Позначка: постачання нафти

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили стрімке зростання після різкого загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході, нового етапу тиску з боку Сполучених Штатів на Іран та повідомлень про можливу ескалацію військово-політичної напруги в регіоні. Інвестори реагують на зростання ризиків для постачання енергоносіїв, а також на потенційні перебої в ключових морських маршрутах, зокрема в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Станом на 10:00 за київським часом ціна нафти марки Brent становила 111 доларів за барель, тоді як американська WTI торгувалася на рівні 107,6 долара за барель, згідно з даними Trading Economics. Для порівняння, ще наприкінці попередньої торгової сесії, у п’ятницю 15 травня, Brent перебувала на рівні близько 108 доларів за барель, а WTI — близько 105 доларів, що означає суттєвий стрибок усього за короткий проміжок часу.

    Аналітики зазначають, що ринок нафти відреагував не лише на конкретні економічні чинники, а насамперед на різке зростання політичної невизначеності, пов’язаної з Іраном. У центрі уваги опинилися повідомлення про нові вимоги США до Тегерана в межах переговорів щодо ядерної програми, які фактично значно посилили позицію Вашингтона та були сприйняті як ультимативні.

    За даними медіа, зокрема іранського агентства Fars, новий пакет вимог Сполучених Штатів передбачає радикальні кроки з боку Ірану, включно з відмовою від накопичених запасів збагаченого урану, скороченням ядерної інфраструктури до одного об’єкта, а також заморожуванням ядерної програми на тривалий період — до 20 років. Окремим елементом цих вимог, за інформацією BBC, є також відмова США від будь-яких компенсаційних або репараційних зобов’язань.

    Такі умови, за даними джерел, були сприйняті Тегераном як неприйнятні та фактично заблокували прогрес у дипломатичних переговорах. На цьому тлі зросла ймовірність нового витка конфронтації між двома країнами, що автоматично підвищило премію за ризик на глобальному енергетичному ринку.

    Додатковий тиск на ринок створили заяви президента США Дональд Трамп, який попередив Іран про можливі наслідки у разі відсутності швидкого прогресу в переговорах. У своїх публічних виступах він заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше наслідки можуть бути “руйнівними”. Ці слова були сприйняті ринками як сигнал про можливу військову ескалацію, що традиційно призводить до зростання цін на нафту через ризики перебоїв постачання.

    Ситуацію додатково ускладнили повідомлення про атаку безпілотників на ядерний об’єкт в Об’єднаних Арабських Еміратах. Хоча офіційного підтвердження деталей інциденту немає, сам факт появи таких повідомлень посилив нервозність інвесторів. Ринок реагує особливо чутливо на будь-які сигнали про можливі удари по енергетичній або ядерній інфраструктурі в регіоні, який є одним із ключових центрів світового енергетичного виробництва.

    Окремим фактором тиску стало рішення США не продовжувати дію дозволу на купівлю російської нафти, який діяв із 13 березня. Це рішення фактично звузило очікувану пропозицію на світовому ринку, що додатково підтримало зростання цін. У поєднанні з нестабільністю на Близькому Сході це створило подвійний ефект дефіцитних очікувань серед трейдерів.

    Водночас особливу увагу ринку привертає ситуація в Ормузькій протоці — стратегічно важливому морському коридорі, через який транспортується значна частина нафти з країн Перської затоки. За наявними оцінками, комерційне судноплавство в регіоні суттєво скоротилося, а рух суден став обмеженим і нестабільним. Більшість суден, що залишаються в районі протоки, пов’язані з іранськими логістичними операторами, що ще більше посилює занепокоєння щодо можливих перебоїв у глобальних постачаннях.

    Експерти підкреслюють, що саме поєднання політичної напруги, ризиків військової ескалації та потенційних обмежень ключових морських маршрутів створює умови для подальшої волатильності на нафтових ринках. У разі нового загострення ситуації ціни можуть продовжити зростання, оскільки ринок закладає у вартість бареля не лише поточну пропозицію, а й очікування можливих перебоїв у майбутньому.

    Таким чином, нафтовий ринок опинився під впливом одразу кількох факторів високого ризику — дипломатичного, військового та логістичного, що формує одну з найнапруженіших ситуацій останнього часу в глобальній енергетичній системі.

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.