Хрещатик

Позначка: Порошенко

  • Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

    Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

    Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

    Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

    Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

    Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

    Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

    За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

    Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

    На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

    У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

    Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

    А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

    Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК).

    Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

    А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

    З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

  • Новий епізод державної зради: розслідування щодо Петра Порошенка триває

    Новий епізод державної зради: розслідування щодо Петра Порошенка триває

    Кримінальне провадження стосовно п’ятого президента України Петра Порошенка отримало новий імпульс. Як стало відомо, слідчі досліджують новий епізод, пов’язаний із підозрою у державній зраді.

    Нагадаємо, що після анексії Криму росією підприємство «Севастопольський морський завод», яке належало П.Порошенку, вступило в переписку з російським Міністерством промисловості та торгівлі. У цій переписці завод і його менеджер Костянтин Картошкін заявили, що Севастополь є російським містом федерального значення, а також надали відповідну інформацію про фінансово-економічні показники підприємства російському органу.

    Крім того, на належному П.Порошенку «П’ятому каналі» виступив його менеджер, де заявив, що Севастополь має невизначений, точніше незрозумілий статус, періодично використовуючи словосполучення «на Україні».

    П.Порошенко має спільний бізнес із К.Картошкіним. Незважаючи на те, що той від імені компанії Порошенка вступив у колаборацію з російськими властями, П.Порошенко призначив його керівником одного з найбільших державних військових заводів — «Зоря-Машпроект».

    Одним із доказів співпраці П.Порошенка з російськими властями є те, що належний йому завод російська влада довго не націоналізувала, на відміну від багатьох інших українських компаній, які були націоналізовані одразу.

  • Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд п’ятого президента України Петра Порошенка опинився у центрі скандалу через використання благодійних внесків для придбання державних облігацій. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», у січні 2024 року фонд за рахунок пожертв придбав «військові» облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 356 мільйонів гривень.

    Також видання пише, що благодійність від імені Порошенка по суті фінансує Мінфін України через виплату відсотків за облігаціями.

    «За оцінками експертів, саме за нараховані державою відсотки на ОВДП у розмірі приблизно 2,5 млрд грн було профінансовано всі благодійні піар-проекти Порошенка від моменту початку повномасштабної війни», – йдеться в публікації.

    Також за операції з цими облігаціями «Міжнародний інвестиційний банк», що належить Порошенку, зняв з фонду Порошенка півтора мільйона гривень комісії (тобто, «благодійні» гроші перетворилися на комерційний прибуток).

    Видання вважає, що внески до фонду Порошенка, за рахунок яких потім викуповують облігації, роблять підконтрольні колишньому президенту компанії – з метою мінімізації сплати податків, які не стягують із благодійних виплат.

    Журналісти пишуть, що використання благодійних пожертвувань з метою отримання прибутку і мінімізації оподаткування підпадає під статті КК України.

  • За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    Більшість українців підтримують ідею створення уряду національної єдності, що об’єднує патріотичні сили, як у парламенті, так і поза ним. Такі результати були отримані в ході соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводилося з 1 по 9 грудня 2024 року.

    Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

    Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

    Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

    Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.

  • Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

    Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

    П’ятий президент України Петро Порошенко знову опинився в центрі публічних суперечок, цього разу через питання благодійних донатів і покупок військових облігацій на величезні суми. Після скандалу, пов’язаного з отриманням 37 мільйонів гривень від уряду Угорщини, Порошенко потрапив в інший конфлікт, коли заявив, що інвестує значну частину своїх коштів у підтримку української армії. Однак ці дії стали предметом нових запитань і критики з боку громадськості.

    На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

    Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

    Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

    Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

    Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

    Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

    “У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

    Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

    Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

    Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

    “Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

    А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

  • Порошенко готується до виборів

    Порошенко готується до виборів

    Петро Порошенко публічно закликає перевести економіку на військові рейки, щоб зосередити зусилля держави на підтримці оборони. Водночас він вимагає припинити передвиборчу риторику, вказуючи на небезпеку політичної боротьби у час війни. Але чи насправді ці заяви щирі?

    За лаштунками своїх публічних виступів Петро Олексійович, здається, діє інакше. Політик активно працює над створенням власної структури впливу. Одним із кроків є запуск національної програми підтримки ветеранів через його фонд. Цей проєкт має на меті допомогти ветеранам ЗСУ, однак критики вказують, що фонд може стати прикриттям для формування політичної бази серед ветеранів і військових.

