Позначка: платежі

  • НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    Українські компанії з фронтових областей — Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської — зіткнулися з серйозними проблемами у здійсненні міжнародних фінансових операцій. За інформацією Національного банку України (НБУ), європейські банки масово блокують платежі українського бізнесу з цих регіонів, незалежно від того, чи перебувають вони на підконтрольних Україні територіях, чи на тимчасово окупованих.

    Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

    Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

    Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

    Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

    “Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

    У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

    Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

    По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

    По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

    НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

  • Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    За даними Національного банку України, середня сума однієї операції з використанням банківської картки у торговій мережі у першому кварталі 2024 року становила 327 гривень. Це значення є значним спадом порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли середній чек склав 344 гривні.

    Також зменшився розмір однієї операції з переказу з картки на картку – у першому кварталі він становив 1 931 грн (порівняно із 2 133 грн рік тому), свідчать дані Національного банку України (НБУ).

    Водночас розмір операції з оплати товарів та послуг в Інтернеті зріс до 541 грн (460 грн рік тому).

    Операції з картками українських банків в Україні у першому кварталі 2024 року. hhiqttihdiqxeant

    Де найбільше використовувалися платіжні картки

    За перший квартал цього року найбільше операцій із використанням карток за сумою та за кількістю припадало саме на розрахунки в торговельній мережі (45,1% та 72% відповідно). Там було здійснено 1,32 млрд операцій на суму в 433,2 млрд грн.

    Перекази з картки на картку становили третину за сумою (32,9%) та майже десяту частину за кількістю (8,9%).

    Оплата товарів і послуг в Інтернеті – 14,6% за сумою та 14,1% за кількістю.

    Загалом у першому кварталі в межах України з використанням платіжних карток було проведено 1,36 мільярда операцій на загальну суму 884,5 млрд грн.

    У тому числі 111 млн операцій зі зняття готівки на 509,3 млрд грн. Цей показник залишається на рівні минулого року (111 млн операцій на 501,8 млрд грн).

    Водночас кількість розрахункових операцій з використанням карток зросла до 1,25 мільярда (943,8 млн у першому кварталі минулого року) на загальну суму 375,1 млрд грн (285,7 млрд грн рік тому).

    Як повідомлялося, сума операцій з картками українських банків за кордоном у першому кварталі 2024 року становила 77,6 млрд грн, а кількість таких операцій – 74,8 млн.

    При цьому 72,8 млн операцій на загальну суму 58,1 млрд грн були пов’язані із розрахунками з використанням платіжних терміналів, цей показник залишився на рівні першого кварталу 2023 року.

    Решта 2,3 млн операцій були пов’язані з отриманням готівки з українських карток за кордоном на загальну суму 19,5 млрд грн. Цей показник зменшився майже у 4 рази за кількістю та втричі – за сумою.

  • Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

    Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

    Національний банк України (НБУ) анонсував можливість введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до кінця червня 2024 року. Згідно з цими обмеженнями, ліміт на перекази буде становити 100 тисяч гривень на місяць та 30 транзакцій на місяць для одного рахунку.

    Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

    Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

    «А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

    На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

    Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

    На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

    На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

    Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

    У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

  • Нацбанк надіслав українським банкам листа з вимогою передати інформацію щодо аномальних платежів, зокрема й фізосіб

    Нацбанк надіслав українським банкам листа з вимогою передати інформацію щодо аномальних платежів, зокрема й фізосіб

    Запит міститься у внутрішньому листі НБУ №24-0006/28104, який опинився в розпорядженні ЗМІ.

    У документі регулятор наводить кілька прикладів з описом платежів, які він вважає аномальними. Такими вважаються перекази з однієї картки на безліч інших, або коли власник однієї картки отримує на свій рахунок гроші з багатьох інших карток. Це стосується як переказів між картами одного банку, так і між картами різних банків. Наприклад, з Приватбанку на monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

    Під ці описи легко потрапляють і звичайні перерахування між картками людей, p2p перекази. Раніше користувачі різних бірж з обміну валют стикалися з блокуванням рахунків, якими вони користувалися для переказів.

    Також НБУ запросив у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними – без конкретного опису. Як то кажуть, на розсуд самих банків.

    Супровід, відстеження фінансистами клієнтських платежів – те, чого регулятор уже давно вимагає від українських банків. Ще 16 січня ці вимоги були озвучені публічно. Однак це все подавалося у форматі рекомендацій і підпадало не тільки під платіжний, а й під фінансовий моніторинг. Але з тону сьогоднішнього документа зрозуміло, що банкіри не дуже активно виконували пораду Нацбанку, а може, й зовсім на неї не відгукнулися.

    Тому у вищезгаданому листі НБУ №24-0006/28104 регулятор зажадав від фінустанов відповісти, чи почали банки впроваджувати рекомендації з відстеження та аналізу грошових перерахувань за картками клієнтів. І чи впровадили фінансисти правила моніторингу, які дають змогу виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарських послуг. А саме, щодо незаконної організації азартних ігор (гемблінг), виведення грошей, отриманих злочинним шляхом, включно з шахрайськими схемами.

    Також Нацбанк цікавиться, чи є у банків власні методики виявлення скомпрометованих карток, які публікують в інтернеті – зокрема, на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на сайтах продажу підакцизних товарів у соцмережах/месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

    При виявленні всього аномального і підозрілого банки зобов’язані зупиняти платежі, а якщо клієнт не дасть адекватного пояснення згодом, то навіть блокувати рахунок і закривати його в примусовому порядку. Людям же банкіри неофіційно дають переважно одну пораду – мати більше рахунків у різних банках.

    Проблема в тому, що Нацбанк користується надто абстрактними формулюваннями на кшталт “безліч надісланих платежів” або “безліч отриманих платежів”, які вважаються аномалією. Але не вказує, скільки це – “безліч”. Кожен банк за логікою регулятора має сам визначити це для себе і клієнтів. В одному банку “безліччю” вважається до 10 переказів грошей на сторонні картки, а в іншому – вже 20. Може згодом НБУ дасть свій критерій, але поки що його немає.

    Тож фінансисти радять рідше проводити перекидання грошей між одними й тими самими рахунками. Для чого потрібно мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні користуєшся карткою одного банку, завтра – другого, третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тож можна не звертати на себе увагу, радять експерти.