Хрещатик

Позначка: пенсіонери

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Обіцяли 12,1%, а додали лише 100 грн: чому пенсії українців зросли по-різному

    Після березневої індексації частина українських пенсіонерів зіткнулася з несподіваною ситуацією: держава оголосила про індексацію на 12,1%, однак фактичне збільшення виплати для деяких людей становило лише 100 гривень. Це викликало запитання, чому оголошений відсоток не відповідає реальному зростанню суми, яку люди отримують щомісяця.

    Насправді 12,1% не означає автоматичного збільшення на такий відсоток усієї пенсійної виплати. Механізм індексації складніший: коефіцієнт застосовують до визначених складових, які використовуються при розрахунку пенсії, а доплати, надбавки та інші складові виплати можуть перераховуватися за іншими правилами. Пенсійний фонд прямо зазначає, що для пенсій за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням на 12,1% проіндексовано показник заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії.

    Сам коефіцієнт 1,121 уряд встановив постановою №236 від 25 лютого 2026 року. Індексація почала діяти з 1 березня. Мінімальне підвищення визначили на рівні 100 грн, а максимальне обмежили 2595 грн.

    Звідки взяли саме 12,1%? Формула передбачена законодавством і складається з двох компонентів. Половина залежить від зростання споживчих цін за попередній рік, а друга половина — від динаміки середньої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески.

    За даними Пенсійного фонду, інфляція у 2025 році становила 8%, а показник зростання середньої зарплати, використаний для розрахунку, — 16,11%. У результаті за встановленою формулою отримали коефіцієнт 1,121, тобто збільшення на 12,1%.

    Однак саме тут і виникає головне непорозуміння. Якщо людина до березня отримувала, наприклад, 6000 грн, це не означає, що до цієї суми просто додали 12,1%, тобто 726 грн. Загальна виплата може складатися з основної пенсії, надбавок, доплат, компенсацій та інших складових. Індексуватися вони можуть по-різному.

    ПФУ, зокрема, пояснює на прикладі Херсонщини, що індексацію проводили до основного розміру пенсії без урахування доплат і надбавок, а розмір фактичного підвищення визначався індивідуально.

    Саме тому два пенсіонери, які до березня отримували приблизно однакові суми, після індексації могли побачити зовсім різне підвищення. На кінцевий результат впливають страховий стаж, заробіток, час призначення пенсії та структура самої виплати.

    Більше того, для пенсій, призначених у різні роки, передбачені окремі коефіцієнти. За інформацією ПФУ, для пенсій, які не підвищуються за загальним порядком, у 2026 році застосували коефіцієнт 1,061 для призначених у 2021–2022 роках, 1,048 — у 2023 році, 1,036 — у 2024-му та 1,024 — у 2025 році.

    При цьому уряд встановив своєрідний «коридор» підвищення. Якщо розрахована за відповідними правилами сума збільшення виявлялася невеликою, для більшості охоплених індексацією пенсій мінімальне підвищення становило 100 грн. Водночас максимальне збільшення обмежили 2595 грн.

    У масштабах країни різниця справді виявилася значною. За підсумками березневого перерахунку Пенсійний фонд повідомив про підвищення пенсій для 9,5 млн осіб. Середнє збільшення становило 648,93 грн, а середній розмір пенсії після перерахунку в березні досяг 7137,26 грн.

    Окремо у 2026 році змінилися гарантовані мінімальні виплати для низки категорій. Зокрема, для всіх непрацюючих пенсіонерів встановлено мінімальну виплату 3406 грн. Для осіб віком від 65 років із повним страховим стажем — 4213 грн, для людей до 70 років із повним стажем — 3725 грн, а для пенсіонерів від 70 до 80 років із необхідним стажем — 4050 грн.

    Варто враховувати й те, що частину пенсійних виплат уже перерахували з 1 січня через зміну соціальних стандартів. Зокрема, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зріс із 2361 до 2595 грн. Це автоматично вплинуло на мінімальні та максимальні пенсії й низку доплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму.