    Ще більш тривожною є інформація про створення “власної армії”. Йдеться про підготовку групи, яка складається з професійних охоронців і учасників бойових дій. Такі дії викликають питання: чи це турбота про країну, чи підготовка до майбутньої боротьби за владу?

    Передвиборчі наміри під час війни

    Порошенко закликає інші політичні сили відмовитися від передвиборчої риторики, але сам активно працює над мобілізацією своїх ресурсів. Створення фонду, підготовка ветеранів та формування нових структур — усе це може бути частиною стратегії політика на майбутні вибори.

    Експерти вважають, що використання теми підтримки ЗСУ та ветеранів для посилення власного впливу є неоднозначним кроком. З одного боку, це може справді допомогти багатьом людям, з іншого — створює ризик, що благодійні проєкти стануть інструментом політичної пропаганди.

    Порошенко вже має репутацію людини, яка вміє поєднувати благородні ідеї з особистими інтересами. Але такі кроки можуть обернутися проти нього. У суспільстві, яке живе в умовах війни, надмірна амбіційність і спроби маніпулювати патріотичними настроями можуть викликати обурення.

    Україна сьогодні потребує єдності та чітких дій, спрямованих на захист держави. Політичні ігри та підготовка до боротьби за владу в такий складний час можуть стати серйозною загрозою для стабільності країни.

  • Виступ Андрія Єрмака на круглому столі в Chatham House у Лондоні 6 грудня привернув увагу не лише з приводу теми, яку обговорювали учасники, а й через одну цікаву деталь — Єрмак сидів за столом поруч з Валерієм Залужним, колишнім головнокомандувачем ЗСУ і нинішнім послом України в Великій Британії. Це не могло не викликати додаткової уваги, враховуючи чутки, які все наполегливіше ширяться навколо можливості проведення президентських виборів в Україні вже найближчим часом. Ситуація в країні, зокрема можливий завершення війни, вже давно стала предметом політичних спекуляцій. Два основні сценарії розвитку подій, які наразі розглядаються на Банковій, передбачають або завершення війни після інавгурації Трампа, або продовження конфлікту в “довгу”. Проте, незважаючи на роздуми про можливе мирне врегулювання, українська влада, здається, більше схиляється до продовження боротьби — і, одночасно, до підготовки до майбутніх виборів. Цікаво, що серед потенційних кандидатів на пост президента найбільший рейтинг наразі у Валерія Залужного. За останніми опитуваннями, він здобуває перемогу як у першому, так і в другому турі виборів, що ставить його в безпосередню конкуренцію з чинним президентом Володимиром Зеленським. Не секрет, що на Залужного вже роблять ставку певні політичні кола, зокрема й противники Зеленського. Одним із таких є Петро Порошенко, а також інші впливові діячі. З іншого боку, Офіс президента активно працює над тим, щоб не дати Залужному стати реальним конкурентом. Зокрема, Банкова намагається переконати його не висувати свою кандидатуру на виборах, або, в крайньому випадку, йти на них лише під брендом партії Зеленського. Залужний, в свою чергу, зберігає високу популярність серед українців, і його поява поруч з Єрмаком на заході в Лондоні виглядає символічною на тлі цих політичних маневрів. Це фото може свідчити про те, що питання політичної нейтралізації Залужного ще не вирішене і залишається на порядку денному. Незалежно від того, чи буде Залужний балотуватися на пост президента, його роль у політичному процесі України зростає, і вже зараз важко сказати, якими будуть наслідки цих внутрішніх політичних баталій. Але одне можна сказати точно: боротьба за президентське крісло, ймовірно, стане ще більш напруженою в наступні місяці.

