Хрещатик

Позначка: посадовці

  • Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    В Україні розпочинається масштабна оптимізація системи державного управління, спрямована на зменшення зайвої бюрократії та підвищення ефективності владних інституцій. На першому етапі реформи в центральних органах виконавчої влади ліквідують понад чотири тисячі вакантних посад. Зміни торкнуться не лише скорочення формальних штатів, а й безпосередньо вищої керівної ланки: кількість заступників міністрів планують зменшити орієнтовно на 20%, а кількість заступників керівників інших центральних органів влади скоротять майже на 18%.

    Перед остаточним затвердженням нової структури та чисельності відомств проводиться комплексна функціональна діагностика всього державного апарату. Профільні фахівці перевіряють, які саме повноваження закріплені за кожним окремим органом і наскільки вони відповідають сучасним викликам та стратегічним пріоритетам держави. Розрахунок чисельності заступників керівників відтепер безпосередньо прив’язуватимуть до реального обсягу та складності завдань, щоб усунути дублювання обов’язків і зайве навантаження на державний бюджет.

    Окремим пріоритетом реформи визначено системне оновлення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації держслужбовців. Система підготовки кадрів буде безпосередньо адаптована під конкретні вимоги кожної посади. Для залучення нового покоління фахівців розпочинається кампанія інформування та оплачуваних стажувань для молоді. Водночас формується окрема державна програма для швидкої та безперешкодної інтеграції ветеранів війни на ключові позиції в органах виконавчої влади.

    Для системного контролю над трансформаціями роботу відновила Рада з питань державного управління, до складу якої увійшли урядовці, народні депутати та незалежні профільні експерти. На установчому засіданні координаційний орган уже затвердив покроковий план дій та визначив персональну відповідальність за кожен сектор реорганізації. Кінцевою метою перетворень є створення професійного, мобільного та компактного державного апарату, здатного оперативно реагувати на виклики та результативно виконувати державні завдання.

  • Кінець столичної земельної мафії: учасників схеми на десятки мільйонів гривень судитимуть за корупцію

    Кінець столичної земельної мафії: учасників схеми на десятки мільйонів гривень судитимуть за корупцію

    Гучна корупційна епопея щодо дерибану столичної землі добігла фінішу в досудовому розслідуванні та переходить у залу суду. Обвинувальний акт у резонансній справі під назвою операція «Чисте місто» офіційно передано для розгляду по суті. Організоване угруповання роками намагалося встановити повний тіньовий контроль над ключовими земельними рішеннями місцевої влади, аби безперешкодно та за безцінь забирати найдорожчі ділянки під комерційне будівництво. На лаві підсудних опиняться відразу дев’ять високопосадовців, серед яких колишній депутат Київської міської ради, чинний заступник голови Київської міської державної адміністрації, а також кілька діючих депутатів міськради.

    Злочинна організація створила масштабний механізм незаконного відчуження елітної столичної землі, головною метою якого був повний обхід обов’язкових відкритих аукціонів та конкурентних торгів. Зафіксовано спроби протиправного заволодіння шістьма земельними ділянками, ринкова вартість яких перевищує 70,7 мільйона гривень. Для реалізації оборудки використовували перевірену так звану «туалетну схему»: на вільних комунальних територіях зводили або фіктивно оформлювали крихітні технічні споруди, після чого цілі гектари рекреаційної та міської землі безперешкодно виводилися у власність приватних фірм під спорудження комерційних висоток.

    Паралельно з дерибаном майна територіальної громади учасники схеми намагалися підім’яти під себе процеси ухвалення рішень у депутатському корпусі. Зафіксовано факт спроби передачі хабаря у розмірі 100 тисяч доларів одному з депутатів міської ради, що мало гарантувати безперешкодне та позитивне голосування профільної комісії за виділення необхідної ділянки. Для захисту від викриття високопосадовці та пов’язані з ними бізнесмени діяли за правилами справжнього кримінального синдикату. Вони спілкувалися виключно через закриті канали шифрованого зв’язку, під час обговорення корупційних виплат використовували конспіративні псевдоніми та виставляли власне професійне контрспостереження біля місць таємних зустрічей.