    Тому сама по собі доплата лише у 100 грн після березневої індексації ще не свідчить про помилку Пенсійного фонду. Вона може бути наслідком законного механізму розрахунку конкретної пенсії.

    Водночас пенсіонер має можливість перевірити, як саме змінилася його виплата. Пенсійний фонд повідомляє, що інформація про проіндексований розмір пенсії доступна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Сам перерахунок проводився автоматично за матеріалами пенсійних справ — подавати окрему заяву для отримання березневої індексації не потрібно.

    Якщо ж людина вважає, що під час розрахунку не врахували страховий стаж, заробіток чи інші дані, варто звернутися до територіального органу Пенсійного фонду та отримати детальне пояснення розрахунку. Лише після перевірки конкретної пенсійної справи можна визначити, чи 100 грн є правильним результатом індексації, чи є підстави вимагати перерахунку.

    Отже, головна причина різниці проста: 12,1% — це коефіцієнт індексації, а не гарантоване збільшення на 12,1% усієї суми, яку пенсіонер щомісяця отримує на руки. Через різну структуру пенсійних виплат одні українці отримали мінімальні 100 грн, інші — кількасот гривень, а максимальне передбачене підвищення становило 2595 грн.

  • До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    Напередодні Дня Незалежності України окремі категорії громадян отримають разову грошову допомогу від держави. Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача і становитиме від 450 до 3100 гривень. Для більшості українців кошти надійдуть автоматично, однак деяким громадянам необхідно буде самостійно звернутися до Пенсійного фонду.

    Про це повідомляє постанова Кабінету Міністрів України №602.

    Уряд затвердив порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Фінансову підтримку традиційно отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників та інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Найбільшу суму допомоги — 3100 гривень — виплатять особам з інвалідністю внаслідок війни I групи, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність I групи.

    Особи з інвалідністю внаслідок війни II групи отримають 2900 гривень, а III групи — 2700 гривень.

    Виплата у розмірі 1000 гривень передбачена для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, а також колишніх неповнолітніх в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

    По 650 гривень держава виплатить членам сімей загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також дружинам або чоловікам померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни чи учасників бойових дій, якщо вони не одружилися повторно.

    Найменша сума допомоги — 450 гривень — передбачена для учасників війни, колишніх в’язнів концтаборів, осіб, яких насильно вивозили на примусові роботи, а також дітей партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму.

    Порядок отримання коштів залежить від статусу людини. Пенсіонерам та громадянам, які вже перебувають на обліку як отримувачі відповідних пільг, звертатися до державних органів не потрібно. Допомогу їм нарахують автоматично разом із серпневою пенсією або іншими соціальними виплатами.

    Для діючих військовослужбовців процедура також спрощена. Кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, а їх виплату організують на підставі заявок, поданих командуванням.

    Водночас українцям, які мають право на допомогу, але не отримують пенсію та не проходять військову службу, необхідно самостійно подати заяву до Пенсійного фонду України. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду або в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

    Уряд також передбачив можливість отримати виплату пізніше. Якщо людина набула права на допомогу до 24 серпня, але з певних причин не отримала кошти до 1 жовтня, вона зможе звернутися до Пенсійного фонду та оформити виплату після цієї дати.

    Варто зазначити, що разова допомога до Дня Незалежності є окремою державною виплатою і не впливає на розмір пенсії чи інших видів соціальної підтримки. Її нарахування здійснюється відповідно до чинного законодавства та фінансується за рахунок державного бюджету.