    Виступ Андрія Єрмака на круглому столі в Chatham House у Лондоні 6 грудня привернув увагу не лише з приводу теми, яку обговорювали учасники, а й через одну цікаву деталь — Єрмак сидів за столом поруч з Валерієм Залужним, колишнім головнокомандувачем ЗСУ і нинішнім послом України в Великій Британії. Це не могло не викликати додаткової уваги, враховуючи чутки, які все наполегливіше ширяться навколо можливості проведення президентських виборів в Україні вже найближчим часом. Ситуація в країні, зокрема можливий завершення війни, вже давно стала предметом політичних спекуляцій. Два основні сценарії розвитку подій, які наразі розглядаються на Банковій, передбачають або завершення війни після інавгурації Трампа, або продовження конфлікту в “довгу”. Проте, незважаючи на роздуми про можливе мирне врегулювання, українська влада, здається, більше схиляється до продовження боротьби — і, одночасно, до підготовки до майбутніх виборів. Цікаво, що серед потенційних кандидатів на пост президента найбільший рейтинг наразі у Валерія Залужного. За останніми опитуваннями, він здобуває перемогу як у першому, так і в другому турі виборів, що ставить його в безпосередню конкуренцію з чинним президентом Володимиром Зеленським. Не секрет, що на Залужного вже роблять ставку певні політичні кола, зокрема й противники Зеленського. Одним із таких є Петро Порошенко, а також інші впливові діячі. З іншого боку, Офіс президента активно працює над тим, щоб не дати Залужному стати реальним конкурентом. Зокрема, Банкова намагається переконати його не висувати свою кандидатуру на виборах, або, в крайньому випадку, йти на них лише під брендом партії Зеленського. Залужний, в свою чергу, зберігає високу популярність серед українців, і його поява поруч з Єрмаком на заході в Лондоні виглядає символічною на тлі цих політичних маневрів. Це фото може свідчити про те, що питання політичної нейтралізації Залужного ще не вирішене і залишається на порядку денному. Незалежно від того, чи буде Залужний балотуватися на пост президента, його роль у політичному процесі України зростає, і вже зараз важко сказати, якими будуть наслідки цих внутрішніх політичних баталій. Але одне можна сказати точно: боротьба за президентське крісло, ймовірно, стане ще більш напруженою в наступні місяці.

    Виступ Андрія Єрмака на круглому столі в Chatham House у Лондоні 6 грудня привернув увагу не лише з приводу теми, яку обговорювали учасники, а й через одну цікаву деталь — Єрмак сидів за столом поруч з Валерієм Залужним, колишнім головнокомандувачем ЗСУ і нинішнім послом України в Великій Британії. Це не могло не викликати додаткової уваги, враховуючи чутки, які все наполегливіше ширяться навколо можливості проведення президентських виборів в Україні вже найближчим часом.

    Ситуація в країні, зокрема можливе завершення війни, вже давно стала предметом політичних спекуляцій. Два основні сценарії розвитку подій, які наразі розглядаються на Банковій, передбачають або завершення війни після інавгурації Трампа, або продовження конфлікту в “довгу”. Проте, незважаючи на роздуми про можливе мирне врегулювання, українська влада, здається, більше схиляється до продовження боротьби — і, одночасно, до підготовки до майбутніх виборів.

    Цікаво, що серед потенційних кандидатів на пост президента найбільший рейтинг наразі у Валерія Залужного. За останніми опитуваннями, він здобуває перемогу як у першому, так і в другому турі виборів, що ставить його в безпосередню конкуренцію з чинним президентом Володимиром Зеленським. Не секрет, що на Залужного вже роблять ставку певні політичні кола, зокрема й противники Зеленського. Одним із таких є Петро Порошенко, а також інші впливові діячі.

    З іншого боку, Офіс президента активно працює над тим, щоб не дати Залужному стати реальним конкурентом. Зокрема, Банкова намагається переконати його не висувати свою кандидатуру на виборах, або, в крайньому випадку, йти на них лише під брендом партії Зеленського.

    Залужний, в свою чергу, зберігає високу популярність серед українців, і його поява поруч з Єрмаком на заході в Лондоні виглядає символічною на тлі цих політичних маневрів. Це фото може свідчити про те, що питання політичної нейтралізації Залужного ще не вирішене і залишається на порядку денному.

    Незалежно від того, чи буде Залужний балотуватися на пост президента, його роль у політичному процесі України зростає, і вже зараз важко сказати, якими будуть наслідки цих внутрішніх політичних баталій. Але одне можна сказати точно: боротьба за президентське крісло, ймовірно, стане ще більш напруженою в наступні місяці.

  • Порошенко звинуватив командування ЗСУ в організації «м’ясних штурмів»

    Порошенко звинуватив командування ЗСУ в організації «м’ясних штурмів»

    Колишній президент України Петро Порошенко виступив із критикою командування Збройних сил України, назвавши його в організації так названих «м’ясних штурмів» — визнаючих наступальних операцій із значними втратами особового складу. У своєму зверненні Порошенко закликав відмовитися від таких дій і зосередитися на «порятунку українських солдатів».

    «Ми повинні припинити використовувати народ України як інструмент для операцій з «м’ясними штурмами»», – заявив він, відповідаючи на запитання, як бути з російською перевагою в живій силі на полі бою.