    На сьогодні троє фігурантів провадження вже повністю визнали власну вину, пішли на співпрацю та отримали обвинувальні вироки, тоді як решта дев’ять учасників постануть перед відкритим судом найближчим часом. Головний організатор земельних махінацій наразі переховується від правосуддя за кордоном, проте судовий процес відбуватиметься безперервно для всіх членів групи. Зібрані докази готують ґрунт для одного з найпоказовіших судових розглядів в історії столиці, який має назавжди ліквідувати багаторічні мафіозні схеми розпорядження київською землею.

  • Понад мільйон доларів надбавки: найвисокооплачуваніший світовий лідер отримає рекордне підвищення зарплати

    Понад мільйон доларів надбавки: найвисокооплачуваніший світовий лідер отримає рекордне підвищення зарплати

    Уряд Сінгапуру ухвалив рішення з середини жовтня переглянути розмір заробітної плати міністрів та членів парламенту вперше з 2011 року. Про це заявив прем’єр-міністр країни Лоуренс Вонг, який наразі очолює рейтинг найбільш високооплачуваних політичних лідерів світу. Попередні ініціативи щодо перегляду виплат урядовцям неодноразово відхилялися або відкладалися, через що базова сітка оплати праці вищих посадовців залишалася незмінною майже півтора десятиліття.

    Конкуренція з приватним сектором та боротьба з корупцією

    За словами глави сінгапурського уряду, підвищення посадових окладів є вимушеним кроком для залучення висококваліфікованих фахівців до управління державою та збереження нульової толерантності до корупції. Протягом останніх 15 років доходи в комерційному секторі, а також виплати на державній та судовій службі істотно зросли, створивши ситуацію, коли окремі кар’єрні чиновники заробляли більше за профільних міністрів. Вонг підкреслив, що відмова від перегляду ставок була б популістичним рішенням, яке остаточно відірвало б систему оплати праці від ринкових реалій.

    Нові цифри урядових окладів і міжнародне порівняння

    Згідно із затвердженим планом, річний дохід прем’єр-міністра збільшиться на 1,4 мільйона сінгапурських доларів (близько 1,1 мільйона доларів США) — з 2,2 мільйона до 3,6 мільйона сінгапурських доларів (приблизно 2,8 мільйона доларів США), що становить зростання на понад 60 відсотків. При цьому Вонг оголосив про намір спрямовувати всю суму надбавки на благодійність протягом наступних п’яти років. Більшість членів кабінету також отримають надбавки в розмірі близько 1,35 мільйона місцевих доларів до завершення каденції, причому фінальна сума залежатиме від досягнення ключових макроекономічних показників — темпів зростання ВВП, динаміки доходів громадян та рівня безробіття.

    Для порівняння, середня місячна зарплата в Сінгапурі наразі становить близько 4500 доларів США, річний заробіток президента США Дональда Трампа складає 400 000 доларів, а прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема — 230 000 доларів. В Україні ж офіційні доходи урядовців залишаються суттєво скромнішими: наприклад, колишня прем’єрка Юлія Свириденко за 2025 рік отримала 1,37 мільйона гривень посадового окладу в Кабміні, поєднуючи держслужбу з викладацькою діяльністю, а середня чиста заробітна плата міністрів напередодні зміни уряду перевищувала позначку у 100 000 гривень на місяць.

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новопризначений міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко оприлюднив декларацію кандидата на посаду, яка привернула увагу незвичним поєднанням високих доходів і повної відсутності задекларованих заощаджень. Згідно з документом, у 2025 році нинішній урядовець отримав понад 11,3 млн грн доходів, працюючи керівним партнером міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні. Водночас у декларації не зазначено жодних грошових активів — ні готівки, ні коштів на банківських рахунках, ні депозитів чи інших фінансових накопичень.

    Електронну декларацію Кравченко подав після призначення на посаду міністра економіки та довкілля у складі нового уряду прем’єр-міністра Сергія Корецького. Документ охоплює фінансовий стан посадовця за 2025 рік і був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Основним джерелом доходу Кравченка стала заробітна плата в українському офісі McKinsey & Company, яка становила 9 368 548 гривень. Крім цього, він задекларував 844 649 гривень пенсійних внесків у межах програми недержавного пенсійного забезпечення, 1 114 918 гривень додаткових виплат від роботодавця та ще 10 270 гривень інших виплат. Загальний дохід за рік склав 11 338 385 гривень.

