Хрещатик

Позначка: Павло Кириленко

  • Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Вищий антикорупційний суд укотре не зміг перейти до безпосереднього допиту обвинувачених у справі очільника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Під час засідання суд розглянув клопотання прокурора САП і продовжив дію процесуальних обов’язків для посадовця та його дружини.

    Зокрема, подружжя Кириленків зобов’язане й надалі утримуватися від спілкування зі свідками та не залишати межі України без дозволу суду. Водночас колегія суддів у складі Наталії Мовчан, Катерини Сікори та Тетяни Литвинко відхилила клопотання адвокатів про зменшення суми застави на 10 мільйонів гривень.

    Головні деталі судового засідання:

    • Проблема із затягуванням розгляду: ВАКС уже друге засідання поспіль не може розпочати допит через наполягання сторони захисту на додатковому дослідженні інших матеріалів справи. Суд звернув увагу на можливі ознаки штучного затягування процесу.
    • Ризики впливу на свідків: Під час засідання прокурорка САП наголосила на серйозних ризиках: за її даними, один із уже допитаних раніше свідків виявив бажання змінити свої свідки, дані суду, що може свідчити про неправомірний тиск на нього.
    • Наступна дата: Розгляд справи відкладено на 4 листопада, тобто наступне засідання відбудеться більш ніж через місяць.

    Нагадаємо суть обвинувачень:

    Голову АМКУ Павла Кириленка звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, а його дружину Аллу — у пособництві у незаконному збагаченні. За версією слідства та обвинувачення, посадовець під час перебування на попередніх керівних посадах не задекларував майна та активів на значні суми, зокрема 20 об’єктів нерухомості й елітний автомобіль BMW X3, оформлені на родичів дружини.

     

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    За інформацією Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершено досудове розслідування та скеровано до суду кримінальне провадження проти очільника Антимонопольного комітету України — Павла Кириленка.

    За даними слідства, в електронній декларації екс-керівника за 2024 рік було умисно не зазначено 20 об’єктів нерухомості та автомобіль BMW X3, які фактично перебували у користуванні посадовця чи його близьких, але були оформлені на родичів дружини.

    До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

    • шість квартир у Києві та Ужгороді;

    • житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

    • дві земельні ділянки;

    • два гаражні бокси; шість паркомісць;

    • три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

    Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

    Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

    Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

    Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

  • Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

    Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

    За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

    Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

    Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.

  • Через затягування справи підозрюваний у корупції може залишити країну

    Через затягування справи підозрюваний у корупції може залишити країну

    Вчора у Вищому антикорупційному суді не відбулося чергове засідання у справі голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка, якого обвинувачують у незаконному збагаченні на понад 72 мільйони гривень. Це вже другий випадок зриву судового розгляду поспіль.

    Цього разу причиною стало клопотання захисту про відвід судді. Як повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), адвокати заявили про ймовірне порушення принципу автоматизованого розподілу суддів. Додатковим аргументом став факт, що чоловік судді працює в державній компанії «Укренерго», яку розслідує АМКУ. Водночас захист не зміг пояснити, яким чином звичайний працівник компанії міг би вплинути на рішення суду.

    Це друге поспіль засідання, що не відбулося: попереднього разу його зірвала неявка адвоката Кириленка. Така поведінка викликає серйозні підозри у спробах навмисного затягування процесу.

    Особливою є дата саме сьогодні — 5 серпня спливає термін дії всіх процесуальних обов’язків, які раніше поклав на підозрюваного ВАКС. Зокрема, йдеться про:

    • обмеження права виїзду за кордон;

    • заборону контакту зі свідками;

    • обов’язок здати закордонні паспорти.

    У разі, якщо суд не встигне розглянути відвід і провести засідання до кінця дня, Павло Кириленко фактично залишиться без жодних юридичних обмежень. Це створює загрозу тиску на свідків, можливості втечі з країни чи ухилення від слідчих дій.

    Правозахисники вже неодноразово наголошували, що у справах топпосадовців часто використовуються подібні юридичні маніпуляції — затягування, неявки, відводи — для уникнення відповідальності. Справа Кириленка стає черговим прикладом такої практики, яка підриває довіру до антикорупційної системи правосуддя.

  • Антимонопольна схема: як Воробей, Кириленко і Музиченко легалізували захоплення активів UPG та групи “Приват”

    Антимонопольна схема: як Воробей, Кириленко і Музиченко легалізували захоплення активів UPG та групи “Приват”

    У центрі масштабного кримінального провадження опинилися посадовці Антимонопольного комітету України, високопосадовці та білоруський бізнесмен Микола Воробей — фактичний власник мережі АЗК UPG. Справу №72024142500000017 розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. Йдеться про системну схему ухилення від сплати податків, захоплення активів та легалізацію коштів злочинного походження.

    За версією слідства, Микола Воробей, використовуючи підконтрольне йому приватне підприємство «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 32285225), створив організовану злочинну групу разом із головою АМКУ Павлом Кириленком та його першим заступником Олександром Музиченком. Їх підозрюють у тому, що вони сприяли незаконному отриманню контролю над активами групи «Приват» і ухилялися від сплати податків, діючи в інтересах держави-агресора.

    Ключовий елемент цієї схеми — дозволи на концентрацію суб’єктів господарювання, які надавав Антимонопольний комітет. Саме ці дозволи легалізували процес захоплення активів і створили видимість законності операцій. Але, як стверджують слідчі, рішення АМКУ порушували норми національного законодавства і свідчать про пряму змову посадовців з бізнес-структурами, наближеними до білоруського капіталу.

    Схема, за даними слідства, мала чітко вибудовану ієрархію та механізми. Підконтрольні компанії використовувалися для фіктивної діяльності, підтасовування даних про власників, фінансові потоки та дійсне походження коштів. Йдеться також про «відкати» за сприяння у прийнятті рішень та масштабну легалізацію незаконних доходів.

    Наразі тривають слідчі дії, вивчається повний ланцюг компаній і осіб, які брали участь у схемі. Особлива увага приділяється перевірці фінансових потоків, механізмів передачі активів та джерел фінансування, а також зв’язків між державними чиновниками та іноземними бізнес-структурами.

    Ця справа може стати однією з найбільш резонансних в історії економічних злочинів України. Але чи дійде розслідування до вироків — покаже лише час і політична воля.

  • Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко отримав нову підозру – цього разу через недостовірне декларування майна. За даними джерел, посадовець не вказав у своїй щорічній декларації за 2024 рік щонайменше 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

    Йдеться про нерухомість, розташовану в Києві та передмісті, а також позашляховик вартістю понад 100 тисяч доларів. Усі активи були оформлені на близьких родичів дружини посадовця — у тому числі батьків.

    Це вже друга підозра, яку оголошено Кириленку. Раніше йому інкримінували незаконне збагачення, адже сума придбаного майна суттєво перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Дружина голови АМКУ Алла Кириленко також фігурує у кримінальному провадженні. Їй висунуто підозру у співучасті в незаконному збагаченні, оскільки саме на її родичів оформлювалося все нерухоме майно, яке фактично використовувала родина Кириленків.

    Правоохоронці вважають, що така схема дозволяла уникати декларування та прикривати джерела походження коштів, витрачених на розкішні активи. Згідно з попередніми висновками, частина нерухомості була придбана протягом 2022–2024 років у період, коли Павло Кириленко обіймав високі державні посади.

    Антикорупційні органи наразі продовжують перевірку, а підозри, за словами джерел, можуть бути розширені — зокрема, перевіряється коло осіб, які допомагали оформлювати активи на підставних осіб.