Позначка: Полтавщина

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    На Полтавщині археологи дослідили скіфський курган, якому понад 2500 років, і попри те, що стародавнє поховання, ймовірно, було пограбоване ще у скіфські часи, всередині вдалося знайти людські останки, фрагменти кераміки та кілька золотих намистин. Особливої загадковості знахідці додає те, що серед кісток науковці виявили останки дитини, а золото могло бути частиною дитячої або жіночої прикраси.

    Про результати розкопок розповів директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. Дослідження проводила спільна експедиція заповідника та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Роботами керувала кандидатка історичних наук, археологиня Ірина Шрамко.

    Археологи працювали на некрополі Скоробір — одному з найважливіших поховальних комплексів, пов’язаних із Більським городищем. Саме це місце вже багато років приносить дослідникам унікальні артефакти скіфської доби.

    Курган майже зрівняли із землею

    Скоробір уже понад сто років потерпає від розорювання. Некрополь займає територію понад 500 гектарів, а в ранньому залізному віці тут могло існувати щонайменше 1000 курганів. Багато стародавніх насипів через багаторічне сільськогосподарське використання території сьогодні майже непомітні.

    За даними Центру охорони та досліджень пам’яток археології, на початку XX століття на найбільших некрополях Більського городища налічувалося понад тисячу курганів висотою від приблизно пів метра до 3–4 метрів. Нині збереглося значно менше насипів — за неповними даними картографування, близько 600.

    Саме тому нинішні дослідження мають не лише науковий, а й рятувальний характер: кожен новий сезон може стати останньою можливістю повноцінно дослідити окремі поховання.

    Золото залишилося навіть після давніх грабіжників

    Курган, який досліджували у 2026 році, ймовірно, пограбували ще у скіфську добу.

    Проте грабіжники забрали не все.

    На дні поховальної камери археологи знайшли людські кістки. Встановити точну кількість похованих поки не вдалося — для цього необхідні антропологічні та інші дослідження. Уже відомо, що серед знайдених останків є кістки дитини.

    Поряд лежали окремі золоті намистини.

    За попередньою версією дослідників, вони могли входити до складу намиста або іншої прикраси, яка належала дитині чи жінці. Остаточне призначення артефактів стане зрозумілішим після їхнього детального вивчення.

    Тобто навіть після стародавнього пограбування в могилі залишилися предмети, які через понад два з половиною тисячоліття допомагають відтворити деталі поховального обряду.

    Посуд падав усередину після руйнування гробниці

    Золото було не єдиною знахідкою.

    Всередині археологи виявили уламки ліплених мисок та горщиків. Дослідники припускають, що посуд спочатку міг стояти на дерев’яному перекритті поховання.

    Із часом деревина згнила та зруйнувалася, після чого посуд провалився всередину поховальної камери.

    Для археологів такі фрагменти не менш важливі, ніж дорогоцінні метали. Форма, склад глини та технологія виготовлення кераміки можуть допомогти точніше встановити час створення кургану й культурні зв’язки людей, які тут жили.

    Що таке Більське городище

    Некрополь Скоробір пов’язаний із Більським городищем — одним із найбільших археологічних комплексів скіфського часу у Східній Європі.

    Дослідники вважають, що Скоробір був кладовищем населення цього величезного укріпленого поселення.

    Науковці досліджують Більське городище вже понад століття. Перші масштабні археологічні роботи тут почалися ще на початку XX століття, а систематичні дослідження Харківського університету тривають із середини минулого століття.

    Існує також відома наукова гіпотеза, що Більське городище може бути пов’язане з античним містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот. Остаточної згоди щодо такої ідентифікації серед усіх дослідників немає, однак масштаб пам’ятки та багатство знахідок свідчать, що це був надзвичайно важливий центр регіону.

    Золото тут знаходять не вперше

    Нинішні золоті намистини — далеко не перша коштовна знахідка на території Більського археологічного комплексу.

    Раніше на Скоробірському некрополі археологи вже знаходили золоті прикраси, декоративні елементи одягу та інші предмети, пов’язані з похованнями представників заможних груп скіфського суспільства.

    У 2016–2017 роках тут виявили скіфське золото, а під час розкопок одного з курганів знайшли унікальні шкіряні шапку та пояс, прикрашені бронзовими краплеподібними елементами. Дослідники називали ці предмети винятковими для території Євразії.

    У червні 2026 року про ці артефакти знову повідомляв заповідник «Більськ»: знахідки датують скіфською епохою і їм також понад 2500 років.

    Це свідчить, що район Скоробору міг використовуватися для поховань людей різного соціального статусу, включно з представниками місцевої еліти.

