Хрещатик

Позначка: податкові схеми

  • Василь Костюк та Олександр Горобець були помічені у схемах з фіктивним імпортом дронів на 84 млн доларів

    Василь Костюк та Олександр Горобець були помічені у схемах з фіктивним імпортом дронів на 84 млн доларів

    За інформацією наших джерел, наразі правоохоронці ведуть розслідування щодо відмивання коштів через оформлення фіктивного імпорту дронів за участі відомого львівського конвертора Василя Костюка (Вася Львівський) та Олександра Горобця.

    Василь Костюк відомий в Україні “обнальщик”, навчався разом із колишнім головою Державної податкової служби Сергієм Верлановим. У його колишньому діловому оточенні згадували Віктора Кривуна, Андрія Дуліка з “Любе Авто” та Любомира Тхіра.

    Наразі Василь Костюк входить до так званої групи “ТриК” – (Козицький, Козловський, Костюк). Де Козицький Максим – голова Львівської ОВА, Козловський Григорій – львівський бандит, рейдер та тютюновий контрабандист, а Василь Костюк – один з найкрупніших в Україні конвертор та “мийщик”. За інформацією наших джерел, останнім часом протекцію групі “ТриК” складає Кирило Буданов, з яким Григорій Козловський знайшов “спільну мову”.

    Олександр Горобець – давній партнер Васі Львівського, після початку розслідування фінансових махінацій з фіктивним імпортом дронів  втік до Європи, де зайнявся ресторанним бізнесом.

    Як організована схема фіктивного імпорту дронів до України, організована Василем Костюком та Олександром Горобцем

    Щодо механізму самої схеми, відомо наступне: партії по 600 дронів оформляли з однаковими стоковими фотографіями, під пільговий імпорт виводили валюту іноземним компаніям, а заявлений товар, за твердженням слідчих, не надходив.

    «Лікадра Теніка» (44372310 ), раніше «Фертеніка», зареєстрована 28 серпня 2021 року зі статутним капіталом 50 тис. грн. За 2024 рік — 489,05 млн грн виручки, 2,96 млн прибутку, чотири працівники, 1,579 млрд активів і 1,576 млрд зобов’язань. Директори змінювалися: Валерій Резник, Людмила Левашеня, Анзорі Хуцишвілі. Адреси переносили між Києвом, Львовом, Вишневим та Фастовом. Остання — Фастів, вулиця Героїв Прикордонників, 2Б. Раніше серед власників значився Володимир Пальчик, потім 100% перейшли до LIKADRA LTD з Маршаллових островів, бенефіціар — громадянин Румунії Андрій Жосу. 20 грудня 2022 року реєстрацію ПДВ анулювали, але багатомільйонні обороти продовжилися.

    У матеріалах розслідування названо конкретні суми та одержувачів: «Мерієт» (43840643 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/43840643/)) — 4,4 млн доларів польській компанії GN ELECTRONIC SP. Z O.O.; «Лоялхіллс Груп» (45339667 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45339667/)) — 6,4 млн доларів компанії LATUNA LIMITED; «Пеппер Стар» (44610024 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44610024/)) — 12,2 млн доларів від TORQUE TRADE LIMITED та ABSales Group Limited; «Поліпром Контур» (44972273 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44972273/)) — 13 млн доларів STARNINE SALES LIMITED; «Сенфіджіо Інд» (45242023 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45242023/)) — 18 млн доларів WHARVEST LIMITED; «Вітал Прогрес» (45214462 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45214462/)) — 11 млн доларів OPTIMA TRADE LIMITED; «Лавра Груп» (45023845 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45023845/)) — 9,1 млн доларів TORQUE TRADE LIMITED; «Нексус Торг» (45351930 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45351930/)) — 10,1 млн доларів NEOTRADE LIMITED. Загалом $84,2 млн заявлених операцій, переважно через компанії Гонконгу. Це сума по групі імпортерів, а не встановлений оборот однієї «Лікадра Теніка».

    Махінація ґрунтувалася на ймовірному зловживанні пільгами з ПДВ. Під виглядом безпілотників могли оформлювати інший товар, уникаючи імпортних податків, або здійснювати валютні платежі за контрактами без реальних поставок. Повторювані фотографії партій по 600 одиниць стали однією з ознак, описаних у розслідуванні. Анульована реєстрація ПДВ у «Лікадра Теніка» вимагає окремої перевірки її податкової звітності та подальших операцій.

