Хрещатик

Позначка: політична справа

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Суд над Тимошенко: політична напруга та запобіжний захід

    Суд над Тимошенко: політична напруга та запобіжний захід

    Одним із найобговорюваніших моментів останніх днів стала поява лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко в суді. Судове засідання привернуло значну увагу через високі політичні ставки та активну позицію самої обвинуваченої. Тимошенко з’явилася у білому пальті та зі своєю фірмовою косою, що створило у багатьох спостерігачів ефект дежавю, нагадуючи події 2011 року, коли її намагався притягти до відповідальності тодішній президент Віктор Янукович.

    На засіданні Тимошенко неодноразово перебивала прокурора, суддю та власних адвокатів, демонструючи рішучість та готовність до конфлікту. Вона стверджувала про «фактично фашистський режим» і «сталінізм» в Україні, а також висловлювалася щодо загрози суверенітету, зовнішнього впливу та корпорацій, що нібито намагаються знищити українські традиційні цінності.

    Прокурор же концентрувався на конкретних доказах: нібито підкуп депутатів, що може свідчити про спроби впливу на парламентську більшість, і записи, вилучені під час обшуку в офісі партії. Зокрема, прокурори зазначають про співпрацю одного з парламентарів із НАБУ, ім’я якого поки не підтверджене.

    Рішення про запобіжний захід стало компромісним: Тимошенко не наділи електронний браслет, але розмір застави зменшили в півтора раза. Водночас їй заборонили виїзд за кордон і спілкування з 66 депутатами парламенту. Тимошенко відразу заявила, що не має коштів для сплати навіть зменшеної суми застави.

    Якщо така напруга виникає на засіданні щодо запобіжного заходу, прогнозувати атмосферу під час розгляду справи по суті складно. Очевидно, що суд над Тимошенко стане резонансною подією та буде ретельно відслідковуватися суспільством і політичними колами.