    Менше сотні курганів із тисячі вже досліджено

    Попри понад столітню історію археологічних робіт, значна частина території все ще залишається недослідженою.

    За словами Ігоря Короста, на некрополях навколо Більського городища первісно могло існувати більше тисячі курганів, але за десятиліття археологи дослідили менше сотні.

    Тобто під землею потенційно залишаються сотні поховань, кожне з яких може містити нові відомості про людей, які жили на території сучасної Полтавщини понад дві з половиною тисячі років тому.

    При цьому головна цінність для науковців далеко не завжди вимірюється золотом.

    Навіть уламок кераміки може допомогти встановити торговельні контакти, датувати пам’ятку або з’ясувати походження речей. Археологи досліджують не просто окремі предмети, а їхнє розташування, ґрунтові шари, конструкцію поховання та взаємозв’язок усіх знахідок.

    Полтавщина цього року вже здивувала археологів

    2026 рік взагалі виявився насиченим на археологічні відкриття в регіоні.

    У серпні на Глинському археологічному комплексі фахівці заповідника «Більськ» знайшли скарб зі 118 мідних монет, які попередньо датували кінцем XIV століття. Монети лежали компактно в невеликій ямці й могли бути заховані в органічній тарі, яка не збереглася.

    Дослідники не виключали, що час приховування скарбу припав на період політичної та воєнної нестабільності, близький до битви на Ворсклі 1399 року, хоча прямий зв’язок із цією подією ще потребує доказів.

    А навесні експедиції заповідника виявили на Глинському комплексі раніше невідоме поселення та нову групу курганів.

    Науковців тепер чекає робота в лабораторіях

    Розкопати поховання — лише перший етап дослідження.

    Тепер науковцям необхідно дослідити людські останки, встановити кількість похованих, їхній приблизний вік та, наскільки це можливо, стать. Окремого аналізу потребують золоті намистини та кераміка.

    Саме після лабораторних досліджень археологи зможуть точніше відповісти на питання, хто був похований у кургані та кому могли належати золоті прикраси.

    Поки відомо головне: понад 2500 років тому на території сучасної Полтавщини людей поховали у кургані разом із посудом і золотими прикрасами. Поховання пограбували ще в давнину, однак частина речей і людських останків пережила тисячоліття й дійшла до наших днів.

    І це означає, що одна маленька золота намистина сьогодні може розповісти про життя людей скіфської доби значно більше, ніж її матеріальна вартість.

    До речі, Полтавщина вже давно має репутацію регіону, де можуть приховуватися унікальні історичні знахідки. Раніше Nenka.info розповідала про українські скарби, які досі чекають на своє відкриття. У матеріалі є окремий блок про легендарні скарби Полтавщини — від козацьких переказів до історій про коштовності, які могли залишитися під землею на території області. На тлі нової археологічної знахідки зі скіфським золотом такі легенди виглядають ще цікавіше, хоча науковці чітко розділяють фольклорні перекази та підтверджені археологічні відкриття.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус у межах Диканської територіальної громади — підземні поштовхи мали магнітуду 2,6 і належать до категорії «ледве відчутних»

    У Полтавській області було зареєстровано чергову сейсмічну подію слабкої інтенсивності. За даними фахівців, у регіоні зафіксували підземні коливання земної кори магнітудою 2,6 за шкалою Ріхтера. Подія класифікується як «ледве відчутний» землетрус, який зазвичай не становить загрози для населення, будівель та інфраструктури.

    Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Згідно з офіційною інформацією, сейсмічна активність була зареєстрована у неділю, 17 травня 2026 року, о 06:39:39 за київським часом. Епіцентр підземних поштовхів знаходився на території Полтавського району Полтавської області, у межах Диканської територіальної громади — регіону, який уже неодноразово потрапляв у поле зору сейсмологів через фіксацію слабких коливань у попередні роки.

    Фахівці уточнили, що джерело землетрусу залягало на відносно малій глибині — близько чотирьох кілометрів. Такі неглибокі сейсмічні події зазвичай краще фіксуються приладами, однак рідко відчуваються населенням або викликають будь-які руйнівні наслідки.

    Координати епіцентру були визначені з високою точністю: широта — 49,84° пн. ш., довгота — 34,25° сх. д. Попри це, жодних повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або постраждалих не надходило.

    У Головному центрі спеціального контролю зазначили, що подібні землетруси є типовими для території України, яка не належить до регіонів високої сейсмічної активності, однак періодично зазнає впливу внутрішніх тектонічних процесів. Такі коливання можуть бути пов’язані з рухами у глибинних шарах земної кори, локальними геологічними структурами або природними напруженнями, які час від часу розряджаються у вигляді слабких поштовхів.