    Водночас найбільше уваги привернув розділ декларації, присвячений грошовим активам. У ньому відсутні будь-які записи про готівкові кошти, банківські рахунки, депозити, інвестиційні активи чи інші заощадження. Це означає лише те, що таких активів не було задекларовано станом на кінець звітного періоду. Декларація сама по собі не містить пояснень, чому грошові активи відсутні. Вона також не дає підстав стверджувати, що всі отримані доходи були витрачені саме на особисті потреби чи потреби сім’ї, адже документ не деталізує структуру витрат за рік.

    Серед нерухомості новий міністр задекларував квартиру площею 113,6 квадратного метра у Києві та паркомісце площею 17,7 квадратного метра. Інших об’єктів нерухомості у декларації не зазначено. Також документ не містить інформації про володіння автомобілями, корпоративними правами, цінними паперами чи іншими значними активами.

    До приходу в уряд Олександр Кравченко очолював український офіс міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company як керівний партнер. Саме досвід роботи у сфері стратегічного консалтингу став одним із ключових аргументів на його користь під час формування нового Кабінету Міністрів. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра економіки та довкілля України, після чого він офіційно розпочав виконання своїх обов’язків.

    Під час представлення колективу міністерства прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив головні завдання нового очільника відомства. Серед пріоритетів були названі підготовка економіки до проходження наступного опалювального сезону, підтримка українського бізнесу, розвиток прифронтових територій, євроінтеграція, залучення інвестицій та реалізація програм зеленого відновлення країни. Сам Кравченко тоді заявив, що планує зосередитися на економічному розвитку, підтримці підприємництва та відбудові України.

    Публікація декларацій новопризначених членів уряду традиційно викликає значний суспільний інтерес, адже дозволяє оцінити майновий стан посадовців до вступу на державну службу. Законодавство України зобов’язує осіб, які претендують на державні посади, подавати декларації про майно, доходи та фінансові зобов’язання. Після призначення такі чиновники також подають щорічні декларації, а їхні дані можуть перевірятися НАЗК у межах повної перевірки.

    Опублікована декларація не містить відомостей про порушення законодавства чи ознаки неправомірних дій з боку міністра. Водночас відсутність задекларованих заощаджень при доходах понад 11 млн грн стала предметом активного обговорення у медіа та соціальних мережах. Сам Олександр Кравченко публічно не коментував особливості своєї декларації або причини відсутності грошових активів у документі.

    Після призначення до уряду Кравченко відповідатиме за реалізацію економічної політики держави, розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримку українських виробників, екологічну політику та координацію програм післявоєнного відновлення. Його робота також охоплюватиме взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями та інвесторами, що робить питання прозорості майнового стану особливо важливим для суспільної довіри.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Заступник керівника управління Державного бюро розслідувань у Львові Дмитро Бузницький опинився в центрі уваги через низку питань до його майнового стану та активів родини. Йдеться про історію з приватизацією службової квартири, придбанням елітної нерухомості та походженням коштів.

    Найбільший резонанс викликала квартира у преміальному житловому комплексі Jack House в Києві. У 2024 році вона перейшла у власність Бузницького та його дружини Алли Продан за символічною ціною — 9 гривень 47 копійок. При цьому ринкова вартість аналогічного житла оцінюється приблизно у 235 тисяч доларів.

    Ця квартира раніше була службовою і перебувала у користуванні посадовця навіть після його звільнення з СБУ. У 2023 році її передали у комунальну власність, а вже згодом приватизували.

    Водночас виникають питання щодо законності такої приватизації. За законодавством, право на безкоштовну приватизацію житла надається лише один раз. Бузницький уже використав його у 1994 році, коли разом із родиною приватизував квартиру в Каневі. Згодом він оскаржив це право в суді, фактично відкривши можливість повторної приватизації.

    Окрема увага — до майна дружини посадовця Алли Продан. Саме вона за останні роки стала власницею низки дорогих об’єктів нерухомості. У 2018 році вона придбала квартиру у ЖК «Французький квартал 2» у Києві площею 81 м². Офіційно її вартість становила 125 тисяч доларів, хоча власні заощадження жінки були значно меншими.

    Частину коштів, за документами, подарувала її мати — понад 2,6 млн гривень. Водночас походження цих грошей викликає сумніви: офіційні доходи родички не пояснюють таку суму.

    У 2020 році квартиру обміняли на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом — без доплати, попри суттєву різницю в ринковій вартості. Уже у 2024 році цей будинок було продано за 11,3 млн гривень — у шість разів дорожче за попередню оцінку.