    В інтерв’ю організації Atlantic Counsil він розкритикував відправку солдатів ЗСУ в штурми на відбиття захоплених росіянами позицій, «через те, що хтось боїться доповісти нагорі, що ми втрачаємо цей ліс».

    Порошенко вважає, що Україна повинна піти в оборону і «зробити те ж саме, що Росія зробила навесні 2023 року», кажучи про будівництво укріплень.

    «Перестаньте віддавати наказ про наступальну операцію зараз. Ми можемо це зробити (піти в наступ – Ред.), але ціна буде колосальна. І дасть негативний результат у майбутньому», – заявив він, маючи на увазі високі втрати особового складу.

    «Нам просто потрібно перестати працювати на ТБ і почати працювати на порятунок солдатів», – сказав Порошенко.

  • Порошенко піариться на фронті, а його сини ховаються за кордоном

    Порошенко піариться на фронті, а його сини ховаються за кордоном

    Народний депутат Петро Порошенко активно демонструє свою підтримку українським військовим, часто фотографуючись з воїнами і піарячись на допомозі фронту. Але питання, чому його сини, котрі знаходяться за кордоном, не беруть участі у війні, викликає чимало обговорень.

    Молодший син Петра Порошенка, 23-річний Михайло, на даний момент здобуває освіту у Лондонській школі бізнесу, де навчається на фінансового аналітика. Вартість його навчання — близько 420 тисяч гривень. Проте ще до війни Михайло потрапляв у скандали через зв’язки з Росією. Зокрема, на одній із фотосесій він одягнув футболку друга з Росії з написом “RSSIA” (Russian Summer School of Institutional Analytics) і відвідував концерт російського репера Face у Лондоні.

    Старший син, 39-річний Олексій Порошенко, з дружиною і дітьми мешкає між Лондоном і Сінгапуром. Він дистанційно керує родинним бізнесом в Україні, що був переданий йому від батька. Олексій також має тісні зв’язки з Росією через свою дружину Юлію, уродженку Санкт-Петербурга. Юлія змінила російське громадянство на українське після заміжжя. Сім’я Юлії Порошенко має родичів, які беруть участь у роботі для російської адміністрації.

    Олексій Порошенко має військовий досвід — у 2014 році він добровільно мобілізувався і нібито служив командиром мінометного розрахунку на Донбасі. Однак журналісти повідомляють, що він провів на фронті лише два місяці і не брав участі у бойових діях. Нині Олексій, як і його молодший брат, перебуває за кордоном, ховаючись від мобілізації.

    Військові активісти, зокрема, військовий на позивний “Сталкер”, висловлюють обурення з приводу того, що сини п’ятого президента, які досягли призовного віку, не повертаються в Україну і не служать на фронті. “Чому вони не можуть піти добровольцями на фронт, як тисячі інших українців?” — ставить питання військовий.

    Зараз ситуація в Україні все більше сприяє акцентуванню на необхідності відповідальності для всіх громадян, особливо якщо мова йде про родини, котрі обіймають високі політичні посади.

  • Петро Порошенко окреслив п’ять «червоних ліній» для Зеленського та Трампа

    Петро Порошенко окреслив п’ять «червоних ліній» для Зеленського та Трампа

    П’ятий президент України Петро Порошенко виступив із заявою, в якій окреслив п’ять важливих «червоних ліній», які, на його думку, мають бути враховані Президентом України Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом.

    Ці ключові моменти стосуються безпеки, суверенітету України, а також її відносин із міжнародними партнерами на фоні складної політичної ситуації. Порошенко закликав врахувати ці «червоні лінії» як пріоритети, які не можна перетинати в будь-яких переговорах чи прийнятті рішень.

    1. Він закликав не йти на «компроміси щодо суверенітету» і не допустити повернення України в зону впливу Росії.

    2. Також він заявив, що Україна не визнає «російський» статус захоплених територій.

    3. Київ не повинен іти на обмеження потужності ЗСУ.

    4. Крім того Порошенко вимагає не скасовувати санкції проти Росії до повернення Україні її територій.

    5. І, на його думку, потрібно «переконати президента Трампа» прийняти Україну до НАТО після виконання «домашньої роботи», бо зараз, вважає екс-президент, Україна не готова до членства.

    Тобто фактично Порошенко закликає закінчити війну по лінії фронту, без визнання російської юрисдикції над захопленими територіями, зі збереженням державності частини України, яка залишилася, в нинішньому вигляді і з відкладеною перспективою вступу до НАТО.