Європейський Союз відреагував на чергову хвилю погроз Росії щодо можливого переходу до так званих “системних” ударів по українській столиці, ініціювавши дипломатичні заходи у відповідь та викликавши тимчасового повіреного у справах Російської Федерації для офіційних пояснень. У Брюсселі наголосили, що подібні заяви є неприйнятною ескалацією та черговою спробою тиску не лише на Україну, а й на іноземні дипломатичні представництва, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.
Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер у соцмережі X, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого посилення ударів по Києву. За її словами, рішення ЄС викликати російського дипломата є прямою реакцією на риторику, яка містить елементи залякування та фактичні заклики до евакуації іноземних громадян і дипломатичних місій із території України.
У Єврокомісії підкреслили, що такі дії Росії суперечать базовим принципам міжнародного права та дипломатичної практики, а також створюють додаткові ризики для безпеки цивільного населення. У Брюсселі заявили, що заклики до “евакуації дипломатів” із Києва розглядаються як форма психологічного тиску, спрямованого на створення атмосфери невизначеності та страху в українській столиці Київ.
Європейський Союз окремо наголосив, що представництво ЄС в Україні продовжує повноцінно функціонувати в Києві і не планує змінювати свій режим роботи попри погрози. У Брюсселі підкреслюють, що присутність дипломатичних місій у столиці України є принциповим елементом підтримки держави, яка протистоїть російській агресії, а також важливим сигналом про незмінність політичної та фінансової допомоги з боку ЄС.
Підставою для такої реакції стали заяви російських офіційних осіб, які останніми днями публічно говорили про можливість посилення ударів по Києву. Зокрема, представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявляла, що атаки на українську столицю “завдавалися і будуть завдаватися”, фактично підтверджуючи намір продовжувати ескалацію бойових дій проти цивільної інфраструктури.
Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо також озвучив попередження про можливі нові удари по Києву та порушив питання евакуації дипломатичного персоналу. Ці заяви викликали різку реакцію не лише в Європейському Союзі, а й серед українських офіційних осіб та міжнародних аналітичних структур.
В Україні такі висловлювання розцінили як елемент інформаційно-психологічного тиску. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко наголосив, що фактично йдеться про публічне анонсування терору проти цивільного населення, що має на меті посіяти паніку та змусити міжнародних партнерів України переглянути рівень підтримки.
У свою чергу аналітики Інституту вивчення війни ISW зазначають, що подібна риторика Росії не є прямою відповіддю на дії України, а радше відображає внутрішні проблеми Кремля, включно з військовими невдачами та потребою демонструвати силу на міжнародній арені. На їхню думку, погрози щодо “системних ударів” є частиною ширшої стратегії інформаційного тиску, яка супроводжує військову кампанію Росії проти України.
Попри заяви Москви, дипломатичні представництва ЄС та інших західних країн продовжують роботу в Києві. Європейські столиці наголошують, що жодні погрози не вплинуть на їхню політику підтримки України та не змінять позицію щодо необхідності припинення вогню та початку реальних переговорів, які мають ґрунтуватися на повному та безумовному припиненні бойових дій.
Таким чином, ситуація навколо нових російських заяв лише посилила дипломатичну напругу між Росією та Європейським Союзом, водночас підкресливши незмінність позиції Брюсселя щодо підтримки України та відмови від будь-яких форм тиску або шантажу в міжнародних відносинах.