    Нагадаємо, останнім часом в Україні також були оновлені окремі правила пенсійного забезпечення. Зокрема, юристи пояснили, якими документами можна підтвердити трудовий стаж у разі втрати трудової книжки. Крім того, окремі категорії українок можуть оформити пенсію вже у 50 років. Таке право мають матері п’ятьох і більше дітей, а також матері дітей з інвалідністю з дитинства за умови наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

  • До 570 гривень автоматично: кому підвищать пенсію вже у серпні

    До 570 гривень автоматично: кому підвищать пенсію вже у серпні

    У серпні 2026 року частина українських пенсіонерів отримає збільшені виплати завдяки щомісячним віковим доплатам. Йдеться не про загальну індексацію пенсій для всіх громадян, а про автоматичний перерахунок для людей, яким протягом місяця виповниться 70, 75 або 80 років.

    Максимальний розмір такої компенсаційної виплати становить 570 гривень. Однак право на неї залежить не лише від віку людини, а й від загального розміру її пенсії. Подавати заяву або особисто звертатися до територіального органу Пенсійного фонду України не потрібно — перерахунок проводять за матеріалами пенсійної справи.

    Вікова доплата встановлюється в таких розмірах:

    • людям віком від 70 до 74 років включно — до 300 гривень;
    • пенсіонерам віком від 75 до 79 років — до 456 гривень;
    • громадянам, яким виповнилося 80 років або більше, — до 570 гривень.

    Пенсійний фонд підтверджує, що ці виплати продовжують діяти у 2026 році. Вони призначаються пенсіонерам старше 70 років, якщо загальна сума їхньої щомісячної пенсійної виплати не досягає 10 340,35 гривні.

    Чому йдеться про доплату «до» 570 гривень

    Важливо враховувати, що зазначені 300, 456 і 570 гривень є максимальними розмірами вікових компенсацій. Фактична сума може бути меншою, якщо після нарахування повної надбавки загальний розмір пенсії перевищив би встановлений поріг у 10 340,35 гривні.

    Наприклад, якщо 80-річний пенсіонер отримує 10 000 гривень, йому не обов’язково додадуть усі 570 гривень. Доплата може становити лише 340,35 гривні, щоб загальна виплата не перевищила визначеного обмеження.

    Якщо ж пенсія людини вже дорівнює або перевищує 10 340,35 гривні, право на цю вікову компенсацію не виникає. Саме тому підвищення у серпні стосуватиметься не всіх громадян відповідного віку.

    Кому проведуть перерахунок у серпні

    Нову доплату отримають передусім ті пенсіонери, яким у серпні 2026 року виповниться 70 років. За дотримання обмеження щодо розміру пенсії їм встановлять компенсацію до 300 гривень.

    Для людей, які у серпні відзначатимуть 75-річчя, раніше призначену доплату до 300 гривень замінять виплатою до 456 гривень. Отже, фактичне збільшення порівняно з попереднім місяцем може становити до 156 гривень, а не всі 456 гривень.

    Аналогічний принцип діє після досягнення 80 років. Пенсіонеру не додадуть 570 гривень поверх уже встановленої компенсації до 456 гривень. Попередню виплату замінять новою, а реальне підвищення може становити до 114 гривень.

    У Пенсійному фонді пояснюють: при переході до наступної вікової категорії надбавки не підсумовуються. У 75 років загальний розмір вікової компенсації збільшується з 300 до 456 гривень, а у 80 років — із 456 до 570 гривень.

    Таким чином, заголовки про автоматичне підвищення «на 570 гривень» можуть створювати помилкове враження. Повну суму до 570 гривень можуть встановити людині після досягнення 80 років, але порівняно з попередньою віковою надбавкою її пенсія зазвичай зросте лише на різницю між двома виплатами.

    З якого дня починають нараховувати гроші

    Вікова доплата встановлюється не обов’язково з першого числа місяця. Вона починає діяти з дати, коли пенсіонер досяг відповідного віку — 70, 75 або 80 років. Це правило застосовується незалежно від виду пенсії, закону, за яким її призначили, тривалості страхового стажу та факту працевлаштування пенсіонера.

    Якщо людині виповнюється 70 років 18 серпня, компенсацію за перший місяць розрахують лише за період після дня народження. Тому у серпні сума буде меншою за максимальні 300 гривень. Уже за повний наступний місяць пенсіонер зможе отримати всю належну доплату, якщо її розмір не обмежується порогом пенсійної виплати.