    Костюка раніше пов’язували з відмиванням грошей та фіктивним податковим кредитом через «ВІК Лімардо» (42636737) Володимира Сторощука, «Вест Табакко Груп» (41424926) Володимира Кавальца, «Альтера Захід» (38933149) Віталія Мандзяка та «Фрутта Опт Торг» (41191557) Віктора Додатка. Судові справи №757/34824/16-к, №757/34828/16-к, №826/4717/16, №263/4607/19 та №263/1870/19 стосувалися фіктивних операцій, податкового кредиту та ймовірного відмивання грошей. У матеріалах «Фрутта Опт Торг» згадувалася компанія «Ферро» (40952883).

    Василь Костюк – від “базарного рекетира” до крупнго обнальщика до керівника “Прикарпаттяобленерго”

    Нагадаємо, організатор схеми Костюк Василь Васильович народився 10 жовтня 1966 року в селі Чортовець на Івано-Франківщині. Походження капіталу Костюка Василя Васильовича не викликає жодних сумнівів у тих, хто знайомий з історією Івано-Франківська 1990–2000-х років.

    ФОТО: Архівне фото відомого на Західній Україні рейдера та обнальщика Василя Костюка (Васі Львівського)

    Його первинне накопичення відбулося завдяки легендарному злочинному угрупованню «АСП». У ті роди братки взяли під повний контроль центральні ринки міста – «Центральний», «П’ятачок», «П’яний базар». Це був класичний рекет: кожен торгівець платив данину, а відмова каралася жорстко. Згодом «АСП» політизувалося. Члени угруповання ставали депутатами міської та обласної ради від «Партії регіонів» та «БЮТу».

    Сам Костюк Василь Васильович у 2006–2010 роках отримав мандат депутата Івано-Франківської облради як позафракційний. Однак його тодішній помічник Віктор Вінтоняк згодом став помічником народного депутата Анатолія Матвієнка у Верховній Раді VIII скликання. Цей факт доводить, що ще за президентства Петра Порошенка угруповання мало повний карт-бланш на свою діяльність.

    Коли угруповання набрало сили, воно почало розставляти своїх людей на ключові посади. Костюк Василь Васильович став членом правління АТ «Прикарпаттяобленерго». Його зоною відповідальності стали так звані «скрутки» – маніпуляції з обліком електроенергії та ухилення від оподаткування.

    Влітку 2012 року тодішній керівник обласного УБОЗу Ігор Вакуленко, який був ставлеником Костюка, відкрив кримінальну справу проти засновника деревообробної фірми «Гафука» Уфука. Формальна причина – кредит у «Брокбізнесбанку». Справжня ж причина полягала в тому, що підприємець відмовився брати участь в імпортних схемах угруповання. Показово, що за вказівкою Костюка Вакуленко «наїжджав» на ринки Коломиї, примушуючи їх приєднатися до системи конвертації.

    Через ринки Івано-Франківська прокручувалися фіктивні товарні потоки. Фізичним особам-підприємцям постачали завищені партії одягу, продуктів, тютюну та добрив – виключно на папері. Мета полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість. Реальний же товар продавався за готівку іншими контрагентами. Так генерувалася «чорна» готівка для угруповання. Найбільшого розмаху схеми набули у 2010–2014 роках, коли міліція повністю контролювалася Костюком.

    Угруповання Костюка мало довгострокові плани і займалося справжнім «вишколом» кадрів. Найперспективніших юристів відправляли на навчання до Харківського національного університету імені Каразіна на юридичний факультет. Ключовою була кафедра громадсько-правових дисциплін, яку з 2005 по 2019 рік очолювала нинішня генеральний прокурор Ірина Венедіктова. Йдеться переважно про магістерські програми на платній основі. Таким чином, Костюк планомірно вбудовував своїх людей у правову систему держави ще задовго до того, як її очолила людина з його «освітньої мережі».

    На посаді заступника голови правління «Прикарпаттяобленерго» Костюк Василь Васильович відповідав за публічні закупівлі. Через нього проходили всі обігові кошти компанії. Система тендерів стала ідеальним інструментом для вимивання грошей. Компанія-переможець ТОВ «АЙТІ БІЗНЕС СОЛЮШН» неодноразово отримувала замовлення. За даними аналітичних платформ, ця фірма активно фігурує в підозрілих операціях.

    Схема проста: отримавши бюджетні кошти, підприємство переводило їх на рахунки конвертаційних центрів. Замість реальних послуг або обладнання проводилися фіктивні операції. Гроші обготівковувалися та осідали в кишенях бенефіціарів. Костюк, який особисто відповідав за прозорість тендерів, не міг про це не знати. Його багаторічне покриття цих схем свідчить про пряме співучасть у розкраданні державних коштів.

