Хрещатик

Позначка: пам’ятка архітектури

  • Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    У самому центрі історичного Києва на продаж виставили одну з найцікавіших будівель Андріївського узвозу. Йдеться про окрему споруду за адресою Андріївський узвіз, 10А, яка є пам’яткою архітектури початку XIX століття та належить до забудови, що формувала унікальний образ старого Подолу понад двісті років тому.

    Інформація про продаж з’явилася на сайтах столичних агентств нерухомості та одразу привернула увагу фахівців ринку, архітекторів і поціновувачів історичної спадщини Києва. Будівля розташована на одній із найвідоміших туристичних вулиць України — неподалік Андріївської церкви, Замкової гори та десятків культурних локацій, які щороку відвідують тисячі туристів.

    Згідно з інформацією продавців, загальна площа споруди становить близько 380 квадратних метрів. Будинок має три поверхи та належить до нежитлового фонду. У рієлторських описах зазначається, що об’єкт може використовуватися як ресторан, кафе, бутик-готель, мистецька галерея, шоурум, представницький офіс або навіть приватна резиденція.

    Особливістю споруди є її розташування. Будинок знаходиться на парній стороні Андріївського узвозу, неподалік перетину з Боричевим Током і навпроти будівлі посольства Бразилії в Україні. Завдяки цьому майбутній власник отримає не лише престижну адресу, а й одну з найкращих туристичних локацій столиці.

    У будівлі передбачено кілька окремих входів. Два виходи ведуть безпосередньо на Андріївський узвіз, ще три — у внутрішній закритий дворик. Там облаштовано терасу, яку можна використовувати для літнього майданчика ресторану або зони відпочинку. Крім того, є ще одна тераса з панорамним видом на історичний Київ та Андріївську церкву.

    Особливий інтерес викликає історія самої будівлі. За даними фахівців, споруда належить до типового проєкту житлової забудови початку XIX століття та була зведена приблизно між 1802 і 1812 роками. Архітектурно вона виконана у стилі класицизму, який був характерним для київської міської забудови того часу.

    Протягом останніх років будинок пройшов масштабну реставрацію. Під час робіт було відновлено історичні елементи фасаду, замінено інженерні мережі та посилено конструкції. За словами рієлторів, у споруді встановлено нові комунікації, модернізовано системи опалення та електропостачання, а також виконано базові оздоблювальні роботи.

    Втім, повноцінного ремонту всередині немає. Майбутній власник отримає приміщення у стані під індивідуальне оздоблення, що дозволить реалізувати власний дизайнерський проєкт відповідно до обраного формату використання.

    Цікаво, що це не перша спроба знайти користувача для історичної будівлі. Ще у 2024 році приміщення пропонували в оренду. Тоді орендна ставка становила близько 8 тисяч доларів на місяць. Однак за два роки орендар так і не з’явився, тому власники вирішили виставити об’єкт на продаж.

    Продаж будинку відбувається на тлі дедалі активніших дискусій щодо майбутнього самого Андріївського узвозу. Останніми роками одна з головних туристичних вулиць столиці переживає непрості часи. Через економічні труднощі, наслідки війни та низку будівельних конфліктів значна частина приміщень залишається зачиненою.

    Фото: Агентство нерухомості Маяк

    За оцінками громадських активістів і представників Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», сьогодні приблизно половина локацій на Андріївському узвозі не працює або перебуває на реконструкції. За різними підрахунками, із 35 будівель та комерційних об’єктів близько 18 фактично не використовуються.

    Саме тому останнім часом у Києві дедалі частіше говорять про необхідність комплексного відновлення Андріївського узвозу. До обговорення залучають архітекторів, урбаністів, підприємців, представників культурних інституцій та місцевих жителів. Головна мета — повернути легендарній вулиці статус одного з головних культурних і туристичних центрів міста.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що попри складну ситуацію, історичні будівлі на Андріївському узвозі залишаються одними з найпривабливіших об’єктів для інвестицій у столиці. Обмежена кількість пропозицій, статус пам’яток архітектури та престижне розташування забезпечують їм стабільний інтерес з боку потенційних покупців.

    Чи стане будинок на Андріївському узвозі новим рестораном, готелем, галереєю або приватною резиденцією, наразі невідомо. Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться не просто про комерційну нерухомість, а про частину історії Києва, яка може отримати нове життя після зміни власника.

  • Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.

    Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.

    Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.

    Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.

    Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.

    У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.

    Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.

    Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.

    Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.

  • Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Освітня сфера Харкова знову опинилася в центрі фінансового скандалу. Під гаслом відновлення університетської інфраструктури реалізується проєкт, який дедалі більше нагадує класичну схему освоєння бюджетних коштів. Йдеться про реконструкцію будівлі колишньої Академії імені Говорова, що входить до комплексу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

    Замість належної охорони об’єкт культурної спадщини фактично перетворили на інструмент перерозподілу державних грошей. Ключові управлінські рішення щодо фінансування і механізму реалізації проєкту ухвалювалися за участі керівництва освітньої галузі та університету. Саме ці рішення дозволили уникнути відкритих торгів і застосувати формат прямих домовленостей із виконавцем.

    Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

    Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

    Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

    Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

    Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

    У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

  • Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    У центрі Львова на вулиці Лесі Українки, 19 виявили факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень пабу «Добрий друг». Власницею приміщень є львів’янка Тетяна Поплета.

    За інформацією департаменту містобудування Львівської міськради, під час чергового комісійного обстеження управління держконтролю за використанням та охороною земель було виявлено, що підприємиця без жодних дозволів розширила приміщення, які орендує паб.

    Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

    Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

    Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

  • Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Українська столиця, заснована понад 1500 років тому, стоїть на межі втрати своєї цінної історичної спадщини через безжалісну забудову та руйнування історичних будівель. Проблема стала особливо актуальною у світлі останніх рішень Міністерства культури, що нібито сприяють розвитку міста, але насправді приводять до нищення його культурного обличчя.

    У столиці на вихідних спалахнув скандал. Знесли садибу Зеленських. Мер Києва Віталій Кличко вже встиг назвати те, що відбулося «цинічною провокацією» і зазначив, що профільний департамент КМДА за кілька днів до того відправив до Мінкульту документи, аби захистити будівлю і надати статус пам’ятки:

    Кличко

    «Активісти приходять під будівлю мерії. Мовляв, «Кличко зніс памʼятку». Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад 5 років так і не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель? Чому не звертаються до уряду, від якого місто вже стільки років вимагає повернути у власність громади будинок Сікорського, який перебуває на балансі Міноборони. Той же Кабмін заблокував передачу громаді Гостинного двора, який місто разом з активістами повернуло з приватної власності в державну. А памʼятка теж стоїть без реконструкції і руйнується».

    Відповідь від в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва не забарилася. Він назвав це неправдивими закидами, звинуватив у всьому столичну владу, яка неналежно працює на цьому напрямку.

    Карандєєв

    Тим часом, вчора, 22 липня,  Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вже втретє (!) не підтримала включення Садиби Зеленських, 1890 р. до Переліку памяток м. Києва.  Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

    купленазабудовником рада

    Вперше облікову документацію подала ГО Мапа Реновації у грудні 2022 р. Вдруге – доопрацьований пакет документів розглядався в квітні 2024 р. Втретє уже нова облікова від ГО Спадщина була розглянута, 22 липня 2024 р. Вже після того, як будинок,  підло знесли забудовники “тургенєви” й після заяв Кличка та представників Департаменту.

    Дії – а точніше бездіяльність Департаменту прямо призвели до зруйнування історичної памʼятки у минулу пʼятницю. А відмова у наданні їй статусу – виключає юридичний механізм щодо зобовʼязання її відновлення згідно ЗУ «Про охорону культурної спадщини».  Й попри нібито підписаний меморандум з забудовником про відновлення, скоріш за все ніякого відновлення будинку не буде.

    “Схема наступна: забудовник підписує меморандум з містом про відновлення. Про це пишуть ЗМІ. Кличко – герой України. Але якщо садиба не памʼятка – нема юридичних підстав її відновлення. Цей меморандум просто ніхто не виконуватиме”  – зазначив активіст  Дмитро Перов.

    Схоже Карандєєв таки переграв Кличка, бо сьогодні 23 липня, Міністерство культури та інформаційної політики України визнало Садибу Зеленських, 1890 р. памʼяткою архітектури та зобовʼязала Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який ще вчора  не підтримав надання історичній будівлі статусу памятки (на думку, члена ради Богдана Кодушка – вона не має жодної – ані історичноі, ані архітектурної, ані культурної цінності.) внести її до Переліку памяток м. Києва.

    Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тепер – власник буде зобовʼязаний відновити будівлю в первісному вигляді. Інакше – вона буде првернути до державної або комунальної власності міста.

    Тим часом правоохоронці оголосили підозру власникові будівлі, за вказівкою якого у Києві знесли садибу Зеленських — історичну будівлю кінця ХІХ століття. Наразі слідчі оголосили власникові будинку про підозру за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України — умисне пошкодження та знищення майна, на яке судом накладено арешт. Санкція статті передбачає штраф від 17 000 до 68 000 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

  • Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив легітимність зміни статусу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

    Суд не задовільнив апеляційну скаргу ТОВ “Укрреставрація” щодо рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у справі, ініційованій позовом “Укрреставрації” до Кабінету міністрів та Міністерства культури та інформаційної політики. Позов стосувався визнання неправомірною та недійсною постанови Кабінету міністрів від 19 травня 2021 року № 506 “Про зміну категорії пам’яток культурної спадщини” у частині перекатегоризації пам’ятки “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 рік)” на пл. Контрактовій, 4 у місті Києві на категорію національного значення.

    За повідомленням, рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року, яке врахувало аргументи Кабінету міністрів, Мін’юсту та МКІП про безпідставність вимог у позові й підтвердило законність переходу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення, набрало законної сили.

    Нагадаємо, у червні 2021 року Фонд державного майна України передав “Гостинний двір” під управління МКІП, а в травні уряд змінив категорію пам’яток “Комплекс споруд Контрактової площі” та “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)” у м. Києві на категорію національного значення, присвоївши їм відповідні охоронні номери.