    Окремо фахівці наголосили, що навіть незначні землетруси мають наукову цінність. Вони дозволяють уточнювати сейсмічні карти регіонів, аналізувати глибинні процеси та краще прогнозувати потенційну активність у майбутньому. Саме тому громадян закликають повідомляти про будь-які відчуті коливання через офіційні канали, що допомагає підвищувати точність вимірювань і моніторингу.

    Залишити інформацію про відчуті поштовхи можна на ресурсах Головного центру спеціального контролю, де збираються дані про інтенсивність, тривалість та характер сейсмічних явищ.

    Сейсмічна активність в Україні

    Україна загалом розташована у відносно стабільній тектонічній зоні, однак окремі регіони періодично фіксують слабкі землетруси. Найчастіше такі події мають локальний характер і не перевищують магнітуди 3–4,5 бала.

    Зокрема, наприкінці березня 2026 року в Полтавській області вже реєструвалися підземні поштовхи магнітудою 3,2. Тоді епіцентр також знаходився у межах Полтавського району, що свідчить про періодичну сейсмічну активність у цьому регіоні.

    Крім того, на початку лютого 2026 року було зафіксовано значно потужніший землетрус магнітудою 4,8 в акваторії Азовського моря. Тоді підземні коливання відчували мешканці Криму та низки південно-східних областей України. У деяких населених пунктах спостерігалося хитання меблів і короткочасна паніка серед населення, хоча серйозних руйнувань також не було зафіксовано.

    Фахівці підкреслюють, що подібні явища є нагадуванням про необхідність постійного сейсмічного моніторингу навіть у регіонах із відносно низькою активністю, адже внутрішні процеси земної кори залишаються складними та не завжди прогнозованими.

  • У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    На Полтавщині правоохоронці викрили масштабну фінансову схему в одному з медичних закладів, яка дозволяла отримувати кошти одночасно від пацієнтів і з державного бюджету. За попередніми оцінками, збитки перевищують 11 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що співробітники медзакладу штучно створювали умови, за яких пацієнтам повідомляли про нібито відсутність необхідних медичних виробів і витратних матеріалів для проведення операцій.

    У результаті людей змушували самостійно купувати ці матеріали через підконтрольні структури. Йшлося, зокрема, про інтраокулярні лінзи, які використовуються під час офтальмологічних втручань.

    Після проведення операцій до електронної системи охорони здоров’я вносили неправдиві дані про те, що всі послуги були надані пацієнтам безкоштовно в межах державної програми медичних гарантій.

    Таким чином медичний заклад отримував оплату двічі за одну і ту ж послугу — безпосередньо від пацієнтів і додатково з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

    Правоохоронці зазначають, що така схема дозволяла системно завищувати обсяги наданих безоплатних послуг і отримувати бюджетне фінансування на підставі недостовірних даних.

    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до організації схеми, а також перевіряються інші можливі епізоди незаконної діяльності.

    Цей випадок вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я та захисту прав пацієнтів, які мають отримувати гарантовані державою послуги без додаткових витрат.

  • Державного реєстратора з Полтавщини засудили до 5 років за незаконне переоформлення землі

    Державного реєстратора з Полтавщини засудили до 5 років за незаконне переоформлення землі

    Шевченківський районний суд Полтави визнав винною державного реєстратора Вероніку Соць у незаконному переоформленні 18 земельних ділянок, що завдало збитків сільськогосподарському підприємству на суму понад 10 мільйонів гривень.

    Як встановив суд, у грудні 2021 року Вероніка Соць, працюючи у Скороходівській селищній раді, здійснила низку незаконних реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вона змінила власника 18 ділянок площею понад 80 гектарів, що належали КСП «Колгосп Сенча», на приватну компанію ТОВ «Сенча», яка не мала жодних прав на цю землю.

    Суд зазначив, що реєстраторка діяла навмисно, використовуючи копії документів, що не мали юридичної сили, і знала про відсутність законних підстав для переоформлення. Раніше, у вересні 2021 року, Соць вже була засуджена за аналогічний злочин, але продовжила здійснювати нові протиправні дії.

    04 лютого 2026 року суд ухвалив:

    • визнати Вероніку Соць винною за ч. 3 ст. 365-2 та ч. 3 ст. 362 КК України;

    • призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

    • заборонити обіймати посади, пов’язані з реєстраційними діями, на 3 роки.

    Земельні ділянки повернуто законному власнику – КСП «Колгосп Сенча», а незаконні рішення реєстраторки скасовані Міністерством юстиції України.