    Родина Любомира Тхіра – як “адвокат-пенсіонер” збирає компромат на правоохоронців в інтересах Васі Львівського

    Кінцевим виконавцем і контролером усіх поточних питань Костюка Василя Васильовича, особливо у сферах податкової та митної служб Львівської області, часто виступає Любомир Іванович Тхір. Любомир Тхір – пенсіонер-адвокат, колишній податківець, який, за інформацією ЗМІ, “зібрав команду з колишніх правоохоронців, які займаються шантажем своїх колег: збирають компромат, стежать за допомогою дронів, встановлюють приховані камери в автомобілях”. Ця інформація використовується для вирішення податкових, митних та судових питань Василя Костюка.

    Родина Любомира Тхіра відкрито демонструє шалені статки. Він має нерухомість, записану на дружину Мар’яну (колишню працівницю ДПС), тещу Ольгу Качинську та інших родичів. Автопарк: два Mercedes GLE 400 2020 року (номери ВС3872КХ) та Audi Q7 2017 року (ВС7000КВ). Гроші виводяться в офшори. Племінник Тхіра Андрій – колишній податківець, чоловік власниці ПП «МОТОЛАЙК» Оксани Тхір. Племінниця дружини Роксолана Качинська – заступник начальника відділу митного оформлення Малехів митного поста Львів-Північний. Вона ж колишня дружина племінника нещодавно померлого Василя Пісного – Миколи Пісного. Саме через це родинне переплетіння виникло кумівство між Тхіром та Костюком.

    Рідний брат Любомира – Ростислав Тхір – перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Його дружина Наталія – головний інспектор на митному посту. Андрій Воловецький з Львівської податкової – кум і прислужник, який за винагороду літає на Мальдіви та в Домінікану з родиною Тхірів за кошти платників податків. Андрій Дулик (ЛюбеАвто) – колишній співробітник, товариш по чарці. Його дружина Юлія Калмикова – співвласниця мережі магазинів жіночої білизни «Біанка» та рідна сестра дружини Нефьодова. Віталій Стець – «дах» у Державному бюро розслідувань, отримував грошові подарунки, а його дружина їздить на незадекларованому Lexus NX 300H (номер ВС0286НХ), купленому ще 2019 року і не зареєстрованому на неї.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

  • Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Андрій Веревський посів шосте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши у 2025 році близько 72 мільярдів гривень доходу. Основні прибутки сформовані через аграрні структури Кернел-Трейд та Енселко агро. Водночас, за офіційною фінансовою статистикою дедалі частіше проглядається інша сторона цієї бізнес-імперії — система податкової мінімізації та політичного впливу, що роками працює на користь експортного агробізнесу.

    Українська політика стала для власника Kernel не просто сферою інтересу, а точкою входу для захисту бізнес-моделі. Маючи досвід роботи народним депутатом від партії «Батьківщина», Веревський сформував у парламенті лояльне аграрне об’єднання, яке забезпечує сприятливі правила гри для великих експортерів сировини. Йдеться про системний вплив на податкове законодавство, де кожна правка може коштувати державі мільярди.

    Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

    Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

    Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

    У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

    Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

  • На Закарпатті викрили схему ухилення від податків у фуд-рітейлі на понад 25 мільйонів

    На Закарпатті викрили схему ухилення від податків у фуд-рітейлі на понад 25 мільйонів

    Правоохоронці повідомили про викриття організованої групи, яка ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу на Закарпатті шляхом так званого «дроблення» бізнесу. За даними слідства, схема діяла у великій торговельній мережі та охоплювала понад пів сотні магазинів.

    Як встановили слідчі, реалізацію товарів у більш ніж 50 торгових точках оформлювали через майже 50 підконтрольних фізичних осіб – підприємців. Усі ці ФОПи перебували на спрощеній системі оподаткування, що дозволяло мінімізувати податкові зобов’язання. Більшість підприємців виявилися родичами засновників мережі або її найманими працівниками.

    Попри те, що компанія працювала під трьома різними брендами, фактичний контроль над фінансовими потоками, персоналом та товарообігом залишався у службових осіб товариства. За підрахунками слідства, загальний обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, а сума ухилення від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток сягнула понад 25 мільйонів гривень.

    Для маскування протиправної діяльності учасники схеми укладали удавані договори франшизи, створюючи видимість незалежної роботи ФОПів. Крім того, в офісі підприємства було формально зареєстровано робоче місце адвоката, що, за версією слідства, використовувалося як елемент прикриття.