    Так само проводиться перерахунок у разі досягнення 75 або 80 років. За неповний місяць виплачується пропорційна різниця між старим і новим розміром компенсації.

    Чи потрібно подавати заяву

    Для встановлення вікової доплати пенсіонеру не потрібно писати заяву, збирати довідки або відвідувати сервісний центр Пенсійного фонду. Відомості про дату народження вже містяться у пенсійній справі, тому система проводить перерахунок автоматично.

    Офіційні роз’яснення ПФУ підтверджують, що компенсаційна виплата призначається без додаткового звернення громадянина. Перераховану суму людина отримує разом зі своєю звичайною пенсією у встановлену дату виплати.

    Звернутися до Пенсійного фонду доцільно лише тоді, коли людина вже досягла відповідного віку, її пенсія відповідає встановленим умовам, але після отримання виплати перерахунку немає. У такій ситуації можна перевірити інформацію в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ або звернутися до сервісного центру для уточнення даних пенсійної справи.

    Чи залежить доплата від страхового стажу

    Вікова компенсація не прив’язана до кількості років страхового стажу. Її також можуть призначати незалежно від того, чи продовжує пенсіонер працювати після виходу на пенсію.

    Головними умовами залишаються досягнення відповідного віку та розмір пенсійної виплати, що не перевищує встановленого порогу. Вид призначеної пенсії також не є визначальним для отримання вікової надбавки.

    Водночас ця виплата не є новою окремою програмою, запровадженою спеціально на серпень 2026 року. Вікові компенсації діють постійно, а щомісяця їх починають отримувати ті громадяни, які саме в цей період досягають однієї з визначених вікових меж.

    Отже, у серпні пенсії автоматично переглянуть людям, яким виповниться 70, 75 або 80 років і чия загальна пенсійна виплата не досягає 10 340,35 гривні. Максимальний розмір вікової компенсації становитиме 300, 456 або 570 гривень залежно від віку. Надбавки не накопичуються, а замінюють одна одну, тому фактичне збільшення пенсії після 75- або 80-річчя може бути значно меншим за повний розмір відповідної виплати.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.

  • Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    З 1 червня 2026 року в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуватимуться мільйонів громадян. Нововведення торкнуться пенсійного забезпечення, мобілізації та бронювання працівників, освіти, соціальних виплат, цифровізації трудових книжок і навіть роботи Пенсійного фонду. Частина рішень уже затверджена урядом, інші перебувають на завершальному етапі впровадження. Червень стане одним із найнасиченіших місяців року за кількістю змін у соціальній, освітній та оборонній сферах.

    Однією з найочікуваніших новин для громадян стане виплата перерахованих пенсій працюючим пенсіонерам. Йдеться про людей, які станом на квітень 2026 року набули щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Через особливості звітності роботодавців Пенсійний фонд не зміг провести відповідні нарахування навесні, однак у червні громадяни отримають не лише збільшений розмір пенсії, а й компенсацію за квітень та травень. Таким чином виплати надійдуть одразу за кілька місяців.

    Ще одна важлива зміна стосується цифровізації трудових книжок. До 10 червня триває завершальний етап переходу на електронний формат обліку трудової діяльності. Працівникам та роботодавцям необхідно перевірити, чи внесені всі дані до електронного реєстру Пенсійного фонду. Якщо інформація вже відображається в особистому кабінеті громадянина на порталі ПФУ, повторно подавати документи не потрібно. Перехід на електронні трудові книжки має спростити процедуру призначення пенсій та зменшити ризики втрати документів.

    Значні зміни очікують і військовослужбовців. У червні стартує черговий етап реформи Сил оборони України. Передбачається перегляд системи грошового забезпечення, підвищення виплат для командирів, сержантів та офіцерів, а також запровадження нових контрактів для представників бойових спеціальностей. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, де рівень виплат залежатиме від виконання бойових завдань. За попередніми даними, винагорода може становити від 250 до 400 тисяч гривень. Крім того, триває робота над оновленням усієї контрактної системи служби, включно з визначенням чітких термінів проходження військової служби та поступовим механізмом звільнення військовослужбовців після завершення визначених періодів служби.

