виробництво прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними запасами загальна пропозиція може сягнути 11,7 млн тонн.

    Тобто ризик для України зараз полягає не стільки у фізичній відсутності зерна чи базових продуктів, скільки у здатності швидко переміщувати їх між регіонами, зберігати та доставляти до магазинів.

    Чому ціни все одно можуть реагувати

    Повністю виключати подорожчання окремих товарів не можна.

    Навіть якщо продукту достатньо, в його роздрібну ціну входять логістика, електроенергія, зберігання, зарплати, страхування, втрати продукції та вартість відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Якщо замість одного великого розподільчого центру компанії доводиться використовувати п’ять менших складів, а замість одного маршруту — кілька об’їзних, собівартість доставки закономірно збільшується.

    Саме про такі додаткові витрати й говорить Висоцький. Однак на сьогодні уряд не бачить підстав очікувати стрибка вартості продовольства на 20–30% лише через удари по складах.

    Значно більший ризик для цін може виникнути, якщо атаки одночасно тривалий час порушуватимуть енергопостачання, транспорт, роботу переробних підприємств і логістичних центрів.

    Удар по логістиці має ширший економічний ефект

    Остання хвиля російських атак показує, що під прицілом опиняються не тільки військові чи енергетичні об’єкти.

    11 серпня російська сторона сама заявляла про удари по транспортно-логістичних центрах у Києві, включно з комплексом «Нової пошти» та великим складським об’єктом. Москва традиційно пояснює такі атаки нібито використанням інфраструктури у військових цілях, однак удари водночас безпосередньо впливають на цивільний бізнес і ланцюги постачання.

    На початку серпня після масштабної атаки прем’єр-міністр Сергій Корецький також оголошував про екстрені консультації з бізнесом щодо безперервності роботи компаній після знищення логістичних об’єктів.

    Фактично Україні доводиться створювати дедалі більш розосереджену систему складів і постачання, щоб знищення одного великого хабу не паралізувало цілу мережу.

    Панікувати та скуповувати продукти немає підстав

    Станом на 14 серпня головний висновок Кабміну залишається незмінним: загального дефіциту продуктів в Україні немає.

    Окремі магазини можуть тимчасово мати менший асортимент, а доставка деяких категорій може займати більше часу через перебудову логістики. Проте уряд і торговельні мережі мають можливість перерозподіляти товарні запаси та використовувати резервні склади.

    Так само немає підтверджень прогнозів про неминучий різкий стрибок цін на десятки відсотків.

    Ситуація залишається складною, а кожен новий удар по складу чи транспортному вузлу збільшує витрати бізнесу. Однак на сьогодні Україна має достатнє власне виробництво продовольства і розгалужену торговельну систему, щоб компенсувати локальні втрати.

    Тому створювати домашні запаси через страх перед масовим зникненням продуктів із магазинів наразі немає економічних підстав.

    Найбільша загроза зараз лежить у іншій площині: якщо Росія систематично продовжуватиме руйнувати склади, порти, транспорт і енергетику, українському бізнесу доведеться витрачати дедалі більше коштів на альтернативні маршрути й резервну інфраструктуру. Саме ці витрати можуть поступово тиснути на ціни.

    Але сценарій, за якого найближчим часом українські магазини масово залишаться без продуктів, уряд станом на 14 серпня не прогнозує.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.