    Під час досудового розслідування правоохоронці вилучили електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки фізичних осіб – підприємців, а також фінансову та бухгалтерську документацію, яка підтверджує існування схеми.

    Про підозру повідомлено двом засновникам товариства, один із яких одночасно є директором компанії, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката.

    У повідомленні зазначається, що завдані державі збитки вже повністю відшкодовані — до бюджету сплачено понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у діяльності торговельної мережі припинено. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та роль кожного з фігурантів.

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • Як гроші з «Укрінмашу» опинилися у салонах краси G.Bar

    Як гроші з «Укрінмашу» опинилися у салонах краси G.Bar

    Історія бренду G.Bar, який асоціюється з гламуром, успішними жінками та сучасним бізнесом, виявилася зовсім не такою бездоганною. Як з’ясували журналісти проєкту BlackBox OSINT, стартовий капітал мережі міг походити з розкраданих коштів оборонного бюджету, а сам бізнес побудовано на податкових схемах, що дозволяють уникати сплати ПДВ та реального фінансового контролю.

    У центрі розслідування — засновниці G.Bar Сабіна Мусіна та Лєра Бородіна, а також колишній чоловік Мусіної, ексдиректор державного підприємства «Укрінмаш» Костянтин Чередніченко. Саме він, за даними судових матеріалів, у 2015 році вивів через фіктивну британську компанію Fuerteventura Inter LP понад 1,9 млн доларів США, які мали бути використані для закупівлі боєприпасів. Насправді ж гроші повернулися в Україну під виглядом позик і могли стати основою для створення першого салону G.Bar у Києві.

    Тодішні офіційні доходи засновниць не дозволяли відкрити бізнес із витратами понад 160 тисяч доларів. У 2024 році Вищий антикорупційний суд визнав Чередніченка винним у розтраті державних коштів та засудив до 8 років позбавлення волі, але він встиг утекти з України до набрання вироком чинності.

    Журналісти встановили, що Сабіна Мусіна нині мешкає у квартирі вартістю близько 350 тисяч доларів, придбаній саме Чередніченком у 2016 році — ймовірно, також на незаконно здобуті кошти.

    Але фінансові зв’язки з колишнім чиновником — не єдина проблема бренду. Експерти виявили масштабну схему ухилення від податків: мережа G.Bar не має єдиної юридичної особи, а салони оформлені на десятки фізичних осіб-підприємців, переважно співробітниць. Це дозволяє уникати сплати ПДВ, а реальні прибутки залишаються у тіні.

    За словами аналітиків, така структура побудована свідомо, щоб мінімізувати оподаткування та приховати обсяги доходів. У результаті держава недоотримує мільйони, а бізнес, що позиціонує себе як приклад жіночого успіху, фактично паразитує на системі.

    Ця історія — не лише про корупцію, а й про моральну деградацію. Коли гроші, призначені для армії, стають фундаментом приватних бізнесів, це перетворюється на злочин не тільки економічний, а й етичний. Безкарність таких схем формує у суспільстві відчуття, що війна — лише фон для збагачення, а не спільна боротьба за майбутнє.

  • Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) опинилося в центрі уваги через ймовірне ухилення від сплати податків і зв’язки з колишнім співробітником податкової Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія входить до мережі фірм, які використовуються для мінімізації податкових зобов’язань, виведення коштів у готівку та проведення сумнівних фінансових операцій. Попри те, що суд уже зобов’язав підприємство відшкодувати мільйонні суми, воно продовжує накопичувати борги і фігурує в нових справах.

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» вийшло за межі «звичайного» податкового спору і почало виглядати як частина організованої фінансової схеми. За інформацією джерел, компанія пов’язана з колишнім податківцем Романом Афоновим — людиною, яку в експертному середовищі описують як посередника між тіньовим бізнесом і державними органами. Афонов, за оперативними даними, мав доступ до “своїх” компаній і допомагав будувати канали для ухилення від оподаткування та конвертації безготівкових коштів у готівку.

    У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

    На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

    Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

    Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

    Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

    За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

    Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

  • Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки НАК «Нафтогаз України» закликає громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів у кількох областях після нічної комбінованої атаки, сам концерн витрачає десятки мільйонів на розкішні винагороди топ-менеджерам.

    За 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів Нафтогазу отримали загалом 81 млн грн. У середньому один топ-менеджер заробляв близько 7,3 млн грн на рік, що еквівалентно понад 613 тис. грн на місяць. Для порівняння, середня зарплата українця нині становить лише 26 499 грн.

    Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

    Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

    Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.