    Для абітурієнтів червень стане одним із найвідповідальніших місяців року. До 25 червня триватиме основна сесія Національного мультипредметного тесту. Результати вступники отримають до 3 липня. Водночас розпочинається вступна кампанія до магістратури. Основна сесія Єдиного вступного іспиту та Єдиного фахового вступного випробування проходитиме з 26 червня по 14 липня. Учасники тестування до 19 червня отримають персональні запрошення із зазначенням місця та часу складання іспитів.

    У сфері охорони здоров’я важливим дедлайном стане завершення використання коштів за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». Громадяни, які отримали фінансування до 1 травня, повинні пройти медичні обстеження до 30 червня. У разі невикористання коштів вони будуть повернуті до державного бюджету. Для тих, хто подав заявки після 1 травня, термін використання коштів становить два місяці з моменту зарахування.

    Внутрішньо переміщені особи також отримають зміни у правилах призначення соціальної допомоги. Якщо заяву на допомогу для дітей віком до шести років буде подано після 1 червня, виплати нараховуватимуться з місяця звернення. Розмір допомоги становить 3000 гривень щомісяця. При цьому право на отримання коштів для дітей цієї вікової категорії не залежить від рівня доходів батьків.

    Особливу увагу бізнесу та працівникам варто звернути на зміни у сфері мобілізації та бронювання. Уряд готує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Очікується підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання до 25 941 гривні. Також будуть переглянуті правила щодо сумісників та квоти заброньованих працівників. Після набуття чинності нової постанови підприємства матимуть десять днів для приведення документів у відповідність до нових вимог.

    Паралельно міністерства та відомства переглядатимуть критерії визначення критично важливих підприємств. Уже влітку компаніям доведеться повторно підтверджувати свій статус відповідно до оновлених правил. Експерти прогнозують, що це може вплинути на тисячі українських підприємств.

    Ще одна зміна торкнеться роботи Пенсійного фонду. Із 1 червня в Києві припиняють роботу старі номери гарячої лінії управління ПФУ. Консультації надаватимуть через єдиний контакт-центр, який працюватиме шість днів на тиждень. Для громадян залишаться доступними номери 0 800 503 753, (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71.

    Окремі нововведення матимуть регіональний характер. Так, в Івано-Франківську з початку літа підвищуються тарифи на паркування. Вартість години паркування залежатиме від зони і становитиме від 20 до 30 гривень. Для учасників бойових дій, родин загиблих військовослужбовців та деяких інших категорій громадян пільги залишаться чинними.

    Таким чином, червень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Частина нововведень передбачає додаткові виплати та спрощення процедур, інші ж вимагають уважності до дедлайнів та нових правил. Від своєчасного виконання вимог залежатиме можливість отримання соціальної підтримки, бронювання від мобілізації, проходження вступної кампанії та користування державними програмами.

  • “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    Клієнти Ощадбанку продовжують скаржитися на проблеми із закриттям рахунків та несподівані борги за банківське обслуговування. Черговий випадок набув розголосу після публікації відгуку на порталі Мінфін.

    За словами клієнта банку, його мати-пенсіонерка стала жертвою шахраїв і звернулася до відділення Ощадбанку по допомогу.

    Чоловік стверджує, що після інциденту співробітники банку порадили просто переказати кошти на інший рахунок, однак це не допомогло — вже через кілька годин шахраї знову отримали доступ до даних.

    Після повторного звернення жінка попросила повністю закрити всі рахунки та банківські картки.

    «Її запевнили, що все закрито, але довідку про закриття рахунків видавати відмовилися», — йдеться у скарзі.

    Згодом, приблизно через п’ять місяців, виявилося, що один із рахунків залишився активним.