    Після цього родина придбала нову квартиру площею майже 150 м² у столичному ЖК «52 Перлина». Паралельно вони орендували ще кілька об’єктів нерухомості — у Києві та Львові.

    Ще один епізод — використання дорогого автомобіля Toyota Land Cruiser, який був оформлений на матір посадовця. При цьому її офіційні доходи не відповідали вартості такого авто.

    Попри багаторічну службу, сам Бузницький не декларував значних активів. Основні придбання оформлені на його дружину, яка до 2019 року працювала на митниці, а згодом зайнялася підприємницькою діяльністю.

    У підсумку формується картина, яка викликає запитання щодо походження коштів, законності приватизації та відповідності способу життя задекларованим доходам. Історія з квартирою за 9 гривень лише підсилила ці підозри.

  • НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку неточностей та недостовірних відомостей у декларації директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної військової адміністрації Олега Вівсянника. Перевірку декларації за 2023 рік проводило Національне агентство з питань запобігання корупції з 22 вересня по 25 грудня 2025 року.

    Під час аналізу розділу про суб’єкта декларування та членів сім’ї — дружину, доньку та сина — чиновник неодноразово зазначав позначку «Не застосовується» у графах, що стосуються унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізитів паспортів або свідоцтв про народження, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас перевірка відповідних державних реєстрів показала, що ці дані фактично існують.

    Окремі питання виникли щодо задекларованої нерухомості. Зокрема, у декларації не була вказана земельна ділянка площею 1197 квадратних метрів у селі Малий Олексин Рівненського району, яка перебуває у користуванні дружини посадовця. Будинок на цій ділянці належить третій особі — Івану Лабі. Також у документі вказана вартість приватизованої квартири в Рівному у розмірі 11 гривень, хоча в таких випадках слід зазначати позначку «Не застосовується», адже відновна вартість під час приватизації не є ринковою.

    Ще одним епізодом стала земельна ділянка у селі Боремель Дубенського району, яку чиновник задекларував як орендовану. Водночас Боремельська сільська рада повідомила, що у 2023 році договори оренди з ним не укладалися.

    Під час перевірки транспортних засобів виявили розбіжність у даті набуття права власності на вантажний автомобіль Renault Kangoo 2006 року випуску, який належить дружині чиновника. У декларації зазначено 31 грудня 2003 року, тоді як за даними державного реєстру транспортних засобів право власності було оформлено лише 25 квітня 2012 року.

    Також перевірка торкнулася нематеріальних активів. Відомості про корисну модель «пристрій для фітотерапії», яка була задекларована як спільна власність із іншими особами, не вдалося підтвердити. Установи інтелектуальної власності не підтвердили, що Олег Вівсянник є власником цього об’єкта. Натомість виявлено авторське право на науковий твір «Методика реабілітації хворих із застосуванням глини», зареєстрований 26 січня 2023 року, який у декларації взагалі не був зазначений.

    У процесі перевірки посадовець не надав пояснень та документів на запити агентства. Частина запитів до банків та інших установ на момент завершення перевірки залишалася без відповіді.

    Водночас у довідці НАЗК не зазначено нових порушень щодо готівкових коштів за 2023 рік. Перевірка була зосереджена саме на достовірності задекларованих даних, а не на походженні коштів. У декларації за 2023 рік значні суми готівки не вказані, тоді як у декларації за 2022 рік після виправлення було задекларовано 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів та 40 тисяч євро як спільну сумісну власність із дружиною.

    Агентство зазначає, що перевірка за 2023 рік частково спиралася на матеріали попередньої перевірки, під час якої походження задекларованих готівкових коштів залишилося непоясненим. У межах нової перевірки також були направлені запити до понад двадцяти банків, серед яких Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Кредобанк, а також до державних реєстрів і баз даних.

    За результатами перевірки НАЗК констатувало порушення вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції» щодо повноти, достовірності та своєчасності декларування. Матеріали перевірки можуть бути передані до правоохоронних органів для оцінки наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

    Олег Вівсянник обіймає посаду директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОВА з початку 2020-х років і відповідає за питання цивільного захисту, медицини та гуманітарної політики в області. Раніше, після журналістського розслідування медіа «Четверта влада», посадовець вносив зміни до декларації за 2022 рік, однак пояснень щодо походження значних сум готівки так і не надав.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.