    Через це банк почав автоматично нараховувати комісію за обслуговування картки, якою фактично ніхто не користувався.

    У результаті на рахунку утворився мінусовий баланс — близько 600 гривень боргу.

    «Це просто вимагання і кричуща безвідповідальність», — написав клієнт у своєму відгуку.

    Українець також заявив, що більше не рекомендує користуватися послугами банку через ризик подібних ситуацій.

    На тлі цього випадку в мережі знову почали активно обговорювати проблеми із закриттям банківських рахунків та автоматичними комісіями.

    Фінансові експерти радять клієнтам після закриття карток обов’язково вимагати офіційну довідку або письмове підтвердження про повне закриття всіх рахунків.

    Крім того, рекомендується періодично перевіряти інформацію у мобільному застосунку або через контакт-центр банку, щоб переконатися, що рахунок дійсно деактивовано.

    Раніше українці також повідомляли про випадки, коли їм надходили повідомлення про нібито борги від імені Ощадбанку навіть за відсутності активних рахунків у фінустанові.

    Також останнім часом клієнти інших банків, зокрема ПриватБанк, скаржилися на раптове зменшення кредитних лімітів та появу негативного балансу на картках.

  • Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    В Україні окремі категорії пенсіонерів ризикують залишитися без виплат, якщо не виконають обов’язкові вимоги держави. Йдеться насамперед про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тривалий час перебувають за кордоном. Про це передає видання «На пенсії».

    Згідно з актуальними правилами, ці категорії мають підтвердити своє право на отримання пенсії. У разі невиконання умов виплати можуть бути призупинені або повністю припинені.

    До групи ризику входять, зокрема, пенсіонери, які проживають або раніше проживали на тимчасово окупованих територіях. Також це стосується громадян, які виїхали за межі України і перебувають там понад 183 дні протягом року — незалежно від того, чи мають вони статус тимчасового захисту або біженця.

    Ключова вимога для збереження виплат — проходження фізичної ідентифікації. Це процедура підтвердження особи, яка дозволяє державі переконатися, що пенсію отримує саме той громадянин, якому вона призначена.

    Зробити це потрібно до 31 грудня 2026 року. Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію, виплати можуть бути призупинені. У деяких випадках це вже відбулося — зокрема для тих, хто не підтвердив свою особу у попередньому періоді.

    Окрема вимога стосується мешканців окупованих територій. Вони повинні подати письмове підтвердження про те, що не отримують пенсію від Росії. Без такого повідомлення українська сторона може призупинити виплати, щоб уникнути подвійного фінансування.

    Процедура підтвердження максимально спрощена і доступна у кількох форматах. Пенсіонери можуть звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду, скористатися електронними послугами через онлайн-портал або пройти ідентифікацію дистанційно через відеозв’язок.

    Для тих, хто перебуває за кордоном, передбачено ще один варіант — звернення до консульських установ України. Там можна оформити необхідні документи та передати їх до Пенсійного фонду.

    Якщо виплати вже були припинені, їх можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію або подати необхідні документи. Після підтвердження права на пенсію виплати поновлюються.

    Експерти пояснюють, що такі правила пов’язані з необхідністю контролю за державними виплатами в умовах війни. Значна кількість громадян змінила місце проживання, а частина територій перебуває під окупацією, що ускладнює перевірку отримувачів соціальної допомоги.

    Водночас держава намагається зберегти доступ до виплат для всіх, хто має на них право. Саме тому запроваджено альтернативні способи підтвердження особи — як офлайн, так і онлайн.

    Пенсіонерам радять не відкладати проходження ідентифікації, адже наприкінці року можливе збільшення навантаження на систему та затримки в обробці заяв.

    У підсумку нові вимоги не означають автоматичне скасування пенсій, але зобов’язують громадян підтвердити своє право на їх отримання. Вчасне виконання процедур дозволить уникнути зупинки виплат і зберегти фінансову стабільність.